Заправка без вказівки місця: для населених пунктів поблизу фронту розробляють мобільні автозаправні станції.

Держава повинна швидко ввести спеціальний правовий режим, щоб забезпечити функціонування пересувних автозаправних станцій.

В Україні готують законодавчий механізм, який дозволить мобільним АЗС легально продавати пальне населенню в прифронтових громадах. Йдеться про спеціально обладнані автомобілі, які зможуть працювати, як тимчасові заправні точки там, де стаціонарні АЗС знищені або їхня робота стала небезпечною.

Про це розповіла Тетяна Думенкова, заступниця голови Асоціації паливного енергетичного бізнесу (АПЕБ) в авторській колонці на Oboz.ua.

АЗС є невід’ємною складовою інфраструктури, без якої нормальне життя просто неможливе. Тому державі необхідно терміново впровадити спеціальний правовий режим для запуску пересувних АЗС. Попит на мобільні заправки став особливо актуальним цього року внаслідок ситуації в прифронтових зонах, де через російські обстріли деякі населені пункти залишилися без стаціонарних заправок. У Сумській та Чернігівській областях вже є громади, де всі АЗС були знищені. У певних випадках людям доводиться проїжджати від 30 до 60 км, щоб заправити свої автомобілі, - підкреслює авторка.

Вона додає - у серпні Мінфін повідомляв, що разом із ДПС, місцевою владою та паливним бізнесом опрацьовував відповідний законопроект. Утім, точних строків ухвалення документа немає. Передбачається, що мобільні АЗС діятимуть лише на територіях бойових дій та у громадах, де стаціонарна мережа заправок знищена.

Сьогодні мобільна автозаправна станція має можливість доїжджати до населених пунктів. Однак чинне законодавство не дозволяє їй стати легальним місцем для роздрібного продажу пального. Наразі діючі норми дозволяють транспортувати паливо, вести його облік для акцизів та, за певних умов, використовувати автомобіль у гуртовій торгівлі. Проте реалізація бензину чи дизельного пального населенню з такої мобільної станції залишається незаконною.

"Виходить юридичний сюрреалізм: транспортування пального може бути видимим для акцизного обліку, сам спеціалізований транспорт може брати участь в оптовій операції, але не може стати "колонкою на колесах" для жителів громади. У багато кого хибне уявлення щодо мобільної точки. Це не автоцистерна, а технологічна вантажівка з спеціалізованим контейнером на напівпричепі. У ньому, окрім ємності з пальним - і система обліку, і протипожежний захист, і колонки з помпами для подачі пального в бак під тиском", - зазначає Тетяна Думенкова.

Вона зазначила, що мобільність є засобом уникнення не контролю, а загрози, що виходить з ракет. Хоча місце розташування може змінюватися, цифровий слід пального залишається незмінним. Лише ліцензовані оператори зможуть працювати з мобільними АЗС. Продаж пального повинен здійснюватися з фіскальними чеками, а також бути підконтрольним акцизному обліку, походженню та якості продукту.

Практика мобільного продажу вже де-факто існує. У Тростянці, приміром, після пошкодження стаціонарних точок пальне відпускали зі спеціальних автомобілів, змінюючи їхні локації з міркувань безпеки. Місцева влада за відсутності стаціонарних АЗС вимушено погоджує мобільний продаж.

"На жаль, такі рішення не відповідають закону. Тому для держави питання вже не стоїть між наявністю "мобільних АЗС" і їх відсутністю. Вибір полягає в іншому: або рухоме пальне буде інтегровано в легальний сектор з усіма необхідними чеками, обліком, контролем якості та дотриманням правил безпеки, або частина ринку опиниться в тіні. Мобільні АЗС не можуть замінити звичайні стаціонарні станції. Вони є тимчасовим рішенням, яке потрібно лише в ситуаціях, коли традиційні зв'язки порушені", - підкреслює Тетяна Думенкова.

Вас також можуть зацікавити новини: