Князєв, Борисов та митрополит Павло: як затягуються резонансні судові процеси в Україні.

Про причини судового розгляду щодо митрополита Павла, настрої правоохоронців, місцезнаходження колишнього військового комісара Євгена Борисова, ймовірні затримки у справі Миколи Тищенка та розвиток ситуації навколо Всеволода Князєва — все це в аналітичному матеріалі журналістки РБК-Україна Юлії Акимової.

За час великої війни в Україні прогриміло кілька резонансних кримінальних справ. Більша частина з них стосується корупції, але є й інші провадження. Вони тягнуться роками, незважаючи на скандали, які їх оточують.

Однією з резонансних справ є справа колишнього судді Верховного суду Всеволода Князєва, яка приголомшила громадськість розміром хабаря. Водночас у суді триває розгляд справи Митрополита Павла, який вже протягом тривалого часу висловлюється про Росію досить суперечливо. Екс-військовий комісар Євген Борисов знову ризикує потрапити за ґрати, а Миколі Тищенку несподівано пом'якшують умови запобіжного заходу.

Ці справи затягнулися вже на кілька років: суди нарешті розпочинають розгляд справ по суті, підозрювані ігнорують засідання, а захист намагається усунути всіх можливих суддів. Яким чином все це завершиться і чи взагалі завершиться - залишається під питанням.

Митрополит Павло, в мирському житті відомий як Петро Лебідь, є єпископом Української Православної Церкви Московського Патріархату, митрополитом Вишгородським і Чернігівським, а також намісником Києво-Печерської Лаври. Протягом своєї служби Павло потрапив у численні скандали та висловлював суперечливі думки, демонструючи особливу прихильність до Росії. Його спосіб життя викликав чимало обговорень, оскільки він живе на досить розкішному рівні для особи, яка обрала шлях духовності.

Петро Лебідь відслужив у радянській армії, потім закінчив Московську духовну семінарію, після чого став "обростати" рангами духовенства. У 1994 році став намісником Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври, потім його висвятили на єпископа Вишгородського, у 2011 році він увійшов до складу постійних членів Священного Синоду УПЦ.

Проте найбільше в українському суспільстві митрополит Павло здобув популярність не завдяки своїм духовним досягненням, а завдяки чималому багатству. Наприклад, у свій час він володів невеликим автопарком автомобілів марки Mercedes, через що й отримав у народі прізвисько "Паша Мерседес".

Журналісти не раз запитували його, чому він обирає Mercedes, враховуючи, що автомобілі цієї марки є досить дорогими, а духовні лідери часто підкреслюють, що багатство - це світське. У відповідь Павло стверджував, що автомобіль - це всього лише засіб для перевезення. Він кілька разів намагався перейти на Lexus, але завжди повертався до своїх улюблених Mercedes.

Також, медійні джерела зафіксували досить коштовну нерухомість, що належить Павлу. У 2015 році активісти "Автомайдану" продемонстрували резиденцію митрополита, яка знаходиться в селі Вороньків Київської області. За різними оцінками, її вартість становить приблизно 1,3 мільйона доларів. Однак сам Павло характеризує її як "скромну хатину".

Проте найбільший суспільний резонанс викликали висловлювання Павла про Росію. Саме вони стали причиною для відкриття кримінальної справи. У розпал Революції гідності митрополит не тільки зневажав протестувальників, але й висміював їх, порівнюючи Віктора Януковича з Ісусом Христом.

У 2018 році, через 4 роки після початку війни на Донбасі, Павло заявив, що окупований Крим ніколи не був українським. Пізніше він також звинуватив Україну в агресії на сході країни, а після повномасштабного вторгнення російських військ заявив, що українці "пожинають плоди".

Митрополит Павло (зображення: Getty Images)

Діяльність митрополита була глибоко інтегрована в структури московського патріархату, що, в свою чергу, знаходиться під контролем ФСБ. В умовах повномасштабної війни українські правоохоронні органи провели значні "чистки" в рядах церков УПЦ МП, виявивши численні зв'язки з російськими агентами серед священнослужителів. Тож не стало несподіванкою, що питання дійшло і до митрополита Павла.

