Міст-привиди в Україні: їхнє місцезнаходження, захоплюючі історії та загадки - Цікаве 24

Протягом років незалежності в Україні зникло більше 600 сіл і селищ. Хоча в містах ситуація виглядає більш оптимістично, все ж існує чимало міст-привидів чи міст-примар.

Існує безліч причин, чому люди залишили свої домівки – від природних і техногенних катастроф (подібно до Прип'яті та багатьох інших міст та селищ) до занепаду радянських промислових підприємств, які стали причинами виникнення сучасних міст-примар. 24 Канал поділився розповідями та загадками кількох міст-привидів, де життя завмерло назавжди.

На тему Маленької Прип'яті, острівця-примари та інших: 5 міст-привидів, які варто дослідити.

Без сумніву, Прип'ять є найвідомішим українським містом-привидом у світі. Колись це місто було осередком активного життя, де відбувався постійний розвиток: з'являлися нові житлові будинки, навчальні заклади, зони відпочинку, спортивні комплекси та басейни. Радянська влада прагнула зробити Прип'ять еталоном для інших міст, тому в його розвиток інвестували мільйони бюджетних рублів. На 1985 рік чисельність населення перевищувала 47 тисяч людей.

Проте все змінилося через Чорнобильську катастрофу, що сталася 26 квітня 1986 року. Місто Прип'ять, яке розташовувалося в безпосередній близькості до ЧАЕС, пережило жахливі наслідки аварії. Через кілька годин після катастрофи, місто з населенням близько 50 тисяч людей було повністю евакуйоване, перетворившись на місто-привид. У Прип'яті залишилися лише ліквідатори, співробітники міліції та внутрішніх військ, які відповідали за порядок, а також деякі працівники ЧАЕС, яких згодом перевели до Чорнобиля, де рівень радіації був менш небезпечним.

Сьогодні Прип'ять являє собою сотні частково зруйнованих споруд та об'єктів радянської епохи. Тут, здається, час зупинився. Навіть зараз можна побачити цілі квартири (точніше, те, що від них залишилося, адже після катастрофи більшість майна було утилізовано, а решту - викрадено мародерами) і уявити, як колись жили працівники ЧАЕС. У Прип'яті відчувається унікальна атмосфера, що нагадує про небезпеки ядерної енергії та людських помилок.

Прип'ять: перед і після катастрофи на ЧАЕС - перегляньте відео.

Ще одне селище, яке зазнало наслідків катастрофи на ЧАЕС і потрапило в зону відчуження. Це населений пункт знаходиться на відстані 50 кілометрів від Чорнобильської АЕС, і саме сюди спочатку були евакуйовані мешканці Прип'яті, оскільки він розташований далі від епіцентру трагедії.

Проте лише через два тижні після вибуху у селищі було зафіксовано значне перевищення радіаційних норм: у повітрі рівень радіації зріс у 100 разів, а в ґрунті – у 150. Розпочався процес дезактивації: оновили асфальт та будівельні покриття, проклали нові водопровід та газопровід, зняли верхній шар ґрунту і збудували нові житлові приміщення. Поліське намагалися очистити щонайменше тричі; кожного разу рівень радіації спочатку знижувався, але згодом знову зростав. Всі, хто бажав залишити селище, ставали на спеціальний облік і проходили бесіди. Всі 12 тисяч мешканців Поліського, які проживали там наприкінці 80-х, були змушені існувати в небезпечних умовах, повідомляє "Український інтерес".

Після розпаду СРСР у 1993 році Верховна Рада України ухвалила рішення про примусове переселення мешканців міста та виплату компенсацій постраждалим. У 1999 році Поліське було виключено зі списку населених пунктів.

Поліське має багатий історичний спадок. Перше письмове свідчення про нього відноситься до 1415 року, коли селище носило ім'я Хабне. За словами дослідників, його заснування могло відбутися навіть раніше, коли євреї шукали притулок від переслідувань з боку київських владців. З часом тут почали оселятися українці та поляки. До 1993 року Поліське виконувало роль адміністративного центру Поліського району Київської області.

Сьогодні Поліське належить до зони із суворим обмеженим доступом. Щоправда, у поминальні дні сюди пускають колишніх жителів. Крім того, у місті сьогодні проживає близько десяти самоселів.

У 2019 році режисер Костянтин Кляцкін реалізував короткий документальний фільм, присвячений місту-привиду, під назвою "Поліське. Післячуття". Зйомки проводилися вночі з використанням дронів. Додатково, команда проєкту The Other Chornobyl розробила унікальну айдентику для Поліського.

Документальний фільм "Поліське. Ехо" – перегляньте відео!

Знаходиться в серці лісу на півдні Черкащини, всього за кілька кілометрів від Чигирина. У минулому планувалася як друга Прип'ять – місто-супутник для електростанції: спочатку для Чигиринської гідроелектростанції, а згодом тут задумали звести атомну електростанцію.

Згідно з радянським проектом, в цьому місці планувалося розмістити близько 20 тисяч мешканців. Для нових жителів передбачалися школи, магазини, дитячі садки, культурний центр, лікарня та торговий комплекс. Однак після катастрофи на Чорнобилі всі роботи з будівництва були повністю зупинені. Більшість людей, які встигли переселитися, залишили це місце.

