Як воно – створити власний дендропарк?

Мова про Віталія Чинчика та його родину. І їхній приватний дендропарк у Хотині Чернівецької області. Поки що місто знають саме за Хотинською фортецею, до якої – туристичне паломництво. Але! Уже на теренах України говорять і про приватний дендропарк, у котрому понад 1000 видів різних рослин, де є розсадники екзотичних та червонокнижних дерев і кущів, креативні локації, оригінальні рукотворні камінні доповнення до зеленого екопростору. І ще багато чого.

І в цьому не просто чарівному, а й науковому та навіть філософському місці, було над чим замислитися й поміркувати. Аби донести саму формулу і психологію існування людини й природи в іншому, незвичному, ековимірі. Який пропонує осягти Віталій Чинчик.

У трьох соснах не заблукав. А рухався далі

Віталій Чинчик – незвичайний чоловік. Бо не кожен візьметься за таку нелегку справу на схилах Дністра. Сам він родом із Хотина. Жив у Чернівцях. Має освіту біолога й економіста. Працював у департаменті містобудівного комплексу та земельних відносин. Багато мандрував, серйозно займався альпізмом і підкорив чимало могутніх вершин. У тому числі й семитисячник – пік Леніна...

А в Хотині на батьківщині 18 років тому вирішив побудувати дачу для відпочинку й натхнення. Бо краєвиди тут прекрасні. Та якось на краю міста побачив дивну місцину – навколо глина, занедбані рослини, старі плодові дерева... І тоді ж намислив створити тут зелений «рай» – не просто висадити красиві рослини, а й облаштувати туристичну територію з можливістю відвідувачам згодом зупинитися в наметовому містечку чи кемпінгу і зарядитися позитивною енергетикою та фітонцидами (дуже вже любить пан Віталій хвойні дерева). Тоді ж і вирішено було родиною заснувати дендропарк. 

Отож купили кілька садиб, на дністрових схилах зробили тераси. Так стала затримуватися вода. А Віталій Чинчик тоді посадив три сосни. Вони започаткували дендропарк. 

Зараз же тут три зони. Домашня – гарне обійстя з різними прибудовами, «грядками» квітів, потрібних овочевих культур, ягід, плодовим садом і навіть виноградником на схилі. Кемпінгова – де буде локація відпочинку. І, власне, сам дендропарк. 

Рослини з «дитсадка та дитячих ясел»

Свої рослини Віталій Чинчик найчастіше вирощує сам. Із насінин. Сам облаштовує розсадники. Тим самим економить кошти. Адже дендропарк вважається «справжнім», коли у ньому зростає практично 3 тисячі рослин. Можна й більше...
Чого тільки не росте у дивовижному дендропарку цього захопленого чоловіка, котрий має свій погляд на цей світ і свою філософію буття. Де, здається, рослини стоять на рівні людини. 

А тут «зібралися» зелені мешканці мало не з усієї планети. Падуб колючий – кажуть, саме з нього поклали на голову Ісусу Христу вінок, коли він ішов на Голгофу... Три види секвой – такі три «сестри» разом в Україні є тільки у пана Ченчика. Кедр карпатський, червонокнижний, тут зберігатиметься і розмножуватиметься.

Рослини пан Віталій замовляє і через інтернет, приносять і привозять їх йому друзі, знайомі. Його зелена екзотика приїхала до Хотина із Японії, Америки, Середземномор’я, Китаю і не тільки. Тут і тис ягідний, і ялівець, і самшит, і різні сосни, і кавказькі рододендрони. І буки, і їстівні каштани, ведмежа ліщина, кавові та тюльпанові дерева... І для того, щоби їх побачити, непотрібно їхати за тридев’ять земель. Кожну рослину Віталій доглядає, як дітей. Так він їх називає...

Віталій Чинчик каже, що для того, аби виростити дендропарк, треба добрих років 40. Та й бізнесом свою справу він не називає. Бо прибутків не має. Тим більше, свій проєкт вважає до певної міри соціальним. Для громади. Адже це буде дивовижна й неповторна туристична локація Буковини. Бо треба, аби цим зеленим морем Хотина цікавилися люди. Приходили сюди на екскурсії, просто відпочити, послухавши гомін дерев у шелесті листя. А заняття з ботаніки, біології і не тільки з учнями тут проводили вчителі. Власне, за словами автора цього дива, це не просто парк, це ціла екосистема. Навколо співають птахи, дарують свої барви й пахощі квіти, тут є білки, лисиці, борсуки, зайці, а біля річки оселилися чаплі та дикі качки... 

Цікаві історії

В дендропарку є і найстаріше дерево планети — гінкго білоба. Була подивована, що це... хвойна рослина. Це єдиний поки що на планеті живий організм, котрий не має гену старіння. 

А секвоя, котра живе тисячі років, названа так на честь вождя індіанського племені. Саме він створив для тамтешніх аборигенів алфавіт. До речі, це дерево росте у нас, на Чернігівщині, у Тростянецькому дендропарку на Ічнянщині.

Назва Буковина – від букових лісів

У Тисівцях, на жаль, уже немає тисів-довгожителів, вони тепер занесені до Червоної книги. «Самостійно вони не відновлюються, — говорить Віталій. — На жаль, українці й досі вирубують ліси…»

Віталій розповідає випадки, як реагують дерева на людей, котрі щось із ними вчинили. Якщо гілку ламали, то дерево буде захищатися. А одне зрубане дерево щороку саме в тому місці дає пагони. Таким чином протестуючи проти знищення. 

Лабіринт Соломона

Біблійна легенда Царя Соломона свідчить, що сам малюнок лабіринту має сказати: доля керує нами. Нині лабіринт, який створюють 550 кущів самшиту, ще маленький, невисокий. А буде він готовий, аби «блукати» ним, коли за першим рядом не буде видно наступних. Виявляється, яку би стежину хто не обрав, він обов’язково прийде до центру. І в цьому сенс лабіринту – не знайти вихід, а досягти мети.

Хвойні дерева створюють загалом неймовірне відчуття чистоти повітря, здається, дихаєш і пливеш у якомусь дивному просторі. Загалом же, каже пан Віталій, його хвойні вже забезпечують киснем увесь Хотин та навколишні населені пункти. До речі, саджанцями Віталій Чинчик ділиться з громадою, і їх уже висаджують у місті. Можливо, здійсниться мрія родини –Віталія, його брата, дружини та двох синів, і Хотин перетвориться на справжнє місто-парк. А до дендропарку приїздитимуть люди відпочивати й набиратися сил та життєдайної енергії й усвідомлювати своє призначення на цій землі. Де рослини, можливо, справжні володарі планети...

Журналісти із українських видань побували тут у межах престуру за підтримки Українського кризового медіа-центру та програми DOBRE. 

Підготувала Людмила ПАРХОМЕНКО
Фото авторки