"70% переробників займаються якимись справами вдома". Голова асоціації молочників розповідає про корів, ціни на масло та вплив супермаркетів.

Хто визначає вартість молочних товарів, чому варто уникати ринків, і чи можливе зникнення українських сирів? Про це в інтерв'ю для ЕП розповів виконавчий директор "Спілки молочних підприємств" Арсен Дідур.

За останні 15 років обсяги переробки молока в Україні впали в три рази. Але не через закриття заводів чи тиск держави на представників цієї галузі. Причина тривіальна і, мабуть, десь очікувана, як для 21-го століття - це зменшення поголів'я великої рогатої худоби.

"До певного часу населення забезпечувало більше 80% виробництва молока в Україні, і заводи мали власні пункти для збору сировини, де працювали приймальниці. Однак з 2014 року, коли кількість корів у домогосподарствах значно зменшилася, на ринок увійшли посередники, які почали організовувати процес заготівлі," - зазначає Арсен Дідур, виконавчий директор "Спілки молочних підприємств".

Таке становище викликає дві негативні наслідки. По-перше, для підприємств переробної промисловості. У ситуації браку сировини їм доводиться змагатися за молоко у фермерів. Це можливо лише шляхом збільшення закупівельних цін, що, в свою чергу, призводить до суттєвого зниження прибутковості їхнього бізнесу.

Друга погана новина - для споживачів. Підвищення закупівельних цін і собівартості роботи переробних заводів неминуче призводять до зростання вартості молочної продукції на прилавках магазинів. Молока на 19%, масла - на 29% за останній рік.

"Виробники молока в другому півріччі 2024 року підняли ціну на понад 40%. Згодом ціни збалансуються: або переробники відмовлятимуться від сировини, або домовляються про ціну, щоб збалансувати вартість продукції із спроможністю населення", - попереджає герой інтерв'ю.

В цьому ланцюжку, де споживач є кінцевою ланкою, крім виробника та переробника є ще третій елемент, дохід якого, судячи зі слів Дідура, не змінюється за жодних обставин. І навіть збільшується.

"Рітейлери вже почали вимагати авансові платежі за маркетингові послуги. Це означає, що вони ще не розрахувалися за товар і не отримали його, але прагнуть отримати поповнення своїх обігових коштів через аванси," - зазначає співрозмовник ЕП.

Виникає відчуття, що ніхто не в змозі змусити супермаркети знизити ціни на свої послуги для виробників молочних продуктів, а отже, стримати або хоча б уповільнити зростання цін. Навіть сам Дідур, зрештою, вирішив не публікувати відповіді на запитання щодо впливу Антимонопольного комітету на ринок роздрібної торгівлі.

Хто входить до складу вашої організації?

Спілка налічує три основні категорії учасників. Більшість з них, приблизно 60%, становлять молочні переробники. Вони обробляють близько 75% усіх обсягів молочної сировини, що офіційно переробляється в Україні.

Друга категорія складається з виробників молока, що налічує 12 учасників. Вони забезпечують приблизно 10% від загального обсягу молочного виробництва в країні.

Третя категорія включає фірми, що займаються упаковкою та обладнанням, а також трейдерські компанії, які мають відношення до молочної індустрії. Наприклад, Tetra Pak, що спеціалізується на виробництві упаковки. Або датська компанія Chr. Hansen, нині відома під назвою Novonesis, яка колись здійснила справжню революцію в технологіях переробки молока.

Яка сума необхідна для інвестування в одну корову, щоб вона почала приносити молоко?

"Коровомісце" оцінюється приблизно у дев'ять тисяч євро. Це готовий до експлуатації фермерський комплекс, а ціна на якісну худобу, таку як голштини, включена в цю суму.

Голштин - це вид породи?

Так, це порода з Нідерландів. Якщо провести аналогію із автомобілями, то її можна назвати мерседесом серед корів.

Яка пропорція корів іноземних порід спостерігається в Україні?

В Україні нараховується 1,18 мільйона корів, які є основою для молочного виробництва. З цієї кількості 380 тисяч корів належать фермерським господарствам, що свідчить про промисловий характер їх утримання.

380 тисяч фермерських корів - це вже на понад 50% західна генетика. Та частина поголів'я, яка залишилася в населення, - це наша генетика, але вона недостатньо ефективна для сучасності.

