Головна небезпека – гаряча вода. Хірургиня-опіковий спеціаліст Леся Стрілка розповідає про ушкодження, що виникають внаслідок.

Більше опіків від свічок було у 2022-2023 роках, зараз люди вже адаптувалися: у багатьох є LED-світильники, гірлянди. Але свічки все ще залишаються.

Коли відключають світло, разом із ним може зникнути опалення, у приміщенні стає холодно. Діти тягнуться до свічки погріти руки, і на них спалахує одяг -- светр чи кофта. Здебільшого це синтетичні тканини, які спалахують миттєво.

Опіки від окропу і гарячої їжі

* Значна кількість опіків у наших пацієнтів викликана гарячою водою. Поки готували вдома вареники, макарони або щось подібне, дитина допомагала, і трапилася неприємність. В останній місяць я зіштовхнувся з кількома такими випадками.

Або ж - дали супу охолонути, налили в тарілку і поставили на стіл. Дитина миттєво з’являється. Супи, борщі, бульйон і холодець містять жири, а їхня температура кипіння перевищує 100° Цельсія. Тому, коли діти обпікаються їжею, ми говоримо про опіки окропом і опіки гарячими стравами. У другому випадку, як правило, опіки бувають глибшими.

* Був випадок, коли термос запарили, щоб не назбирувалась там пара і потім не збільшувався тиск. Прикрили, але не закрили. Поставили на серветку чи кухонний рушник цю літру чаю. Дівчинка, їй було 1,2 чи 1,3 роки, потягнула. На жаль, вона померла. Для дитини це смертельна кількість гарячої води. Такі діти - від 9 місяців до двох років - наш основний контингент. Може, 80%, навіть 90% випадків.

* Існують ситуації, коли чайники залишаються на додаткових столах або ж шнури від них звисають у відкритому доступі. Дитина може ненавмисно потягнути за провід, і в результаті чайник виливається на неї. В одній родині мультиварка стояла на підвіконні, де готувався суп чи бульйон, і поруч було відчинене вікно. А на дивані спав хлопчик. Раптом двері відчинилися, з'явився протяг, і мультиварка впала на диван, виливаючи вміст на сплячу дитину. Хлопчик прокинувся з опіком на руці, шкіра на ній виглядала так, ніби він надів рукавичку. Коли він зняв її, мама запитала, що сталося, а він відповів: "Не хвилюйся, мамо, це всього лише сон". Він не усвідомлював, що відбулося. Це наш пацієнт, і він переніс багато операцій. Ми його вилікували, і тепер з ним усе гаразд.

Духовки, коли в них щось готується, стають дуже гарячими. Діти не лише доторкаються до них, але й часто спираються на поверхню, особливо ті, хто тільки починає ходити.

6. Гріють воду купатися. Наливають у ванну спочатку гарячу воду, "щоб нагрілась", "прогрілася", і тоді холодну. Коли налили спочатку гарячу воду, дитина вже встигла... це буквально секунди. Дуже непоодинокі випадки і з моїх попередніх років. Важливо бойлери не тримати на максимумі. Коли діти купаються, особливо коли їх двоє, всяке буває. І включили випадково... Для дитини 60-70 градусів достатньо, щоб отримати опіки.

Відділення для лікування опіків Київської міської клінічної лікарні для дітей №1.

Надавати рекомендації, які не суперечать реальному життю, досить складно. Якщо є шанс заздалегідь обміркувати різні аспекти, було б доцільно:

* слідкувати, щоб ручки сковорідок не звисали над підлогою, аби дитина не могла їх досягти;

* не ставити гарячі напої на скатертини, серветки чи рушники, за які дитина може потягнути;

* якщо ставити на стіл щось вистигнути, то хоча б на центр столу, щоб не могла дістати дитина;

* підігрівайте страви на віддалених плитах;

* Не залишайте гарячий посуд на підлозі, навіть якщо ви тільки що приготували компот і хочете швидко вийти.

* Коли готуєтеся до прийняття гарячої ванни, спершу додайте холодну воду; * варто ознайомитися з рекомендаціями з безпеки від ДСНС.

