Реформа, що стосується кожного
У Києві в рамках престуру, який був організований Українським кризовим медіацентром та Estonian center of eastern partnership, кореспондент «Деснянської правди» побував на зустрічі журналістів із заступником міністра охорони здоров’я Павлом Ковтонюком та зміг із перших вуст дізнатися про те, що так чи інакше стосується всіх українців: медичну реформу, її проблеми й перспективи.
– Ми наразі перебуваємо на «будівництві». Маймо реалістичні очікування: медицина – не та сфера, яка змінюється за один день, але у нас вона змінюється доволі швидко, на мій погляд. Далі ми спостерігатимемо за розвитком цієї сфери. З первинної допомоги залишилося доробити одну річ – у всій країні запустити електронні медичні записи, щоб усім картки вели в електронному вигляді. Це вже є у пілотному режимі в багатьох закладах. Але офіційно й по всій країні це запуститься, мабуть, у липні, – зазначив Павло Анатолійович.
Про сімейних лікарів та ФАПи
Як відомо, торік запрацювала реформа сімейних лікарів. Усі українці мають обрати свого лікаря, укласти з ним декларацію та, в першу чергу, звертатися лише до цього спеціаліста.
– Треба дати трошки часу сімейним лікарям. Вони десятки років працювали із зовсім іншою філософією. Пацієнт був для них, а не вони для пацієнта. Кінцевий варіант: людина добре обізнана, сімейний лікар із нею спілкується, й у вакуумі – «Що робити?!» – людина просто не перебуває, – розповідає Павло Ковтонюк. – Усі ми маємо стати людьми, які відповідають за своє здоров’я та, разом із лікарем, про нього дбають.
Як відомо, тепер випадки, за якими можна викликати «швидку», скорочені. І в разі, коли допомога потрібна, а лікар у цей час прийняти не може, пропонується або телефонувати своєму спеціалістові на мобільний телефон, або, якщо лікар відмовляється надати свій номер, попросити його написати, що та при яких ситуаціях (наприклад, висока температура) потрібно робити. До того ж можна зателефонувати на «гарячу лінію» Міністерства охорони здоров’я: 16-77.
Змінюється і структура допомоги на селі. Але чернігівські ФАПи певний час існуватимуть.
– Медицина на селі – це первинна, сімейна медицина. Яка стратегічна мета – у людини має бути доступ до сімейного лікаря. Є план, розроблений іще на початку минулого року: де мають бути амбулаторії, де їх потрібно будувати чи ремонтувати. На певну кількість людей має бути лікар. Є області, зокрема Чернігівська, де великі відстані між населеними пунктами, які дуже залежні від ФАПів. Там деякий час ФАПи працюватимуть. Але ФАП не замінить лікаря: у ФАПі працює фельдшер, який може видати ліки, може викликати «швидку», може, за завданням лікаря, робити якусь процедуру, наприклад, людині з хронічною хворобою.
Однак він не може ухвалювати серйозні рішення, як лікувати людину, й ніколи не зможе. Якщо таке відбувається – це неправильно, й не треба це розвивати. Рішення про ФАПи приймаються локально, там, де є потреба, – розповів про майбутнє медицини на селі заступник міністра. – ФАПи будувалися у 20-ті роки XX століття, коли люди ходили пішки. У ті часи ФАПи були дуже необхідними. Нині є дороги з асфальтом, їздять маршрутки навіть у «забуті» села. До лікаря добратися реально. Так, є «трешові» місця в Україні, але це питання доріг. Не можна заміняти дорогу поганою медичною допомогою. Люди думають: якщо у них є медичний заклад, це гарантує їм медичну допомогу. Ні. Будинок не лікує. Людину лікує лікар, який практикує.
Як розповідає заступник міністра, організувати транспорт і підвезення людей до лікаря в селі має чи селищний голова, чи голова ОТГ. Як радять у МОЗ, амбулаторії треба створювати щонайменше з двома лікарями, щоб у разі, коли один захворіє, звільниться чи піде в декретну відпустку, його було ким замінити.
Реформа 2020
З 2020 року має запрацювати друга хвиля медреформи: пацієнт зможе обирати й лікаря другої ланки. Причому піти, наприклад, до травматолога чи онколога пацієнт зможе в будь-яку лікарню в будь-якому місті країни. Але тут є одне «але»: щоби потрапити до лікаря другої ланки, потрібно взяти направлення у свого лікаря сімейної медицини. Без направлення можна буде потрапити лише до стоматолога, гінеколога та психіатра. За кожну послугу буде встановлено окремий тариф, тобто – що та за яку процедуру отримає лікарня. Найбільше коштуватимуть пологи й допомога при інфарктах та інсультах (як зазначають у МОЗ, за допомогу в таких випадках держава платитиме більше, але вимоги до лікарень та пологових будинків будуть жорсткішими).
Сергій КАРАСЬ