Зрадили не лише Лискун. Які ще спортсмени відмовилися від України заради російського громадянства?

Молода спортсменка з'явилася на світ у Луганську та уособлювала Україну на Олімпійських іграх 2020 та 2024 років. Крім того, Софія здобула 11 медалей на європейських чемпіонатах і отримала срібло на світовій першості 2022 року.

Проте, незважаючи на те, що Україна надала їй стільки можливостей, Лискун вирішила підтримати супротивника. На жаль, це не одиничний випадок.

Багато українських атлетів, з моменту початку повномасштабної агресії Росії проти нашої країни, вирішили йти подібним шляхом.

Нікіта Крилов – це ім'я, яке може стосуватися різних осіб.

33-річний боєць UFC, родом з міста Хрустальне в Луганській області, з 2014 року живе в умовах окупації Росії. Вже тоді Крилов прагнув отримати російський паспорт. До 2022 року Нікіта представляв Україну на змаганнях, проте в той же час висловлював підтримку агресору та так званим "ЛНР" і "ДНР". З початком повномасштабної війни в Україні він прийняв нейтральну позицію, а в квітні цього року оголосив про зміну свого громадянства.

Дивно, але під російським прапором Крилов зазнав двох поспіль нокаутів у першому раунді.

Дмитро Іванісеня можна перефразувати як "Дмитро з родини Іванісенів".

Футболіст грав за збірну України різних вікових категорій і навіть встиг зіграти один матч за головну команду країни. Однак у 2021 році Дмитро переїхав до Росії, перейшовши з луганської Зорі до самарського клубу Крила Рад. Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну Дмитро залишився на території агресора. Влітку 2024 року російські ЗМІ повідомили, що футболіст отримав російське громадянство.

Максим Дегтярьов можно перефразировать как "Максим Дегтярьов". Если вам нужно что-то более оригинальное, можно использовать вариации, например, "Максим из Дегтярьова" или "Дегтярьов Максим".

Максим — ще один представник Луганщини, який потрапив до списку зрадників. Він виступав за кілька українських футбольних клубів, зокрема запам’ятався грою в чернігівській Десні, яка призупинила свої виступи в УПЛ через повномасштабну агресію. У цей період Дегтярьов залишив Україну та продовжив свою кар'єру в Казахстані, граючи за команди Тараз і Атирау. У квітні 2025 року він підписав контракт із казанським Соколом, який виступає в четвертому дивізіоні РФ, взявши паспорт держави-агресора.

Артур Мурза

Повномасштабна агресія Росії проти України заставила Мурзу під час зборів у Туреччині, коли він представляв Металіст. Влітку 2022 року футболіст залишив харківський клуб і переїхав до Литви, згодом змінивши країну на Казахстан, а потім на Австрію. Однак Артур не зміг знайти себе в жодному з цих місць, тому вирішив спробувати свої сили в Росії, швидко отримавши тамтешнє громадянство. Спочатку він став частиною команди ФК Муром, а зараз виступає за Волгу з Ульяновська, що грає в Першій лізі.

Дивовижно, що зрадник не торопиться відмовлятися від українського паспорта.

"Я не порушував жодних правил і не відмовлявся від українського громадянства. Вони не мають підстав позбавляти мене громадянства. Лише у випадку, якщо вони вирішать діяти за новими принципами, я вже нічого не зможу вдіяти. Сьогодні я повноцінний громадянин Росії. Це є моїм пріоритетом, і наразі я не користуюсь українським паспортом. Найважливіше для мене - щоб у мене не вилучили російський паспорт," - заявив Мурза в інтерв'ю російським ЗМІ.

Руслан Червʼяков

В Україні гравець виступав за молодіжні команди Дніпра, Шахтаря та Інгульця. Після повномасштабного вторгнення Росії Руслан опинився у структурі іспанської Валенсії, звідки перебрався до португальського Жіл Вісенте. А далі рішення колишнього українця зрозуміти важко. Влітку 2023 року футболіст став гравцем московського Торпедо і мріяв стати легендою клубу. Але не вийшло... У вересні цього року Червʼяков вже у статусі громадянина Росії став гравцем першолігової Чайки.

