"Шахеди" отримали нові технології: які інновації Росія інтегрувала в іранські безпілотники та які кроки зробить Україна у відповідь.

Протягом майже року Росія щоденно атакує Україну за допомогою іранських дронів "шахед". Ці безпілотники стали ключовим елементом масованих наступів, заповнюючи українські міста сотнями. Чому кількість дронів різко зросла, а їхня ефективність знизилася, і хто сприяв модернізації іранських БПЛА для Росії, - у статті журналістки РБК-Україна Юлії Акимової.

Росія вперше вдарила іранськими дронами по Україні через трохи більше ніж півроку від початку великої війни. Перші Shahed-136, які росіяни назвали "Герань", застосовувалися біля передової або по найближчих великих містах поблизу лінії фронту. Досить швидко військове керівництво РФ дійшло до того, що дрони - це відносно дешевий інструмент для масованих обстрілів.

"Шахеди" почали масово закуповувати, а згодом у Росії розпочали їхнє виробництво, щоб зменшити залежність від ненадійних партнерів і збільшити запаси цієї зброї. Москві знадобився певний час, щоб налагодити серійне виробництво іранського дрона, а також випробувати його в бойових умовах і вдосконалити.

Регулярні атаки іранськими БПЛА почалися в серпні 2024 року. Відтоді "шахеди" б'ють по українських містах практично щодня. Вони стали більш маневреними, деякі їхні модифікації - швидшими, а ще їх стало набагато більше. Сьогодні атакою кількох сотень дронів уже мало кого можна здивувати. Рекордним став масований обстріл України в ніч на 9 липня - Росія запустила 728 дронів.

У спробах забезпечити безпеку країни від безпілотних літальних апаратів українське військове командування шукає ефективні рішення для реагування на вдосконалення "шахедів". У цьому контексті застосовують запуски перехоплювальних систем, розширення складу мобільних вогневих підрозділів та інші, менш очевидні методи.

Російське військове керівництво не відразу оцінило ефективність безпілотних літальних апаратів. Тривалий час противник робив ставку на артилерію, ракети та авіаційні бомби. Реактивні системи залпового вогню використовували для фронту і терору прилеглих населених пунктів, ракети для знищення військових і цивільних цілей, а ФАБи - як доведеться. Приміром, у Маріуполі російські пілоти за допомогою фугасних бомб знищували житлові квартали і завод "Азовсталь".

У перші місяці широкомасштабного конфлікту російські війська використовували дрони на фронті переважно для розвідувальних цілей, а дрони-камікадзе, такі як ZALA Lancet, застосовувалися набагато рідше. У вересні 2022 року до арсеналу Росії увійшли іранські дрони Shahed-136. Цей недорогий, але досить дієвий безпілотник, який росіяни придбали в Тегерані в обмеженій кількості, швидко продемонстрував свої переваги, ставши основним засобом для проведення обстрілів. Це особливо стосується масованих атак на міські території.

У червні 2023 року в Росії почали виготовляти перші дрони "шахед" з Ірану, як зазначалося в розслідуванні видання The Washington Post. Протягом наступних місяців виробництво безпілотників активно збільшувалося. Росіяни ставили за мету створення тисячі БПЛА до 2025 року, і цю мету їм вдалося реалізувати.

Щоб випускати таку величезну кількість дронів типу "шахед", Кремль збудував значний завод у "Особливій економічній зоні виробничо-промислового типу "Алабуга" на території Республіки Татарстан. Російські користувачі почали називати їх "Герань-2". Імовірно, ця назва була обрана з метою замаскувати іранське походження цих безпілотників.

Shahed-136 (image source: defenceua.com)

Згідно з даними Головного управління розвідки Міністерства оборони України, у 2024 році Росія виготовила більше 10 тисяч дронів "Герань" і 7 тисяч "Гербер", відомих як дрони-обманки. У 2025 році обсяги виробництва зросли.

У 2025 році компанія має намір збільшити обсяги виробництва безпілотних літальних апаратів. В цілому планується виготовлення більше 30 тисяч БПЛА "Герань-2" та понад 33 тисячі БПЛА "Гербера", - зазначили в ГУР у коментарі для РБК-Україна.

Також, АТ "Іжевський електромеханічний завод "Купол" збільшує обсяги виробництва – російська сторона має намір виготовити 5,7 тисячі ударних безпілотників "Гарпія-А1", які за своєю конструкцією нагадують Shahed-136. Згідно з інформацією ГУР, у 2024 році вже було виготовлено понад 3,4 тисячі таких БПЛА.

З огляду на те, як російська сторона почала активно розробляти різноманітні ударні безпілотники, стає зрозумілим, що в Москві усвідомили, як знизити витрати на масштабні атаки. Проте, тривалий час іранські дрони виконували, скоріше, роль елемента залякування, а не ефективного засобу для досягнення військових цілей. Саме тому було прийнято рішення про їх модернізацію.

