Україна перейшла в режим активних дій. Інтерв'ю Сирського про стратегії Росії та мобілізаційні заходи - чекайте через хвилину.

Про заміну командирів та суди над офіцерами

Темпи бойових дій набирають обертів, російські війська посилюють свої сили та розширюють фронтову лінію. Вони вже розпочали наступальні дії на Сумщині та Харківщині, повідомляє головнокомандувач Збройних Сил України Олександр Сирьский в інтерв'ю LB.ua.

Яким чином Україна може відповісти на російські наміри, які зміни відбуваються в мобілізації та запасах зброї, а також які перспективи нас чекають - стисло переказуємо основні моменти інтерв'ю.

Наступ на Сумську й Харківську області вже розпочався. "Ворог прагне повністю захопити Донецьку й Луганську області, а також частини Херсонської, Запорізької, створити буферну зону на території Харківської, Сумської, Чернігівської областей".

Тренування "Захід-2025" у Білорусі є найзручнішим способом для переміщення і концентрації військових сил, а також для формування угруповання армії РФ. Цей факт неодмінно слід враховувати.

Удари по військовим складами в Росії призвели до скорочення споживання артилерійських боєприпасів майже вдвічі – з 40 000 до 23 000 снарядів щодня. Наразі цей показник зріс до 27-28 000. Можливо, це сталося завдяки постачанням з Ірану або Північної Кореї, чи ж через збільшення власного виробництва.

Корейці продовжують прибувати. Тепер вже більш підготовлені. "Як мінімум було вже дві хвилі їх навчання та поповнення. Вони активно застосовувалися в боях на Курщині, складали основу якраз наступальних угруповань".

Розвиток сучасних високотехнологічних систем є одним із головних пріоритетів діяльності Генерального штабу. Удари завдаються на відстань понад 1700 кілометрів. Усі бригади Збройних Сил України також активізують використання безпілотників. Росія намагається наслідувати цей підхід, проте Україні потрібно зберігати свою перевагу.

Україна перейшла на прискорений режим виробництва. Після зменшення допомоги з боку США, основна підтримка почала надходити з Європи. Проте країна активно розвиває власні можливості. Вже досягнуто певних успіхів у виготовленні артилерійських систем, безпілотних літальних апаратів та засобів електронної боротьби.

Стаття The New York Times про співпрацю між Україною та США під час великої війни не відображає реальність: "Я отримав чимало нової інформації про те, що, за чутками, я нібито говорив та робив. Мене цікавить, хто, так би мовити, вигадував це".

На план наступу-2023 Україні не вистачило сил і засобів. "Ми проводили наступальні дії двома бригадами зі складу угруповання. Якби ми мали п'ять бригад, думаю, що і Бахмут, і Соледар були б звільнені. Причому противник сам пішов би з них".

У 2024 році ситуація під Харковом стала вкрай напруженою. "Противник ініціював наступальні дії. Спочатку його плани були спрямовані на захоплення Харкова, але ми змогли випередити його за швидкістю реагування. Ворог не розраховував на те, що у нас є підкріплення".

У Харківській області російські сили вдалося зупинити, повідомляє Сирський. Туди були перекинуті деякі підрозділи, які раніше готувалися до наступу на Сумщину. Після цього ворог здійснив перегрупування і з середини червня розпочав стратегічну операцію по всьому фронту.

Курську операцію розробили, оскільки ніхто не прогнозував такого розвитку подій. "Потрібно було здійснити кроки, які б максимально ослабили тиск супротивника. І саме тоді виникла думка про проведення контрнаступу в тому місці, де ворог не чекав на це і де його позиції були найбільш вразливими".

Командири, що планували наступ на Курщині, отримали інформацію про майбутню операцію за два тижні до її початку.

Це вимагало надзвичайно уважної та детальної підготовки. Особливо важливою була підготовка особового складу, адже перетин державного кордону для деяких виявився справжнім моральним викликом. Напередодні наступу я об'їхав усі підрозділи та роти, зустрівся з бійцями і пояснив кожному, чому ми перебуваємо тут і яка наша мета. Навіть командири задавали питання щодо законності наших дій.