1 квітня 2023 року співробітники Служби безпеки України пред'явили митрополиту підозру. Це відбулося на фоні конфліктів, пов'язаних із Києво-Печерською лаврою, де раніше було розірвано договір оренди з УПЦ МП, і ченці, що мешкали в келіях Лаври, отримали вимогу покинути її територію. Ця ситуація супроводжувалася резонансними подіями прямо в межах святині, а сам патріарх зробив гучні заяви, звинувативши владу в "гоніннях на віру", та назвав предстоятеля УПЦ Київського патріархату Філарета "сущим бісом".

Правоохоронні органи звинуватили Павла в порушенні принципів рівності громадян на основі їхніх релігійних вірувань та в спробах виправдати збройну агресію Російської Федерації. У відповідь митрополит підкреслив, що завжди виступав проти дій, вчинених Росією.

Проте, матеріали, надані Службою безпеки України, свідчать про інше. Розслідування оприлюднило відеозаписи телефонних бесід, у яких, як стверджується, беруть участь Павло та кілька інших осіб. У одному з таких розмов, нібито, митрополит висловлював задоволення з приводу окупації Херсона.

- Сьогодні Херсон благовєствуєт радость вєлікую (сповіщає велику радість - ред.), там уже прапори російські всюди, і все-все-все.... І люди... Люди задоволені.

У записах голосу митрополита чітко прослідковуються штампи російської пропаганди. Наприклад, він стверджує, що "конфлікт між Америкою та Росією триватиме до останнього українця", а також говорить про те, що російські війська завдали удару по "американських лабораторіях" на території України.

Сьогодні в YouTube з'явилася інформація про те, що американські лабораторії зазнали удару. Це сталося в Києві та Одесі, і тепер, кажуть, що їхній пил може розлетітися по всьому місту. Якщо він радіоактивний, то це може мати серйозні наслідки для тих американців, та їхнього кнесету...

Захист митрополита, як і було передбачено, категорично заперечував будь-які звинувачення проти свого підзахисного. Адвокати зазначили, що обвинувачення не надало достатньої кількості доказів і не пояснило, з якою метою відбувалося прослуховування телефону Павла. В результаті, Шевченківський суд ухвалив рішення про домашній арешт митрополита у його заміському будинку в селі Вороньків; йому також було наказано здати паспорт та носити електронний браслет. "Це викликає сум у прокурорів", - підсумував митрополит.

У липні його справу розглядали вже в Солом'янському суді, де вирішили, що він має перебувати під вартою з можливістю вийти під заставу. Через два місяці застава знайшлася і Павла випустили - за нього заплатили 33 млн грн.

Митрополит Павло на засіданні суду (зображення: Getty Images)

На запитання про джерела фінансування митрополит відповів, що кошти зібрали віряни. Згодом Павла позбавили електронного браслета. Митрополит досі знаходиться під "процесуальними зобов'язаннями", а судове провадження, яке стартувало понад два роки тому, продовжує тривати.

В Офісі Генерального прокурора в коментарі РБК-Україна зазначають, що жодних зволікань у справі немає - слідчі дії відбуваються згідно з планом, у справі вже допитано двох потерпілих і 11 свідків.

"Наразі проводиться аналіз письмових матеріалів у процесі основного судового слухання", - йдеться у відповіді на запит РБК-Україна.

Проте, коли справа розслідується довго, існують певні ризики. В українській судовій сфері часто виникали подібні історії - справи "губилися", не чекаючи вердикту суду, підозрювані несподівано зникали, як і матеріали до провадження.

Окрім цього, митрополит користується значною підтримкою, зокрема серед впливових політичних діячів. Поки триває судовий процес і прокурори не квапляться з оприлюдненням деталей справи, прибічники Московського патріархату активно висловлюють протест проти нібито незаконного "судилища" над духовною особою.

Проте інформовані джерела, які стежать за розвитком розслідування, підкреслюють, що суд обов'язково повинен завершити цю справу.

"Тут дуже важливо розуміти, що наявність кадила перестала бути індульгенцією. Паша Мерседес, незважаючи на свою відкриту позицію, дуже довго залишався недоторканним у нашій країні. У медіа тиражували його висловлювання з приводу окупації ворогом Херсона, нісенітниці про "американські лабораторії" та багато іншого. Потім за нього взялася СБУ. Для багатьох, хто бере участь зараз у процесі - це справа честі".

