Ярослав КУЦ: Кожен голос важливий!
Наш співрозмовник – досвідчений управлінець у сфері житлово-комунального господарства і проєктний менеджер, на рахунку якого десятки успішно реалізованих у Чернігові проєктів, – начальник управління ЖКГ міської ради, кандидат у депутати обласної ради від партії «Рідний дім» Ярослав КУЦ.
– Ярославе Валентиновичу, у Вас два дипломи про вищу освіту. Наскільки ґрунтовні знання Ви отримали у вишах?
– Мені було цікаво все, чому я навчався: і Харківський авіаційний інститут, де отримав кваліфікацію інженера-механіка, і Київський університет будівництва і архітектури, за спеціальністю «проєктний менеджмент». Це я використовую постійно у своїй роботі зараз. А досвід надає можливості реалізовувати всі ті проєкти, які чернігівці бачать у місті.
– А що важливіше для керівника в житлово-комунальній сфері: досвід чи освіта?
– Тут мають бути і знання, і досвід. Саме вони дають мені змогу і проєкти реалізовувати, і керувати складними питаннями, які виникають в ЖКГ. Адже житлово-комунальне господарство – це те, що стосується кожного, – принаймні як споживача. Від якісної роботи системи життєзабезпечення міста залежить комфортність життя всіх містян. Найголовніше, коли система працює добре – її ніхто не помічає.
– Проілюструйте, будь ласка, на прикладі, як Ви застосовуєте проєктний менеджмент.
– Будівництво нової дороги на Шерстянку. Моїм завданням було зібрати всі служби, всіх підрядників в одному місці, щоб вони працювали швидко – поряд одне з одним, але не заважаючи одне одному. Тобто треба було розпланувати весь обсяг робіт таким чином, щоби виконавці у найкоротші терміни проклали нову зливову каналізацію, переклали всі електричні мережі, побудували нову мережу зовнішнього освітлення, облаштували залізничний переїзд зі шлагбаумом і переїзною сигналізацією, побудували, власне, дорогу, тротуари. На сьогодні це все вже зроблено, і можу сказати, що впоралися добре.
– Яку частину доріг вдалося зробити в Чернігові за 5 років? Чому розпочали з центральних вулиць і проспектів?
– Зробили чверть центральних і магістральних вулиць, 25 доріг приватного сектора, 153 прибудинкові території.
Більшу частину ресурсів, справді, спочатку направили на магістральні вулиці. Тому що на них всі виїжджають із дворів, ними рухається громадський транспорт. А центральна частина міста – історичний, туристичний центр, – туди приїжджають усі гості, на свята та у вихідні всі йдуть гуляти в центр міста, тому абсолютно логічно, що спочатку зробили центр. Але ми вже зробили дороги й у спальних районах – на Льотці, Масанах, Доценка, Пухова, Гагаріна, в приватному секторі. Залишилося ще чимало вулиць, але для цього потрібне відповідне фінансування.
– Скільки коштів потрібно, щоб відремонтувати всі вулиці Чернігова?
– Залежить від того – яким саме чином ремонтувати. Якщо замінювати тільки верхній шар дорожнього покриття – це одна сума. Однак є багато доріг, у яких потрібно міняти основу, адже якість дороги залежить не від верхнього шару асфальту, а що лежить під ним, в основі. Є вулиці, на яких потрібно міняти комунікації або прокладати нові. Якби у міста було 1,5 мільярда гривень, думаю, ми змогли би зробити майже всі дороги в місті.
– І якби такі гроші з’явилися, чи змогли б Ви впоратися з цим обсягом робіт?
– Так, це і є моя робота, це і є проєктний менеджмент. Якщо поставлять завдання і виділять кошти – абсолютно гарантовано зроблю, на 100 відсотків. Єдине, що у випадку заміни мереж доведеться на тривалий час розкопувати вулиці, тож треба буде робити почергово, аби місто повністю не зупинилося. До того ж такі роботи можна провадити тільки з квітня по листопад.
Звісно, самостійно такий обсяг фінансування місто саме не подужає, тут потрібна підтримка й області, й центральних органів влади.
– Ви часто спілкуєтеся з людьми. Які питання найчастіше порушують чернігівці?