-- Що означає "недостатньо ефективна"?

Наші корови виробляють від п'яти до шести тисяч кілограмів молока на рік, тоді як західні породи здатні давати від восьми до дванадцяти тисяч кілограмів.

Чи однакова якість?

Варіації. У голштинської породи вміст жиру може сягати 4,2%, а білка – 3,6%. Джерсейська порода, хоч і має нижчу продуктивність, відзначається молоком з більш високим вмістом жиру – до 7%, а білка – до 4,5%.

Яка вартість виробництва молока в Україні?

У грудні середня вартість сирого молока перевищувала 20 гривень за кілограм (еквівалент 1,03 літра) без урахування податку на додану вартість. Проте наприкінці січня 2025 року ця ціна знизилася до 18,5 гривні. Рентабельність виробництва молока на кінець 2024 року становила 35-40% і більше. Варто зазначити, що показники собівартості суттєво коливаються залежно від обсягів виробництва та технологічних умов утримання корів.

Це вартість, за яку аграрій реалізує молоко підприємству-виробнику?

-- Так. Фермер каже, що він працює важко і не настільки рентабельно. Фахова експертиза показує, що собівартість виробництва молока на модернізованій і більш-менш сучасній фермі становить 12-13 гривень з ПДВ. Тобто в окремих випадках рентабельність виробництва молока сягала і 70%.

Яка вартість, за яку переробні підприємства закуповують молоко у населення?

Колись українці виготовляли більше 80% молока, а заводи мали власні пункти заготівлі сировини, де працювали приймальниці.

З 2014 року, після значного скорочення поголів'я населення, на ринку з'явилися посередники, що займаються заготівлею. Для того щоб залишатися конкурентоспроможними, підприємствам необхідно виїжджати в села і закуповувати щонайменше 5-10 тонн продукції, аби покрити витрати на логістику.

Посередники з урахуванням своїх послуг продають за тією ж ціною, за якою переробники купують напряму у фермерів. Можливо, є дисконт до 10%. Ціна, яку отримує людина, котра здає молоко, у попередньому кварталі становила 7,5-8 гривень за кілограм залежно від регіону.

Які зміни відбулися з чисельністю поголів'я після 2014 року?

До 2014 року діяла система ПДВ-дотацій для підприємств, що займаються переробкою м'яса та молока. Згідно з умовами цієї системи, суми ПДВ, які молокопереробники повинні були сплачувати до державного бюджету за продаж молочних продуктів, перенаправлялися безпосередньо до виробників молока.

Причому з 2011 року запровадили перехідний період, коли спочатку молокопереробні підприємства спрямовували на спецрахунки 70% від сум ПДВ-зобов'язань, належних до сплати у держбюджет, потім 60%, а у 2014 році - 25%.

До 2017 року на молочнотоварних фермах діяла система акумуляції ПДВ, яка дозволяла їм не сплачувати податкові зобов'язання до державного бюджету. Замість цього, кошти від ПДВ переказувалися на спеціальний рахунок, де їх використовували для розвитку бізнесу. У 2017 році 80% ПДВ-зобов'язань спрямовувалося на цей рахунок, але з 2018 року така практика була припинена.

Не можу стверджувати, що спеціальні режими оподаткування ПДВ стали рушійною силою для розвитку молочного скотарства, однак вони, безсумнівно, допомогли уникнути різкого зниження чисельності корів. Після скасування спеціального ПДВ-регулювання у 2017 році, до 2024 року Україна зазнала втрат майже 40% поголів'я великої рогатої худоби.

Отже, на завершення 2024 року виробник постачав молоко переробнику за 20 гривень без врахування ПДВ, проте на ринках ми спостерігаємо значно вищі ціни. Яка ж причина такої різниці у цінах?

-- Якщо пляшку молока розкласти на структуру собівартості, то одну третину забирає виробник, тобто ціна за молоко. Третину забирає переробник, це витрати на виробництво. Туди входять енергетика, зарплата, упаковка, амортизація обладнання, податки. У сільгоспвиробників теж є податки, але для них є пільгова форма оподаткування - вони на фіксованій ставці.

Одна третина доходу йде до ритейлу. Зазвичай ритейл стверджує, що прибуток складає 10%, але насправді у них існує два види угод: перша — це постачання товару, а друга — коли постачальник виплачує ритейлу за маркетингові послуги. Наприклад, якщо товар розміщено на полиці, потрібно заплатити, а якщо товар охолоджується на полиці — це також передбачає додаткові витрати.