Остання сесія, пов'язана з Павлом, пройшла 17 жовтня. Суддя продовжив його зобов'язання, а прокурори продовжують вивчати дані, отримані в результаті негласних слідчих заходів. Наступне слухання заплановано на 17 листопада.

Історія одеського екс-військкома Євгена Борисова - це низка постійних затримань. Не встигає Борисов вийти із СІЗО, як його одразу ж затримують знову. Для воєнкома все почалося навесні 2023 року, коли в медіа з'явилися розслідування, пов'язані зі способом його життя. Журналісти з'ясували, що сім'я Борисова нібито придбала нерухомість за кордоном, автомобілі преміум-класу, а їхні витрати в кілька разів перевищували офіційні доходи воєнкома.

Крім того, в соціальних мережах з'явилися повідомлення про те, що Борисов нібито реалізує "білі квитки" за 5 тисяч євро, що, мовляв, є найвищою вартістю "квитка" в Україні. Коли скандал навколо воєнкома досяг пікового моменту, ОК "Південь" оголосив про початок службової та фахової перевірки, а у Верховній Раді ініціювали перевірки діяльності військових комісаріатів.

Євген Борисов (зображення: Віталій Носач/РБК-Україна)

У травні Державне бюро розслідувань ініціювало кримінальне провадження проти Борисова у зв'язку з підозрами у хабарництві, пов'язаними з його вказівками щодо мобілізації певних осіб. Одночасно перевірялися дані про його доходи, які виявилися невідповідними до його витрат. Під час слідства тодішній прем'єр-міністр Денис Шмигаль оголосив про намір звільнити Борисова. На цю резонансну справу також відреагував президент.

"Ця особа абсолютно не має місця в системі комплектування Збройних сил. Це викликає глибоке обурення, адже є вкрай аморальним і неправильною ситуацією, що, незважаючи на все, вона продовжує займати свою позицію," - підкреслив Володимир Зеленський.

У червні НАЗК повідомило про викриття Борисової в справі незаконного збагачення, зазначивши рекордну суму у 188 мільйонів гривень. "Один лише об'єкт, придбаний в Іспанії, оцінюється в 3 мільйони 700 тисяч євро, а таких активів декілька - усі вартістю від півмільйона євро", - прокоментував тодішній голова НАЗК Олександр Новіков.

Борисов роз'яснив, що кошти, які йому "перераховують", є позиками, отриманими від різних бізнесменів, але підтверджуючих документів на ці заяви не було. 22 липня йому пред'явили нову підозру – цього разу за незаконне збагачення та навмисне ухилення від виконання своїх обов'язків.

Тоді в Державному бюро розслідувань оголосили його в розшук, а вже через два дні його виявили в Києві. У Печерському суді його затримали та визначили заставу в розмірі 150 мільйонів гривень. 20 жовтня суд вирішив продовжити запобіжний захід, водночас зменшивши заставу до 100 мільйонів. У листопаді запобіжний захід залишився в силі.

Поки Борисов сидів у СІЗО, суд скорочував суму застави - врешті-решт вона зменшилася до 12 млн. Ці гроші в сім'ї Борисова знайшлися - необхідну суму внесли, і колишній воєнком вийшов з ізолятора, де його одразу ж затримали знову.

Євген Борисов (зображення: Віталій Носач/РБК-Україна)

В Державному бюро розслідувань повідомили, що військовий комісар, за попередніми даними, планував виїзд за межі країни. Під час затримання йому було пред'явлено нову підозру — цього разу щодо організації схеми легалізації незаконно здобутих доходів у розмірі 142 мільйонів гривень.

30 травня 2024 року Борисову знову призначили запобіжний захід у вигляді двомісячного утримання під вартою в СІЗО з можливістю виходу під заставу в 140 мільйонів гривень. Поки воєнком знову опинився за ґратами, Державне бюро розслідувань повідомило, що він також підробляв документи для виїзду за кордон.

8 жовтня розслідування в цій справі було завершено. Протягом слідства сума застави поступово зменшувалася. Коли вона досягла 39 мільйонів гривень, ці кошти були внесені, і 25 грудня Борисов вийшов із слідчого ізолятора, де його знову затримали. У Бюро повторно наголосили на ризику його втечі за кордон і повідомили, що затримання відбулося у зв'язку з новими кримінальними справами. Було очевидно, що в ДБР мають серйозні наміри щодо покарання колишнього воєнкома.