Дуже часто мами кажуть: "Я не знаю, як це сталося". Потім займаються самознищуванням, картають себе. Але я б радила цього не робити. Всі опіки стаються в мить, в секунду.

Опіки з цікавості

У нас був син. Тато розповів, що він грався запальничкою, яку залишив сусід, котрий завітав, щоб допомогти з хатніми справами.

У хлопчика була футболка з синтетичного матеріалу. Він вирішив перевірити, чи може вона загорітися, і спробував підпалити її. Як тільки футболка опинилася на ньому, вона миттєво спалахнула.

Він намагався загасити себе, але в результаті обпік руки. Зараз у нього все добре, і психологічний стан також помітно покращився.

Насправді такого багато через цікавість дітей, особливо вік чотири-шість, сім також.

Хірургиня, що спеціалізується на лікуванні опіків — Леся Стрілка.

Хімічні опіки

Такі випадки трапляються нечасто, але опіки хімічними засобами можуть бути глибокими.

Діти виявляють засоби для прибирання, такі як антижир, під мийкою або в ванній кімнаті, і розпилюють їх на себе або на свій одяг.

Був пацієнт, якого мама швидко викупала, але не помітила, що засіб залишився на кофті й продовжував діяти. У результаті дитина отримала дуже глибокий опік третього ступеня.

Тому побутову хімію потрібно зберігати високо або під замком. На упаковках недарма пишуть: "Тримати подалі від дітей".

Основні дії при опіках: які кроки вжити у перші хвилини після травми.

Рекомендації - не тільки українські, а і британські, американські, європейські в більшості, кажуть: якщо прилипло, не знімати, охолодити, якщо площа опіків більше 2% тіла, то вже не охолоджувати. Але в стресі всі знімають.

Є частина батьків, які спочатку дитину охолоджують відразу в тому одязі в воді і тоді починають знімати. Складно дати однозначну рекомендацію.

Проте я звернула увагу на рани дітей: в тих місцях, де гаряча одяг залишалася на шкірі довше, опіки виявилися глибшими. Отже, більш розумно все ж зняти його.

Якщо відбулося зняття, так би мовити, разом із шкірою, тобто ці тонкостінні пухирці відпали, їх варто оглянути та негайно оцінити.

Якщо площа ураження перевищує дві долоні пацієнта (одна долоня відповідає 1% від загальної поверхні тіла), я б рекомендувала ще на кілька хвилин охолодити ділянку, хоч би трошки. Якщо ж вона становить дві долоні або менше, то варто охолоджувати постраждалу область протягом 5-15 хвилин прохолодною водою, але не крижаною, не використовуючи лід. Деякі фахівці радять використовувати проточну воду, але якщо її немає, підійде будь-яка наявна.

Не використовуйте заморожені продукти з морозильника. Всі кулінарні приготування залишимо для кухонних справ. За інформацією Американської асоціації пластичних хірургів, охолоджувати опіки можна протягом трьох годин після отримання травми. Це означає, що навіть якщо ви не встигли зробити це протягом першої години, у вас ще є час для охолодження.

Чому необхідно знижувати температуру опіку?

Наші матеріали нагріваються миттєво - всього за кілька секунд або навіть мілісекунд. Це можна помітити по ушкодженням, де гарячий елемент впливав лише секунду або ж мілісекунду. Навіть на мілісекундному рівні глибина ураження може варіюватися. Побутові опіки зазвичай не мають однорідної глибини.

Наші матеріали миттєво досягають високих температур, проте охолоджуються не так швидко. Наш білок починає розкладатися при температурі 42° і більше. Хоча в глибших шарах температура дещо нижча, процес нагрівання триває, що може призводити до поступового руйнування нижчих шарів шкіри.

Побутові опіки зазвичай не мають однорідної глибини на всій площі ураження. У тих ділянках, де гарячий агент впливав триваліше, опік виявляється глибшим, тоді як при короткочасному контакті він буде менш вираженим. Ці відмінності можна легко помітити під час огляду.

