Сова виходить на полювання в темряві: ГУР в контексті російсько-українського конфлікту.

Ілля Павленко, генерал-майор, колишній заступник керівника Головного управління розвідки Міністерства оборони України.

Про резонансні спецоперації української воєнної розвідки під керівництвом генерал-лейтенанта Кирила Буданова в умовах повномасштабного вторгнення РФ в Україну

З перших днів повномасштабного вторгнення перед Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України (ГУР) постали нові безпрецедентні виклики, що вплинули на докорінну трансформацію України й на перебіг світових безпекових, політичних, економічних процесів. Реформи у провідній спецслужбі України почалися, фактично, на ходу. Починаючи з 2022 року, істотно розширився діапазон та географія діяльності ГУР. Хоча українські розвідники добре знали свого ворога і билися з ним ще з 2014 року, коли росіяни анексували Крим і захопили частину українського Донбасу.

Досвід діяльності Головного управління розвідки під час масштабної агресії Російської Федерації проти України привертає увагу аналітиків та експертів з різних розвідувальних органів по всьому світу.

Вторжение

У першу ніч масштабного вторгнення одним із ключових завдань підрозділів активних дій ГУР стала охорона Києва. Розуміючи, що втрата української столиці могла б призвести до серйозного зсуву на фронті та деморалізації населення, Буданов направив спецназ для захисту аеродрому в Гостомелі, який ворог намагався захопити для висадки військових і техніки. Найсильніший військовий авангард агресора зіткнувся з професійно підготовленими, мотивованими та добре озброєними підрозділами ГУР.

Одночасно відбувалися інтенсивні атаки на логістичні мережі противника, зокрема на його вразливі лінії постачання.

Паралельно з ініціативами Буданова було започатковано формування мережі партизанських загонів, які діяли в різних регіонах за підтримки місцевого населення. Керівництво їхньою діяльністю здійснювалося з головного штабу української воєнної розвідки. З'явилася потреба в розширенні спеціалізації та збільшенні кількості підрозділів, що виконували завдання високої складності, внаслідок чого були сформовані нові підрозділи ГУР: "Kraken", "Шаман" і "Артан". До рядів Міжнародного легіону ГУР приєдналися добровольці з різних країн світу.

Підрозділи ГУР визволяли Бучу, Ірпінь, Мощун, Ворзель, інші міста і села Київської, Житомирської, Чернігівської областей.

Окрему главу в історії війни увійшла операція з підтримки кількатисячного гарнізону в Маріуполі, який опинився в оточенні на території заводу "Азовсталь". Гелікоптери виконували важливу місію, доставляючи боєприпаси, медикаменти та продукти харчування до захисників, а під час повернення евакуювали поранених та тіла загиблих. В результаті вдалося здійснити сім успішних рейсів, задіявши 16 військових вертольотів, які вміло обходили складну оборону ворога, насичену засобами протиповітряної оборони.

Під час боїв за Харківську область та в рамках Харківської контрнаступальної операції у вересні 2022 року видатну роль відіграли бійці полку ГУР "Kraken". Крім цього, спеціальні підрозділи ГУР активно залучались до оборонних дій у містах і селищах України, зокрема в Сєвєродонецьку, Соледарі, Бахмуті та Часів Ярі.

24 січня 2023 року бійці Головного управління розвідки здійснили вдалий розвідувальний рейд біля Нової Каховки в Херсонській області, перетнувши Дніпро на моторних човнах. Ворог сприйняв ці дії як спробу прориву та мобілізував великі резерви, але українські спецпризначенці завдали йому значних втрат, знищили командний пункт, захопили в полон одного з супротивників і успішно повернулися на правий берег Дніпра.

У серпні 2023 року українські сили безпеки та оборони розпочали активну операцію з форсування нижньої течії Дніпра, з метою створення плацдарму на лівому березі. У результаті цих дій був заснований плацдарм поблизу сіл Кринки та Козачі Лагері в Херсонській області, який утримувався до літа 2024 року. Це змусило противника зосередити там значні ресурси та війська. Важливу роль у цій операції виконали бійці спецпідрозділу ГУР "Шаман".

У серпні-вересні 2023 року підрозділи ГУР здійснили щонайменше три спроби переправитись через Дніпро в районі Енергодару Запорізької області з метою створити плацдарм для визволення Запорізької АЕС. На жаль, успіху досягти не вдалось, однак ворог змушений був утримувати там значні сили і тоді не наважився під'єднати Запорізьку АЕС до своєї енергосистеми.

