Сучасні ціни на хліб не залишаться незмінними: виробники поділилися прогнозами на зимовий період.

На скільки подорожчає хліб до Нового року

У соціальних мережах активно тривають дискусії щодо можливого підвищення цін на хліб у зв'язку з блекаутами та зростанням вартості сировини. Декілька фахівців попереджають про ймовірне підвищення цін на 30%, що викликає занепокоєння серед населення України. Чи дійсно варто готуватися до цінового шоку на цей основний продукт харчування?

"Телеграф" з'ясував у представників хлібопекарської галузі, які фактори насправді впливають на ціноутворення, чому торгові мережі блокують різкі стрибки вартості та чи має сенс робити запаси хліба на зиму.

Темпи зростання цін на хліб та хлібобулочні вироби значно уповільнилися, що стало можливим завдяки стабілізації вартості борошна в жовтні. Проте фахівці застерігають: обставини можуть змінитися в найближчий час.

"Ціни, безумовно, зростуть," - підтвердила в коментарі для "Телеграфу" Олена Жукова, колишня виконавча директорка Всеукраїнської асоціації пекарів. Вона зазначила, що основною причиною цього є значне подорожчання сировини, яке перевищує 30%. Додатковими факторами є проблеми з електропостачанням та нестача кваліфікованих працівників.

Юрій Дученко, голова Всеукраїнської асоціації пекарів, у своєму коментарі для "Телеграфу" навів точні дані. На жовтень 2025 року закупівельна ціна борошна вищого і першого сорту без урахування доставки в Україні становить 15 тисяч і 14,5 тисяч гривень за тонну з ПДВ відповідно. Вартість житнього борошна залишилася на рівні 18 тисяч гривень за тонну з ПДВ.

Однак пекарі-виробники стикаються з серйозними фінансовими труднощами через коливання цін на сировину, зростання витрат на логістику та загальну нестабільність постачання. Ми детальніше розглянемо, як ці фактори вплинуть на кінцеву вартість продукції для споживачів в наступному розділі.

Найбільше зростання цін спостерігається на ринку житнього борошна. Олексій Пучков, директор хлібопекарного підприємства "Урожай" у Запоріжжі, у розмові з "Телеграфом" поділився інформацією про масштаби цього подорожчання: "Якщо говорити про житнє борошно, якого в країні недостатньо, і яке виготовлялося переважно в Чернігівській, Сумській та Житомирській областях, то його вартість за останні шість місяців зросла майже вдвічі".

За словами експерта, на хліб з житнім борошном ціна повинна була зростати помітно, але споживачі цього не бачили. "Це за рахунок виробника, який починає "з'їдати" себе", -- пояснив Пучков механізм, який дозволяв стримувати подорожчання.

Звичайне борошно з пшениці також зросло в ціні приблизно на 30% за аналогічний проміжок часу.

Дріжджі та інші супутні сировини демонструють стабільний ріст разом із цінами на паливо та електрику. "Це також енергоємне виробництво, тому ціни на них також підвищуються. За останній квартал ми спостерігаємо зростання на рівні 10-15%", -- зазначив Олексій Пучков.

Електроенергія стала окремою статтею витрат, оскільки її вартість для промислових підприємств значно перевищує тарифи для побутових споживачів. "Не зважаючи на те, що іноді ціна електроенергії досягає 10 гривень," - підкреслив Пучков. Для порівняння, середні українські споживачі викладають приблизно чотири гривні за кіловат-годину.

Згідно з даними Всеукраїнської асоціації пекарів, ціна на електроенергію зросла приблизно на 20% і продовжує зростати. У 2025 році середня вартість тарифу на електроенергію для промислових споживачів в Україні складе близько 6 тисяч гривень за мегават-годину, без урахування ПДВ та витрат на розподіл, які також помітно зросли.

Блекаути ставлять виробників перед складним вибором: використовувати генератори або призупиняти виробництво. Багато пекарень обирають зупинку, оскільки витрати на генераторне живлення виявляються занадто великими.

За його словами, коли у пекарів немає прибутків, використання дизельних генераторів означає миттєвий збиток.

Виробництво в Запоріжжі опинилося в складній ситуації: або зазнає збитків, або працює без прибутку через проблеми з кадрами та зниження обсягів. "Розуміючи, що підвищення собівартості може бути викликане зростанням витрат на дизель, ми вирішили адаптуватися до графіків відключень електроенергії і працювати в ці проміжки часу, а не включати генератори, бо це одразу призводить до збитків," - поділився своїми думками Пучков.

Юрій Дученко зазначив, що як короткочасні, так і тривалі перерви в постачанні електрики мають ряд негативних наслідків. Це викликає вимушене припинення виробничих процесів, затримки в роботі обладнання, додаткові витрати на альтернативні джерела енергії та втрати в обсягах продукції. Всі ці фактори ведуть до збільшення витрат на виробництво хліба.

