"Шахед" на висоті 700 метрів – з землі виглядає не більшим за ворону: які заходи вжити, щоб зменшити кількість дронів, що проникають у міста?

-- Я чув, що в перші часи ваш підрозділ формувався з працівників Конституційного суду України. Чи це правда? -- запитую Сергія Сасу.

Так, це дійсно так. Дозвольте розповісти детальніше. У 2022 році я займав посаду судді Конституційного суду України. 28 лютого я відвіз свою родину в село, а сам повернувся до Києва разом із сином та зятем. Ми троє вступили до 112 бригади територіальної оборони. Маючи офіцерське звання, мені доручили організувати роту та призначили її командиром. Заступником командира став мій колега, суддя Конституційного суду України Віктор Кичун. На той момент мені вже було більше 60 років, і незабаром отримав повідомлення, що через вік не можу продовжувати службу в теробороні.

Слід зазначити, що напередодні початку повномасштабної війни, 1 січня 2022 року, набув чинності Закон про основи національного супротиву. Відповідно до цього закону, ми розпочали формування добровольчого підрозділу територіальної громади (ДФТГ). Ми вирішили назвати його "Мрія" на честь найбільшого літака у світі, який був знищений рашистами в аеропорту "Антонов" у Гостомелі.

Тепер щодо участі в нашому ДФТГ співробітників Конституційного суду України. В перші дні великої війни офіційно призначений виконувач обов'язків Конституційного суду України (не буду називати його прізвища) кудись поїхав і не виходив на зв'язок. Тож мені випало зайняти це місце, адже я був старшим за віком суддею Конституційного суду України. Скликав збори колективу, розповів, що організується добровольче формування і багато хто вирішив долучитися до нього. Тож, дійсно, спершу основу нашого ДФТГ "Мрія" складали співробітники цього суду.

Невдовзі до нашої команди почали приєднуватися друзі, знайомі та знайомі знайомих. Крім того, до нас долучилися кілька суддів Верховного суду України. Проте наразі судді становлять близько семи-восьми відсотків від загальної кількості наших членів.

-- Це правда, що "шахеди" полюють на мобільні вогневі групи?

Я отримав цю інформацію, але не можу її ані підтвердити, ані спростувати. У нас не було подібних ситуацій.

-- Що ворог розміщує на безпілотниках-"обманках" "герберах"?

- Кладе всередину по два жмути фольги, щоб наші засоби виявлення фіксували їх як повноцінні ударні дрони. По "герберах" доводиться стріляти, витрачати боєприпаси. А вони фактично пусті -- без бойової частини (вибухівки).

-- Збивати їх складно?

- На жаль, так. Вони пінопластові. Щоб їх уразити, слід влучити в двигун. Він маленький -- десь 40 на 60 сантиметрів. Ці "обманки" відволікають від небезпечних цілей і виснажують ППО.

-- Ви використовуєте засоби РЕБ, щоб дезорієнтовувати і саджати ворожі безпілотники?

Ми знищуємо безпілотники за допомогою кулеметів, тоді як спеціалізовані підрозділи займаються використанням засобів радіоелектронної боротьби. Якщо дрон знаходиться на великій висоті, РЕБ здатен його приземлити. Проте, якщо він літає на низькій висоті, це стає набагато складнішим завданням.

Яка найбільша висота, на якій можуть діяти безпілотники, що використовуються вашими вогневими групами з кулеметами?

Приблизно два кілометри. Варто зазначити, що довжина "шахеда" складає три з половиною метри, а ширина — близько трьох метрів. Коли він пролітає на висоті 700 метрів, з землі (при звичайному спостереженні) виглядає не більшим за ворону. Тому влучити в нього досить важко. А якщо він піднімається до двох тисяч метрів, то для його виявлення потрібні потужні технічні засоби. Такі засоби є і використовуються. Безпілотники можуть бути збиті, але це потребує складних технологічних рішень. А в умовах морозної погоди завдання стає ще більш ускладненим.

