Ілько Лемко: Яка форма вірна - Альошка чи Алєшка?

Гуманітарна катастрофа в Олешках та піар на трагедії мирних українців від "гуманіста" Путіна, що намагається просувати інтереси свого союзника - ще одного "гуманіста" Трампа, супроводжуються цілком фальшивим шоу за участю путінських та магівських пропагандистів на тимчасово окупованій території лівобережної Херсонщини. Повернення значної кількості населення Олешків до рідної України привернуло пильну увагу не лише українських журналістів, але й аналітиків. Водночас знову постала проблема інформаційної культури. У офіційних документах російської окупаційної адміністрації українське місто Олешки вживається під російською назвою Алёшки, район - Алёшкинский, а муніципальне утворення - Алёшкинский муніципальний округ.

Проте від пропагандистів, зокрема від Євґєнія Попова, можна почути альтернативний варіант – Алєшкі. Чомусь ця версія знайшла прихильність у деяких наших журналістів, зокрема у тих, хто займає провідні позиції в галузі (провідніші просто не бувають). Принаймні, три з них висловлювалися про це у своїх матеріалах. Як це взагалі можливо? Адже, окрім найгірших лайок, ця назва нічого позитивного не викликає. Алєшкі в промовах шанованих українських аналітиків – чи це не найнижча точка?

До речі, від однієї поважної журналістки я також почув ОлешкИ, ОлешкІВ, в ОлешкАХ з наголосом на останньому складі, тобто роби і говори бздури, як тобі подобається. І на останок - в родовому відмінкові - не Олешок, як багато хто говорить і пише, а Олешків. До речі, правильно, не так, як більшість наших журналістів, відміняє Олешки наш президент: "Станом на цей час українські громадяни з Олешків перетнули кордон України на Чернігівщині".

І це не перше кацапізоване спотворення українськими журналістами назви українського міста. Коли у квітні 2014 року банда Гіркіна-Стрєлкова тимчасово захопила Слов'янськ, деякі наші журналісти вхопилися за суржикізований варіант назви цього міста СлАвінск. Загалом правильним російським варіантом мало би бути СлавЯнск, утім мешканці охрестили своє місто по-іншому - СлАвінск, так його вони й донині величають. Це місцева мовна традиція, сформована під впливом східноукраїнських говірок і російськомовного міського середовища.

І ось деколи така "народна" назва перемагає офіційну і закріплюється у віках. Так, наприклад, у Львові Зоммерштайнгоф став Замарстинів, а Кльоппергоф - Клепарів. Хто його знає, може колись у Слов'янську проведуть якийсь референдум про перейменування міста, і його, уживана більшістю мешканців назва, набуде українізованого варіанта Славінск - Славінськ, а чому б і ні, адже "народна" назва міста Дніпро врешті таки стала офіційною.

Ще один аспект, який варто обговорити, стосується певних недоліків у нашому інформаційному просторі. Раніше ми вже торкалися питання неправильного вживання журналістами так званої двоїни. Нагадаємо, що коли мова йде про двох чоловіків, слід вживати слово "обидва", а для двох жінок – "обидві". У випадку, коли присутні представники обох статей, правильним є використання терміна "обоє". Проте, подібну помилку допускає і наш міністр закордонних справ Андрій Сибіга, коли, коментуючи зустріч зі своєю колегою, новою міністеркою закордонних справ Угорщини Анітою Орбан, зазначає: "Я бачу готовність чути один одного і спільно відкривати нову сторінку наших двосторонніх відносин...".

Утім, оскільки Аніта Орбан не Віктор Орбан і не Балаж Орбан, а Аніта Орбан, то вона, звісно, жінка, і Сибіга, маючи на увазі порозуміння власне з нею, мав би говорити про готовність чути не "один одного", а "одне одного", бо якщо б це були двоє чоловіків, вони мали б чути "один одного", дві жінки "одна одну", а чоловік і жінка "одне одного". І навіть якщо тут ідеться про більш глобальні речі, аніж просто порозуміння між очільниками МЗС, а власне про порозуміння між країнами, то тим більше тут пасує готовність чути не "один одного", а власне "одне одного".

Впровадження фемінітивів в українську мову стало актуальним трендом, який успішно розвивається, хоча деякі люди не готові його підтримувати. Наприклад, талановита журналістка Власта Лазур чомусь вважає за краще називати себе "журналістом", хоча її стиль зовсім не відповідає цьому визначенню. А газета "Українська Правда" титрує Олену Колтик як "громадського діяча". Проте, в цілому, здається, що цей тренд все ж отримує дедалі більше популярності.

Наразі спостерігаємо за невпинним потоком журналістських неточностей, які заполонюють наш інформаційний простір. Вони сиплються так активно, що просто не встигаєш їх помічати та систематизувати; іноді здається, що доводиться вгадувати: не "лід тронувся", а "крига скресла"; не "як тільки", а "щойно" чи "тільки-но"; не "навколишнє середовище", а "довкілля"; не "все рівно", а "все одно"; не "милість", а "ласка"; не "двух", а "двох"; не "відмінити рішення", а "скасувати"; не "прийти до висновку", а "дійти висновку"; не "в залежності", а "залежно"; не "представитись", а "назватись"; не "в черговий раз", а "вчергове"; не "у свою чергу", а "своєю чергою"; не "у порівнянні", а "порівняно"; не "отримати поранення", а "зазнати поранення"; не "отримати поразку", а "зазнати поразки"; не "не отримати перемогу", а "здобути перемогу" або "вибороти перемогу"; не "доля", а "частка".

Не завжди говоримо і пишемо "об'єм", бо те, що вимірюється в кубічних метрах, літрах, барелях - це таки "об'єм", а все решта - це "обсяг": книжки, збірки оповідань, статті, газетного матеріалу, промови, виступу, лекції, листування, цифрових даних, електронної бібліотеки, експорту, імпорту, зовнішньої торгівлі, фінансових операцій, товарообігу, інвестицій, попиту, пропозиції, державного боргу, соціальних виплат, виконаних робіт... і ще дуже багато чого. Це все "обсяг", не треба зациклюватись на слові-паразитові "об'єм".

Ще одна поширена помилка полягає в вживанні фраз на кшталт "більш обережніше" чи "більш насиченіше". Не варто перевантажувати висловлювання зайвими якісними визначеннями, коли це не є необхідним. Замість "більш обережніше" правильно буде сказати просто "обережніше" або "більш обережно". Аналогічно, замість "більш насиченіше" варто вживати "насиченіше" або "більш насичено". Виправляючи інші приклади, замість "більш зрозуміліше" слід казати "зрозуміліше" або "більш зрозуміло", а "більш впевненіше" доцільно змінити на "впевненіше" чи "більш впевнено".