Експерти розділяють процес модернізації іранського "шахеда" на два етапи. На першому з них російські фахівці намагалися замінити оригінальні деталі дрона на свої власні: вони змінювали матеріали, з яких виготовляли фюзеляж, додавали нові антени, встановлювали власні системи управління та навіть інтегрували сім-карти.

Після цього в дрон вмонтували китайський двигун, що значно підвищило його потужність і дозволило досягати висот, які важко досяжні для кулеметів або мобільних систем протиповітряної оборони. Крім того, російські військові активно аналізують місцевість і використовують дрони-розвідники для збору інформації, що дозволяє їм здійснювати більш точні удари. В результаті "шахеди" тепер літають на дуже низьких висотах, що створює додаткові труднощі для систем протиповітряної оборони.

Крім того, дрон "шахед" почав виконувати польоти за більш складними траєкторіями, здійснюючи маневри, а не прямолінійно рухаючись від однієї точки до іншої. Це ускладнило завдання для систем протиповітряної оборони. Проте, на загальну ефективність дрона це не мало істотного впливу — він залишався досить повільним, розвиваючи максимальну швидкість до 200 км на годину і зберігаючи свою незграбність. Пізніше, у травні 2024 року, російський президент Володимир Путін разом із міністром оборони Андрієм Бєлоусовим відправилися до Китаю. Як вважають деякі аналітики, цей візит став ключовим моментом для початку другого етапу модернізації "шахедів".

"Я замислювався, чому вони вирушили туди. Можливо, це було пов'язано зі зміною двигуна, чи, можливо, обговорювали реактивні технології, адже в Росії немає виробництва малогабаритних газотурбінних двигунів. А вже з лютого почали надходити повідомлення про те, що 'шахеди' зазнали змін", - зазначив авіаційний експерт Костянтин Криволап у коментарі для РБК-Україна.

Військові ліквідують безпілотник у Чернігівській області, 2024 рік (зображення: Getty Images)

Перше, про що експерту розповіли військові мобільних вогневих груп - реакція дрона на промінь прожектора. Уперше БПЛА, побачивши промінь, пікетував на групу ППО.

Пізніше з'явилася інформація про те, що ті ж самі "шахеди" почали виконувати роль розвідників. Спочатку один дрон здійснює політ на низькій висоті, збирає інформацію та передає її, а потім вже розпочинається масована атака, під час якої на цілі запускається численна кількість БПЛА. При цьому ударні дрони здійснюють свої операції з великих висот — приблизно 3-4 тисячі метрів, де їх фактично неможливо вразити мобільними вогневими групами.

З останніх головних модернізацій "шахеда" можна виокремити такі - дрони стали стійкішими до РЕБ завдяки системі навігації "Kometa-M", у деяких БПЛА виявили обертові панорамні камери, що обертаються і передають відео через мережеві канали. Їх оснащують новими типами бойової частини - не лише фугасною, осколково-фугасною чи запалювальною, а й касетною та кумулятивною. Також частину "шахедів" обладнали турбореактивними двигунами, які збільшують швидкість дрона на його кінцевій ділянці траєкторії польоту.

Крім цього, в окремих дронів фіксують елементи штучного інтелекту, а саме AI-модуль. Ця система дає змогу "шахеду" аналізувати візуальну, теплову і радіолокаційну інформацію в реальному часі та самостійно ухвалювати рішення, якщо зв'язок з оператором перервано. І що найважливіше - БПЛА може сам розпізнавати об'єкти, використовуючи алгоритми комп'ютерного зору. Тобто, він визначить, що перед ним - склад, вишка або залізничний вузол.

"Зовсім недавно в Шань-Джоу була виставка робототехніки, здебільшого там були дрони різних типів. Наземні, надводні, навіть підводні. Китайці дуже досвідчені в технологіях штучного інтелекту і управління надводними системами, і вони далеко пішли. Я не виключаю, що саме вони дозволили росіянам зробити ці "коробочки". Тому що в Єлабузі таких фахівців немає за визначенням. Там просто завод - ПТУшники-складальники, пара інженерів і все", - додає Криволап.

Після нападу на Україну 4 липня міністр закордонних справ Андрій Сибіга поділився у соціальних мережах зображенням фрагмента збитого "шахеда". На одному з елементів було вказано, що його виготовлено в Китаї у травні 2025 року.

"З кожним місяцем спостерігаємо за зростанням присутності китайських комплектуючих у дронах Shahed. Вони стають основною частиною. Росія поступово замінює американські та європейські елементи на китайські, які забезпечують "шахедам" кращу навігацію, дозволяють долати радіоелектронну боротьбу та підвищують точність ураження цілей," - підкреслив Владислав Власюк, уповноважений з питань санкційної політики.

