Чернігівський ІТ-кластер: об’єднання заради спільної мети

На початку осені є кілька свят, про які ми всі знаємо – офіційні державні та релігійні. А є таке, що про нього мало кому відомо, хоч воно й відзначається (на професійному рівні) в багатьох країнах світу. Також – і в Україні. 256-й день року (цьогоріч – 13 вересня) – День програміста. Отож наразі хотілося би торкнутися більш розширеної тематики – IT (інформаційно-комунікаційні технології) галузі загалом.

Справа в тім, що останні роки в нашій державі напрям інформаційних технологій розвивається вкрай швидкими темпами. Ми маємо гарну базу спеціалістів, яких цінують як вітчизняні компанії, так і міжнародні гіганти. Хоча саме тому, що розвиток галузі надшвидкий і проєктів створюється багато, відчувається дефіцит кадрів. Далеко не останнє місце серед українських міст посідає за кількістю компаній, що активно працюють в IT-галузі, й Чернігів. Ми не змогли би в одній статті розповісти про всіх одразу. Тому вирішили завітати до тих, хто об’єднує ці компанії, – до IT-кластеру. І поспілкувалися з його директоркою Іриною Лисицею.

– Доброго дня, Ірино! Будь ласка, розкажіть, що таке ІТ-кластер і коли його було створено? З чого все починалося?

– Чернігівський ІТ-кластер було створено майже два роки тому, в жовтні 2017-го. Я долучилася до нього трохи пізніше.  Починалося все з 3-4 компаній. Головною мотивацією було розуміння – сила в єдності. Будь-які компанії в будь-якій галузі об’єднуються заради досягнення спільних цілей та для розширення своєї діяльності в регіоні. Кластер – це поєднання, співпраця між бізнесом (компаніями), освітою й наукою (в нашому випадку це Чернігівський технологічний університет) та органами місцевого самоврядування. Ми поки не остаточно увійшли в те русло, куди хотіли. Тобто у нас наразі немає тісної співпраці з органами місцевого самоврядування.

А почалося все з того, що бізнес об’єднався, аби створити в Чернігові ІТ-спільноту. Бо  є ситуація, коли люди, що сидять у своїх компаніях, спілкуються з однодумцями, але все це відбувається локалізовано. Тому було бажання об’єднати всю спільноту, дати платформу, можливості для спілкування між колегами з різних компаній для обміну досвідом, знаннями.

– Ви казали, що ІТ-кластер – це і співпраця бізнесу з наукою та освітою. Можна про це детальніше?

– Всі ІТ-компанії Чернігова, як ті, що є в кластері, так і решта, відчувають одну спільну проблему – брак кваліфікованих кадрів. Компанії мають великий потенціал для росту й розвитку, проте нам потрібно мати ким заповнювати ці робочі місця. Компанії хочуть отримувати кваліфікованих співробітників. І в Чернігові є де їх брати – це технологічний університет, який має відповідні фахові спеціальності. Проте, щоби випускників можна було брати на роботу, потрібно допомагати університету нарощувати темпи й наближати рівень освіти до вимог сучасного ринку. По суті, це одне із завдань. Друге завдання Чернігівського ІТ-кластеру, його місія – це популяризація ІТ в регіоні як перспективної спеціальності. Ми всі бачимо, читаємо, що інформаційні технології – це одна з галузей у нашій державі, яка найбільш швидко розвивається. Наразі вже понад 180 тисяч ІТ-спеціалістів зайняті в галузі в Україні. І є прогнози, що темпи розвитку зростатимуть іще швидше. Тому є бажання популяризувати ІТ-напрям серед молоді – як студентів, так і школярів. Також намагаємося мотивувати тих спеціалістів, які вже мають освіту й роботу, не їхати з Чернігова, а залишатися працювати в цій галузі тут. Оскільки можливості для комфортного та адекватно оплачуваного працевлаштування в Чернігові є, навіть у порівнянні зі столицею. 

Також ми проводимо зустрічі спеціалістів між компаніями, організовуємо конференції з цікавими запрошеними гостями. Наприклад, на найближчій виступатиме Іван Портний – керівник маркетплейсів Prom+. Він, до речі, випускник Чернігівського технологічного університету.

– Ірино, розкажіть, а як чернігівський ІТ-кластер працює безпосередньо зі студентами? Які механізми такої роботи?