Від захисту до наступальних дій: конфлікт за Чорноморський регіон.

З перших годин повномасштабного вторгнення Чорноморський флот РФ, використовуючи свою кількісну та вогневу перевагу, намагався встановити контроль над Чорним морем і висадити десант на узбережжі коло Одеси, але потерпів повне фіаско. В результаті завдяки роботі спецпризначенців ГУР та невеликим безпілотним українським судам Magura Росія втратила контроль над Чорним морем.

З метою забезпечення безпеки торгових морських шляхів і захисту північно-західного узбережжя Чорного моря від агресора, Буданов зазначив ключову задачу - ліквідацію російської присутності в акваторії.

Історія відновлення українського контролю над Чорним морем стартувала з деокупації острова Зміїного в перших днях липня 2022 року, коли на нього висадилися бійці Головного управління розвідки та Сил спеціальних операцій.

Ключовим кроком у забезпеченні безпеки торговельних шляхів у Чорному морі стало відновлення українського контролю над буровими газовидобувними платформами, які розташовані між островом Зміїний та західним узбережжям Криму. Ці платформи, відомі як "вишки Бойка", були захоплені російськими військовими ще в березні 2014 року. На початку вересня 2023 року розвідувальне формування "Артан" здійснило успішну операцію, в результаті якої Україні повернулися бурові платформи "Петро Годованець" та "Україна", а також самопідіймальні установки "Таврида" і "Сиваш".

Першою метою ГУР 24 травня 2023 року став російський розвідувальний корабель "Іван Хурс", який був успішно атакований трьома дронами Magura V5 на відстані 140 км на північний схід від Босфорської протоки. 1 лютого 2024 року шість безпілотників Magura V5 здійснили напад на російський ракетний катер "Івановєц", який в результаті затонув, загинувши весь його екіпаж. Також було знищено кілька десантних катерів в районі Чорного моря. 14 лютого 2024 року великий десантний корабель "Цезарь Куніков" був потоплений неподалік від Алупки.

Найскладнішою морською операцією ГУР було знищення найсучаснішого патрульного корабля окупантів "Сєргєй Котов". Цей корабель дрони Magura вражали до потоплення двічі. Спецпризначенці загону ГУР "Group 13" за допомогою дронів Magura V5 знищили ще чимало ворожих надводних цілей. Нині ударний морський дрон Magura -- це єдиний безпілотник у світі, який потопив військовий корабель.

Креативність інженерів ГУР, які займаються спецпризначенням, виявилася безмежною: в останній день 2024 року воїни "Group 13" здійснили історичний момент, коли вперше уразили повітряну ціль, використовуючи Magura V5, озброєний ракетами. Поблизу мису Тарханкут у тимчасово окупованому Криму були знищені два російські вертольоти Мі-8 за допомогою ракет Р-73 "See Dragon", запущених з Magura V5. А вже на початку травня 2025 року, біля російського порту Новоросійськ, бійці "Group 13" з нової української платформи Magura V7 завдали удару ракетами AIM-9 Sidewinder, збивши два російські багатоцільові літаки Су-30 Flanker.

Комплексом цих успішних операцій оператори ГУР досягли стратегічної мети - повернули Україні вільну логістику через Чорне море. Чорноморський флот РФ змушений був покинути порти Кримського півострова, перебазувавшись на побережжя Кавказу. Тепер російські військові кораблі дуже обережно покидають місця і на короткий час, постійно остерігаючись атак українських морських дронів.

В результаті було знято блокаду з українських портів Чорноморськ, Одеса та Південний. Українські порти на Дунаї також відновили свою діяльність, а торговельні маршрути стали відкритими і безпечними, зокрема для українського зерна, яке тепер постачається до країн Африки та Близького Сходу, що потребують продовольства.

Атаки на військові установки та інфраструктуру на території противника.

У 2022 році в ряді інтерв'ю та коментарів Буданов окреслив ще один ключовий військовий стратегічний пріоритет — завдавати ударів ворогу на його власній території, переносити тягар конфлікту на державу-агресора. Таким чином, одним із найважливіших завдань для української розвідки стало знищення ворожої дальньої авіації, яка становить найбільшу загрозу для цивільного населення України.

26 лютого 2023 року на військовому аеродромі "Мачулищі", розташованому неподалік Мінська в Білорусі, відбулася успішна атака безпілотного літального апарату, внаслідок якої був знищений російський літак А-50, призначений для далекого радіолокаційного виявлення. У серпні 2023 року розвідувальна група ГУР під керівництвом Олега Бабія, Героя України посмертно, здійснила таємну операцію, подолавши 600 км у тилу ворога. Вони знищили бомбардувальник ТУ-22М3 на аеродромі "Сольци" в Новгородській області, а також вивели з ладу ще два літаки.