26 грудня 2024 року Борисову було призначено новий запобіжний захід — два місяці під вартою з можливістю звільнення під заставу у розмірі 402 мільйонів гривень. Суддя не став оскаржувати цю суму і погодився з позицією обвинувачення. Борисов знову відправився до слідчого ізолятора. Лише через дев'ять місяців, у вересні 2025 року, військовий комісар зміг вийти з ув'язнення, коли розмір застави знизили до 44 мільйонів гривень. Цього разу співробітники ДБР не чекали його біля СІЗО, і Борисов безперешкодно покинув його територію. Після цього він потрапив до лікарні.

У той же час в Одесі проводилося розслідування щодо ухилення Борисова від військової служби. Приморський суд неодноразово надсилав йому повістки, але він їх ігнорував. Після наступного засідання, яке не відбулося, співробітники ДБР відвідали лікарню, де перебував Борисов, і примусово доставили його до суду.

Чоловік негайно повідомив, що з ним вели себе агресивно, штовхали його ліжко, самі займалися пакуванням його особистих речей і навіть намагалися вирвати катетер із його руки. У Державному бюро розслідувань прокоментували заяви Борисова, якого, до речі, транспортували до Одеси.

Сьогодні директор Бюро Олексій Сухачов висловив свою думку щодо поточної ситуації, підкресливши, що підозрюваний вживає всіх можливих заходів, щоб затягнути розгляд справи та уникнути покарання. Він акцентував на тому, що фігуранту вкрай важливо уникати появи в судовій залі, які засідання він систематично ігнорує, намагаючись дотягнути цей процес до безкінечності. У зв'язку з цим, Державне бюро розслідувань виконувало судове рішення про примусовий привід, діючи в межах закону, - повідомила радниця з комунікацій ДБР Тетяна Сап'ян у коментарі для РБК-Україна.

Євген Борисов (зображення: Віталій Носач/РБК-Україна)

На Борисова відкрито чотири кримінальні справи. Судячи з хаотичних дій правоохоронців та їхньої готовності швидко затримувати його, існує серйозний ризик, що він може спробувати втекти. Згідно з останніми даними від РБК-Україна, чоловік наразі перебуває в одеській лікарні, де відбувається ще одне судове засідання. На ньому вже встановлено електронний браслет.

Микола Тищенко вже тривалий час активно демонструє свою присутність у публічному житті. Спочатку він прагнув популярності на телебаченні, беручи участь у різних шоу, а згодом вирішив зайнятися політичною діяльністю. У той же час Тищенко розвиває ресторанний бізнес. За час своєї роботи в парламенті він став відомим завдяки ряду провокаційних висловлювань. Наприклад, він назвав Чорнобильську катастрофу "значною урочистістю", а Україну охарактеризував як "надувну ляльку".

Коли війна розпочалася, народний депутат вирушив до Таїланду, а після виникнення скандалу, пов'язаного з цим вчинком, стверджував, що це була службова поїздка. Внаслідок цього Тищенка виключили з фракції. Улітку 2024 року нардеп опинився в новому кримінальному скандалі.

20 червня в Дніпрі група невідомих у масках напала на колишнього добровольця і бійця спецпідрозділу "Kraken" Дмитра Павлова, завдавши йому побоїв. На записі видно, як ці чоловіки оточують Павлова, який прогулюється з дитиною у візочку, надягають на нього кайданки і б’ють. Пізніше стало відомо, що до цього інциденту причетний Микола Тищенко, який, за чутками, напередодні мав конфлікт з Павловим, звинувачуя його в охороні нелегального кол-центру. Чоловіки, які атакували Павлова, нібито є охоронцями Тищенка.

У червні співробітники Державного бюро розслідувань разом з поліцією здійснили обшуки у нардепа. Під час перевірки його residence виявили пакети та коробки з готівкою, а також дорогий годинник та інші цінні предмети. Поки тривали обшуки, сам Тищенко, в розпалі емоцій, розбив свій мобільний телефон, вдаривши його об кут столу, і цей момент потрапив на відео.

Судовий процес над Тищенком привернув значну увагу, головним чином завдяки його особистості. Народний депутат неодноразово звертався до судді з різними проханнями, серед яких було й бажання зберегти свої кошти, які, за його словами, він "заробляв протягом тридцяти років власноруч".

