Каштанове мило, а також соки з терену і бузини: підприємець з Полтавщини отримує прибуток завдяки дикорослим рослинам.

Ми намагалися відстежити весь цикл цього бізнесу: від збору плодів на пункти прийому вторинних сировин до їх подальшої обробки та виготовлення, хоч би й косметики, якщо не медикаментів. Шукали переробників і виробників по всій Україні, а виявилося, що знайшли їх зовсім поруч — у Решетилівці на Полтавщині.

Про те, що тут тестують переробку каштана кінського, повідомив голова садівничого товариства "Мрія" Іван Дегтяр, яке виробляє продукцію під торговою маркою "Адамівка".

Адамівка — невелике село, розташоване неподалік Слов'янська в Донецькій області, стало новим домом для підприємця, який переніс свій бізнес через початок широкомасштабної війни. З моменту relocation він суттєво розширив виробництво, яке зосереджене на створенні яблучного соку, яблучного оцту та рідкого мила на основі натуральних олій.

Наразі невелике підприємство в Решетилівці випускає вже понад 30 видів харчових товарів та близько десяти різновидів рідкого мила. Цього року асортимент продукції "Мрії" було розширено за рахунок консервованих кабачків, цілих томатів, а також кількох варіантів яблучних соків з додаванням моркви, гарбуза, бузини та дикого терену. У наступному році, якщо все піде за планом, планується завершення будівництва фасувально-сортувального цеху та відкриття мініресторану на виніс під брендом "Адамівка". У ньому протягом року можна буде купити продукцію, що варіюється від томатної пасти до суперфудів з дикорослих рослин.

Як і чому серед цього різноманіття з'явилися каштани?

-- Ідею підказали заготівельники, які здають нам яблука, -- пояснює Іван. -- Кажуть, каштани пропадають під ногами... Ми вирішили спробувати, адже свою місію вбачаємо у перероблянні місцевої агропродукції та стимулюванні людей до співпраці. Каштани -- такий же природний ресурс, як яблука чи помідори. Різниця лише в тому, що їх не треба вирощувати: природа вже зробила свою справу.

Крім того, ми прагнемо самостійно отримати прибуток з цього, а також надати можливість заробити місцевим мешканцям, підвищивши вартість цієї цінної сировини завдяки виробничому попиту.

-- І яку ціну ви запропонували людям?

-- Не чотири й не п'ять гривень за кілограм, як скрізь було, а п'ятнадцять. Перекупникам вигідно якомога дешевше придбати сировину, адже при перепродажі вони мають більший навар. Ми ж -- переробники і виробники. Тож і яблука цьогоріч не по 3 гривні, як інші заготівельники закуповували, а по 5-6.

На жаль, ми придбали лише 100 кілограмів кінського каштана. Маємо намір перевірити технологію переробки та дослідити можливості використання цього інгредієнта в косметичному милі. Для нашої експериментальної партії цього обсягу цілком вистачить.

Яким чином проходить процес обробки каштанів?

Технологічний процес, який ми використовуємо, знайомий нам з практики переробки овочів та фруктів, що є основним напрямком роботи компанії "Мрія". Спочатку ми подрібнюємо та сушимо плоди, а потім перетворюємо їх на борошно. Після цього суміш заливаємо спиртом у спеціально відведених контейнерах і нагріваємо до температури 60 градусів. Цю суміш необхідно витримати протягом двох діб для екстракції есцину — біоактивної речовини, що надає каштану лікувальні властивості. Після завершення екстракції, ми відокремлюємо екстракт від жмиху, а спирт випаровуємо за допомогою спеціальної технології, щоб повторно використовувати його у виробництві.

Ми маємо намір застосувати отриманий есцин у виробництві косметичного мила або ж продавати його як самостійний напівфабрикат.

-- Для цього закупили спеціальне обладнання?

Ні, наші сушарки підходять як для овочів і фруктів, так і для каштанів. Проте, варто зазначити, що для сушіння каштанів потрібно дотримуватися особливих умов – процес має бути повільним і рівномірним, з використанням низької температури.

Тестування показало: треба трохи модернізувати наявне обладнання. Та це навіть добре -- зможемо ефективніше використовувати його в міжсезоння.