На Курщині про себе голосно заявили штурмові батальйони. "Сформовані з нуля. Деякі командири навіть не кадрові були. І вони пішли попереду, пішли першими, проробили проходи спільно з інженерами, прорвали оборону. Вони йшли як передові загони перед нашими десантними бригадами".

Тилові підрозділи будуть переведені до бойових – цей метод є обґрунтованим. "Ми враховуємо особливості. Зазвичай такі переведення стосуються підрозділів, що займаються охороною та логістикою. При цьому в логістичних підрозділах також є певні обмеження: наприклад, особи, які займаються транспортуванням боєприпасів або пального, повинні мати відповідні допуски".

Необхідний рівень мобілізації становить 30 000 осіб щомісячно. Процес набору військовослужбовців також зазнає значного вдосконалення. "Ініційовано ряд нових проєктів. Існує можливість підписати контракт або обрати бажану військову спеціалізацію. Система набагато більш гнучка. Ми застосовуємо всі допустимі методи для залучення громадян до служби у війську".

Щодо контрактів для молоді віком 18-24 роки, спочатку було сформовано шість бригад, але зараз до них приєдналися ще десять. Ми активно аналізуємо різні форми та методи, обговорюючи ці питання на Ставці, щоб максимально залучити тих, хто здатен до бойових дій. Тих, хто має певні обмеження, ми прагнемо залучити до інших спеціалізованих підрозділів, наприклад, до протиповітряних сил, які займаються боротьбою з безпілотниками, або до мобільних груп.

Про проблеми з виплатами за поранення чи загибель. Питання не в грошах, а в процедурах. Проблеми лежать в бюрократичній площині - для виплати коштів потрібно надати відповідні документи, що підтверджують обставини поранення, важкість поранення чи травмування, довідки про лікування та реабілітацію.

Щоб цей процес максимально спростити, ми ввели вертикаль служби соціального супроводу (патронатної служби), починаючи з бригад і завершуючи Генеральним штабом. І принаймні кількість таких звернень значно зменшилась.

Ситуація з СЗЧ зазнала змін. "Кількість військових, які повертаються, істотно зросла, і багато з них демонструють високий рівень бойової підготовки, досягаючи вражаючих результатів. У деяких підрозділах майже половину особового складу складають ті військовослужбовці, які самовільно залишили свої частини".

Ротації проводяться. Але провести їх повноцінно неможливо. "Фронт постійно збільшується, Курська операція і дії противника в Харківській області, у Вовчанську, дали нам збільшення фронту на 200 км. А противник з початку агресії збільшив своє угруповання вп'ятеро... У бригадах, ротах є графіки, людей відпускають. Все одно, якісь підрозділи бригад знаходяться у другому ешелоні, тому людей відпускають".

Командирів міняють, коли бригада не виконує бойові завдання. "І головний критерій -- коли у командира є великі втрати в особовому складі. Ми не можемо тримати командира, який просто кидає в бій своїх солдатів, де вони гинуть".

Фіктивна звітність, що виникає, коли командири замовчують труднощі своїх підрозділів і отримують завдання, які часто не відповідають реальним бойовим спроможностям, є серйозною проблемою.

"Чому показують більше людей на передньому краї, а насправді їх менше?.. Щоб мати можливість махінацій. Ви ж знаєте, скільки солдат отримує на передовій, і який є спосіб заробити грошей. Показати, що він тут, а він насправді взагалі десь там".

Стосовно справи генерала Юрія Галушкіна та судових процесів над офіцерами важливо зазначити, що "кожен військовий, кожен командир несе відповідальність за свої вчинки. Якщо отримав бойове наказання, ти зобов'язаний його виконати. Адже невиконання такого наказу вважається злочином... Коли ти порушуєш або не виконуєш завдання, а звітуєш про його виконання, хоча насправді цього не відбулося, варто пам'ятати, що за це також потрібно відповідати".