Чому я вважаю, що варто звернутися до лікарні: ексудативна фаза при опіках триває близько трьох днів. У цей період рани виділяють рідину. Це може налякати людей, і вони починають шукати різноманітні народні засоби, щоб полегшити біль: від зубної пасти до перекису водню, спирту, яєчного білка, олії, сметани або кефіру. Раніше навіть використовували терту картоплю.

Необхідно звернутися до лікарні, оскільки ми не можемо передбачити, чи погіршиться стан опіку. Пухирі можуть проявитися вже на наступний день. Особливо ризиковано отримати опіки в таких чутливих зонах, як промежина, суглоби або обличчя, оскільки неправильне лікування може призвести до ускладнень, таких як контрактури чи рубці. Звичайно, при серйозному опіку рубцеві зміни все одно виникнуть, але важливо, якими вони будуть.

Хоча це і нечасто, але іноді виникають ситуації, коли опік, який теоретично можна було б вилікувати за допомогою перев'язок, лікують за рекомендацією знайомих. Як сказала тітка сусідки, "просто почекайте", а через місяць виникає проблема: "Ой, не зажило, що тепер робити?" І в результаті, вже необхідна операція. Ми вважаємо, що, можливо, не було потреби в хірургічному втручанні, якби людина звернулася за допомогою раніше.

Якщо є змога використати сироп, пропонуємо дати парацетамол або ібупрофен.

На ній відсутні котячі волосся, нитки та інші сторонні елементи. Це чиста рана, яка легко знімається та не прилипла. Це забезпечить менше болю, зменшить ризик додаткових травм і запобіжить зайвому забрудненню.

Леся Стрілка та Ірина Андрейців

Чим не можна лікувати опіки

Усе, що стосується кулінарії, повинно залишатися в межах кухонного простору. Людська логіка зрозуміла: бажання знизити температуру в зоні опіку цілком виправдане. Алкоголь, зубна паста або сметана з холодильника дійсно спочатку дарують відчуття прохолоди. Проте це лише ілюзія:

* Яєчний білок. Колись були одні пацієнти, нанесли його дитині на опік, кажуть: "Ой, воно почало текти, тому ми присипали це все крохмалем картопляним". Я не втрималась: "Залишилось запхати в духовку". Не треба плутати приготування десертів з лікуванням. Білок, як і картопляний крохмаль, це додаткове інфікування. Легко бактеріально забруднити опіки.

Кефір та сметана здатні формувати жирну плівку, що утримує тепло, водночас викликаючи відчуття прохолоди.

Олія формує тонкий жирний бар'єр, який "заморожує" це тепло, дозволяючи йому надалі прогрівати та руйнувати.

* Зубна паста містить безліч компонентів, які можуть викликати хімічні опіки та подразнення. У нас вже є ушкодження, і не варто ускладнювати ситуацію новими проблемами.

* Перекись водню створює хімічний опік. Так, він не сильно видимий, та якщо взяти вищу концентрацію, ми це побачимо.

* Пантенол — це речовина, яка широко застосовується в різних країнах для лікування опіків. Спеціалісти, що займаються лікуванням опіків, часто стикаються з питанням його використання. Пантенол містить різноманітні компоненти та утворює захисну плівку, яка, насправді, не є необхідною, принаймні, в перші 24 години. Це особливо важливо, коли пацієнти звертаються до приймального відділення, адже нам потрібно оцінити стан опіку і змити залишки піни. Для дітей це може бути дуже болісно. Коли ж травма починає загоюватися, наприклад, після сонячних опіків, які починають лущитися, можна застосувати пантенол, щоб полегшити відновлення шкіри.

У відділенні опікової, пластична хірургія та відновно-реконструктивна ортопедія , РОКЛ імені Юрія Семенюка

Що використовувати для зменшення опіку?

Коли мені ставлять питання про те, як діяти, якщо відсутня вода, я зазвичай рекомендую: спробуйте знайти спосіб охолодити опік протягом трьох годин. Якщо ви мешкаєте на верхньому поверсі і немає доступу до води, варто заздалегідь запастися водою в пакетах або заповнити ванну.