Компанія "Мрія" наразі не розпочала активний пошук ринку для реалізації перероблених каштанів. Проте вони впевнені, що з цим не виникне жодних труднощів, адже українські дикорослі каштани мають високу цінність на міжнародному ринку, перевершуючи спеціально вирощені на плантаціях завдяки низькому вмісту гербіцидів та пестицидів. Ці корисні плоди користуються популярністю в таких країнах, як Китай, Німеччина, США, Польща, Чехія, Болгарія та інших.

— Перш за все, необхідно протестувати отриману сировину, — говорить Іван. — Після цього будемо шукати клієнтів серед фармацевтичних та косметичних компаній. Наразі ж плануємо додати екстракт каштана кінського до нашого "Дігтярного" мила — одного з найбільш затребуваних продуктів. Це мило виготовляється на основі березового дьогтю, має природні антисептичні властивості та чудово підходить для людей з проблемною шкірою. Деякі навіть використовують його для лікування геморою.

Завдяки корисним властивостям есцину, таким як зміцнення судин, зменшення набряків і запальних процесів, а також покращення мікроциркуляції, наше мило набуде ще більшої ефективності. Якщо все піде за планом, наступного року ми зможемо випустити значно більшу кількість "Дігтярного" мила з екстрактом каштана.

Основна проблема полягає в нестачі берести. Це суха кора берези, з якої отримують дьоготь, і в Полтавській області її обмаль. Цього року вдалося виявити бересту лише в Чернігівській області.

Читайте також: Поранені кактуси потребують захисту: полтавці після обстрілу міста активно скуповують рослини з пошкоджених теплиць.

На днях зварили осінню партію нашого фірмового рідкого мила. На численні прохання споживачів цього разу у кожен купаж ми додали подвійну порцію парфумерної композиції. Мило вийшло напрочуд духмяне, але водночас ніжне завдяки подвійному гліцерину, що лагідно піклується про шкіру. Назви говорять самі за себе: "Апельсинове", "Лляне", "Хвойне", "З чабрецем"... А вже наступного тижня з'явиться улюблене багатьма "Дігтярне" мило на основі витяжки з каштана.

На цьому виробництві експериментують не лише з каштанами. Нинішнього літа, наприклад, заготовляли ягоди бузини. У той час, коли заготівельники платили 10-12 гривень за кілограм, "Мрія" купувала по 20, і не мала відбою від постачальників.

Однак, невеликій компанії не під силу обробити таку кількість бузини, яку можна було б зібрати з навколишніх районів. Більш того, всі нові продукти повинні спочатку пройти випробування споживачами. "Необхідно формувати споживача під новий товар", – з упевненістю зазначає Іван.

Читайте також: Що буває, коли військовий береться за яйця: учасник українсько-російської війни створив одну з найбільших гусячих ферм в Україні

Він пригадує, як після релокації бізнесу до Решетилівки запустили томатний морс.

Цей продукт справді вражає, адже виготовлений із концентрованого томатного соку. Проте, споживачі не знали, як його використовувати, через що він не здобув популярності. В результаті ми вирішили повернутися до традиційної пасти "Адамівка", -- зазначає він.

Отже, з екстрактом тернового завершили сезон виготовлення яблучного соку, і загалом було produced лише 500 літрів. Це є пробна партія.

— Цей напій має неймовірний смак солодкого яблука, з легким відтінком терпкості тернових ягід, — ділиться Іван. — А рівень вітаміну С у ньому перевищує навіть цитрусові. Але все залежить від покупців. Сировини вистачає. Люди принесуть усе необхідне — лише варто оголосити про збір.

-- Але ж скільки того соку можна вичавити з дрібної кістлявої ягідки?

Ми маємо два види екстракторів: один великий, з потужністю 1,5 тонни, і інший — маленький, на 120 кілограмів. Малий екстрактор призначений для обробки цінних ягід та виготовлення тестових партій. Завдяки методу екстракції соку, ми можемо витягнути максимум з кожної ягоди.

Крім того, ми приготували чистий паровий екстракт терену, який плануємо випустити як окремий продукт. Він стане природним вітамінним напоєм -- для підтримки імунітету та профілактики застуд у зимовий період.

Не так давно "ФАКТИ" повідомляли про полтавського військовослужбовця та його дружину, які започаткували власну майстерню з виготовлення керамічних плиток ручної роботи.

Зображення, надане Іваном Дегтярем.