Вранці, коли придбавав молоко, помітив, що і торгові марки ритейлу також мають у своєму асортименті цю продукцію. Цікаво, чи закуповують вони молоко у фермерів чи безпосередньо у виробництв?

Вони прагнуть зменшити залежність від постачальників, активно просуваючи свої власні торгові марки. Споживачі вже звикли до брендів, таких як "Галичина", "Яготинське", Danone та Lactel. Уявіть ситуацію: постачальник і ритейлер не можуть дійти згоди, а покупець приходить і не знаходить свій улюблений бренд. Саме тому компанії поступово привчають споживачів до своїх марок, які завжди присутні на полицях.

Наприклад, в мережі "Сільпо" представлена власна торгова марка "Премія". Три молочні підприємства, розташовані в Хмельницькому, Черкасах та Чернігівській області, займаються розливом цієї продукції для "Сільпо". На етикетці завжди вказано виробника. Варто зазначити, що переробні підприємства отримують оплату від роздрібної торгівлі з затримкою від 20 до 120 днів.

З моменту відправлення товару?

Отже, переробні підприємства виплачують фермерам за сировину протягом двох-трьох тижнів, залежно від умов угоди. Наразі виникають затримки з оплатами. У другій половині 2024 року виробники молока підвищили свої ціни більш ніж на 40%. Переробники продовжували закуповувати сировину, але споживачі не могли дозволити собі купувати молочну продукцію через високу вартість, що призвело до часткового експорту. Проте й ціни на експорт також знизилися.

Саме тому процес розрахунків між переробниками та виробниками може тривати до місяця. З часом ціни зрештою стабілізуються: або ж переробники відмовляться від закупівлі сировини, або ж знайдуть спільну мову щодо ціни, щоб адаптувати вартість продукції до можливостей споживачів.

-- За 2024 рік ціни на молокопродукти зросли на 16-30%. За останні три роки українці спостерігали стабільне зростання цін на молочні продукти. З чим це пов'язано?

2022 рік відзначався комфортними цінами. У той час, з огляду на непевність у продажах, виробники та переробники укладали довгострокові угоди. В одних випадках виникали труднощі з логістикою, в інших — з енергозабезпеченням, а десь ситуацію вирівнювали, що призводило до відносної стабільності цін. Після цього, однак, ринок почав реагувати на дефіцит сировини, що вплинуло на подальші зміни вартості.

У 2022-2024 роках на переробку стабільно надходило близько трьох мільйонів тонн молочної сировини. Потужності переробників дозволяють переробляти 7-10 мільйонів тонн, як це було до 2011 року. Це забезпечувало стабільність внутрішніх цін та експортний потенціал молочного сектору.

Виробничі потужності "Галичини" в даний момент завантажені на 60-70%. Коли ціни на ринку, як внутрішньому, так і експортному, стають вигідними, компанія прагне закупити більше сировини, щоб знизити витрати на господарювання. Це призводить до спекулятивних операцій. У свою чергу, виробники молока відчувають зростаючий попит з боку заводів і підвищують ціни.

Отже, якщо підсумувати, основними вигодами від зростання цін у 2024 році скористалися молочні виробники.

Окрім цього, остаточна вартість продукту залежить від ритейлу — національних мереж супермаркетів, таких як АТБ і "Сільпо". Переробники в середньому досягають рентабельності в межах 3-8%. Наприклад, молочні підприємства вважають успіхом показник у 3%, оскільки їм доводиться змагатись з імпортними товарами. Заводи, що виробляють свіжу молочну продукцію, такі як "Молокія", "Галичина" та "Яготинське", демонструють вищу рентабельність — близько 8%.

У секторі роздрібної торгівлі спостерігається потужна переговорна позиція, що дозволяє їм володіти до 70% ринку. Основні гравці національного ритейлу включають АТБ, Fozzy, Metro, Novus, Varus, "Ритейл груп" та Auchan.

-- Тобто як супермаркети скажуть, так і буде?

Отже, вся схема виглядає наступним чином: виробник молока - обробник - роздрібна торгівля. Найбільшу конкуренцію відчувають саме обробники, оскільки їм доводиться змагатися за сировину, за простір на полицях магазинів та за можливість доступу до цього простору.