14 січня 2024 року спільною операцією ГУР і Повітряних сил ЗСУ було знищено літак дальнього радіолокаційного виявлення А-50У, екіпаж загинув. Також було пошкоджено повітряний командний пункт Іл-22М. За подібним сценарієм 19 квітня цього ж року на дальності 308 км від місця пуску зенітної ракети був знищений стратегічний бомбардувальник Ту-22М3.

У березні 2024 року було здійснено наступальну кампанію в Курській та Білгородській областях Російської Федерації, в яку увійшли російські добровольці з підрозділів Російського добровольчого корпусу, легіону "Свобода Росії" та Сибірського батальйону. Ця операція, що відбулася після аналогічної в травні 2023 року, слугувала тестуванням перед запланованою масштабною наступальною акцією, яка мала розпочатися в серпні з залученням кількох бригад у Курській області.

У квітні 2024 року Буданов окреслив новий амбітний план, спрямований на зниження російського військового потенціалу, який охоплював військову промисловість, військові аеродроми, пункти управління, склади, логістичні вузли країни-агресора. І вже 17 квітня року бійці ГУР за допомогою БПЛА атакували 590-й окремий військовий радіотехнічний вузол у місті Ковилкіно (Мордовія, 680 км від кордону України), знищивши загоризонтний радіолокатор 29Б6 "Контейнер". 24 квітня дрони ГУР атакували Новолипецький металургійний комбінат у місті Липецьк.

27 травня БПЛА ГУР атакував загоризонтну радіолокаційну станцію "Воронеж М" у м.Орськ Оренбурзької області (1800 км від українського кордону).

8 червня на аеродромі "Ахтубінск" в Астраханській області стався інцидент, внаслідок якого був уражений багатоцільовий винищувач Су-57, а також зазнав пошкоджень ще один літак даного класу. Це стало першим випадком в історії, коли Су-57 піддався ураженню. Пізніше, 16 серпня того ж року, Головне управління розвідки України здійснило атаку дронами-камікадзе на аеродром "Саваслєйка", в результаті якої було знищено три військові літаки, серед яких один МіГ-31К/И, а ще п’ять літаків отримали значні пошкодження.

12 жовтня вдалось знищити ворожий склад паливно-мастильних засобів у тимчасово окупованому Ровеньках Луганської області. А 21 грудня на території економічної зони "Алабуга" в Татарстані, Росія, згорів склад, що містив деталі для 400 безпілотників-камікадзе "Shahed-136", завдані збитки оцінили в 16 мільйонів доларів.

31 січня 2025 року було завдано удар по ТОВ "Лукойл-Волгограднафтопереробка" у Волгоградській області, яке входить у десятку найбільших нафтопереробних заводів РФ. 26 січня безпілотники вразили об'єкти "Рязанської нафтопереробної компанії", що входить у четвірку російських монополістів і постачальників армії.

Експерти вважають, що інциденти на російських нафтопереробних заводах є ефективним способом накладення санкцій на експорт нафти та нафтопродуктів з Росії. Аналітики вказують на те, що стратегічною метою атак на НПЗ є відволікання ворожих засобів протиповітряної та протиракетної оборони, таких як зенітно-ракетні комплекси "Панцир-С1", від виконання інших завдань на фронті, оскільки необхідно забезпечити захист великої кількості нафтопереробних підприємств.

Використання безпілотних літальних апаратів підрозділів ГУР показало, що вони здатні завдавати ударів на відстань до 2000 км у глиб території країни-агресора, вражаючи різноманітні військові об'єкти. Як наслідок проведених місій, для російських військ поняття "безпечний тил" більше не існує.

У 2024 році в інтерв'ю американському виданню The Philadelphia Inquirer командир української воєнної розвідки висловив свою підтримку використанню безпілотників дальнього радіусу дії для атак на російську територію. Він зазначив, що виступав за ці дії з самого початку війни. "З весни 2022 року ми розпочали активні операції на території Росії, і будемо продовжувати, поки у нас є ресурси", - підкреслив Буданов, додавши, що Росія вже почала відчувати наслідки таких дій.

Безпілотники української воєнної розвідки й надалі методично знищують високовартісне російське ППО, склади та військові виробництва за сотні кілометрів від нашого кордону.

