Знищений склад не завжди є підставою для звільнення від податкових зобов'язань: чому податкове законодавство не встигає реагувати на втрати підприємств - sud.ua

Сьогодні українські підприємства функціонують в умовах, коли під загрозою опиняються не лише військові об'єкти, але й склади, виробничі майданчики, логістичні центри та самі товари. Уряд запровадив для підприємців, які постраждали, можливість тимчасового звільнення від виконання деяких податкових зобов'язань — відповідний механізм закладений у пункті 69.1 Податкового кодексу.

За інформацією, наданою керівником ДПС Лесею Карнаух, з моменту початку повномасштабного вторгнення 11 214 платників вже скористалися цим механізмом.

Проте існує одна суттєва проблема. Діючі норми були розроблені для зовсім іншої ситуації і не повністю відповідають сучасним викликам, з якими стикаються підприємства. Найгостріше питання полягає не тільки у можливості вчасного подання декларацій чи сплати податків. Це також стосується знищених запасів товарів, сировини, матеріалів та обігових активів, які можуть безслідно зникнути разом із компанією.

І саме тут чинний механізм має прогалину: він дозволяє врахувати неможливість виконання податкових обов'язків, але не дає повноцінної відповіді на питання, що робити з податковими наслідками фізичного знищення майна бізнесу.

Відповідно до Порядку Міністерства фінансів № 225, юридичні особи можуть бути визнані такими, що не здатні виконувати свої зобов'язання, у випадках, коли вони втрачають первинні документи або комп'ютерну техніку внаслідок бойових дій, а також якщо існує неможливість їх евакуації або загроза життю працівників. Також враховуються ситуації, коли платник опиняється на тимчасово окупованих територіях або в зонах активних бойових дій. Для фізичних осіб список підстав є більш розширеним і включає, наприклад, призов на військову службу або необхідність стаціонарного лікування після отриманих поранень.

Окремою підставою неможливості виконання податкових обов'язків прямо не визначено знищення товарних запасів, сировини, матеріалів чи інших оборотних активів.

Дискусійним залишається питання відсутності у переліку підстав втрати товарних запасів та інших оборотних активів. Ракета знищує склад із товаром на сотні мільйонів гривень. Але якщо документи вціліли, комп'ютери працюють, банківський рахунок не заблокований? Формально підприємство може подати декларацію і навіть має кошти для сплати податків.

Проблема полягає не лише в тому, що держава не помічає знищений товар. Справжня складність виникає через відсутність у Порядку № 225 чітко визначеного економічного критерію, який би свідчив про те, що втрата товарних запасів або оборотного капіталу робить виконання податкових зобов'язань неможливим.

Юридичний аналіз Порядку № 225 виявляє, що чітких економічних критеріїв для оцінки неможливості виконання зобов'язань не існує. Невідомо, який відсоток активів необхідно втратити, щоб Державна податкова служба визнала право на пільги, а також яким чином оцінюється зменшення оборотного капіталу. Натомість, остаточне рішення приймається податковими органами індивідуально, враховуючи характер діяльності та причинно-наслідкові зв'язки. Така широка дискреція може призвести до суб'єктивності в ситуаціях, де бізнесу необхідні чіткі та однозначні правила.

Державна податкова служба підкреслює, що право на звільнення від виконання податкових зобов'язань мають як юридичні особи, так і фізичні особи-підприємці, якщо наслідки збройної агресії з боку Росії стали причиною їхньої неможливості дотримуватися податкових вимог.

Згідно з інформацією Державної податкової служби, можливими підставами можуть слугувати:

- повне або часткове знищення виробничих, складських чи адміністративних приміщень, де зберігалася фінансова або бухгалтерська документація;

- знищення комп'ютерного устаткування або іншої техніки;

- втрата виробничих чи інших необоротних ресурсів.

Процедура підтвердження нездатності виконувати обов'язки передбачає надання заяви та детального списку необхідних документів (включаючи акти ДСНС, витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань, фінансові виписки тощо). Відповідний контролюючий орган має 20 календарних днів для розгляду цих матеріалів.

Згідно зі статистичними даними ДПС, механізм функціонує ефективно. У 2026 році 2 292 платники скористалися цим правом. Першою серед регіонів є столиця України, місто Київ, де було ухвалено 3 191 рішення. Наступні за кількістю рішень - Миколаївська область (971) та Чернігівська область (879).

Проте 11 214 позитивних рішень за понад чотири роки повномасштабної війни -- це не відповідь на питання про те, наскільки механізм охоплює бізнес, який реально постраждав від атак. ДПС не наводить у цій статистиці кількості заяв, за якими платникам було відмовлено, а також не показує, скільки підприємств із знищеними товарними запасами не змогли скористатися механізмом.

Діючий механізм підтримки бізнесу, закладений у Порядку № 225, був розроблений для початкових етапів масштабної війни. Однак конфлікт триває, і виклики, з якими стикається бізнес, змінилися. Сьогодні підприємства можуть зазнати втрат не лише у вигляді обладнання, офісних приміщень чи виробничих площ. Ракетний обстріл здатен за одну ніч знищити складські запаси, сировину та обігові активи на десятки або навіть сотні мільйонів гривень.

Сьогодні цей механізм, як ніколи раніше, вимагає переосмислення. Втрати товарних запасів і оборотних активів внаслідок бойових дій повинні бути враховані як фактор, що свідчить про неможливість виконання податкових зобов'язань.

Бізнесу потрібні зрозумілі правила, а не ситуація, коли долю заяви визначає суб'єктивна оцінка.

Механізм відстрочення виконання податкових зобов'язань може виявитися для таких підприємств не просто формальною пільгою, а справжнім ключем до їхнього подальшого відновлення. Проте для цього необхідно, щоб правила діяли за чіткими та рівними критеріями для всіх, хто дійсно постраждав від війни.

Приєднуйтесь до нашого Telegram-каналу t.me/sudua, а також до Google Новин SUD.UA. Не забудьте підписатися на наші VIBER та WhatsApp, а також на сторінки в Facebook, Instagram і Х, щоб завжди бути в центрі найважливіших новин.