Які причини проникнення ворожих БпЛА в повітряний простір Києва?

Нагадую, що восени 2022 року, коли Росія почала атакувати тилові українські міста за допомогою "шахедів", ці безпілотники деякий час без перешкод потрапляли до Києва, завдаючи шкоди різним об'єктам. Проте незабаром були створені оперативні вогневі групи, які почали збивати ці дрони.

Російські війська почали шукати нові способи протидії: змінюючи висоту та швидкість польоту (іноді піднімаються вище хмар, а іноді – опускаються нижче), атакуючи з різних напрямків, а також запускаючи безпілотники "табунами", до складу яких входять як "шахеди", так і "обманки" на кшталт "гербер". Завдяки цим тактикам деякі "шахеди" все ж таки прориваються до столиці. Противник намагається знайти слабкі місця в нашій обороні та постійно вдосконалює свої методи, тож ми повинні бути на чеку і не відставати від його стратегій.

Президент України Володимир Зеленський підкреслює, що результати у боротьбі з "шахедами" залишають бажати кращого, і вживає необхідні кадрові зміни. Які, на вашу думку, аспекти "малої" протиповітряної оборони потребують поліпшення?

- Захист від ударних ворожих дронів має бути більш ешелонованим, сконцентрованим на їх найвірогідніших маршрутах (не тільки в Київській, але й в сусідніх областях, зокрема, Чернігівській і Сумській). Для цього вогневих груп має бути якомога більше, передусім за межами Києва -- щоб збивати дрони за містом. Але й в столиці повинні лишатись вогневі групи -- щоб добивати безпілотники, яким все ж вдається прорватися в Київ.

Необхідно підвищити能力 вогневих груп, зокрема шляхом поліпшення їхнього забезпечення засобами для виявлення та нейтралізації безпілотних літальних апаратів. Це включає використання оптико-електронних систем SkyLock, цифрових платформ для моніторингу повітряних загроз, таких як "Скай-мапа", а також обладнання для нічного бачення, нічних прицілів, транспортних засобів і пального. Витрати на ці заходи повинні покриватися органами місцевої влади, адже це критично важливе питання безпеки для наших населених пунктів.

Ваші вогневі підрозділи застосовують дрони-перехоплювачі для нейтралізації "шахедів" і "гербер"?

Актуальне питання. У червні 2025 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 699, яка визначила завдання по залученню вогневих груп добровольчих формувань для знищення ворожих безпілотників за допомогою дронів-перехоплювачів. Ми вже ініціювали підготовку першої групи пілотів для цих дронів. Готові продовжувати цю підготовку на регулярній основі, але для цього необхідні відповідні ресурси.

Чи були у вас дрони-перехоплювачі для підготовки початкової групи?

-- Так. Для її підготовки ми змогли роздобути п'ять навчальних і стільки ж бойових дронів.

Для успішного розвитку в цій сфері вам необхідне надійне постачання дронів-перехоплювачів?

Вірно. Однак цього недостатньо — необхідно залучати саперів до складу команд, які використовуватимуть такі дрони. Адже саме ці фахівці повинні встановлювати, а за потреби і демонтувати бойові елементи (вибухові заряди) на перехоплювачах.

-- Навіщо знімати ці боєприпаси?

-- Дрон-перехоплювач може й не влучити в безпілотник противника. В такому разі є сенс повернути дрон назад, і зняти боєприпас. А коли в зоні відповідальності вогневої групи залетить наступний безпілотник ворога, знову встановити на перехоплювач бойову частину і запустити його по цілі.

Чи відсутні сапери та мінери у добровольчих підрозділах?

На жаль, наразі це неможливо. Тому варто організовувати вогневі групи спільно з військовими підрозділами, які контролюють та керують відповідними добровольчими формуваннями. Ці бойові частини залучатимуть до співпраці своїх саперів і мінерів.

