Україна - країна з найвищим рівнем мінування у світі: виклики, з якими зіткнулися одеські піротехніки на звільнених територіях - відео.
Одеські сапери виконують завдання в Миколаївській, Чернігівській, Херсонській, Донеччиній та Харківській областях.
Україна залишається найбільш замінованою країною світу. Після визволення населених пунктів від російських загарбників розмінування є пріоритетним завданням для рятувальників. Одеські піротехніки розповіли про особливості своєї роботи на таких територіях. Наша Аліна Оганезова розповіла більше.
"Ми, коли їхали, діти, голодні, бігли і просили їсти. Це було таке най, що з негативної сторони вразило. Що діти просили їсти. 21 століття - діти просять їсти, бігають вулицями" - таким пригадує одне зі своїх відряджень на визволені території Миколаївщини піротехнік Олександр. Жахи, що коїли окупанти на українських землях, стають очевидними тільки після відходу ворога, каже чоловік:
"Дуже багато жахіть наробили росіяни. Спочатку було таке, що трупи російських солдат на обочинах просто валялись і ніхто їх не забирав. Місцеве населення дуже натерпілось".
Євген також відправляється на розмінування визволених територій. Він займає посаду старшого сапера в ДСНС Одеської області. Згадуючи про своє перше відрядження, чоловік ділиться своїми враженнями:
"Те, що ми виявили, викликало глибоке співчуття: навколо панувала розруха, люди страждали від голоду та страху. Ми прийшли туди і робили все можливе, щоб підтримати цих людей."
До Великої війни сапери здебільшого вилучали та знищували боєприпаси старих зразків. Однак від лютого 2022 року обсяг роботи рятувальників значно зріс, та ще й завдання ускладнилися.
"Після початку повномасштабної агресії з'явилася величезна кількість нових боєприпасів. Ми мали можливість безпосередньо зіткнутися з цими небезпечними предметами і займалися їх ліквідацією, очищаючи території, щоб забезпечити безпеку повернення людей і створити умови для їх нормального життя на рідних землях," - поділився своїм досвідом Роман Драч, начальник піротехнічних робіт, підводного та гуманітарного розмінування АРЗ СП ГУ ДСНС Одеської області та підполковник служби цивільного захисту.
Пан Роман є одним з найкваліфікованіших рятувальників. Він віддано працює в Державній службі з надзвичайних ситуацій вже близько трьох десятиліть, з яких більше двадцяти років займається піротехнікою. Наразі він керує підрозділом піротехнічних робіт і разом зі своїми колегами займається розмінуванням звільнених українських територій.
"Масштаби руйнувань вразили мене своєю непередбачуваністю. Це стосується як аграрної сфери, так і промислових об'єктів. Ще один важливий аспект - це інтенсивність мінування та обстрілів. Ми зустрілися з великою кількістю боєприпасів, з якими раніше лише ознайомлювалися", - підкреслив Роман Драч.
Робота саперів потребує неабиякої організованості та уважності, кажуть демінери. Тож вони постійно вдосконалюють свої навички.
"Я розумію, що я приношу користь державі та людям. З кожним метром, з кожним сантиметром розмінованої території. Працюємо злагоджено, одне одного підтримуємо, даємо підказки. Якщо хтось чогось не знає, завжди допоможемо, підкажемо, прийдемо на допомогу", - наголосив начальник відділення піротехнічних робіт групи піротехнічних робіт Олександр Слободянюк.
За даними міжнародної організації Mines Advisory Group, яка займається гуманітарним розмінуванням, Україна є найбільш замінованою країною світу.
"Серед найбільш замінованих регіонів, з тих, де ми мали можливість побувати, можна виділити Донецьку область та Чернігівщину, де ситуація є менш критичною. Натомість, Донецька, Херсонська, Миколаївська та Харківська області є найбільш ураженими мінами, оскільки там був час для їх замінування перед відступом, коли сили були змушені залишити ці території," - зазначив Роман Драч.
Сапери діляться своїми переживаннями, зазначаючи, що постійна загроза негативно впливає на їх емоційний стан. Вони стверджують, що гумор є найефективнішим методом подолання стресових ситуацій.
"Гумор - це обовʼязково, бо без гумору буде стрес. Ми можемо на ділянці, коли виходимо з ділянки, просто відпочити, у нас так: гумор, якийсь анекдот розкажемо, посміялися, відпочили і знову пішли. Бо так не можна. Не можна поспішати. Як кажуть? Якщо сапер не поспішає, то нема чого його обганяти, а якщо сапер біжить, треба намагатися не відставати. Так і працюємо", - зазначив старший сапер ДСНС Одеської області Євген Костюк.
На жаль, в рядах їхніх співробітників є жертви, які загинули під час виконання службових обов'язків. Водій-сапер Святослав Додон трагічно загинув два роки тому в Миколаївській області, коли його автомобіль натрапив на протитанкову міну. Його напарник отримав серйозні поранення. Рятувальники відзначають, що їм дуже важко переживати випадки вибухів серед цивільного населення.
"Найбільш напружені ситуації виникають, коли підриваються житлові райони, внаслідок чого страждають діти та співробітники, у тому числі й наші. На жаль, такі випадки не є поодинокими, і їх наявність викликає справжнє занепокоєння", - підкреслив Роман Драч.
Одеські рятувальники підкреслюють, що їхньою найважливішою метою є відновлення життя на звільнених українських територіях.
"Мотивація одна, по-перше, щоб наші звільнили ці території. Вигнали противника, а наша мотивація - це розмінування даних територій і щоб люди повернулися до нормального існування і безпечного існування на цих територіях", - заявив Драч.
Старший сапер Євген Костюк висловив свою думку: "Цю роботу має хтось виконувати, адже не кожен готовий до цього. А що насправді спонукає нас? Це бажання, щоб наші діти могли безпечно бігати, були здоровими та щасливими – і це найголовніше".
Зараз команда одеських саперів активно здійснює свою діяльність на територіях Миколаївської, Чернігівської, Херсонської, Донеччини та Харківщини. Окрім цього, рятувальники займаються інформаційно-роз'яснювальною роботою з місцевими мешканцями, які повертаються до своїх осель.
Аліна Оганезова та Сергій Іщенко з Одеси, "5-й канал".
Читайте також: у ВМС розповіли, скільки триватиме розмінування акваторій Азовського та Чорного морів. Інформується, що спеціалісти знаходять зразки озброєння з Першої та Другої світових війн.