Вода не обов'язково має бути проточною; найголовніше — це охолодити уражену ділянку. У моїй практиці був випадок, коли пацієнт, на жаль, не зміг вижити через значну площу опіків. Коли його шкіра загорілася, тітка в паніці вибігла і облила дитину мильною водою з тазика, в якому прала білизну. Хоча мильна вода в такій ситуації є не найкращим вибором, проте це все ж краще, ніж витрачати час на пошуки чистої води, якої не було під рукою.

Отже, завжди підкреслюю: немає необхідності використовувати якісь особливі матеріали. Звичайна вода, харчова плівка або чистий целофан – і можете їхати до лікарні або чекати на швидку допомогу.

Одного разу мені самій довелося накрити опік звичайною паперовою серветкою, бо нічого іншого під рукою не було.

Як проходить лікування опіків у дитячій медичній установі

Існує порада: "Не намагайтеся самостійно проколювати пухирі вдома". Тим часом, в лікарні ми все ж виконуємо цю процедуру. А батьки часто зауважують: "Це ж неправильно — проколювати пухирі".

Однак наше завдання - максимально забрати всі нежиттєздатні тканини, тому ми робимо перев'язки. Без седації це дуже болить. Коли я це вперше бачила на початках своєї кар'єри, процедуру робили дівчинці без седації. Вона на шашликах обпеклась. Мені було погано. Дівчинка дуже сильно кричала, а я стояла і себе щипала, щоб не від'їхати: "Леся, ти ж хочеш тим займатись, не можеш у перший день втратити свідомість, як далі будеш працювати?". Але я зрозуміла, що можна трошечки інакше працювати.

Відділення для лікування опіків Київської міської клінічної лікарні для дітей №1.

Опіки можуть проявляти свої симптоми протягом 48-72 годин після отримання травми. Це означає, що виявлення їхніх ознак відбувається з кожною наступною перев'язкою. Ми проводимо ці процедури під седацією стільки разів, скільки це необхідно.

Усіх батьків турбує питання, чи залишиться рубець. Це те, що їх цікавить найперше. З огляду на свій досвід, я зазвичай відповідаю: давайте почекаємо, дамо шанси нагоїтися ранам, а потім вже з'ясуємо. Виникала ситуація, коли я висловила припущення, що рубців може не бути, але, на жаль, дитина не вижила.

Якщо рана заживає протягом 14 днів, імовірність відсутності рубців є дуже високою. У випадку, коли процес загоєння триває від 14 до 23 днів, шанси на появу рубців складають приблизно 60 на 40. Якщо ж загоєння займає більше 23 днів, то можна бути впевненим, що рубці з'являться. Варто зазначити, що це загальні тенденції, оскільки існує також генетична схильність до формування рубців.

Я не поспішаю з хірургічним втручанням у випадках з дітьми. Вони мають чудові регенераційні здібності, і навіть серйозні опіки у них можуть загоюватися без оперативного втручання. У дорослих або літніх людей, можливо, деякі опіки вимагають хірургії, однак у дітей це не завжди так: часто їх рани можуть загоїтися завдяки перев'язкам. Проте бувають випадки, коли я відразу розумію, що опік глибокий і потребує операції.

Зачепери: що відбувається з тілом після удару струмом

Нечаста категорія, але яка як поступає, то вже надовго до нас, - підлітки-зачепери (ті, що залазять на електрички і потяги на зовнішні частини, і можуть отримувати сильні удари струму - LB.ua).

В нашій практиці такі випадки виникають приблизно один-два рази на місяць. Це стосується не лише Києва, а й прилеглих регіонів. Наприклад, ми також приймали пацієнтів з Полтави, Чернігова, Черкащини та Полтавщини.

Не всі з них здатні пережити. Не всі доходять до нас, не всі адаптуються у наших умовах, і не кожен з них виживає навіть за межами країни.

Якщо постраждалих умовно забрала швидка медична допомога з перону і доставила до нас, вони в свідомості. Це те, що мене найбільше лякає. Незалежно від площі опіків, вони при свідомості. Декілька з них висловлюють: "Я дуже хочу жити, не хочу вмирати". Це свідчить про те, що вони усвідомлюють, що відбувається навколо.

Хірургиня, що спеціалізується на лікуванні опіків — Леся Стрілка.