– Організовуємо для них різні заходи. Наприклад, проводимо олімпіаду двічі на рік. Під час неї студентам даються реальні завдання, що можуть траплятися в компаніях. Переможці олімпіад отримують грошову винагороду – стипендію, яка виплачується їм щомісяця протягом півроку. Тобто для студента такий захід – це й нові знання, і практичний досвід з відгуками реальних спеціалістів, і можливість заробити гроші своїми знаннями та вміннями. 

Також запровадили в технологічному університеті програму, яку називаємо «Просвіта». Тепер організовуємо заходи, що проходять двічі на рік під час канікул. Туди студенти приходять послухати лекції наших спеціалістів з ІТ-компаній на різні теми: технічні, project-менеджмент, бізнес-аналіз. Приходять і HR – люди, що займаються добором кадрів, розповідають, як потрапити на роботу в ІТ-компанію. Всі ці спеціалісти діють добровільно. Бо є певні цінності, котрі поділяють усі члени кластеру. Компанії мають бажання ділитися досвідом. Отож ми робимо запит у компанію, повідомляючи, що проводитимемо захід. А працівники подають заявку та свою тему зустрічі. У нас уже було три «Просвіти», і щоразу більшало зацікавлених спеціалістів, що хочуть ділитися інформацією, знаннями, досвідом.

– Це серйозний, глибокий підхід до вирішення питання з кадрами. Які плануєте наступні кроки?

– Із цього семестру ми почали практику, коли співробітники компаній читають лекції, долучаються до робочого навчального процесу. Вони працюють разом із викладачем університету, корегують робочу програму. Тобто наші ментори додають свій досвід і свій погляд на те, як це має бути. Лекції читають із технічних дисциплін. Із цього року є дві чи три дисципліни, де наші співробітники долучаються як викладачі. Багато співробітників ІТ-компаній уже по кілька років викладають у технологічному університеті.

Саме такий запит і був від університету, щоби навчання стало менш схоластичним і більш практичним. А практичний досвід можна взяти саме від людей, що працюють з ІТ-проєктами. У довгостроковій перспективі ми намагаємося досягти того рівня, коли спеціалісти виходять зі стін навчального закладу затребуваними та готовими працювати на ІТ-ринку в регіоні.

– А скільки в Чернігові представлено компаній у галузі інформаційних технологій?

– Не всі компанії заявляють про себе, тому конкретну цифру назвати важко. Є цифри, що Чернігів має близько 30 ІТ-компаній.  Точно відомо, що в Чернігові понад 20 діючих, 11 із них входять до  ІТ-кластеру. Взагалі, це проєкти, що працюють за різними напрямами. Хтось створює та просуває власні продукти, хтось виконує замовлення для інших. Проєкти різні: це рішення для бізнесу, автоматизація бізнес-процесів, електронна комерція, ігри для мобільних пристроїв та багато іншого.

Між іншим, хай мова сьогодні йде переважно про програмістів, та взагалі в будь-яких компаніях працюють не тільки вони. Тобто слід розуміти, що у наших ІТ-компаній дуже широкі можливості для інших спеціалістів: SMM-спеціалістів (працюють із соціальними мережами. – Прим.), маркетологів, тих, хто підтримує користувачів, та інших. Ми з цього року намагаємося потроху залучати й кафедру маркетингу технологічного університету.

– Ірино, і наостанок. Як директорка Чернігівського ІТ-кластеру, що би ви хотіли побажати нашим програмістам на честь свята?

– Спочатку зазначу: дуже приємно визнавати, що у світі є багато проєктів, створених руками чернігівських програмістів. Багато компаній Чернігова працюють як на українських, так і на міжнародних замовників, міжнародні ринки. І дуже приємно знати, що рівень кваліфікації програмістів у нашому місті досить високий. Тому ми бажаємо нашим програмістам «тримати планку» та ще більше вдосконалювати свій рівень. Бажаю їм залишатися працювати в Чернігові, тому що у нашого міста є свої переваги. І оскільки зазвичай програмісти багато працюють, зичу їм дотримуватися балансу між роботою та відпочинком! І неодмінно – цікавих проєктів! Можливо, люди, що не працюють у цій галузі. не знають, але часто бувають випадки, коли програмісти переходять не на більшу заробітну платню, а туди, де цікавіші завдання. Хай навіть там буде менша грошова винагорода. І, звісно ж, бажаю чудових команд! Бо програмісти – це та спеціальність, де майже завжди робота виконується в команді.

Дмитро Павленко