Дипломатично-шпигунський конфлікт: що задумав Орбан для "контролю" над Закарпаттям і яку трагедію Угорщина повинна визнати та вибачитися перед українцями.

Складні стосунки між Україною та Угорщиною зазнали нових напружень. Служба безпеки України вперше в історії нашої країни виявила агентурну мережу угорської військової розвідки, яка займалася шпигунством проти України. Однією з основних завдань затриманих було дослідити настрої населення Закарпаття на випадок, якщо угорські військові увійдуть у цей регіон.

Проте на цьому конфлікт не завершився. Охарактеризувавши дії та заяви СБУ як "пропаганду", сусідня країна спершу вислала з території двох українських дипломатів, а згодом угорський антитерористичний центр затримав у Будапешті колишнього українського дипломата, якого підозрюють у шпигунстві. У відповідь Україна також вислала двох угорських представників з Києва. Угорщина вирішила піти далі, скасувавши переговори щодо питань національних меншин, які планувалися на 12 травня, що стало серйозною перешкодою для двосторонніх відносин і для процесу вступу України до Європейського Союзу.

Детальний огляд сучасних відносин між Україною та Угорщиною представлений у статті OBOZ.UA.

Розвідувальні плани щодо вторгнення

Служба безпеки України вперше за всю свою історію виявила агентурну мережу військової розвідки Угорщини, яка вела шпигунську діяльність на шкоду нашій країні. Основним завданням цієї мережі був збір інформації про військову безпеку Закарпатської області, виявлення вразливостей в наземній і повітряній обороні регіону, а також аналіз суспільно-політичних настроїв місцевих мешканців. Зокрема, досліджувалися можливі сценарії їхньої реакції у разі вторгнення угорських військ на територію області.

Розслідування виявило, що куратором двох підозрюваних був співробітник військової розвідки Угорщини, чия особа вже встановлена Службою безпеки. Одним із його агентів став 40-річний колишній український військовослужбовець, який був завербований іноземними представниками та переведений у "режим очікування" ще у 2021 році. Відповідно до інформації, отриманої від контррозвідки та слідчих СБУ, цей куратор "активував" агента в вересні 2024 року. Тоді зрадник отримав завдання: дослідити настрої місцевого населення та зібрати дані щодо реакції військових і цивільних мешканців Закарпаття на можливий вхід миротворчого контингенту, зокрема угорських військових; виявити, яке військове спорядження та озброєння доступні на чорному ринку області; проаналізувати ситуацію з міграцією угорців у регіоні; дізнатися про розташування військових сил на Закарпатті; оцінити кількість транспорту і бойових машин; визначити стан укомплектованості правоохоронних органів і їх чисельність тощо. На основі цих напрямків можна зробити висновки про можливі наміри чинної угорської влади.

Путін обіцяв Орбану Закарпаття?

Прем'єр Угорщини Віктор Орбан підтримував активні зв'язки з Володимиром Путіним ще до початку масштабної агресії. Варто нагадати, що всього за кілька днів до вторгнення Росії він відвідав Москву для проведення переговорів. І, як можна здогадатися, темою цих переговорів навряд чи були питання миру або спроби запобігти нападу на Україну. Існують серйозні припущення, що під час цих зустрічей могла бути досягнута угода: в разі швидкого захоплення України Росією, Закарпаття могло б перейти під контроль Угорщини. Ми пам'ятаємо виступ Орбана та його урядові представники, які заявляли про готовність угорської армії захистити Закарпаття. Тоді ці плани не реалізувалися, але, як видно, наміри щодо цього в сусідній країні залишаються актуальними, - зазначає Олександр Левченко, український дипломат, який обіймав посаду посла в Хорватії та Боснії і Герцеговині в 2010-2017 роках.

За словами дипломата, для російського лідера Путіна можливість угорських військ у Закарпатті є шансом показати, що не лише Росія має інтереси в регіоні, а й інші країни, такі як члени НАТО чи Європейського Союзу.

"З огляду на амбітні наміри Орбана щодо відновлення Великої Угорщини, можна припустити, що у нього є певні плани в цьому напрямку, хоча слід зазначити, що ми не можемо стверджувати про їх абсолютну достовірність. Водночас, Орбан ніколи не пояснював, з якою метою відвідав Путіна напередодні початку повномасштабного вторгнення Росії і про що вів переговори. Наразі, після арешту двох осіб, які працювали на угорську військову розвідку, і в контексті можливого залучення угорських збройних сил у Закарпатті, інформація про потенційні угоди з Путіним щодо зайняття частини Закарпаття угорською армією стає все більш ймовірною. Це, безумовно, викликає серйозні занепокоєння в аспекті національної безпеки України", - зазначає Олександр Левченко.

Непропорційна реакція Угорщини.