Після того, як військові виявили китайські компоненти в "шахедах", Україна запровадила санкції проти кількох китайських підприємств. Проте, це навряд чи завадить Китаю продовжувати підтримувати Росію в модернізації її дронів. Таким чином, Київ має шукати ефективні способи реагування на цю ситуацію.

Декілька західних медіа повідомляють, що останнім часом зросла частка російських безпілотників, які успішно проходять через українську систему протиповітряної оборони. За їхніми даними, якщо раніше цей показник становив 10-15%, то тепер він досягнув 15-20%. Існує безліч факторів, що впливають на цю ситуацію: масовані удари, які раніше не спостерігалися, а також вдосконалення самих дронів. Ще одним важливим аспектом є висота, на якій ворог тепер запускає свої БПЛА.

Мобільна вогнева одиниця (зображення: Віталій Носач/РБК-Україна)

Улітку 2025 року в Україні вперше почали обговорювати дрони-перехоплювачі. У липні Reuters повідомило, що Київ планує інвестувати 6,2 млн доларів у розробку та масове виробництво таких безпілотників. Ці БПЛА призначені для протидії "шахедам" та іншим дронам-камікадзе, які атакують українські населені пункти. Як зазначає видання, перші випробування цих перехоплювачів вже відбулися, і їх результати задовольнили військове керівництво.

Дрон-перехоплювач, в принципі, має відносно невисоку ціну. Він значно дешевший у порівнянні з ракетами, здатними знищувати іранські безпілотники на великих висотах. Головна проблема полягає в тому, що кількість таких перехоплювачів наразі недостатня для ефективної боротьби з "шахедами". Крім того, щоб знищити один ворожий дрон, зазвичай одного перехоплювача виявляється замало.

У зв'язку з цим 23 липня перший віцепрем'єр-міністр цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив, що Україна готова законтрактувати всі дрони-перехоплювачі, які компанії встигнуть виготовити до кінця року. А за словами міністра оборони Дениса Шмигаля, його відомство вже уклало чотири контракти на ці перехоплювачі на суму понад 3 млрд гривень. Але щоб розігнати виробництво до тієї міри, коли на кожні 700 російських дронів у нас буде 700 перехоплювачів (а то й удвічі більше), потрібен час. Його в України немає, адже масовані атаки відбуваються регулярно.

Окрім цього, також необхідно виділити час для виконання так званого "бойового нальоту".

"Ці дрони працюють як FPV, тобто, потрібні оператори. Для того, щоб вражати ту кількість "шахедів", які застосовуються в атаці, а вони збиваються в зграї, потрібно на кожен "шахед" хоча б два дрони-перехоплювачі, а кожен дрон - це оператор. Тобто треба підготувати неймовірну кількість операторів, щоб мати можливість перехоплювати ці дрони. І оператори мають набратися досвіду", - додає Криволап.

Однак наразі, враховуючи обмежену кількість дронів-перехоплювачів, військове командування змушене діяти з наявними ресурсами. Наприклад, застосовують електронні засоби для глушіння сигналів або знищують дрони за допомогою легкомоторних літаків.

"Існують державні літаки, а також приватні, які задіюють стрільців для виявлення та знищення дронів за допомогою рушниці. Крім того, є й старі моделі, які, перш ніж заходити на ціль, виконують сниження. На цьому етапі їх також можна атакувати," - коментує військовий експерт і колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ Ігор Романенко в інтерв’ю РБК-Україна.

Мобільна вогнева група на нічному чергуванні (фото: Facebook)

Ще одна ініціатива, запропонована військовим керівництвом, полягає у залученні громадськості до боротьби з безпілотниками. У червні уряд затвердив експериментальний проект, метою якого є створення груп протиповітряної оборони на основі добровольчих формувань територіальних громад. Міністерство оборони зобов’язується навчати бажаючих, надавати їм необхідні засоби для знищення дронів, а також вести їх облік і виплачувати винагороду — деякі народні депутати згадують про суму в 100 тисяч гривень за знищений безпілотник.

Іншими словами, до тих пір, поки військові не отримають доступу до ефективного, економічного та масового засобу для систематичної боротьби з удосконаленими "шахедами", командування разом з урядом шукають альтернативні рішення. Чи принесуть ці зусилля позитивний результат, наразі важко оцінити.

Of course! Please provide the text you'd like me to make unique.

У сучасному конфлікті обидві сторони час від часу знаходять нові підходи та ідеї, щоб отримати перевагу. Українські війська першими почали активно використовувати безпілотники на передовій, завдяки чому здобули певну перевагу. Проте цей успіх виявився нетривалим, адже російська сторона також розвивається і швидко адаптується до змін. Як результат, з території Росії в Україну регулярно запускаються сотні дронів.

До тих пір, поки Росія не почне регулярно атакувати українські населені пункти сотнями безпілотників щодня, Київ має використати можливість повернути ініціативу. Дрони-перехоплювачі представляють собою дієвий засіб для протидії численним ворожим "шахедам", проте наразі Україна не діє проактивно.