"Зона безпеки" Путіна: чи реально очікувати новий наступ російських збройних сил?

Володимир Путін оголосив про плани створення "зони безпеки" на українсько-російському кордоні. Згідно з ідеєю Кремля, ця зона нібито повинна включати ділянки Чернігівської, Сумської, Харківської, Дніпропетровської, Миколаївської та Одеської областей. Що насправді криється за цією ініціативою, досліджував Фокус.

Президент Росії Володимир Путін оголосив про ініціативу створення "зони безпеки" вздовж українського кордону, доручивши Збройним силам РФ виконати цю задачу. Як зазначив Путін, основна мета — забезпечити захист російських прикордонних територій від можливих атак з боку України, зокрема, від дронів.

Під час зустрічі з представниками уряду Путін повідомив, що російські збройні сили вже приступили до формування цієї зони, хоча не вказав її розміри, географічне положення чи способи реалізації. Він також підкреслив важливість відновлення інфраструктури в Курській, Брянській та Бєлгородській областях, які постраждали внаслідок бойових дій.

Пізніше, Генерал-лейтенант Віктор Соболєв, член комітету Держдуми з питань оборони, озвучив перелік українських областей, де нібито запланована ця "буферна зона". Йдеться про частини Чернігівської, Сумської, Харківської, Дніпропетровської, Миколаївської та Одеської областей.

Це не перша подібна ініціатива Кремля. Раніше Путін говорив про створення "санітарної зони" на території України, що викликало занепокоєння щодо можливого розширення зони бойових дій.

За словами військового експерта Дмитра Снєгирьова, нещодавні ініціативи російської сторони щодо створення так званої "буферної зони" на території України, зокрема в Сумській, Харківській та Чернігівській областях, з'явилися на тлі значних успіхів Сил оборони України у проведенні контрнаступальних операцій. Зокрема, прорив Сил оборони у Брянській області став черговим ударом по іміджу російського керівництва, яке намагалося продемонструвати завершення так званої "Курської операції".

Заяви Володимира Путіна, на думку експерта, мали виключно політичне та інформаційне значення. Щоб зберегти видимість контролю, Путін виступив із заявами про необхідність створення "буферної зони". Проте ініціатива, як виявилося, походила не від нього особисто.

"Цю ідею висунув очільник Глушківського району Курської області, який наголосив на необхідності унеможливлення подібних операцій українських військ. Зокрема, йшлося про окупацію Чернігівської області та Сумщини з акцентом на обласний центр -- місто Суми", -- каже Фокусу експерт.

Цю пропозицію підтримав і в.о. губернатора Курської області, та колишній депутат Держдуми РФ Хінштейн. Таким чином, російське керівництво намагається представити цю ідею як ініціативу знизу, хоча вона є частиною ширшої стратегії спецслужб. Варто зазначити, що подібні заяви не є новими. Аналогічні пропозиції щодо створення "санітарної зони" вже звучали стосовно Харківської області. Однак, як показав подальший перебіг подій, російська армія виявилася неспроможною реалізувати ці плани.

Снєгирьов пояснює, чому російське керівництво повертається до таких заяв. По-перше, це реакція на успішні операції Сил оборони України на території РФ, зокрема в Глушківському районі Курської області, а також у Бєлгородській та Брянській областях. По-друге, ці заяви є частиною військово-політичного тиску в контексті переговорного процесу між Україною та РФ, на якому наполягають і Сполучені Штати. Російська сторона погрожує розширенням лінії фронту за рахунок нових українських територій, зокрема Сумської, Харківської та Чернігівської областей, які не входять до так званого складу РФ за указом від 30 вересня 2022 року.

За даними експерта, який спирається на інформацію ГУР Міноборони України, на Сумському напрямку Росія формує оперативні резерви чисельністю від 40 до 60 тисяч осіб. Однак успішні дії Сил Оборони в Курській, Бєлгородській та Брянській областях ускладнюють перекидання цих резервів на територію України. Ще 100 тисяч російських солдатів скуті на території цих областей.

Складний рельєф Брянської області, зокрема її ліси, водні артерії та болотисті місцевості, створює додаткові труднощі для російських військових.

Це ускладнює масове використання важкої бронетехніки та FPV-дронів на оптоволокні, що знижує ефективність російських військ у протистоянні з Силами оборони. Російські експерти визнають, що в разі подальшого просування Збройних сил України в Брянській області буде вкрай складно вибити українські підрозділи. Нещодавні події в Курській та Бєлгородській областях вказують на зміну стратегії ЗСУ. Українські сили почали завдавати ударів по логістичній інфраструктурі, зокрема по мостах і переправах, що створює умови для оперативного оточення російських підрозділів, зокрема в Глушківському районі Курської області, -- зазначає Снєгирьов.

Такі дії, разом із використанням ствольної та реактивної артилерії, а також FPV-дронів із території України, дозволяють ЗСУ зберігати ініціативу.

Отже, заяви, що виходять від російського уряду, є спробою взяти під контроль військову, інформаційну та політичну ініціативу на фоні досягнень українських Сил оборони та розвідки. Однак реальна здатність Росії втілити ці загрози залишається під великим знаком питання, адже тактичні успіхи України та труднощі, з якими стикаються російські війська на своїй території, викликають сумніви.

Військовий експерт Роман Світан у своєму коментарі Фокусу різко розкритикував ідею так званих "захоплень" чи "санітарних зон" на північному кордоні України та Росії, назвавши це російським інформаційно-психологічним впливом або ІПСО. Світан наголошує, що уздовж цієї ділянки кордону досі не сформовано повноцінної лінії фронту, що є абсурдом у контексті 12 років війни.

Експерт підкреслює, що спроби встановити цю лінію фронту розпочалися ще минулого року, коли російські війська активізували бойові дії в Харківському напрямку. Він зазначає, що ця лінія є динамічною і здатна змінюватися на 30 кілометрів в обидва напрямки, створюючи так звану "сіру" або "буферну" зону. Це зумовлено тим, що основна артилерія та безпілотники здатні діяти на відстані до 30 кілометрів.

Ця 30-кілометрова зона, яку Світан називає "кіл-зоною" або "трансграничною зоною", залежить від рельєфу місцевості та тактичних потреб сторін.

"Якщо для українських військових зручніше контролювати західні береги річок, це означає, що ми або проникаємо на територію Росії, або відступаємо вглиб України, створюючи 'буферну зону' для покращення наших оборонних позицій", — зазначає фахівець.

Він додає, що Росія має аналогічні завдання, тому в найближчому майбутньому йтиметься не про захоплення областей, а про формування нової лінії Північного фронту, яка простягнеться від Білорусі до річки Оскіл на відстань 500-700 кілометрів.

Нагадаємо, Володимир Путін впевнений, що російська армія зможе захопити чотири області України до кінця року. Фокус розбирався, чи дійсно здатна Росія на повну окупацію Донецької, Луганської, Запорозької та Херсонської областей.

Також Фокус писав, що Росія завершує будівництво лінії електропередач до Запорізької атомної електростанції, яка перебуває під контролем окупантів. Ці роботи свідчать про наміри РФ інтегрувати ЗАЕС до своєї енергетичної системи вже через тижні.