"Вищезазначені чинники змушують пекарські підприємства враховувати 'буферні витрати' та закладати ризики у калькуляцію, що в кінцевому результаті може спричинити зростання цін", -- пояснив президент Всеукраїнської асоціації пекарів у коментарі "Телеграфу".

Незважаючи на труднощі, з якими стикаються виробники, різкого підвищення цін на хліб не очікується завдяки позиції великих роздрібних мереж. Рітейлери вже ініціювали розсилку попереджувальних листів до виробників, в яких йдеться про можливі обмеження.

"Зараз мережі почали надсилати нам повідомлення про те, що з листопада введуть мораторій на підвищення цін", -- зазначив Олексій Пучков. Він підкреслив, що великі торгові мережі дуже негативно ставляться до зростання цін, яке перевищує 10-15%. "Вони свідомо блокують, не дозволяють підвищувати ціни і затягують процес", -- охарактеризував ситуацію директор хлібопекарного підприємства.

Причина такої думки є досить очевидною: роздрібні мережі виступають ключовим ланцюгом постачання хліба від виробника до кінцевого споживача та активно змагаються за покупців. "Я ставлю це в лапки, адже така конкуренція, коли закриваються підприємства, не зовсім відповідає дійсності", -- з іронією зауважив Пучков.

Ще один фактор стримування -- власне виробництво хліба в мережах. "Такі, як 'Сільпо', такі, як 'Варус', вони багато випікають самі, практично повного циклу, трошки допіку, трошки повного циклу", -- пояснив експерт. У них інше ціноутворення: немає доставки, бонусів, повернень. "У них дуже просте ціноутворення, типу ціна сировини помножили на два і положили на полку".

Якщо виробники вирішать суттєво підвищити ціни, відмінність між їхніми товарами та товарами мереж буде очевидною. "Стрибати на таку високу цифру не вигідно для нас", – зазначив Олексій Пучков.

Економічна ситуація в країні змінила споживчі пріоритети. Покупці все частіше обирають найбюджетніші варіанти хлібної продукції, що змушує виробників тримати ціни під контролем.

"Наразі спостерігається зниження попиту на булочки, які є більш прибутковими товарами", - зазначив Олексій Пучков. Він також додав, що торгові мережі, здатні випікати продукцію самостійно, поступово відмовляються від промислових булочок на користь власного виробництва.

"Коли ти опиняєшся на ринку і звертаєшся з проханням: 'Ось, ознайомтеся з нашою продукцією', у відповідь часто чується: 'А що у вас є за нижчою ціною?'" – прокоментував ситуацію на ринку директор хлібопекарні. Це, в свою чергу, призводить до фінансових втрат для виробників.

Олена Жукова додала, що до економічних проблем додається дефіцит кадрів у галузі. "Дуже велика проблема з кадрами", -- підкреслила колишня виконавча директорка Всеукраїнської асоціації пекарів.

Крім того, рецептура хліба стала більш складною в порівнянні з минулими роками. "Хліб за традиційними рецептами, як його раніше називали, практично зник. У сучасному хлібі обов'язково є інгредієнти, такі як цукор та олія, які також подорожчали," – зазначила Жукова. Ціни на сухе молоко, що використовується у виробництві, також зросли.

Всеукраїнська асоціація пекарів дала офіційні прогнози щодо зростання цін. Юрій Дученко у коментарі "Телеграфу" зазначив, що у разі збереження поточних негативних тенденцій ціна хліба в Україні зростатиме. Втім через високий рівень невизначеності неможливо спрогнозувати точні межі зростання.

Щодо Великодня 2026 року, то у разі подальшого збереження рівня додаткових витрат, спричинених війною, можливе зростання в межах 10%.

Однак ці дані є попередніми, оскільки обставини можуть як покращитися, так і погіршитися. "Пекарі-виробники зазнають суттєвого фінансового тиску через коливання цін на закупівлю, зростання витрат на логістику та загальну нестабільність постачання сировини," -- зазначив Юрій Дученко.

Олексій Пучков заявив, що підвищення цін на 30% є нереалістичним.

Експерти одностайні: робити запаси хліба немає жодного сенсу. На відміну від масла чи інших продуктів з тривалим терміном зберігання, хліб швидко псується.

Справжнє підвищення цін очікується поступово і в межах розумного – не більше 5-10% у найближчі місяці. Торгові мережі активно запобігають різким коливанням цін, впроваджуючи заборони на збільшення цін від постачальників.

Конкуренція з власними пекарнями у мережах не дасть виробникам можливості піднімати ціни. Як тільки хтось спробує збільшити вартість занадто суттєво, споживачі просто перейдуть на більш доступні пропозиції від ритейлерів.