Київ під атаками численних дронів: як довго Росія ще буде "тероризувати" столицю?

Чому "шахеди" долітають до Києва

Атака на Київ, що відбулася в ніч на вівторок, 17 червня, виявилася однією з наймасштабніших і найтрагічніших. Згідно з інформацією від Повітряних сил ЗСУ, ворог здійснив запуск 440 безпілотників — серед яких 280 були ударними дронами типу Shahed, а ще 160 — дронами-імітаторами. На момент публікації зафіксовано 139 постраждалих і 15 загиблих внаслідок цієї атаки.

"Телеграф" дослідив, скільки часу Росія зможе продовжувати завдавати ударів по українським містам з такою ж інтенсивністю, а також чи має Україна чіткий план для ефективної протидії цій загрозі.

За останній рік Росія різко наростила інтенсивність атак дронами типу Shahed. Якщо ще торік удари зазвичай налічували кількадесят БпЛА, то в травні-червні 2025 року їх кількість почала обчислюватися сотнями за ніч.

Так, у червні 2024 року типовий обстріл складався з 22-47 ударних безпілотників. У серпні відбулись перші масовані комбіновані атаки -- наприклад, у ніч на 26 серпня росіяни випустили 109 Shahed одночасно, з яких ППО знищила 99. У жовтні та листопаді зафіксовано кілька ударів із залученням 80-90 дронів, часто разом із ракетами.

Починаючи з грудня 2024 року, інтенсивність атак стрімко зросла. У ніч на 25 грудня Росія застосувала вже 106 Shahed, із яких лише половину вдалося збити. А вже у січні-лютому 2025 року кількість дронів у повітрі щоразу перевищувала 140, а подекуди -- 185 одиниць.

У період з березня по травень атаки стали систематичними, і практично щотижня реєструвалися нічні обстріли, в яких брали участь понад 200 ударних безпілотників. Наприклад, в ніч з 21 березня було зафіксовано 214 дронів, 23 травня – 175, а 25 травня – майже 300. Суттєво зросла також кількість знищених цілей: українська протиповітряна оборона фіксувала до 385 уражень за одну ніч.

Абсолютний пік був зафіксований у ніч на 9 червня 2025 року -- тоді противник випустив 499 засобів повітряного нападу, з яких 479 -- дрони Shahed. І лише за вісім днів, у ніч на 17 червня, Росія знову атакувала Київ рекордними 440 дронами, з яких 280 були ударними.

У березні 2025 року аналітики вказали на те, що Росія не лише успішно адаптувала технології виробництва іранських дронів-камікадзе Shahed, але й істотно розширила асортимент та збільшила обсяги їхнього виробництва. Це дозволяє агресору щомісяця здійснювати запуски більше ніж 1300 безпілотників на території України, а в деякі місяці ця цифра перевищує 2000.

Згідно з інформацією, наданою виданням "РБК-Україна" з посиланням на джерела в Силах оборони, протягом минулого року Росія активно розпочала масштабне виробництво не лише базових дронів "Герань-2" (Shahed-136), а й менш потужних варіантів "Герань-1", вдосконалених "Гарпій-А1", а також нових моделей дронів "Пародія" та "Гербера".

Згідно з даними публікації, обсяги виробництва на місяць на березень 2025 року становили:

Росія щомісяця виготовляє понад 5000 далекобійних безпілотників, з яких половина -- це ударні "Shahed-136" ("Герань-2"), а решта -- імітатори, призначені для омани української ППО. Про це йдеться у відповіді Головного управління розвідки Міноборони на запит Forbes Ukraine.

За інформацією ГУР, станом на кінець травня 2025 року темпи виробництва "Shahed-136" досягли 2700 одиниць на місяць. Імітаторів типу "Гербера" Росія випускає приблизно 2500 на місяць. Це означає п'ятикратне зростання виробництва в порівнянні з серпнем 2024 року, коли співрозмовники Forbes Ukraine оцінювали темпи на рівні 500 дронів щомісяця. У грудні 2024 року, за оцінками Defense Express, обсяги вже могли сягати 2000 одиниць.

Імітатори "шахедів" почали активно використовуватися з осені 2024 року. За інформацією ГУР, "Гербери" виготовляються з недорогих компонентів — ці пристрої або зовсім не обладнані бойовою частиною, або мають лише незначний заряд. Вони призначені для проведення розвідки та, головним чином, для створення перевантаження в системах протиповітряної оборони України.

На початку квітня 2025 року The Telegraph повідомило про значне зростання кількості дронових атак Росії на Україну, яке склало 52,5% після ініціації мирних переговорів за участю США та РФ. Згідно зі звітами Повітряних сил ЗСУ, з моменту першої зустрічі в Ер-Ріяді 18 лютого російські війська здійснили запуск 4776 дронів за 30 днів, у порівнянні з 3148 дронами, що були задіяні в попередньому місяці.