У 2024 році спостерігається зниження поголів'я корів на 85 тисяч. Основну частину складають домашні господарства. Це свідчить про те, що попит на молочну продукцію залишається високим, незважаючи на зменшення кількості корів. Досить парадоксальна ситуація.

Скорочення чисельності поголів'я не завжди має викликати занепокоєння. Існують й інші аспекти, такі як ефективність виробництва.

У 2024 році промислові підприємства виробили три мільйони тонн молока. Проте кількість, яку виготовили домогосподарства, залишається невідомою. Відомо лише, що на офіційну переробку було здано 240 тисяч тонн. Для порівняння, у 2023 році цей показник становив 320 тисяч тонн, а в 2022 році — 350 тисяч тонн.

Кількість населення зменшується, проте це не позначається на обробці в "легальному секторі". Спостерігаємо зростання поголів'я в промисловій галузі. Цінові коливання, що створюють незручності для споживачів, виявляються вигідними, оскільки промислова сфера розвивається з річним приростом 5-6%.

Коли ми готували матеріал про скорочення упаковок, звернулися до Мінагрополітики з питанням, які кроки вони можуть вжити для стимулювання виробництва молока. На жаль, їхня відповідь не містила жодних конкретних пропозицій. Вони лише зазначили, що фермери мають можливість скористатися пільговими кредитами. Чи дійсно це стане ефективним рішенням?

-- Звісно. Підприємець, інвестуючи гроші в будівництво молочної ферми, враховуючи воєнні ризики, очікує окупити інвестиції максимум за три роки. Будівництво або розширення ферми окупається за шість-сім років, тому потрібна підтримка держави. У ЄС компенсують 50-70% витрат на будівництво заводів і ферм. Польські заводи зводили з 70-відсотковою компенсацією, що сприяло їхньому розвитку.

Аналогічна ситуація і з відшкодуванням вартості худоби. Якісна "молочна машина" оцінюється в 2-3 тисячі євро. До того ж, потрібно врахувати витрати на її транспортування.

-- "Машина з виробництва молока"?

Корова є ключовим елементом. Все інше обертається навколо неї: що їй давати на корм, де облаштувати для неї місце, як здійснити доїння. Це все необхідне устаткування.

-- Пільгові кредити - це ефективний засіб підтримки з боку держави?

Хоча програма "5-7-9%" є ефективною, доступ до неї для переробних підприємств має свої обмеження. Вона фінансується за рахунок донорських коштів, і компанії з річним обігом понад 50 мільйонів євро не можуть скористатися пільговими кредитами. З точки зору наших західних партнерів, такі підприємства вже вважаються великими. Крім того, за нашими даними, дія програми "5-7-9" завершується 1 квітня, і наразі немає ясності щодо можливого продовження кредитування.

Щодо дотацій, то їхню політику визначає Міністерство аграрної політики. Зазвичай, підтримка надається малому та середньому бізнесу, тобто звичайним людям. Водночас основою для переробки виступають великі підприємства, які займаються виробництвом молока, а не населення.

Ми перебуваємо в процесі переговорів з нідерландцями, адже зацікавлені у їхніх породах корів. Для них ми є ринком для збуту. Нехай компенсація йде безпосередньо їм, а постачання корів - нам. Це дозволить їм зберегти робочі місця і продовжувати випускати продукцію, а ми, в свою чергу, також отримаємо вигоду.

-- Ви казали, що до 2017 року виробникам молока відшкодовували ПДВ. Якщо його повернути, то це допоможе?

Це була єдина дійсно ефективна державна підтримка, яка запобігала падінню ринку і сприяла збільшенню виробництва молока. Ми виступаємо за її відновлення, але нам повідомляють, що МВФ і Захід проти. Тож, пропонуємо тоді фінансові рішення.

Коли запроваджували ринок землі, Микола Сольський, ексміністр аграрної політики, стверджував, що всі аспекти повинні бути монетизовані. Що це означає? Скасуємо всі пільги, але надамо дотацію агросектору у розмірі 10 мільярдів гривень щорічно. Чи отримували ми ці 10 мільярдів бодай раз? Ні, не отримували.

