Чиста репутація залежить від… збору, сортування та переробки сміття

Наразі мова не тільки про країну, а й про кожного з нас. Багатство Естонії – також її чисті природа й повітря, міста і села, дороги... Повірте – подібного досягли, бо кожен мешканець країни дбає про це. Тобто? Естонці переконані: цьому сприяли й соціально-економічні програми збору та переробки сміття, у чому країні допоміг досвід Євросоюзу. Отож усе це мотивує жителів країни не лінуватися сортувати сміття і здавати його на переробку. А відтак – бути в п’ятірці найчистіших країн планети!

Про це ми, українські журналісти, дізналися під час візиту в межах спільного проєкту УКМЦ та ЕСЕARЕ, коли знайомилися з роботою Естонської пакувальної компанії з сортування пляшок та бляшанок і залоговою системою збору цього сміття.

До речі, як сказав керівник компанії пан Каупо Карба, до них, аби і в себе створити систему залогової тари, вже звернулося багато країн, зокрема Мальта, Грузія, Англія, Японія, ЮАР та Південна Корея... Звісно, естонський ринок невеликий. Але його плюс у тому, що запровадити інновації та протестувати їх можна досить швидко. Сьогодні ж так, як Естонія, в Європі тару збирають Норвегія, Ісландія, Німеччина, Данія, Нідерланди, Литва, Хорватія, Швеція та Фінляндія. Хоча підходи різняться.

Якщо взяти скляну тару – то це цінний матеріал. Багаторазові пляшки гарно миються і знову йдуть у виробництво. Одноразове скло може стати новою тарою. Його подрібнюють, розплавляють при 1200 градусах Цельсія. І роблять нову пляшку. Пластикова тара теж подрібнюється, а потім матеріал прямує на виробництво, де виготовляють заготовки нової пластикової пляшки. І ця «карусель» може тривати багато разів.

Досягається такий збір тари просто – мотивацією. Тобто людина має захотіти здати пляшку до спеціального пункту збирання. І не тільки свідомо. А й маючи певний зиск. Це – 10 центів за пляшку.

Пункти прийому зручні. Приносиш чисту тару. Кладеш її у віконце на конвеєр дном уперед, натомість автомат видає чек. Ми спеціально зібрали 11 пластикових пляшок з-під мінералки, котру випускають в Естонії (це обов’язково, за чужі пляшки грошей не отримаєш). Одержали чеки. До всього, знімали весь процес на відео. А потім у маркеті за ці чеки (11 штук по 10 евроцентрів) купили естонський хліб. Зручно й вигідно. До речі, за нами в черзі в пункт прийому тари стояли літня жінка і модно вдягнений молодий хлопець.

Золоті правила і результат

На всій території країни діє негласне правило: чим менше місто виробляє і спалює сміття, тим краще, – менше платять податку на забруднення довкілля.

Відповідно до естонського законодавства, у кожному місті повинні стояти сміттєві контейнери окремо для паперу, пластику, скла, біовідходів. А заклади громадського харчування та магазини теж повинні мати контейнери для харчових відходів.

Усі біологічні відходи збирають на компост, який затребуваний фермерськими та садово-городніми господарствами.
У країні діє онлайн-програма «Зробимо Естонію чистою». Про несанкціоновані смітники громадяни повідомляють через інтернет.

Для збору відпрацьованої тари та упаковок в Естонії діє депозитна система, яка є універсальною у рециркуляції одноразової і багаторазової тари. Сюди входять безалкогольні напої, вода, пиво, сидр, соки, концентрати соків, нектарів та слабоалкогольні напої.

Депозит у розмірі 10 євроцентів діє на всю металеву, пластикову і скляну тару для напоїв будь-яких розмірів. Загальний відсоток повернення тари для переробки і повторного використання в середньому становить до 85%. Є дані, що система здатна повернути до повторного використання тару за порівняльною формулою – 9 із 10.

Плюси та успіхи компанії

Вона за понад 15 років зібрала й відправила на переробку вже багато більше 3 млрд одиниць тари та упаковки. Їх обов’язково сортують за видом матеріалу, об’ємом та кольором. У пластиковій тарі відділяють кришечки. Алюмінієві баночки пресують та складають у куби. Скляну тару розбивають і подрібнюють.

А потім на інших підприємствах скло розплавляють і виготовляють нові пляшки. Бляшанки розплавляють при високій температурі. З 1,5 мільйона розплавлених бляшанок отримують бруски вагою 27 тонн і довжиною 10 метрів. З них виготовляють листовий алюміній, а з нього – нові банки. Виготовлення нової бляшанки зі старої займає практично 60 днів.

Пластикові пляшки в компанії сортують на кольорові й прозорі. Потім подрібнюють до гранул або ПЕТ-пластівців. А на підприємствах із заготовленої пакувальною компанією сировини роблять заготовки для нових пляшок, нагріваючи їх та надуваючи за допомоги спеціальної машини, ніби повітряні кульки. З пластикових пляшок виготовляють футбольні майки, кухонні ганчірки та флісові кофти, наповнювачі для ковдр. Для однієї футболки потрібно 7 пластикових пляшок.

До речі, пластикова пляшка в природі розкладається 50-80 років на повітрі. А закопана в землю – 500-1000 років. Скляна пляшка – невідомо скільки, але дуже довго. А бляшанка – 200-500 років. І точно – не з користю для навколишнього середовища.

Приємно, що Україна вже на шляху до європейського збору й сортування сміття. Хоч і повільно йдемо, але варто сподіватися, що невідворотно.

Підготувала Людмила ПАРХОМЕНКО
Фото авторки