Сьогодні в Орбіті більшість споруд залишилися без мешканців і занепали. Проте в двох п'ятиповерхівках ще можна зустріти людей, переважно літніх. Цікаво, що до цих будівель підведені електрика, газ та водопостачання, хоча якість води залишає бажати кращого. У 2019 році в місті проживало близько 100 осіб.

Останнім часом активізувалися обговорення щодо можливого відновлення проекту Орбіти: нібито розглядався варіант відновлення будівництва Чигиринської атомної електростанції, а один з провідних виробників курятини в Україні висловлював намір звести птахофабрики неподалік. Проте ці наміри залишилися лише на рівні розмов.

Місто-привид Орбіта: знищені мрії українців – перегляньте відео на 24 Каналі.

Знаходиться на південних територіях нинішньої Кіровоградської області, поруч із селом Липняжка. Це містечко було зведено в 1980-х роках для забезпечення житлом працівників цукрового заводу та їхніх родин. У той час тут функціонував один із найбільших цукрових заводів в межах Радянського Союзу, а також кондитерська фабрика та кілька інших підприємств.

Для співробітників цукрового заводу було зведено 10 п'ятиповерхових житлових будинків, що містили 920 квартир. Окрім того, в місті були побудовані їдальня, медпункт і пожежна станція. У найплідніші часи населення Цукроварова складало приблизно 6 тисяч осіб.

На початку 2000-х років через зміну економічних реалій і відсутність державного фінансування завод не витримав конкуренції та був закритий. Люди почали масово покидати місто. Зараз у Цукроварові близько 100 людей, які мешкають у двох багатоповерхівках. Школа та дитячий садок залишаються пустими. З комунальних послуг у людей є тільки електрика. Щоб опалювати квартири - місцеві жителі облаштували саморобні пічки прямо у помешканнях і заготовляють дрова на зиму. Воду ж набирають у колодязях на вулиці.

Яке життя у Цукроварів сьогодні: перегляньте відео!

Історія цього населеного пункту має багато спільного з Цукроваровом. У 1980-х роках тут були амбіційні плани щодо створення потужного індустріального центру, і місцева влада інвестувала значні ресурси в розвиток міста. Очікувалося, що будуть зведені нові промислові підприємства, модернізовано інфраструктуру та збудовано житло для тисяч нових мешканців. Зокрема, в місті знаходиться Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат, який займається переробкою окиснених руд.

Проте роботи так і не були доведені до кінця. Після розпаду Радянського Союзу фінансування було зупинене, і всі проєкти були закриті. Подібна ситуація сталася і з Криворізьким гірничо-збагачувальним комбінатом, який припинив свою діяльність у 2005 році, і його подальша доля залишається невідомою.

Сьогодні в околицях Долинської можна побачити цілий район незавершених будівництв. А місто так і не перетворилося на промисловий велетень.

Як нині проживає Долинська: перегляньте відео!

У 1960-х роках у Радянському Союзі стартував проект зі створення радіолокаційних станцій, відомих як "Дуга". Їхнє основне призначення полягало в ранньому виявленні пусків міжконтинентальних балістичних ракет з боку потенційних супротивників. Дві таких станції були збудовані в Київській та Чернігівській областях: "Дуга 1" знаходилася на території об'єкта, відомого як Чорнобиль-2, а для обслуговування "Дуги 2" у 1970-х роках було зведено невелике спеціалізоване військове містечко під назвою Любеч-1.

Любеч-1 був закритим військовим населеним пунктом. Як це часто траплялося в Радянському Союзі, його назва походила від сусіднього села Любеч. Після аварії на Чорнобильській АЕС радіолокаційна станція в Любеч-1 вийшла з ладу, а в 2000-х роках її остаточно демонтували. Це призвело до втрати потреби в житті в цьому місті. Таємна військова частина була ліквідована у 2008 році, разом з нею зник і супутнє місто.

Поруч зі структурою, що формує літери "А" і "Б", розташовувалися дві антени: одна висотою 150 метрів, а інша – 75 метрів. Їхнє призначення полягало в передачі радіосигналу в напрямку Скандинавії.

"Пригадує колишній офіцер частини Любеч-1 Ігор Бизган у розмові з журналістами Суспільного."

Сьогодні Любеч-1 знаходиться в стані значного занепаду. Розвалені казарми, залишки господарських споруд та інші елементи інфраструктури нагадують про колишню активність цього місця. Воно розташоване всього за 50 кілометрів від Чорнобиля, проте не входить до зони відчуження. Отже, для відвідування цього містечка не потрібно спеціального дозволу.

Документальний проект "Любеч-1. Секретна частина об'єкта 'Дуга': перегляньте відео"

Курахівка колись була процвітаючим промисловим містом, яке виникло як супутник вугледобувних шахт, що забезпечували значну кількість робочих місць. Проте з початку 1990-х років вугільна промисловість зазнала занепаду, і багато шахт було закрито. У результаті цього, численні жителі почали масово покидати Курахівку, як зазначає Visit Ukraine.

Сьогодні Курахівка - це занедбане місто, де більшість будинків стоять порожніми, а дороги заросли травою. Промислові об'єкти поросли бур'яном і від часу руйнуються. Крім того, з 2022 року росіяни почали активно обстрілювати Курахівку. А восени 2024-го його ворог окупував.