Колись я працювала в опіковому центрі на Краківській в Києві, нам привезли чоловіка, який вчинив самоспалення на Майдані Незалежності. В нього було 98% опіків тіла. І він був в свідомості. Я була вражена.

Коли опіки є глибокими, нервові закінчення можуть зазнати серйозних пошкоджень, і людина не відчуває такого інтенсивного болю, як у випадку поверхневих ушкоджень. Легкий вітерець, який ми відчуваємо на шкірі, зумовлений нервовими закінченнями, що знаходяться близько до її поверхні. Проте при глибоких опіках ці нерви страждають. Тому, коли батьки говорять: "Ой, болить", я зазвичай відповідаю, що це насправді позитивний знак.

Буквально на другий, третій день ми вже беремо їх [зачеперів] в операційну і починаємо висікати [відмерлі внаслідок опіків тканини]. Коли опіки поверхневіші, ми знімаємо ці нежиттєві тканини відносно щадно. Але у випадку з глибокими опіками в нас є спеціальні інструменти, спеціальні ножі, які на певну задану товщину дозволяють знімати пошарово неживі тканини, і потім дивитися, яка їхня глибина. Коли я вже бачу кров, це свідчить про те, що там кровоносні судинки не зруйнувались, не запеклися разом із тканинами.

Наші іноземні колеги розповідають, що вони агресивніше, ніж ми, працюють. І в цьому, власне, є десь запорука виживання пацієнтів. Особливо в Австралії підхід висікати максимально за раз. Пацієнт за раз може втрачати і по 2-3 літри крові. Це дуже багато. У нас є замінити, та все ж.

Ми робимо [висікання] поступово, пильнуючи, забезпечуючи зупинку цієї крововтрати. На це йде година, дві, три, шість.

Які методи та технології застосовують для лікування опіків?

Необхідно врахувати: опікові рани можна закривати лише шкірою самого пацієнта. Хоча деякі фахівці запевняють, що використовують інші матеріали для закриття ран, це не зовсім відповідає дійсності. Інші методи слід вважати допоміжними. Сьогодні у світі головною метою є зменшити обсяги забираємої шкіри пацієнта для цих процедур.

Я підтримую дружні стосунки з професором Клеменсом Шістлем, який працює в дитячій університетській клініці в Цюріху, Швейцарія. Як фахівець у галузі дитячої опікової та пластичної хірургії, він активно популяризує і став амбасадором інноваційного методу забору донорської шкіри з голови, точніше — зі скальпу.

Наша шкіра має певну товщину, яку ми можемо розділяти. Зокрема, ми голимо голову і проводимо зрізи по нервових закінченнях на цій ділянці. Коли говориш про це батькам, вони зазвичай зауважують: "Можна взяти з ноги або з руки". Проте як ми, так і наші пацієнти вже неодноразово переконалися, що методи, які застосовуються на голові, показують відмінні результати.

Леся Стрілка та Ірина Андрейців

Наші пацієнти спочатку реагують на процедуру забору шкіри з голови, а потім часто запитують: "А можливо, забрати ще й з ноги?" Тоді ми пробуємо цей варіант, і один з батьків зауважив: "Я готовий залишитися в лікарні на будь-який час, але прошу вас більше не брати з ніг, тільки з голови". Це пов'язано з тим, що відновлення після забору шкіри з голови відбувається швидше. Оскільки голова має обмежені розміри, доводиться чекати, поки шкіра знову відросте, щоб здійснити повторний забор. У нас був випадок з хлопчиком, який вже виписався. Ми взяли шкіру з його голови сім разів, і волосся виросло знову, все пройшло чудово, без жодних рубців (лікарі беруть тонкий шар шкіри з волосистої частини голови, пересаджують його на уражену ділянку, і в результаті шкіра на голові відновлюється, а також добре приживається на новому місці - LB.ua).

Наступними йдуть інші додаткові способи терапії:

* Ксеношкіра - в нашому варіанті це свиняча, є ще риб'яча, але вона дуже дорога, її виробляють з Ісландії; вона до нас може потрапити тільки як гуманітарна допомога, або, можливо, якщо будуть якісь клінічні дослідження.

