Головне питання полягає в FPV. Чи зможуть мобільні автозаправні станції стати альтернативою традиційним заправкам, і яке відношення до цього мають кур'єри?

Дослідження РБК-Україна розглядає, як паливний сектор може знайти рішення для цієї проблеми та чому експерт рекомендує звернути увагу на практики кур'єрських служб. Читайте деталі в нашому матеріалі нижче.

* Руйнування інфраструктури: У кількох громадах, розташованих поблизу фронту, 100% стаціонарних АЗС зазнали пошкоджень, і підприємці не бажають відновлювати їх.

* Пастка для людей: Хоча мобільні АЗС виглядають як вирішення проблеми, експерт застерігає: в зонах, де діють FPV-дрони, працівники ризикують стати мішенями.

* Несподівана пропозиція: У той час як традиційні пересувні заправки залишаються популярними, експерт презентує кардинально новий підхід – дізнайтеся більше про цей формат і його зв'язок з доставкою в наступному тексті.

Проект закону "Сирій": Уряд працює над легалізацією мобільних автозаправок, однак експерт зазначає потребу у значних змінах.

Основна проблема мобільних АЗС - літаючі FPV

Нещодавно Світлана Воробей, заступниця міністра фінансів, зазначила, що в Україні вже є громади, зокрема в Сумській та Чернігівській областях, де всі стаціонарні автозаправні станції зазнали руйнувань. Деякі оператори вирішили не відновлювати ці об'єкти, оскільки вони знову стають мішенями для російських атак.

Мінфін разом із податківцями, місцевою владою та представниками паливного бізнесу готує законопроєкт про пересувні заправні комплекси. Його мета - легалізувати продаж пального в громадах, де стаціонарні АЗС були знищені або їхня експлуатація становить небезпеку для людей.

Одночасно з впровадженням такого формату, "Укрнафта" також готує свої можливості. У компанії є бензовози невеликого обсягу, які за необхідності можуть бути переобладнані для функціонування як мобільні автозаправні станції. Крім того, "Укрнафта" має намір розширити цей автопарк. Проте, для ефективного використання мобільних АЗС необхідні зміни в законодавстві.

У коментарі для РБК-Україна паливний експерт і співзасновник групи компаній Prime Дмитро Льоушкін зазначив, що результативність цього рішення буде залежати від рівня безпеки в конкретному населеному пункті.

"Головна проблема, з якою стикаються, наприклад, у Харкові, Запоріжжі та Сумах, полягає в літаючих FPV-дронах, що управляються операторами. І коли мобільна АЗС буде розташована де завгодно - під кущами чи серед дерев - мені цікаво, хто ж буде обслуговувати цю мобільну АЗС і чекати на можливий візит дронів," - зазначив він.

Експерт висловив думку, що законодавча система повинна бути налаштована відповідно до різних ступенів загрози. У регіонах, де FPV-дрони постійно завдають ударів по цивільному населенню, використання пересувних автозаправних станцій може виявитися надто ризикованим.

"Говорячи про міста, де використовують FPV, варто зазначити, що розгортання мобільних АЗС є неможливим через відсутність людей, готових працювати в цій сфері", - підкреслив Льоушкін.

Водночас у менш небезпечних районах пересувні заправки можуть стати швидким способом відновити доступ до пального.

"Якщо говорити про населені пункти, де наразі ситуація менш загрозлива і існує можливість організувати захист, наприклад, за допомогою сіток або інших засобів, то так, мобільні автозаправні станції можна оперативно розгорнути," - зазначає фахівець.

Альтернативні методи доставки: як це може функціонувати на основі досвіду

За словами Льоушкіна, для регіонів з інтенсивною експлуатацією FPV-дронів оптимальнішим варіантом буде впровадження адресної доставки пального.

"Коли йдеться про міста з високим рівнем небезпеки, я не можу уявити нічого, крім доставки пального за допомогою звичайних легкових автомобілів, які абсолютно не відрізняються від звичних. Це повинно функціонувати за аналогією з сервісами на кшталт Glovo", - зазначив він.

При цьому сам формат мобільної АЗС, за словами експерта, є технічно простим: автомобіль із ємностями для пального та обладнанням для його відпуску.

У відсутності АЗС є свої ризики і мова не про дефіцит пального

Льоушкін не вважає, що відсутність стаціонарних АЗС автоматично означатиме дефіцит пального. За його словами, якщо легальний ринок не зможе забезпечити попит, його частково замінить стихійна торгівля.

"Відсутність АЗС не означає, що заправитися неможливо. З'явиться стихійний ринок, де люди будуть подорожувати, купувати, перепродавати та шукати способи заробити на цьому", - підкреслив він.

На його думку, основна проблема цього сценарію полягає в нестачі контролю: держава не матиме змоги визначити, хто займається продажем пального, чи виконуються податкові зобов'язання та яка якість цього пального.

Які дії вжити в разі, якщо оператори вирішать не використовувати мобільні автозаправні станції?

Окремою проблемою Льоушкін називає небажання власників зруйнованих АЗС повертатися до роботи в небезпечних районах. Тому саме по собі надання бізнесу можливості використовувати мобільні АЗС не гарантує появи таких точок у всіх громадах.

"І що, якщо вони не виявлять бажання цим займатися через брак інтересу? Це ж додаткові витрати, втратили людей, і в них вже немає мотивації цим займатися," - зазначив він.

Ось чому, на думку спеціаліста, новий механізм повинен бути надзвичайно адаптивним і здатним реагувати на зміни в безпековій обстановці.

"Якщо прописати в законі, як воно має бути, а потім небезпека буде ще більше наростати, то потрібно законопроєкт робити такий, який це враховує. Дрони стають більш далекобійними, більш швидкісними, і це може змінюватися", - пояснив Льоушкін.

Він пропонує значно спростити доступ до пального для цих територій, подібно до тимчасових норм, які були впроваджені під час паливної кризи в 2022 році.

"Потрібно сказати: люди, займайтеся, хто хоче, забезпечуйте це. Але щоб ви не були безпритульниками - декларативно повідомили, що займаєтеся цим, сплачуєте якісь гроші, і ми хоча б знали, хто цим займається", - зазначив він.

Експерт має думку, що законопроект є "досить неостаточним".

Льоушкін вважає, що нинішня версія документа ще суттєво зміниться. За його словами, законопроєкт у теперішньому вигляді є "досить сирим", оскільки автори, на його думку, недостатньо врахували реалії роботи паливного бізнесу в умовах війни.

"Той законопроєкт, що я читав, він досить сирий. Я вважаю, що до нього буде внесено досить багато правок саме з боку Сергія Корецького", - сказав співзасновник Prime, вказуючи на попередній досвід прем'єр-міністра.

Корецький володіє значним досвідом у сфері паливного ритейлу: з 2013 по 2018 рік він керував мережею автозаправних станцій WOG, а з 2022 по 2025 рік очолював компанію "Укрнафта".