Молокопереробна індустрія стикається з браком ефективної підтримки з боку держави. У країнах Європейського Союзу наші суперники користуються частковою компенсацією витрат на закупівлю сучасного обладнання та мають доступ до вигідних кредитів. Ми ж, не зважаючи на всі труднощі, продовжуємо боротися за свою позицію на ринку.

Якщо Україна прагне розвинути сучасний молочний сектор, необхідно вжити конкретних заходів, таких як впровадження програми часткової компенсації витрат на нове обладнання. Інакше на полицях супермаркетів з’явиться масло за ціною 500 гривень за кілограм. Це станеться не через те, що українські виробники підвищать ціни, а тому, що іноземні компанії встановлять свої цінові рамки на ринку України.

-- На 2025 рік є державна підтримка - один мільярд гривень.

Новий міністр виступив за підтримку, але варто зазначити, що це не є гарантованою статтею бюджету, а спеціальним фондом. Якщо держава заповнить цей фонд за рахунок орендної плати з сільськогосподарських земель, то певні особи отримають вигоду.

Беручи до уваги ситуацію в Польщі, сума дотацій для української агропромисловості повинна становити близько мільярда євро. Це аналогічний шлях, яким колись пішла Росія. До 2016 року вона була найбільшим імпортером молочних товарів. Наразі ж Росія витісняє українські продукти з ринків Північної Африки, використовуючи дешеву сировину.

-- Як вони змогли наростити виробництво?

Щороку інвестували по мільярду євро. У них був чіткий план: щорічно збільшувати виробництво молочної сировини на один мільйон тонн. Існувала політична підтримка, була відповідальна особа, і процес запустився. Так само й у Білорусі. Завдяки політичній волі Лукашенка та відповідним стимулам білоруські підприємства показують якість на рівні 90% у порівнянні з польськими стандартами.

А що з нами?

-- Від початкового рівня до 90% максимальних показників. У нас є підприємства, які вже не повинні функціонувати, оскільки їхня робота може становити загрозу.

-- Небезпечні для споживачів чи для робітників?

-- Для споживачів. За різними оцінками, на ринку переробки 500 учасників. Ми бачимо десь 130, ще 30 - "крафтові" ферми. А де інші? Інші "калампуцять" щось у хатах. То була грузинська тема, коли всі робили сулугуні без контролю, без простежуваності сировини.

Що можна знайти на ринках у торгових наметах?

-- Ритейл - це більш-менш публічні компанії і великі платники податків, вони акредитують підприємства. Тобто виїжджають самі, дивляться всі процеси, є спільна відповідальність. Те, що на ринках - під питанням. Ми вважаємо, що ці канали реалізації є тіньовою частиною економіки.

-- Ви купуєте молочні продукти на базарах?

-- Ні, тільки в мережі. Знаю на ринку різних вундеркіндів і розумію, на що вони здатні. Скажімо так: рослинні жири - це найменше із зол, що може бути в тій продукції.

Що ще може містити ця річ?

Для процесу розкислення застосовують соду, а для підняття білка - азот у вигляді сечовини, що походить від терміна "сеча".

-- Чи є сеча насправді хімічним елементом?

Інколи трапляється по-різному. Чули, що на Волині один дідусь, здаючи молоко на приймальному пункті, хитрував із показниками. І смішно, і водночас сумно.

Які особливості молока, що реалізується на ринках, у порівнянні з тим, що можна знайти в магазинах?

Молоко, що продається на ринку, часто не відповідає стандартам мікробіологічної чистоти та контролю за наявністю антибіотиків. Придбати таке молоко означає свідомо наражати своє здоров'я на ризик. У продукції від населення може міститися щонайменше мільйон соматичних клітин (мікробів). Натомість молоко, яке постачається до країн Європейського Союзу від фермерів, має містити не більше 50 тисяч соматичних клітин.

-- Чому в нас більшість сирів у мережах євросоюзівські, а не вітчизняні?

У мережі може існувати упередженість на користь імпортного сиру, але на нашому ринку присутня більша частка вітчизняної продукції. Ми вирішили розібратися в ситуації і з'ясували, що в Польщі діє нульова ставка ПДВ, тоді як у нас вона складає 20%. Чи є це стимулом для польських виробників? Безумовно, так.

Коли Мінекономіки презентувало "Національний кешбек", ми пропонували, щоб обрали ті категорії, які треба підтримати. З молочних продуктів треба підтримати сири і зробити кешбек не 10%, а 20%. Ситуація вирівняється. Ми не просили про молоко чи йогурти - у них короткі терміни реалізації і імпорт заходить менше. У сирів довші терміни реалізації, їх легше сюди привезти.

