Автор алфавіту, ловелас, майстер романів.

Останній романтик свого часу, учасник бойових дій та представник радянської влади.

Що відомо про Олеся Гончара, тричі кандидата на Нобелівську премію, за версією ZAXID.NET

Пантелеймона Куліша можна називати відомим письменником, перекладачем, мовознавцем, етнографом, видавцем, одним із засновників Кирило-Мефодіївського братства. Проте за всіма цими званнями ховається звичайна людина, яка кохала, сумнівалась, інколи чинила дурниці та була віддана українській національній ідеї.

ZAXID.NET підготував захоплюючі відомості про біографію людини, що створила першу українську фонетичну абетку, а також написала перший український історичний роман "Чорна рада". Пропонуємо ознайомитися з життям і творчими здобутками Пантелеймона Куліша.

Sure! Please provide the text you'd like me to make unique.

Пантелеймон Куліш був представником родини, що походила від козацької старшини. Його народження відбулося у 1819 році на території Сумщини. Як дитина, він страждав від різних недуг і почав говорити лише у два роки. Спочатку хлопець отримував освіту у дяка, потім завершив навчання у п'яти класах Новгород-Сіверської гімназії, а також слухав лекції в Київському університеті. Проте Куліш вважав, що традиційна університетська освіта стримує його, тому більшу частину часу присвячував самоосвіті.

З раннього дитинства Куліш проявляв захоплення малюванням, прагнучи відобразити все, що його оточувало, і часто створював ескізи різноманітних сцен. Відомо, що він працював над серією малюнків під назвою "Гетьмани України", до якої входить і портрет Богдана Хмельницького.

Пантелеймон Куліш був одним із учасників таємного Кирило-Мефодіївського братства, яке активно сприяло розвитку народної освіти та виступало за скасування кріпацтва, а також за рівноправність мов, культур і освітніх можливостей для всіх слов'янських народів. Хоча Куліш не часто брав участь у засіданнях братства, його можна вважати ідейним натхненником, оскільки він активно листувався з іншими членами. Братчики організовували лекції, зустрічі та створювали наукові роботи. Зокрема, Куліш розробив перший підручник з історії України для учнів, під назвою "Повість про український народ" (1846).

Пантелеймон Куліш входив в число участников секретного братства Кирила і Мефодія.

Незабаром після весілля із Олександрою Білозерською (письменниця Ганна Барвінок) Пантелеймона Куліша затримали у Варшаві, як члена Кирило-Мефодіївського братства. Його допитували близько трьох місяців, але не змогли довести його причетність до таємної організації. Це не завадило засудити його до чотирьох місяців ув'язнення.

"Він підтримував дружні стосунки з усіма членами [товариства] і розвивав у себе надзвичайні ідеї щодо вигаданої значущості України. У своїх друкованих працях він помістив безліч неоднозначних фрагментів, які могли спонукати малоросів до роздумів про їхнє право на самостійне існування поза межами імперії", - вважала жандармерія.

Письменнику вдалося скоротити термін покарання, і його відправили в заслання до Тули. Після арешту Пантелеймона Олександра зазнала викидня, і більше дітей у них не з’явилося. Дружина вирушила з ним до Тули, де їхнє життя було досить скромним. Проте під час заслання Куліш не залишався без діла: він написав "Историю Бориса Годунова и Дмитрия Самозванца", історичний роман "Северяки" та автобіографічний роман у віршах "Евгений Онегин нашего времени".

Куліш значно вплинув на еволюцію української мови, розробивши першорядну фонетичну абетку (фото Укрінформ).

У житті Пантелеймона Куліша значну роль відігравала його дружба з Тарасом Шевченком. Цікаво, що Шевченко виконував обов'язки боярина (в сучасному розумінні — свідка) на весіллі Куліша та Олександри Білозерської.

Кожна дитина має свою унікальність, і "Оптіма" це відмінно усвідомлює. Дистанційна школа пропонує персоналізований підхід до навчання кожного учня, беручи до уваги їхній власний темп і стиль навчання. Завдяки професійним викладачам і сучасним технологіям, діти отримують знання високої якості, що супроводжуватимуть їх протягом усього життя. "Оптіма" - ваш надійний союзник у підготовці до світлого майбутнього!

Після свого заслання та повернення до Петербурга Куліш і його дружина вирішили розійтися. Пантелеймон вважав свою партнерку "нудною" і завів кілька романтичних зв'язків. У цьому контексті варто згадати Марка Вовчка — псевдонім молодої письменниці Марії Вілінської, яка в першому шлюбі носила прізвище Маркович. Саме Куліш придумав їй цей літературний псевдонім. Марія справила на нього враження, але їхні стосунки не тривали довго, оскільки Куліш швидко втратив до неї інтерес. Це, мабуть, єдиний випадок у його житті, коли роман закінчився за ініціативи жінки.

Пантелеймон Куліш створив перший український історичний роман під назвою "Чорна рада", який зображує боротьбу за гетьманство після смерті Богдана Хмельницького. Повністю роман був опублікований у 1857 році, а деякі його розділи російською мовою з'явилися у журналі "Современник" ще в 1845 році. Автор працював над цим твором більше десяти років, і відомо про існування шести рукописів українською та трьох російською мовами.

Наприкінці 1850-х мовознавець зробив великий вклад у розвиток української мови, створивши першу фонетичну абетку, яку ще називають "кулішівкою". Усі подальші українські правописи базувались саме на "кулішівці". До слова, у журналі "Основа" у 1961 році саме "кулішівкою" надрукували "Кобзар" Шевченка.

Пантелеймон Куліш став першим, хто здійснив повний переклад Біблії українською мовою. У цій великій справі він залучив до роботи Івана Нечуй-Левицького та Івана Пулюя. Команда працювала над рукописом протягом тривалих 25 років, проте Старий Заповіт загинув у вогні під час пожежі в 1885 році. Після цього їм довелося розпочати роботу спочатку, а завершив переклад фізик Іван Пулюй вже після смерті Куліша. Незадовго до свого відходу з життя, Пантелеймон Куліш випустив дитячу версію Біблії, спростивши текст для молодших читачів.

В останні роки свого життя Куліш оселився на хуторі Мотронівка в Чернігівській області, який він назвав на честь своєї дружини "Ганнина Пустинь". Сьогодні це місце є обласним історико-меморіальним музеєм-заповідником.