Блекаути в Україні: чому теплові електростанції та підстанції вразливі до атак з боку РФ.

Вночі 3 жовтня Росія завдала масованого удару по українській енергетиці, спричинивши блекаути на Сумщині та Чернігівщині. Фокус з'ясував, чому попри сотні мільйонів гривень на укріплення стратегічних об'єктів енергосистема залишається вразливою та хто відповідає за провали у її захисті.

У ніч з 3 жовтня Росія здійснила масштабну атаку на українську енергетичну інфраструктуру: ракетні удари та дронові атаки вразили об'єкти в різних регіонах, включаючи газотранспортні мережі.

Згідно з інформацією Міненерго, на території працюють рятувальні команди та енергетичні фахівці, які оперативно усувають наслідки та забезпечують стабільність. У компанії ДТЕК зазначили, що напад на інфраструктуру "Нафтогазу" призвів до зупинки видобутку газу в Полтавському регіоні.

У Шостці, що в Сумській області, а також у всій громаді, електропостачання відсутнє з 1 жовтня внаслідок атаки на електричну підстанцію. Місто залишалося без електрики вже більше 15 годин. Пункти незламності, системи водопостачання та соціальні установи функціонують на альтернативних джерелах енергії.

Мер Конотопа Артем Семеніхін рекомендує підготувати генератори, газові балони, запастися дровами та переїхати до сіл, де є колодязі.

"Це не спроба створити паніку, а цілком серйозна рекомендація. Ніжин уже знаходиться в повній темряві, зима не за горами, а російські військові проявляють ознаки божевілля," — підкреслив він.

На Чернігівщині місцеве обленерго 3 жовтня ввело графіки відключення світла. Також Чернігівобленерго попереджає про можливі аварійні відключення. У Ніжині діють графіки відключень світла 4/5. Зокрема дітей у міських навчальних закладах та дитсадочках перевели на дистанційку, воду подають за розкладом, критичну інфраструктуру заживили альтернативами джерела електроенергії.

Військовий експерт Дмитро Снєгирьов заявив, що наразі енергетична система України захищена недостатньо. Причина -- у можливому привласненні коштів з захисту енергооб'єктів України. Він розбирає це на прикладі Трипільської ТЕС, яка була нещодавно атакована російськими "Шахедами".

Снєгирьов зазначає, що згідно з інформацією Міністерства енергетики та "Укренерго", для модернізації та захисних споруд Трипільської ТЕС з державного бюджету було направлено значні фінансові ресурси — сотні мільйонів гривень. Мустафа Найєм, колишній голова Агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, неодноразово висловлював позитивні відгуки щодо укріплень, бар'єрів проти дронів і резервних систем станції. Проте після масованих атак Росії у вересні 2025 року, ТЕС отримала серйозні ушкодження. Ракети та "Шахеди" проникли крізь "міцний щит", що призвело до локальних блекаутів у Київській області та створило ризик для всієї енергосистеми столиці.

Виникає питання: кошти, виділені з державного бюджету України, були або витрачені не за призначенням, або ж елементи захисту не відповідають актуальним зовнішнім загрозам і не змогли запобігти нападам з боку Російської Федерації, -- зазначає експерт.

Снєгирьов підкреслює стратегічне значення Трипільської ТЕС: це не периферійний об'єкт, а серце енергопостачання мегаполіса з мільйонами жителів. Вона мала б бути еталоном з повним набором пасивного захисту -- від укриттів до резервних генераторів. Експерт дивується відсутністю реакції правоохоронних органів та антикорупційних структур. Сам факт, що десятки українських міст -- від Сумщини до Харківщини -- потерпають від знеструмлень, свідчить про системну проблему: відсутність або низьку якість захисних споруд, які б унеможливили подібні сценарії.

Експерт рішуче заперечує намагання покласти всю відповідальність на українську систему протиповітряної оборони.

"Перекладати відповідальність виключно на протиповітряну оборону і неспроможність української сторони нейтралізувати аеробалістичні та аеродинамічні засоби ураження -- на мене, виглядає непереконливо. Так, Patriot та IRIS-T перехоплюють більшість загроз, але пасивний захист мав би стати другим рубежем оборони. Тоді постає питання: чи не варто було б переадресувати ці фінансові потоки на створення багатошарової системи ППО, зокрема протидії цим засобам ураженням, та саму програму дронів-перехоплювачів", -- каже Фокусу Снєгирьов.

За словами експерта, ця схема не є оригінальною.

Це нагадує ситуацію з інженерними укріпленнями та проектами "підземних шкіл". Згадаймо гучні випадки: мільярди, витрачені на "ЗСУ-фортець" на сході, де виявилося, що траншеї – це всього лише міф, або ж "бункери для учнів", які так і не були завершені, незважаючи на урядові обіцянки. Отже, це фактично одна з ланок корупційних схем, які, на жаль, стали помітними в Україні в останні роки, — зазначає експерт.

Нагадаємо, мер Луцька Ігор Поліщук попередив містян про можливі блекаути внаслідок безперервних атак ЗС РФ по енергетиці. Він порадив зробити запас води, а також подбати про альтернативні джерела живлення.

Вінницяобленерго внесла зміни до графіків відключень електроенергії в регіоні, проте підкреслила, що це не означає введення погодинних відключень. Електропостачання буде призупинятися лише за вказівкою Укренерго або в "виняткових випадках".