– Зазвичай розмова йде на дві теми. По-перше, люди дякують за ті позитивні зміни, які відбуваються в місті. По-друге, звертаються з проханнями зробити ті чи інші ремонти – за конкретними адресами. Люди побачили, як ми це робимо, і хочуть, щоб у них було так само. Ми рухаємося в цьому напрямі, збільшуємо кількість ремонтів.
– Як часто Вам доводиться дискутувати з мером? Адже почасти на нарадах Владислав Атрошенко, звертаючись до Вас, каже, що слова «ні» у Ярослава Куца бути не може, може бути тільки варіант вирішення.
– Дискусія може розгортатися хіба що на рахунок того, як зручніше щось зробити для чернігівців. Наприклад, ставити світлофор чи облаштовувати підвищений пішохідний перехід. Або і світлофор, і підвищений перехід. Але всі питання, що стосуються абсолютно зрозумілих простих речей, які дають чернігівцям більш комфортно себе почувати, більш безпечно, це взагалі не обговорюється, це виконується. І навіть якщо є якісь складні завдання – немає питань, яких не можна вирішити. Є непрості способи вирішення. Але ми в змозі їх виконати.
– Під час виборів деякі кандидати часто обіцяють манну небесну. Як часто Вам доводилося обіцяти те, що не змогли зробити?
– Я не можу собі дозволити давати обіцянки, які неможливо виконати. Якщо я сказав, що щось зроблю – я маю це зробити! Так само, як і позиція міського голови: не говорити те, що не можеш зробити, але якщо пообіцяв, – зобов’язаний виконати. Тому я відверто і чесно кажу людям, що зробити можна, а що – допоки ні.
Приміром, планування конкретних робіт у місті. Треба дочекатися ухвалення державного бюджету, потім – місцевого, зрозуміти, які обсяги фінансування у нас будуть, як вони розподіляться між галузями в місті. І лише після цього можна буде визначити, які саме обсяги робіт будуть виконуватися наступного року.
– Ви обираєтеся депутатом обласної ради. Якими Ви вбачаєте недоліки діяльності депутатів нинішнього скликання?
– Більшість депутатів нинішньої обласної ради, хоча й проживають у Чернігові, обиралися від районних виборчих округів, відповідно, перед ними вони й звітують. Задля того щоб депутати обласної ради більше робили для Чернігова, приділяли більше уваги його розвитку та благоустрою, їх мають обирати саме чернігівці.
Наприклад, ми облаштували сучасний пляж на Золотому березі. Однак фарватер Десни давно не чистили, річка мілішає. Відповідно, опікуватися екологічним станом Десни, яка протікає переважно територією області, має передовсім обласна влада. Крім того, це питання і Дніпра, і Києва, тому тут має підключатися і центральна влада.
Розумію, яка кількість доріг в області, розумію перелік питань, які потрібно вирішити. Проте вважаю, що чверть Державного дорожнього фонду – пропорційно населенню – має виділятися місту Чернігову. За цей рахунок можна завершити в’їзд з Києва, відремонтувати й реконструювати Кільцеву дорогу.
Хочемо мати більше уваги з боку обласної ради, обласного керівництва до міста. Чернігів наразі не серед пріоритетів в області, кажуть: у вас і так усього вистачає. Так, ми не скаржимося. Вміння, знань і фаховості у нас достатньо. Та фінанси також потрібні.
– Що Ви хотіли б сказати чернігівцям напередодні виборів?
– Вибори – основа демократії. Саме обрана 25 жовтня місцева влада – міський голова, депутати міської та обласної рад – визначатимуть подальшу долю Чернігова на найближчі 5 років.
Закликаю чернігівців: прийдіть на вибори! Звісно, в масках, дотримуючись соціальної дистанції. На виборчих дільницях все буде підготовлено, проведена санітарна обробка, на це міським головою виділено додаткові кошти.
Проголосуйте задля того, щоб Чернігів далі успішно розвивався, щоб Чернігів був найкращим обласним центром в Україні! Кожен голос важливий!
Проголосуйте за Владислава Атрошенка – на посаду Чернігівського міського голови, проголосуйте за його команду – політичну партію «Рідний дім» – до міської, обласної та районних рад, підтримайте особисто мене, Ярослава КУЦА, до обласної ради, у виборчому бюлетені № 8.
Яків КРУК