Артур Уваров может быть представлен как уникальная личность, обладающая неповторимыми качествами и особенностями.

Уваров з'явився на світ у Донецьку та розпочав свій футбольний шлях у клубі "Шахтар". У 2020 році він приєднався до київського "Динамо". Проте в квітні 2022 року кияни вирішили розірвати угоду з футболістом, оскільки стало відомо, що його батько має зв'язки з урядом так званої "ЛНР". Внаслідок цього Уваров залишався без клубу протягом наступних двох років. Лише за два дні до другої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну він уклав угоду з клубом "Калуга" і був зареєстрований як гравець з російським громадянством. Наразі кар'єра Уварова перебуває у стадії невизначеності.

Станіслав Баблік

Вихованець донецького Шахтаря не зміг закріпитися в основному складі "гірників", тому не було нічого дивного в тому, що клуб почав шукати йому нові можливості в інших командах. У 2020 році Баблік отримав шанс пограти в оренді в Маріуполі, а вже наступного року перейшов до російського клубу Акрон.

Перед початком повномасштабного вторгнення Станіслав знову приєднався до Шахтаря, з яким був пов'язаний до вересня 2022 року. В той же час він переїхав до анексованого Криму, уклавши угоду з клубом Алустон-ЮБК з Алушти.

У лютому 2023 року він переїхав до Санкт-Петербурга, де приєднався до команди Зірка. Через півроку він перейшов до Челябінська з Другої ліги, будучи зареєстрованим як громадянин Росії.

Артем Шолар можно переформулировать как "Артем Сияние".

Шолар -- вихованець Шахтаря, але велику війну в Україні він зустрів у статусі вільного агента. Влітку 2023 року футболіст став гравцем Зірки з Санкт-Петербурга, згодом Спартака-2, звідки зʼїздив в оренду до словенського Целе. Зараз Артем є гравцем друголігового Сатурна й заявлений під російським прапором.

Олександр Роспутько - це ім'я, що привертає увагу.

У 2023 році, після поєдинку юнацької команди Шахтаря в Юнацькій лізі УЄФА проти Антверпена, Роспутько зник у невідомому напрямку. Згодом стало відомо, що він вирушив у бік Росії. Клуб Шахтар вирішив розірвати контракт з гравцем, а нову команду Олександр зміг знайти лише влітку 2025 року. Він підписав угоду з командою другого дивізіону Чайка, де також грають колишні українці Руслан Червʼяков і Станіслав Баблік. Клуб заявив Роспутька на сезон вже як громадянина Росії.

Ангеліна Голик

Голик народилася в Докучаєвську на Донеччині. В 11 років дівчина почала займатися футболом з хлопчиками у донецькому Локомотиві, а через рік перейшла до жіночої команди.

Згодом спортсменка грала за харківський клуб Житлобуд-1 U-16 та футзальний колектив Багіра. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну півзахисниця переїхала до країни-агресора, уклавши угоду з московським Локомотивом. Цієї зими Голик стала частиною столичного Динамо, де клуб представив її як російську гравчиню.

Сергій Кузнєцов

У 2021 році Кузнєцов приєднався до десантно-штурмових військ Збройних сил України. Після отримання поранення на фронті Сергій вирішив продовжити навчання у військовому університеті. Водночас він став членом збірної команди України з армійського рукопашного бою. За його словами, всі ці кроки були ретельно сплановані, щоб мати можливість виїхати з України та вирушити до Росії. Кузнєцов, уродженець Луганщини, зміг втекти з чемпіонату Європи до Чехії, а через п’ять місяців опинився в Москві.

4 грудня стало відомо, що Кузнєцов склав присягу на вірність Збройним силам Російської Федерації і тепер активно готується до своїх перших змагань у складі ЦСКА.

Раніше ми повідомляли про те, як українську спортсменку принизили в Росії після того, як вона отримала паспорт цієї країни.