У відповідь на дії України Угорщина вигнала "українських шпигунів" із посольства у Будапешті, заявивши, що двоє українських дипломатів вели шпигунську діяльність. Але цього для сусідів виявилося замало. І вже угорський центр боротьби з тероризмом затримав колишнього українського дипломата, який зараз не є дипломатом і перебував в Угорщині як цивільна особа. Крім того, угорська влада заявила, що оголошення України про викриття угорської розвідувальної мережі на своїй території нібито вказує на співпрацю Києва з опозиційною партією "Тиса", головним суперником нинішнього уряду на виборах 2026 року. Міністр будівництва та транспорту Угорщини Янош Лазар заявив, що "українці перейшли до дій і намагаються через ЗМІ, зовнішні сили та політиків впливати на те, що відбувається в Угорщині". Видно, наші сусіди вправно читають Орвела, тому що перевертають факти щодо себе й українців і висувають безпідставні претензії в тому, що яскраво самі ж і роблять на Закарпатті проти нашої держави.

"Щодо реакції Угорщини, то вона дуже дивна і неадекватна, - говорить Олександр Левченко. - Поясню чому. СБУ заарештовує двох українських громадян. Відповідь угорської сторони - вони висилають двох українських дипломатів, але це ж узагалі на голову не лізе. Адже ж ми не арештовували угорців, це ж бо були місцеві зрадники. Чого ж ти висилаєш українських дипломатів? Але далі ще гірше роблять угорці після того, як зрозуміли свої дуже некомпетентні дії. Вони хапають якогось першого підхожого, на їхній погляд, українця вже в Будапешті. За інформацією, це колишній співробітник посольства. І начебто його в чомусь звинуватять. Значить, увага, СБУ дала оцінку, чому здійснила ці дії щодо шпигунів, які працювали на угорську військову розвідку. Показала усю схему, яка працювала, що ці протиправні дії завдають шкоди державності України. А угорці щодо арешту українського громадянина нічого не висунули крім загальних фраз, а це багато про що свідчить", - зазначає Олександр Левченко.

Багаторічна стратегія і "нацменшинський" шантаж

Угорщина продовжуватиме блокувати будь-які важливі для України питання, поки "Україна не відновить історичні права етнічних угорців на своїй території", – цими словами Орбан вже багато років тисне на нашу країну. Після початку війни Будапешт використав цей аргумент, щоб заблокувати всі рішення щодо України в рамках ЄС. Угорщина завжди готова звинуватити нашу державу в порушенні прав приблизно 150 тисяч етнічних угорців на Закарпатті через ухвалений у 2017 році закон про навчання мовами національних меншин.

Спрямовуючи свої зусилля на встановлення контролю над Закарпаттям, Орбан застосовує вплив через українських угорців. Із приходом до влади партії "Фідес" підтримка діаспори в Будапешті отримала новий імпульс. Сценарій "братньої допомоги" та підтримка сепаратизму реалізується під виглядом гуманітарної співпраці та підтримки місцевих громад Закарпаття. Перед початком повномасштабної війни будь-який бажаючий етнічний угорець з України міг скористатися можливістю отримати значний фінансовий грант на розвиток бізнесу від угорського уряду, а також угорське громадянство. Подібні дії можуть стати основою для реалізації амбітних планів у майбутньому.

Довгий час офіційний Будапешт виправдовував свої недружні дії тим, що Україна нібито порушує права угорської національної меншини. Проте 8 грудня 2023 року Верховна Рада України ухвалила закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо врахування експертної оцінки Ради Європи та її органів щодо прав національних меншин (спільнот) в окремих сферах". Цей законодавчий акт, на думку Ради Європи, Європейської комісії та самих угорців України, має вирішити всі спірні питання, пов'язані з угорською меншиною. Тим не менш, на початку березня 2024 року країни Європейського Союзу отримали від Угорщини новий документ, що містить вимоги до України стосовно прав угорської національної меншини. Будапешт продовжує наполягати на відновленні прав на вільне використання угорської мови та забезпеченні політичного представництва на всіх рівнях, включаючи Верховну Раду. Угорці підкреслюють, що захист прав національних меншин є важливим пунктом у переговорах щодо вступу України до ЄС, тому вони вимагають повернення прав угорської громади до рівня, що існував у 2015 році.

"Незважаючи на раніше дані обіцянки, потреби угорської громади в Україні залишилися поза увагою, зокрема, коли йдеться про визначення предметів, які повинні викладатися українською мовою в навчальних закладах угорської меншини", - зазначається в документі.

На даний момент Угорщина змогла досягти включення в угоду про переговори з Україною про євроінтеграцію положень, що стосуються охорони прав національних меншин.

"Після активних дискусій у Брюсселі вдалося досягти угоди: усі вимоги Угорщини були включені до рамкового документа переговорів з Україною", - зазначив міністр закордонних справ Угорщини. Він додав, що в документі "вказується, що Україна повинна відновити права, які були обмежені у закарпатських угорців в останні роки".

Угорщина призупинила обговорення з Україною.