Микола Тищенко під час судового засідання (зображення: Getty Images)

У грудні в ДБР повідомили, що завершили розслідування, а пізніше в мережі потрапили "плівки Тищенка". На них нардеп цікавився тим, як можна заробити на call-центрах, яким він публічно оголосив війну - власне, тому він і поїхав до Дніпра (там цих центрів нібито найбільше) та потрапив у скандал із Павловим. Сам Тищенко, звісно ж, заперечував, що на записах він. А "плівки", судячи з усього, далі мережі не пішли.

На судовому засіданні Тищенку було призначено цілодобовий домашній арешт як запобіжний захід, який тривав до грудня 2024 року. Первинно слухання повинні були відбутися 6 січня, однак його перенесли на 10 число, внаслідок чого захід втратив свою силу. 10 січня Тищенко не з'явився на суд.

У кінці січня депутату знову встановили запобіжний захід у формі домашнього арешту, згодом його пом'якшили до нічного арешту, а нещодавно, 9 жовтня, обмежили лише особистим зобов'язанням.

На нього були покладені наступні зобов'язання: з'являтися на вимогу до Шевченківського районного суду в Дніпрі, повідомляти суд про будь-які зміни у своєму місці проживання та місці роботи, уникати спілкування з Богданом Писаренком (поліцейським, який також є підсудним у справі Тищенка - ред.), а також з потерпілими, свідками та експертами в цій кримінальній справі. Крім того, він зобов'язаний передати свій паспорт для тимчасового зберігання, щоб не мати можливості виїхати за межі країни.

Протягом години, поки проходив судовий процес, народний депутат встиг побувати в лікарні, пропустити судові засідання та взяти участь у сесіях Верховної Ради. Невідомо, чи здійснюється контроль за комунікаціями Тищенка з різними особами, залученими до цієї справи. Також залишається незрозумілим, чому розслідування в ДБР завершилося 17 грудня 2024 року, а судовий процес досі триває.

Співрозмовники РБК-Україна, знайомі з перебігом справи, зазначають - процес у суді дійсно затягується, але хто його затягує, говорити складно. Судові засідання часто переносяться, що теж не сприяє швидкому завершенню суду. Що ж стосується "плівок", кримінальна справа на їх підставі не відкривалася.

"Плівки наявні, проте підтвердити, що він отримував за це фінансову винагороду, практично неможливо", - підкреслюють джерела РБК-Україна.

Всеволод Князєв став першим головою Верховного суду, якого притягнули до відповідальності за корупцію. Справа Князєва викликала такий великий резонанс, що американські партнери України почали цікавитися ситуацією. Корупція такого масштабу стала шоком для міжнародних партнерів, а для самої України - справжнім приниженням. Очікувалося, що з Князєвим проведуть швидке й ефективне розслідування, аби продемонструвати, що з корупціонерами борються. Проте справа затяглася, перетворившись на тривалий процес.

15 травня 2023 року в Князєва було проведено обшуки — детективи НАБУ і САП завітали до помешкань та офісів суддів Верховного суду, включаючи самого Князєва. Дії співробітників Бюро були попередньо таємно узгоджені з Вищим антикорупційним судом, який видав їм ордер на проведення обшуків.

"Інформація про заплановані обшуки була відома лише обмеженій кількості людей. Навіть правоохоронці, які вирушали за вказаними адресами, дізналися про це лише в день проведення акцій. Операція залишалася під найсуворішим завісом таємниці до самого фіналу," - повідомило джерело РБК-Україна в правоохоронних органах.

Князєв спочатку не міг повірити, що його прийшли затримувати. У його особистих та службових сейфах виявили 1,5 мільйона доларів, з яких частина була отримана суддею в день проведення обшуків. Суддя не відразу зміг пояснити, звідки взялися ці кошти, але згодом його адвокати розробили надійну стратегію захисту.

Всеволод Князєв з адвокатом (фото: Getty Images)

Після того, як Князєва етапували до слідчого ізолятора, у Національному антикорупційному бюро відбувся брифінг, під час якого журналістам представили таємно записані розмови. У цих записах, як стверджується, брали участь троє осіб: сам Князєв, нотаріус Кирило Горбуров та адвокат Олег Горецький. Всі вони працювали над схемами, які передбачали "допомогу" тим, хто прагнув, щоб його справа залишилася поза увагою.