Кореспонденти видання зазначили, що Москва свідомо збільшила інтенсивність атак, прагнучи примусити Київ до компромісів та водночас захопити якомога більше земель до можливого припинення бойових дій. На думку експертів, ця агресія стала реакцією на коментарі Дональда Трампа про намір оперативно завершити конфлікт.

Російські агресивні дії ставали все активнішими, зокрема завдяки інформаційним подіям. 28 лютого, після коментаря Трампа про "невдячність" Зеленського, Росія провела 208 атак за допомогою дронів, що на 42 більше, ніж у попередній день. 7 березня, в день, коли було призупинено обмін розвідданими між США та Україною, Кремль запустив 252 дрони — на той момент це була друга за масштабом атака у 2025 році.

Після чергової атаки Україна знову опинилась перед запитанням: чому російські Shahed долітають до столиці, і що не так з системою ППО? Експерт з авіації Костянтин Криволап в коментарі "Телеграфу" пояснив: причина -- у відсутності єдиної концепції боротьби з дронами, хаотичній системі управління й неузгодженості між структурами, які відповідають за перехоплення повітряних цілей.

"Повинна взагалі бути якась концепція боротьби проти "шахедів". Було б розумно, якби вона була затверджена, прийнята, щоб її обговорювали. Але у нас такого не було. У нас як: дрони полетіли -- будемо збивати. Чим збивати? Кулемет поставимо на пікап, причепимо, будемо збивати".

Криволап зазначив, що на початковому етапі використання цих дронів вони виглядали досить "наївно", а російські оператори були малодосвідченими. Проте з часом тактика Росії зазнала значних змін — вони почали поліпшувати програмне забезпечення, планування маршрутів і оптимізувати використання антен, що допомогло їм уникати впливу українських засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ).

"На початку РЕБ дійсно функціонував ефективно, що було очевидно навіть за результатами наших навігаторів. Але такої ситуації я вже давно не спостерігав. Російська сторона посилила кількість антен CRPA, і безпілотники Shahed стали менш вразливими до нашого РЕБу — почали ігнорувати його," - зазначив експерт.

Невизначеність у питаннях відповідальності є ще однією суттєвою проблемою. Як зазначає Криволап, раніше половина дронів була знищена вертольотами армійської авіації, а також за участю ДФТГ, систем протиповітряної оборони, мобільних вогневих груп і сухопутних військ. Проте всі ці підрозділи діяли незалежно один від одного, без належної координації, і ніхто не брав на себе відповідальність за загальний підсумок.

ДФТГ використовували Browning, але не потрапили в ціль? Таке трапляється. ППО намагалося забезпечити радіолокаційне покриття там, де це було можливо, але повідомляють, що "нам бракує радарів для виявлення цілей". Армійська авіація також не змогла зафіксувати деякі моменти — "не вистачає вертольотів". І ще, у нас проблеми з тепловізорами.

Незважаючи на критику, Криволап визнає, що раніше система протиповітряної оборони діяла досить ефективно, досягаючи результатів у 90-100% збитих цілей. Проте, російські сили встигли адаптуватися, тоді як Україна залишилася на місці. Концепція оборони не була переглянута, а нові підходи в організації захисту не були впроваджені.

"Те, що ми маємо, вже не відповідає сучасним викликам. Я вже пів року повторюю: необхідно переосмислити нашу концепцію, розробити основні принципи для побудови оборони, визначити наші потреби та майбутні виклики. Наразі в нас функціонує система реагування на ці виклики," - зазначив експерт.

Костянтин Криволап підкреслив, що ймовірно, рішення уряду щодо застосування дронів-перехоплювачів та легкомоторної авіації виникло після зустрічі з президентом. Він відзначив, що в цій постанові містяться три основні положення: по-перше, закріплюється необхідність збивати дрони за допомогою інших дронів; по-друге, легкомоторні літаки можуть бути залучені для виконання таких завдань; і по-третє, відповідальність за реалізацію цих заходів покладається на ДФТГ, які повинні співпрацювати з військовими адміністраціями.

Не зовсім ясно, чому саме територіальні оборонні сили (ДФТГ) тепер несуть відповідальність за ці питання. Вони будуть звертатися до військової адміністрації з проханнями та для узгодження різних аспектів. При цьому їх зарахують до певної військової частини, і для отримання бойових наказів буде потрібно погодження командира. Але хто ж буде постачати боєприпаси? Хто забезпечить необхідні ресурси?

Криволап підкреслив, що в цих умовах оптимальним рішенням може стати легкий літак, обладнаний мікроракетами, такими як естонські Mark-1, або безпілотниками-перехоплювачами.