Для підвищення результативності мобільних вогневих груп добровольчих формувань необхідно не лише забезпечити їх дронами-перехоплювачами, але й надати переносні зенітно-ракетні комплекси (ПЗРК). Крім того, важливо дозволити використання цієї зброї для знищення цілей не лише вдень, а й уночі, коли здійснюються масовані атаки ворожих безпілотників. Для цього слід оснастити ПЗРК сучасними системами наведення, що працюють у темряві.

До речі, раніше ми мали навчальний центр, в якому підготували близько восьми тисяч операторів переносних зенітно -ракетних комплексів таких, як, NLAW, Stinger, тощо.

Щодо навчання додам ще, що маємо центр з підготовки операторів різних типів БпЛА. Він отримав відповідний сертифікат Міністерства оборони України. Від початку великої війни кількість людей, які пройшли в ньому навчання, також складає біля восьми тисяч.

-- Яке озброєння мають вогневі групи "Мрії"? -- ставлю питання Сергію Сасу.

- Різні типи кулеметів. Спершу нам видали ручні кулемети ДП-27 (Дегтярьова піхотні, які випускали, починаючи з кінця 1920-х років -- Авт.) і спарені кулемети "Максим". Зараз маємо значно сучаснішу зброю, в тому числі крупнокаліберні кулемети: радянські ДШК, "Утес", спарені зенітні кулеметні установки ЗКУ, натівські Browning, Canik, а також російський "Корд".

-- Держава забезпечує ваш підрозділ всім необхідним для бойової роботи?

Ні, це не зовсім вірно. Відповідно до законодавства, держава забезпечує добровільні формування територіальних громад (включаючи наше) лише зброєю та боєприпасами.

Зрозуміло, ви повинні самостійно піклуватися про всі інші аспекти?

- Саме так. Решту питань забезпечення бойової роботи вирішуємо самостійно. Мова йде про автівки, паливо, засоби спостереження і наведення (системи Skylock і "Скай-мапа"), обмундирування, харчування на вогневих позиціях, тощо.

Яка кількість вогневих підрозділів?

-- В кожній від шести до восьми людей -- залежно від наявних у них засобів виявлення і ураження. Слід розуміти, що кожна вогнева група -- це злагоджений колектив.

Члени вогневих груп виконують цивільні завдання, а вночі, у свій вільний час, охороняють небо над Києвом.

- Вони заступають на чергування не на ніч, а на добу (з восьмої ранку до восьмої ранку наступного дня). Люди у нас найрізноманітніших професій: бізнесмени, співробітники підприємств, установ і організацій, держслужбовці, судді, народні депутати, співаки, музиканти, танцюристи. У нас багато людей, які звільнилися зі Збройних сил України за станом здоров'я. Також в "Мрії" є люди, які відсиділи значні строки в місцях позбавлення волі.

Ознайомтесь також: Досягає мети за 6 хвилин, оснащена ядерною боєголовкою, практично не підлягає знищенню засобами ППО: що відомо про російську ракету "Циркон"

-- Скільки діб на місяць має чергувати кожний учасник підрозділу?

Не менше ніж два дні. Кожен обирає час, який йому підходить: для когось це вихідні, а для когось — будні. Хтось бере вихідний з роботи, а інші оформлюють відпустку.

А якщо з будь-яких причин особа не може виконувати цілодобові чергування, чи доведеться їй звільнитися?

-- Ні. Як виняток допускаємо чергування 12 годин, або тільки в денний чи нічний час.

Яка кількість учасників у вашій волонтерській групі?

На основі особистого досвіду ми дійшли висновку, що не може бути великої кількості людей.

-- Тобто нові люди вам потрібні?

Отже, щоб полегшити навантаження на тих, хто постійно виконує чергування — адже це непросто, особливо в зимовий період. Крім того, бувають випадки, коли хтось хворіє або не може взяти відпустку з роботи. Тому закликаю мешканців Києва, які бажають охороняти небо над столицею, приєднатися до нашої команди.