-- Чи є ймовірність, що євросоюзівських сирів на ринку буде більше? Тобто українського виробника почнуть витискати.

Є. Сирний бізнес опинився під загрозою. Якщо провести розмежування між традиційним сиром і сирними продуктами, до складу яких входить рослинна олія, то можна помітити, що виробники останніх намагалися орієнтуватися не на внутрішній ринок, а на експортні можливості. Однак ми втратили ці ринки через проблеми з логістикою, адже основними споживачами були Казахстан та Узбекистан.

На внутрішньому ринку головним суперником є Польща. Конкуренція з польськими підприємствами є складною, адже вони активно розвивають нові заводи. Крім того, їхня ефективність у переробці ресурсів досить висока. Варто зазначити, що в Польщі діють державні програми підтримки на національному та європейському рівнях, чого, на жаль, немає у нас.

Наші конкурують тільки тому, що терміни зберігання молока, йогурту чи кремів менші. Наші компанії, користуючись логістичною перевагою, можуть швидко поставити цей товар на полицю.

Плюс історично до 2013 року сирна частина нашого молочного бізнесу була орієнтована на Росію. Невибагливі, можна халтурити, що не стимулювало до розвитку. Ті, хто думали на десять років уперед - "Терра фуд", "Пирятин", "Комо", "Клуб сиру", - модернізувалися і, розуміючи політичні ризики, шукали нові ринки. Вони якось балансують у цій конкуренції.

Однак, якщо ми не посилимо виробництво молока та не підтримуватимемо цю галузь, нам буде складно змагатися з польськими виробниками. Наше ставлення до ринку Центральної Азії, коли ми не експортуємо туди сири, а лише сирні продукти, є аналогічним тому, як поляки сприймають нас: "Українець все споживе". Зазвичай, всі польські продукти, які ми бачимо на полицях, містять рослинні жири.

Щодо передбачень на 2025 рік...

Усі з нетерпінням очікують на передбачення від Трампа. (усміхається)

Він ще не висловлювався щодо молока.

-- Зростання виробництва молочної сировини і вільна торгівля з ЄС утримають галузь на плаву.

Що чекає на ціни в майбутньому?

У першому кварталі очікується, що вони не лише не зростуть, а можуть навіть знизитися. Які перспективи далі? Це в значній мірі залежить від курсу гривні та зовнішніх економічних умов. Якщо ціни на певні товари сприятимуть їхньому експорту, це, в свою чергу, вплине на ситуацію на внутрішньому ринку.

У першому півріччі буде стабілізація цін на сировину, навіть почалися перемовини з виробниками молока про зменшення цін. Далі входимо в сезонне збільшення пропозиції.

-- Тобто ціни не будуть зростати?

Вважаю, що, можливо, вони почнуть знижуватися.

-- Це ж не літрова пляшка (на столі стоїть 800-грамова пляшка йогурту)?

-- Ні.

Чи намагаються виробники, щоб не підвищувати ціни, зменшувати обсяги упаковки?

Ритейл відповідає за встановлення цін та їх регулювання, адже саме він має інтерес у збільшенні обсягів продажів.

-- Чому тоді роблять не літрову пляшку, а меншу?

-- За умовами контрактів ціна на сировину зростає раніше, ніж ціна на полиці. Переоцінки з боку ритейлу не дочекаєшся апріорі, тому єдиний варіант - балансувати на рівні об'єму упаковки в постачальника.

-- Тобто це все-таки переробники роблять?

Для того щоб уникнути фінансових втрат. Чи знаєте ви, чому існує пачка масла вагою сто грамів? Справа в тому, що все визначається потребами споживача та його фінансовими можливостями. Зараз він не в змозі придбати упаковку на двісті грамів, а має бюджет лише на сто грамів, тому була розроблена така форма упаковки.

-- Усе залежить від купівельної спроможності населення?

-- Так, і від взаємовідносин з ритейлом. У принципі, це вони почали заганяти своїми діями, не приймаючи або стримуючи переоцінку продукції. Вони не відмовляються від своєї націнки, перекладають це на переробника, а переробники вимушені зменшувати вагу.

Чи не зменшує ритейл свою маржу?