ЮНЕСКО вирішило надати підвищений захист ще 19 культурним об'єктам України.

Присвоєння пам'яткам статусу підвищеного захисту під час військових дій є безпрецедентним заходом.

Міжнародний реєстр культурних спадщини ЮНЕСКО, який охороняється в умовах війни, був збільшений на 19 українських об'єктів. Цю інформацію оприлюднило Міністерство культури України.

Вирішення було прийнято 4 грудня під час засідання комітету ЮНЕСКО, що займається охороною культурної спадщини в умовах військових конфліктів.

Фортеця в Аккермані, що розташована в Білгороді-Дністровському.

Успенський собор у Харкові

Церква Покрови у Харкові

Театр драми в Харкові, названий на честь Тараса Шевченка.

Собор Борисогліба в Чернігові

Палац Кеніга, розташований у Тростянці, що в Сумській області.

Монастир Мовчанів у Путивлі

Воскресенська церква

Собор Спасу-Преображення

Троїцький храм у Сумах

Кирилівська церква в Києві

Археологічні залишки стародавнього Іскоростеня, що розташовані в Житомирській області.

Археологічний комплекс "Острів Байда", розташований у Запоріжжі.

Музей мистецтв Прикарпаття

Споруда Кірхи (церква Св. Павла)

Сходи на узбережжі в Одесі

Одеський музей західного і східного мистецтва

Одеський державний художній музей

Одеська наукова бібліотека імені Національного університету

Після оновлення реєстру, Україна тепер володіє 46 об'єктами, які отримали найвищий рівень міжнародного захисту.

Віцепрем'єрка та міністерка культури Тетяна Бережна наголосила, що такий результат робить Україну однією з небагатьох держав у світі з найбільшим переліком об'єктів культурної спадщини, які отримали посилений міжнародно-правовий захист. Вона додала, що держава працюватиме над тим, аби й надалі розширювати список.

На засіданні комітету присутня заступниця міністра культури з цифрового розвитку Анастасія Бондар. Вона підкреслила, що Україна активно реалізує положення Гаазької конвенції, посилює відповідальність за атаки на культурні цінності, вдосконалює системи управління ризиками та документує випадки руйнування. За її словами, Україна стала першою країною, яка ефективно впровадила спеціальний (ad hoc) моніторинг під час війни.

Національна координаторка з імплементації Гаазької конвенції Ліна Дорошенко акцентувала увагу на тому, що надання пам'яткам статусу посиленого захисту під час військових дій є безпрецедентним кроком, який ілюструє здатність України зберігати свою культурну спадщину, незважаючи на постійні загрози. Вона також зазначила, що український досвід може стати важливим прецедентом для подальшого розвитку міжнародного гуманітарного права.

Посилений захист встановлений Другим протоколом до Гаазької конвенції 1954 року. Порушення імунітету цих об'єктів кваліфікується як серйозний міжнародний злочин, що призводить до подвійної відповідальності – як для держав, так і для окремих осіб.

До цього часу 27 українських об'єктів знаходилися під особливим захистом.

Також стало відомо, що ЮНЕСКО включить до свого календаря дві важливі українські дати: столітній ювілей Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" і 150-річчя з дня народження Миколи Леонтовича. Окрім цього, Україна займе позицію в Виконавчій раді ЮНЕСКО на термін з 2025 по 2029 роки.