Чи проходять нові учасники навчальний курс?

Отже, це двотижневі тренінги в спеціалізованому центрі, де працюють кваліфіковані експерти. Ми навчаємо військовій тактиці та психології, основам роботи саперів і мінерів, а також тактичній медицині. Після цього навчання продовжується безпосередньо на вогневих позиціях, де нові військовослужбовці отримують практичні навички роботи зі зброєю, що використовується в конкретній вогневій групі.

Варто зазначити, що ветерани бойових дій, які здобули бойовий досвід та володіють навичками використання зброї, можуть бути звільнені від проходження навчання на наших базових програмах.

Чи правильно я зрозумів, що оплата за чергування у вогневих групах не здійснюється?

-- Так, не виплачується. Більш того: хто має можливість, ще й своє приносять. Чимало наших людей використовує власний транспорт для чергувань. До того ж, друзі нашого підрозділу щодня готують на волонтерських засадах по 100 обідів (з наших продуктів), які ми розвозимо на вогневі позиції.

Ознайомтесь також: Дроноловець: таємна зброя США успішно протестована в Україні.

-- Скільки років найстаршому і наймолодшому учасникам вашого добровольчого формування?

У нас є один студентський підрозділ, в якому здебільшого молодь до 25 років. Серед них є дівчина на ім'я Вікторія, яка приєдналася до нас після закінчення школи. Вона вже майже три роки з нами і так само, як і інші, чергує на вогневих позиціях. Щодо старшого покоління, то тут є досвідчені люди, яких я називаю "мудрими". Серед них є навіть генерали та полковники, які активно допомагають нам у вирішенні багатьох організаційних питань і також чергують на вогневих позиціях. Найстаршому учаснику нашої команди "Мрія" 75 років, і він в минулому був льотчиком-випробувачем. Ця особа пройшла навчання на оператора дронів-перехоплювачів, які призначені для знищення безпілотників. Ми дуже сподіваємось, що Постанова уряду № 699 запрацює, і ми отримаємо дрони-перехоплювачі.

Яким чином функціонує служба вогневих груп під час морозів?

- Дивіться, ми за будь-якої погоди беремо участь в захисті Києва від ворожих безпілотників. Думаю, слід заначити, що маємо два види вогневих груп: стаціонарні і мобільні. Стаціонарні знаходяться в пунктах постійної дислокації. Там є засоби зв'язку, електропостачання, тепло, вода. Коли оголошується повітряна тривога, ці вогневі групи лишаються на своїх позиціях.

Мобільні вогневі групи мають свої постійні бази, але у випадку повітряної тривоги та сигналу "готовність номер один", вони швидко вирушають у визначені місця на автомобілях для виконання військових завдань. Варто зазначити, що на вогневих позиціях встановлені генератори, що дозволяє особовому складу заряджати планшети, рації та телефони, а також підігрівати їжу чи кип'ятити воду.

Чи я правильно зрозумів, що мобільні вогневі групи виїжджають у призначені їм сектори, тоді як стаціонарні групи забезпечують захист конкретних об'єктів?

Так, абсолютно вірно. Щодо вашого запитання про морозні умови, то буває, що вогневі групи тривалий час опиняються в умовах сильного холоду – від цього нікуди не втечеш. Наприклад, я мав змогу чергувати при температурі мінус 10 градусів, коли стан "готовності номер один" тривав з вечора до ранку – близько восьми годин без перерви. В іншому випадку, я чергував при мінус 16. Ми були в автомобілі на березі річки, де холодний вітер буквально проникав до кісток. Проте всі ми прийшли до нашого добровільного формування територіальної громади за власним бажанням, готові захищати Україну. Тому на труднощі не нарікаємо.

Командир групи ручного розмінування Олена Бориславська поділилася деталями своєї професії, що пов'язана із знешкодженням мін та небезпечних вибухових боєприпасів.