* Донорська шкіра, від посмертних донорів, тобто коли люди чи їхні родичі дали згоду на посмертне донорство; ця шкіра пройшла багато етапів обробки, вона заготовлена. У нас в Україні таке почали робити з 2022-го року. Розуміли, що буде потреба, багато військових.

На сьогоднішній день, практично у всіх куточках планети, за винятком деяких західних країн, використання донорської шкіри залишається еталоном.

Візьмемо, наприклад, підлітка віком 14-15 років, вагою 50 кг. У нього може бути 50-60% опіків, і необхідно усунути ці травми або принаймні більшу частину з них. У нашому відділенні з лікування опіків, незалежно від площі ураження, протягом семи днів після травми потрібно провести хірургічне втручання.

Ми виконуємо висічення, не закриваючи рану одразу, або ж можемо залишити відкритими кисті та обличчя, оскільки закриття їх призведе до ще більшого ушкодження. Навіть якщо беремо шкіру з голови, ми закриємо лише невелику частину ран, а решту потрібно буде закривати іншим матеріалом. Питання в тому, чим саме це зробити.

Отже, ми або звертаємося до наявних ресурсів, таких як донорська шкіра чи ксеношкіра, або ж застосовуємо інноваційні технології, наприклад, біодеградовану тимчасову мембрану BTM.

Відділення для реабілітації пацієнтів з опіками в центрі "Unbroken"

Ця технологія родом з Австралії, і у 2022 році її привезли в Україну американські експерти. Пакет, в якому містився матеріал, виглядав як звичайний крафтовий. Тоді мені повідомили, що його вартість становить 20 тисяч доларів. У той період я працювала з дітьми у Львові, і цю технологію здебільшого почали використовувати для дорослих.

Це структура, основа. Повністю штучний матеріал, схожий на губку, дуже тонкий, який закріплюється на дні ран і через який проростають судини пацієнта. Він залишається в організмі назавжди. Наша мета полягає в тому, щоб пересаджена шкіра загоїлася, пройшов певний період реабілітації, і вона злилася з навколишніми тканинами.

Це дуже хороший результат. BTM не дає пересадженій шкірі як рубець вростати і ставати міцно спаяною з нижчими тканинами. Наші швейцарські колеги проводили дослідження, і казали, що через півроку після такої пересадки все було добре, все загоїли. І провели гістологічне дослідження власної дерми пацієнта і BTM [крізь яку проросли судини]. Сказали, що практично не видно різниці. Тобто це досить унікально.

В даний час ця технологія доступна нам у формі гуманітарної допомоги, але її вартість є досить високою. Я хотіла б, щоб усі усвідомили, що лікування опіків обходиться дуже дорого. Особливо опіки великих площ є настільки складними, що їх вартість може перевищувати навіть вартість трансплантації серця і легенів разом узятих. Наприклад, для дитини 5 років вартість BTM під час однієї операції може становити приблизно 14 000 доларів. І, на жаль, немає жодної гарантії, що процедура буде успішною.

Колись, як тільки в країні з'явилася ця донорська шкіра, треба тимчасово було закрити донорською шкірою [опікові рани] військовому. Міністерство покрило, це був пілотний проєкт - 550 000 грн вартувало тільки на тимчасово. Пацієнт, на жаль, помер.

Деякі пацієнти проходять курс лікування протягом трьох-чотирьох місяців. Наприклад, хлопчик, якого ми виписали кілька місяців тому, пережив 42 наркози, а також безліч операцій та інших медичних процедур. Йому було встановлено BTM і проведена пересадка шкіри. Лікарня закуповує багато необхідних матеріалів, але деякі спеціалізовані товари можуть бути недоступні в Україні, тому іноді ми замовляємо їх самостійно, а також отримуємо підтримку від благодійних фондів.

Відновлення після отриманих опіків

Ми справді потрапили на відмінного фізичного терапевта – Нікіту Данилевського. Він працює в реабілітаційному відділенні. Коли мені запропонували поїхати до Києва у 2024 році, щоб створити нове відділення, шукати медичних спеціалістів і формувати команду, я запитала: "Чи є у лікарні реабілітаційне відділення?" Виявилося, що так, і мені терміново знадобився фізичний терапевт. Ми зустрілися, і він почав приходити до нас. Тепер він частина нашої команди. Якщо потрібно, навіть о 11:00 ночі, ми в операційній, і Нікіта завжди з нами.

