Літо вже не є "мертвим сезоном" на ринку праці: які спеціалісти користуються найбільшим попитом у роботодавців.

Цього літа український ринок праці не сповільнився, а навпаки - роботодавці активно наймають працівників, тоді як кількість відгуків від кандидатів стала рекордною за останні роки. Найбільше роботодавці шукають фахівців робітничих професій, сфери обслуговування, торгівлі та логістики, а дистанційна робота залишається найдефіцитнішою, вона становить лише близько 6% вакансій, хоча саме її шукає кожен четвертий кандидат.

Цю інформацію надає дослідження відомого порталу, що спеціалізується на пошуку роботи. Хоча в секторі обслуговування спостерігається сезонне зростання активності, найбільша потреба в Україні продовжує залишатися за робітниками різних спеціальностей. У червні до п’яти галузей з найбільшою кількістю вакансій увійшли:

* робітничі спеціальності та виробництво - 21 669 вакансій;

* сектор послуг - 20 204;

* рітейл - 12 310;

* Логістика, складські операції та зовнішньоекономічна діяльність - 12 100.

* Обсяги продажів і закупівель - 11 346.

У порівнянні з травнем, кількість вакансій у галузі HR та освіти зросла на 6%. Аналітики зазначають, що це пов'язано з підготовкою підприємств до осіннього періоду активного набору персоналу та старту нового навчального року.

Майже половина вакансій доступна без досвіду роботи

Ще однією особливістю червня стало збільшення кількості пропозицій для молоді. За даними дослідження, 46% усіх вакансій відкриті для кандидатів без досвіду роботи, а кожна четверта пропозиція підходить студентам.

Значно активізувалися і самі молоді претенденти на роботу. Протягом місяця кількість кандидатів віком до 18 років зросла на 64%, тоді як серед молоді у віці від 18 до 24 років спостерігалося підвищення на 13%. Найбільш активно українська молодь шукала роботу у:

* сфері готельного та ресторанного обслуговування, а також у туризмі;

* в області сервісу;

* роздрібна комерція.

Конкуренція в сфері дистанційної роботи залишається на надзвичайно високому рівні.

Незважаючи на збільшення кількості відкритих вакансій, ситуація з віддаленою зайнятістю залишилася практично незмінною. Лише близько 6% всіх пропозицій роботи передбачають формат дистанційної роботи. Проте саме дистанційна зайнятість продовжує бути найбільш привабливою серед кандидатів. Кожен четвертий шукач працевлаштування надає перевагу саме віддаленій роботі, а близько третини всіх поданих резюме стосується дистанційних вакансій.

Внаслідок цього, конкуренція за подібні пропозиції в середньому виявляється п’ятиразово більшою, ніж за стандартні робочі місця. Для деяких спеціальностей цей показник може сягати 10-20 разів вище від середнього. Найбільш активно кандидати реагували на такі вакансії:

* менеджер по управлению клиентами;

* оператора контакт-центру;

* Web Interface Developer

* специалиста по веб-дизайну.

У західних регіонах кількість відкритих вакансій вже перевищила показники до війни, тоді як у прифронтових зонах можливості для працевлаштування все ще залишаються обмеженими. Найменша конкуренція серед претендентів наразі спостерігається у:

* Херсонській області;

* Донеччина

* Суми

Запорізький

* Чернігівська область.

Паралельно з активністю роботодавців зростає й рівень зарплат у дефіцитних професіях. Найвищі зарплатні пропозиції нині отримують фахівці, які мають значний досвід, працюють у складних умовах або належать до професій, де відчувається нестача кадрів. До найбільш оплачуваних вакансій належать:

* Директор з операційної діяльності - 92 тисячі гривень;

* водій міжнародних перевезень - 66 тис. грн;

* рієлтор - 58 тис. грн;

* Автомаляр - 57 тисяч гривень.

* програміст - 52 тис. грн;

* автослюсар - 47 тис. грн;

* головний кухар - 46 тисяч гривень;

* Оператор крана - 37 000 грн.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, до 1 вересня підприємства в Україні, що мають критичне значення, зобов'язані підтвердити відповідність новим вимогам, зокрема щодо середньої зарплати, яка повинна становити не менше 25 941 гривні. У разі невиконання цих умов їм загрожує втрата статусу та можливості бронювання працівників. Найбільше ці зміни можуть негативно вплинути на фермерів, ІТ-стартапи та металургійну галузь, де вже передбачаються значні скорочення кількості заброньованих працівників.