"Горецький тримає адвокатське об'єднання, Горбуров - нотаріус. Це дуже важлива трійка - суддя, адвокат і нотаріус. Горецький і Горбуров підшукували людей і справи, за якими можна отримати неправомірну вигоду за ухвалення рішень на користь цих осіб. Вони доводили цю інформацію до Князєва, Князєв як керівник організованої групи давав вказівку - рухатися чи не рухатися", - розповідав РБК-Україна тодішній прокурор САП Олександр Омельченко.

У березні 2023 року, згідно з даними слідства, Горбуров і Горецький провели зустріч із Сергієм Рудометкіним, який обіймає посаду директора з безпеки Полтавського гірничо-збагачувального комбінату. 40,19% акцій цього підприємства належали українському бізнесменові Костянтину Жеваго та його компанії Ferrexpo. За кілька років до цієї зустрічі колишні акціонери комбінату неодноразово намагалися оскаржити право Жеваго на ці акції, і у 2020 році їм вдалося досягти часткового успіху в одному з апеляційних судів.

Тепер це питання планували обговорити у Великій Палаті Верховного Суду, і саме про це Рудометкін, який представляє інтереси Жеваго, спілкувався з Горецьким та Горбуровим.

"Ти ж розумієш це прекрасно, все, що відбувається ось за цим 19-м числом у Великій Палаті - це чисте беззаконня. Як можна переглядати 20 років потому те, що відбувається?" - говорить на записах нібито сам Жеваго.

2,7 млн доларів - це гроші, які Князєв, Горбуров і Горецький за версією слідства отримали за те, щоб справа закінчилася на користь Жеваго. Сама сума була поділена на транші. Про те, як її ділили, докладно розписано в листуваннях трійки, скріншоти яких Бюро опублікувало. Другий транш - 450 тисяч доларів Князєву передала довірена особа. Співрозмовники, знайомі з перебігом справи, повідомляють, що йдеться про Кирила Горбурова, нібито він же - Олександр Кравченко, "агент НАБУ", який допоміг слідчим викрити Князєва.

Судовий процес над Князєвим (джерело: Getty Images)

У суді було ухвалено рішення щодо Князєва, встановивши запобіжний захід: він мав провести два місяці під вартою або внести заставу в розмірі 107 мільйонів гривень. Проте згодом сума застави поступово зменшувалася. 30 січня 2024 року вона знизилася до 18 мільйонів гривень, а вже 31 січня Князєв вийшов на волю. На нього покладено ряд обов'язків: він зобов'язаний носити електронний браслет, здати свої закордонні паспорти та не залишати межі Києва.

Поки справа готувалася до основного розгляду, запобіжний захід став менш суворим. До літа він був пом'якшений настільки, що Князєва несподівано знайшли на кордоні з Румунією, в Солотвино Закарпаття. Згодом його захисники стверджували, що він приїхав туди, нібито, для відпочинку.

"Я не висловлював заперечень. Після детальної перевірки документів я зв’язався з НАБУ і дізнався, що до мене немає жодних претензій. Після цього я залишив відділ прикордонної служби. Наразі я перебуваю на Закарпатті та планую продовжити свій відпочинок", - зазначив ексголова Верховного суду, коментуючи інцидент.

Екссуддя повідомив, що вирішив навчатися на факультеті перекладачів в університеті. Паралельно з цим тривало слідство, і лише 22 жовтня 2025 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосила про завершення розслідування, передавши справу до суду. Крім того, матеріали справи стали доступними для ознайомлення стороні захисту.

Ніхто не може сказати, скільки часу займе цей процес і що відбудеться далі, проте суспільство вже тривалий час з нетерпінням чекає на завершення резонансної справи про найбільший хабар в історії новітньої України.

Of course! Please provide the text you'd like me to transform into a unique version.

Сьогодні в Україні спостерігається надзвичайно високий інтерес до ефективного розслідування резонансних справ. У складних умовах війни громадяни прагнуть відчувати справедливість в межах своєї країни.

Однак певні резонансні справи затягуються на роки, і наразі невідомо, до чого вони призведуть. Проте, враховуючи, як швидко в суспільстві може виникнути обурення через нового корупціонера, жодна "спущена" справа не залишиться без уваги з боку правоохоронців.