Коли дитина в наркозі, вона ж не відчуває нічого, розслаблена, це дає йому можливість почати працювати вже в наркозі. Це гострий період травми, гостра реабілітація починається якомога раніше.

Поверхневі опіки частіше не призводять до контрактур, тобто обмежень в рухливості суглобів (коли вони не можуть повністю зігнутися чи розігнутися), однак дитина починає себе берегти. Навіть якщо така дитина не буде займатися, воно заживе, дитина в грі забудеться і побіжить.

Півторарічний хлопчик випадково смикнув за чашку з гарячою рідиною, внаслідок чого отримав опіки обличчя, шиї, руки та тулуба, що склали 10 % від загальної площі тіла. Лікуванням малюка займалася команда фахівців опікового відділення Київської міської дитячої клінічної лікарні №1.

А там, де ми висікаємо вже спеціальними інструментами, пересаджуємо те ж BTM чи Integra, коли вже спеціальні покриття фіксуються, це суглобові поверхні, там точно будуть контрактури.

Рубець лише починає формуватися. В середньому, цей процес триває близько 18 місяців. Отже, якщо не дотримуватися рекомендацій лікаря або фізичного терапевта, ситуація може погіршитися.

Головною метою реабілітації після опіків є зменшення обмежень руху в уражених ділянках. Ми здатні повністю піднімати, обертати та виконувати інші рухи в суглобах. Діти з опіками також мають певні можливості для відновлення рухливості.

Коли пацієнт залишає наше медичне закладення, незалежно від локалізації опіків, важливо, щоб він міг вести самостійний спосіб життя. Його здатність обслуговувати себе, бути активним у суспільстві має стати пріоритетом, адже вихід з лікарні – це лише перший крок. Що чекає далі? Як продовжити життя, якщо є проблеми з рухом рук, пальців, чи вони не згинаються або не розгинаються?

Опіковий хірург не може працювати сам. Лікування дітей із опіками -- це завжди командна робота. Я не можу обійтися без анестезіолога й фізичного терапевта.

Усього цього я навчилася із Сергієм Худою (дитячий фізичний терапевт, подкаст з ним дивіться тут) у Львові, і коли переїхала до Києва, уже добре розуміла, наскільки важливо починати реабілітацію ще в гострому періоді.

Як справи у Нікіти? Довіра пацієнтів має величезне значення. Наприклад, один з наших юних пацієнтів завжди отримував від нього "Капризон" – Нікіта постійно приносив йому сік. Ще один пацієнт працював на Кіндер, і Нікіта регулярно купував йому солодощі, щоб той погоджувався працювати: "Це твоя винагорода, я тут, щоб допомогти".

Він проводить час на заняттях, поки дитина перебуває у стаціонарі. Після цього вони переходять на реабілітацію безпосередньо у відділенні реабілітації (LB.ua) і продовжують тренування там.

Нікіта проводить навчання для батьків, знімаючи відеоматеріали про те, як взаємодіяти з дитиною. Ці записи допомагають батькам відтворювати його методи вдома. Природно, що батьки не мають відповідної підготовки, і часто відчувають страх або занепокоєння за безпеку дитини. Як показує досвід, коли вони повертаються до практики, результати виявляються не такими, як якби Нікіта працював із ними особисто.

Бо теж є пацієнти, які прходять на огляд, ніколи в нас не лежали. Є рубець. Кажемо: "У вас є реабілітація? Займаєтесь із фізичним терапевтом?". Так. "А що вам роблять?" - "Масаж". Батьки самі вдома можуть робити масаж. Фахівець повинен далі знати, що робити.

Мені відомо про ініціативу, спрямовану на розширення мережі фізичної та реабілітаційної медицини в різних регіонах і громадах. Це дозволить сформувати чіткий маршрут, що забезпечить наявність кваліфікованих спеціалістів, які знають, як надати необхідну допомогу.