Тут відвідував Шевченко, діяли фонтани, а згодом з'явився пивний бар: якою є неповторна садиба на Чернігівщині.
Довіряйте надійному -- підпишіться на Telegraf у Google Новинах
У Седневі, що на Чернігівщині, понад триста років тому була зведена садиба, заснована козацьким полковником. Сьогодні відвідувачі можуть оглянути найдавніший кам'яний житловий будинок Лівобережної України, парк з залишками колишніх фонтанів та альтанку.
Пропонуємо вам докладний огляд садиби Лизогубів.
Наприкінці XVII століття Седнів став маєтком чернігівського полковника Якова Лизогуба. Саме він розпочав масштабну забудову території.
У 1690 році тут розпочалося будівництво садибного комплексу. На замовлення Лизогуба майстри звели кам'яницю. Вона являє собою одноповерховий будинок із підвалом, прямокутний у плані та розділений на п'ять приміщень, з'єднаних анфіладою.
У середині XIX століття на місці ґанку на головному фасаді з’явилася вежа, прикрашена готичними вікнами, контрфорсами, декоративними машикулями та зубцями. Саме таку будівлю зафіксував у своєму малюнку Тарас Шевченко.
Після Якова Лизогуба маєток передавався від одного члена родини до іншого, і кожен із них вносив свої зміни. У 1830-х роках Андрій Лизогуб, залишивши державну службу, оселився у Седневі, а згодом до нього приєднався його брат Ілля. Саме у середині XIX століття ці брати перетворили садибу на архітектурно-парковий комплекс в романтичному стилі.
Садиба знаходиться на підвищеному березі річки Снова, де в окремих ділянках висота досягає 45 метрів. Для запобігання розмиванню схилів, стежки та алеї були прокладені паралельно до них, а територію додатково оформлюють клумбами та терасами.
Особливе місце посідала гідротехнічна система. У гроті розташовувалося обладнання, пов'язане з роботою фонтанів. За свідченням дослідників садиби, насоси на паровому двигуні піднімали воду з глибини 45 метрів.
У ті часи Снов був величною рікою, що мала багато води та була придатною для судноплавства. Біля маєтку розташовувалася набережна, прикрашена скульптурами, а також маленький порт. До води вели розкішні багатоярусні сходи з мармуру, які, на жаль, згодом були знищені.
Протягом різних років у цій садибі відвідували такі видатні особистості, як Тарас Шевченко, Лев Жемчужников, Леонід Глібов, Борис Грінченко, Опанас Сластіон та інші представники культури того періоду. Це місце було не стільки офіційною резиденцією, скільки простором для творчого натхнення.
Кам'яниця Лизогубів зазнала часткових руйнувань у період з 1941 по 1943 роки внаслідок подій Другої світової війни. Реставрація будівлі була завершена лише у 1967 році. Після цього в її стінах відкрили пивний бар, що викликало значний резонанс серед місцевих жителів. Згодом заклад закрився, і сама будівля залишилася практично без нагляду.
Внаслідок цього споруда почала зазнавати руйнувань: вибиті вікна, демонтовані підлоги та двері. У 2001 році будівлю було відновлено зусиллями ВАТ ЕК "Чернігівобленерго" до відзначення десятиліття незалежності України.
Від 2009 року садиба отримала статус державного історико-культурного заповідника "Садиба Лизогубів". На її території збереглися оригінальні інтер'єри, а також функціонує музей.