Аби просунутися у вирішенні питання прав угорської меншини на Закарпатті й розпочати двосторонній діалог, сторони домовилися зустрітися на експертному рівні 12 травня. Раніше в Будапешті сторони узгодили роботу експертних груп для розгляду 11 рекомендацій Угорщини, а зустріч мала стати початком регулярних переговорів. Однак, як повідомили у Міністерстві юстиції України, "угорська сторона перенесла заплановані на 12 травня консультації з українською делегацією, яка вже прибула для консультацій до Ужгорода".

Заступник міністра закордонних справ Угорщини Левенте Мадяр висловив, що "недавні події суттєво ускладнили умови для конструктивного діалогу". Він зауважив, що "інцидент, що стався в Закарпатті, а також його швидке висвітлення в медіа викликають сумніви щодо щирих намірів української сторони до відкритого спілкування". Проте дипломат не згадав важливий аспект – що може свідчити про акцію та активність угорської військової розвідки на українській території. Чи це дійсно вияв щирості та відкритості, чи є тут щось інше? Чи може Угорщина безперешкодно вести такі дії в Україні?

Олександр Левченко зазначає, що українці, безсумнівно, прагнуть провести ці переговори, щоб вирішити всі питання, які ставить Угорщина. Тож ситуація для нас виглядає зовсім не оптимістично, адже у випадку, якщо Угорщина відмовиться, можуть виникнути серйозні труднощі.

"Угорці продовжують свої претензії - і все це на фоні того, що Єврокомісія вже розглянула питання щодо стану прав угорської національної меншини в Україні та сказала, що все окей, усе відповідає європейським стандартам, - продовжує дипломат. - Угорці Закарпаття є громадянами насамперед Української держави, і незрозуміло, як громадянин не може знати української мови, а як він може її знати, якщо він у школі її не вчив. Тому шкільні програми й почали коригувати, що було виведено на законодавчому рівні. Треба зазначити, що Україна зробила у цьому питанні великий крок уперед, щоб налагодити відносини з Будапештом. Уже навіть сама угорська меншина сказала, що в них усе окей, і попросила Орбана не торпедувати ці питання під час переговорів з Україною щодо вступу в Євросоюз. Тому що угорці, як громадяни України, зацікавлені, щоб якомога швидше держава Україна стала членом цього об'єднання. Ми не можемо робити більше від того, що прийнято за стандартами Європейського Союзу. Оскільки у нас є підтвердження того, що все на сьогодні відповідає європейському законодавству, тоді виникає питання до офіційного Будапешта - навіщо щось вимагати, що набагато ширше, глибше, ніж законодавство Євросоюзу про національні меншини? Як бачимо, Орбан якийсь час мовчав, а тепер знову взявся за своє. Очевидно, якісь нові завдання йому прийшли з Кремля", - наголосив Олександр Левченко.

Угорщина має відповісти за масові вбивства українців у Корюківці

Стосовно того, що начебто Україна накручує якісь антиугорські настрої, то якраз ми особливо не робимо цього, а могли б. Наприклад, постійно ставити попереду у двосторонніх відносинах питання Корюківки та вибачення з боку Угорщини за те, що було скоєно її військами під час Другої світової війни на території України. Наприклад, таких дій Польща вимагає від України у питання Волинської трагедії, то чому повинні мовчати українці.

Олександр Левченко зазначає, що селище Корюківка, розташоване в Чернігівській області, стало найбільшим населеним пунктом у Європі, який був повністю знищений нацистами в результаті каральної операції, що відбулася 1-2 березня 1943 року. Під час цієї жахливої події військові злочинці, серед яких було чимало угорців, вбили 6700 людей і спалили 1290 будівель. На території України тоді діяла велика угорська армія, яка активно знищувала цивільне населення та інфраструктуру, брала участь у бойових діях і сприяла масовим вбивствам українців у Корюківці в 1943 році. Це вбивство вважається одним із найбільших злочинів Другої світової війни, скоєних в одному місці. Знищення Корюківки стало наймасштабнішою каральною акцією нацистів в Європі, внаслідок якої було ліквідоване ціле селище разом із його жителями. У радянський період цю трагедію замовчували, тоді як тема білоруської Хатині була широко обговорювана; при цьому в Хатині загинуло менше 150 осіб, тоді як у Корюківці — понад шість з половиною тисяч.

"Президент ФРН Вальтер Штайнмаєр, коли дізнався про цю трагедію, то приїхав, просив вибачення за весь німецький народ, був у Києві, двічі їздив у Корюківку та клав квіти з повагою до тих жертв, які були вбиті зокрема німецькими військами. Однак це була каральна акція німецьких та угорських військ і поліції, але що стосується Віктора Орбана та інших представників угорської влади, їх чомусь це питання взагалі не турбує. А українці можуть висунути й мають це зробити, адже пора й угорському лідеру приїхати в Україну, поклонитися цим жертвам і перепросити за своїх предків, які заподіяли Україні величезних збитків, страшних втрат. Тому пан Орбан має це розуміти. Я думаю, що пора йому деякі речі теж нагадувати, якщо він поводиться з великим викликом щодо України та українського народу", - констатував Олександр Левченко.