Праця в Африці

Яскравим прикладом стратегії асиметричних дій ГУР є протидія амбіціям Кремля, спрямованим на захоплення окремих країн Азії та Африки, а також на експлуатацію їхніх природних ресурсів для зміцнення власної військової сили. У складі приватної військової компанії "Вагнер" і так званого Африканського корпусу є численні військові злочинці, які скоювали злочини проти мирного населення України і становлять законну ціль для українських сил спеціального призначення. Відплата за їхні дії наздоганяє їх на Близькому Сході та в Африці.

Сирія була не просто підконтрольною Кремлю країною - вона була стратегічним і найбільшим військово-логістичним хабом для російського військового контингенту в Африці. Військові літаки прибували з РФ на Хмеймім, звідки найманці розліталися далі до Судану, Лівії, Малі, ЦАР.

Зміна влади в Сирії стала особистою поразкою для Путіна, оскільки в підтримку режиму Асада та російської військової присутності було інвестовано значні кошти та ресурси. Операція з визволення Сирії від про-московського режиму готувалася протягом тривалого часу і була реалізована з великим успіхом. Невдовзі стануть відомими деталі поступового падіння режиму Асада, в якому брали участь багато країн, включаючи фахівців ГУР.

Кремль вважає Африку багатообіцяючим ринком для реалізації своєї застарілої продукції, особливо в умовах нових санкцій і обмежень, які впливають на його можливості на багатьох глобальних ринках. У той же час, постачання продовольства та необхідних товарів до країн, де Москва не має військово-політичного впливу, зазнають блокування, що ставить під загрозу виживання місцевого населення. Це призводить до голоду, страждань і спонукає до антиурядових протестів. Російська Федерація, через свої проксі-сили, активно підтримує диктаторські режими в західній частині Африки (таких як Малі, Буркіна-Фасо, Нігер), що сприяє зміцненню антизахідних настроїв на континенті та викачанню ресурсів з цих країн.

На відміну від РФ, Україна не переслідує в Африці жодних військово-політичних цілей. Основні зусилля України в співпраці з країнами Африканського континенту спрямовані на гуманітарну допомогу та економічну співпрацю. Діяльність ГУР на африканському континенті спрямована на виявлення та протидію військовим злочинам, які вчиняє там РФ, а саме -- ПВК "Вагнер" та так званий Африканський корпус.

У 2025 році Буданов під час інтерв'ю, присвяченого операціям ГУР в Сирії та Малі, зазначив, що Україна не отримувала підтримки від партнерів, тому українським розвідникам довелося діяти самостійно. Незважаючи на те, що питання присутності спецпризначенців ГУР у цих країнах залишається політично чутливим, відомо, що це була кооперація з місцевими повстанськими угрупованнями та спільне планування ряду операцій проти російських проксі, які підтримують прокремлівські уряди.

Тема військових полонених

Окремим напрямком діяльності ГУР є звільнення українських військових та цивільних осіб, в основному шляхом обміну їх на російських військових. Для реалізації цього процесу президент України Володимир Зеленський наказав Буданову створити міжвідомчий Координаційний штаб, що займається питаннями поводження з військовополоненими, і його очолив 31 травня 2022 року.

Із початку повномасштабного вторгнення Координаційний штаб у рамках обмінів та спеціальних заходів повернув в Україну із російської неволі 5757 військових і цивільних, 9744 тіла загиблих (станом на зараз заходи з повернення тривають, тому ця цифра не остаточна).

У своїй роботі з російськими полоненими та їх найманцями ГУР і Україна суворо дотримуються принципів Женевських конвенцій. Натомість російська сторона проявляє жорстокість, катуючи українських військових і цивільних, перетворюючи їхнє існування на справжнє пекло.

Остання значна акція, здійснена Координаційним штабом, відбулася 14 лютого 2025 року. В рамках чергового репатріаційного процесу в Україну вдалося повернути тіла 757 героїчно загиблих українських військових.

* * *

Сова, що втілює мудрість і рішучість, займає важливе місце в емблемі ГУР. Цей птах здійснює полювання в сутінках, коли його жертва стає менш обережною і не помічає наближення небезпеки. Непередбачуваність і раптовість — це основні складові успіху української військової розвідки. Сьогодні ГУР є однією з найвпливовіших розвідок на європейському континенті, а активність і різноманітність спеціальних операцій українських розвідників — це окрема захоплююча історія успіху, яка ще чекає на своїх дослідників.

А поки триває боротьба, триває і процес створення та втілення нових амбітних ідей. Українська сова не зупиняє свого полювання.