Яка вартість державного будівництва?

Вартість одних і тих же будівельних матеріалів може суттєво варіюватися залежно від регіону або замовника. Це може свідчити про наявність корупційних схем. Як показує дослідження ЕП, за останні три роки ця проблема стала ще більш актуальною.

У 2024 році центральні та місцеві органи влади інвестували близько 250 мільярдів гривень у будівельні проекти, які охоплюють широкий спектр робіт — від ремонту автомобільних шляхів і відновлення мостів до модернізації лікарень та облаштування укриттів у навчальних закладах.

Завищені в рази ціни стали буденністю для державних закупівельників. Новини про це регулярно з'являються у профільних ЗМІ, які відстежують закупівлі у системі Prozorro. ЕП вирішила оцінити, як сильно відрізняються ціни у різних закупівлях та проаналізувати, чи зросла "маржа" за три роки великої війни.

Кожного місяця Національний інститут розвитку інфраструктури при Державному агентстві відновлення публікує дані про ціни на будівельні матеріали, які закуповуються за бюджетні кошти в системі Prozorro. Мінімальні, середні та максимальні ціни на півсотні позицій у розрізі регіонів дають загальне уявлення про розкид вартості, а разом із тим - про потенційні прибутки на будівельних тендерах.

Якщо проаналізувати дані за останні три роки, стає очевидним, що, наприклад, вартість фарби для дорожньої розмітки в кінці 2022 року коливалася між 100 і 149 гривнями за кілограм. У весняний період 2025 року ціни вже варіювалися від 96 до 230 гривень.

Тобто, різниця між цінами тепер становить два з половиною рази, хоча ще два роки тому один і ціни на один і той же товар відрізнялися у півтора раза (тут і далі ціни вказані без урахування транспортної складової, яка рахується окремо).

Цю проблему можна продемонструвати не тільки через статистичні дані, а й за допомогою конкретних випадків.

Видання "Наші гроші" провело детальний аналіз близько двадцяти контрактів на загальну суму 4,5 млрд грн, які стосуються експлуатаційного утримання доріг. Ці угоди були укладені з початку 2025 року в різних регіонах України. Близько 75% з них - це підряди, отримані місцевими службами відновлення та розвитку інфраструктури (раніше відомими як "Укравтодор"), а решта - контракти обласних адміністрацій.

Виявилося, що підрядники пропонують значно різні ціни на однакові види робіт. Наприклад, Черкаська Служба Держвідновлення за різними угодами отримала від компанії "Автострада" вартість дорожньої розмітки, виконаної маркувальною машиною, в межах від 16 775 грн до 19 347 грн за кілометр. Ці тарифи є найвищими серед усіх контрактів, які були досліджені службами Держвідновлення.

Одночасно компанія "Автострада" представила Чернігівській Службі свої цінові пропозиції на аналогічну розмітку, коливаючись в межах від 10 704 до 11 341 грн за кілометр. Це є найнижча вартість у цій категорії робіт.

Різниця в цінах стосується не тільки фарбувальних матеріалів. Наприклад, розподіл солі на дорогах Чернігівської області відповідно до контракту з "Автострадою" коштує 100-110 грн за тисячу квадратних метрів. У Черкаській області ця послуга обходиться вже в 380 грн. Тим часом, Хмельницька служба замовила аналогічну послугу у місцевого облавтодору всього за 10 грн.

Організація Dozorro зазначає, що лише в квітні в ряді досліджених тендерів на будівництво укриттів для шкіл ціни на деякі елементи виявилися завищеними в 500 разів.

Якщо розглянути 61 позицію, які перебувають під моніторингом Державного агентства відновлення, то наприкінці 2022 року мінімальні ціни виявилися на 32% нижчими за середні, тоді як максимальні перевищували їх на 46%. У 2025 році цей дисбаланс ще більше погіршився: середньозважене відхилення від середніх цін досягло 42% для мінімальних цін та 69% для максимальних.

Безумовно, сам по собі розкид цін не можна вважати явним свідченням корупційних дій. Часто завищені витрати в кошторисах можуть бути компенсовані, наприклад, зниженими зарплатами та виплатами "в конвертах". Проте тенденція до зростання цього розкиду безсумнівно є негативним явищем.

Перемогти це виклик - перед тим, як Україна зможе повноцінно скористатися 50 мільярдами євро з європейської програми Ukraine Facility, буде нелегко. Одним із потенційних рішень є заснування Центральної закупівельної організації (ЦЗО) при Держвідновленні. Відповідну постанову Кабінету Міністрів ухвалили 1 квітня.

Центр закупівель здійснюватиме придбання для обласних служб відновлення, проектних команд та дочірніх компаній Державного агентства відновлення. Крім того, за наявності запиту, можливе проведення тендерних процедур для інших замовників у сфері будівництва, таких як місцеві органи влади, військові адміністрації та державні підприємства.

Основна концепція полягає в тому, щоб виключити місцевого замовника з процесу відбору виконавця, а також зменшити його вплив на встановлення цін у контрактах. Натомість, замовник лише подасть заявку до Центру закупівель, який визначатиме тип закупівлі, готуватиме тендерну документацію, здійснюватиме саму процедуру закупівлі та обиратиме переможця. Після цього цього переможця буде "передано" назад на місцевий рівень для реалізації проєкту.

Однак повністю усунути регіональні представництва, через які все ще буде здійснюватися прийом і моніторинг робіт, не вдасться.