"Цей літак має можливість тривалого патрулювання в повітрі. Він обладнаний тепловізійним приладом. У нього буде свій радар, або ж його встановлять, або ж радар буде з наземної станції, оскільки ми вже активно використовуємо Link-16 (ред. -- військову тактичну мережу обміну даними) для обміну інформацією та наведення", - підкреслив спеціаліст.

Також фахівці підкреслюють, що висота, на якій діють ударні дрони, значно зросла, що ускладнює їх виявлення та знищення.

Авіаційний аналітик виявляє обережність щодо повідомлень про ймовірне масове виробництво дронів у Росії. Він підкреслює, що наразі немає підтверджених свідчень, які б підтверджували виробництво більше 90 Shahed-136 на день. Цю оцінку також висловив керівник української військової розвідки. Подібну цифру надав і авіаційний експерт Валерій Романенко в інтерв'ю "Телеграфу".

У той же час Криволап підкреслив, що важливо звертати увагу не на щоденні максимальні показники, а на середні значення за місяць. Він зазначив, що більш об'єктивним підходом буде аналізувати дані у форматі "запусків на місяць", що дозволить отримати реальні цифри.

"Я завжди підкреслюю, що потрібно оцінювати ситуацію за місяць. Цього року середній показник складає 80-85. Президент мене виправив: за п’ять місяців було виготовлено 11 200 "шахедів". Якщо це поділити на дні, виходить приблизно 73-74 на добу. Це реальні дані. Вони накопичують сили, концентруються, а потім завдають удару. Вчора нічого не відбулося? Сьогодні завдали удару", — зазначив Криволап.

Окремо експерт прокоментував нещодавній удар по заводу в Єлабузі, де, за його оцінками, виробляють 40-50% усіх російських Shahed. Якщо пошкодження суттєві -- кількість атак має помітно знизитися. Іншу частину дронів випускає завод "Купол" в Іжевську.

На думку фахівця, деякі західні медіа та політичні діячі іноді висловлюють безпідставні припущення про те, що атака Ізраїлю на іранський завод з виробництва дронів може якось змінити обстановку з атаками на Україну.

"Іранці вже завершили контракт. Те, що збиваємо зараз -- це все або російське, або китайське. Двигуни -- китайські. Комплектація -- в основному китайська. Ізраїльтяни вдарили по заводу в Ірані? То при чому тут він? Ніяк не пов'язано", -- наголосив експерт.

Криволап висловив скептицизм щодо можливостей значного збільшення виробництва без впровадження нових заводів та модернізації логістичних систем. За його словами, для того щоб удвічі збільшити обсяги виробництва в Росії, необхідно звести ще один завод. А для досягнення п'ятикратного зростання знадобиться щонайменше п'ять таких підприємств. Крім того, не менш важливою є необхідність знайти додаткові ресурси для постачання комплектуючих.

"Щоб збільшити виробництво дронів у п'ять разів, треба п'ять заводів. І п'ять китайських заводів, які видаватимуть поршневі двигуни. Китайці, до речі, не дурні -- вони більше ніж на 30% виробництва під одного клієнта не сядуть. Вони будуть диверсифікуватися", -- пояснив експерт.

На шляху до столиці дрони пролітають сотні кілометрів через інші області. За словами Криволапа, головна причина -- відсутність повноцінного радіолокаційного покриття та чергова, а не постійна система ППО.

"У нас в городах стоять мобільні вогневі групи? Або засоби ППО там стоять? Ні. У нас чергове ППО. У нас нема навіть повного радіолокаційного покриття", -- констатував експерт. За його словами, коли дрони пролітають через Сумщину, Полтавщину чи Чернігівщину, їх виявляють лише фрагментарно.

Експерт наполягає на необхідності підняти радари на висоту -- або на бортах літаків, або на прив'язних аеростатах. Це -- просте рішення, яке працює в багатьох країнах. Проте, за словами Криволапа, українські фахівці з ППО мають іншу позицію. Окремо він пояснив, чому стало важче збивати ворожі дрони. По-перше, тому що Росія адаптує тактику, а українська сторона -- відстає. По-друге, через залежність від дорогих засобів ураження: "Вчора збивали їх ракетами. Але як накопичити стільки ракет? Вартість ураження стає надто висока", - підсумував він.

Ключовим чинником, що визначає ефективність ОТРК "Сапсан"/"Грім-2" та його вплив на перебіг війни з Росією, є налагодження серійного виробництва. Про це виданню "Телеграф" розповіли військові експерти, які також уточнили необхідну Україні кількість ракет.

Варто зазначити, що раніше "Телеграф" інформував про старт великого експериментального проєкту Кабінету Міністрів України, покликаного інтегрувати добровольчі формування територіальних громад (ДФТГ) у систему протиповітряної оборони. Цей крок став реакцією на посилення загрози з боку Росії, яка активно використовує ударні дрони для атак на цивільні об'єкти та критично важливу інфраструктуру.