В пориві вогняної небезпеки він рятував своїх товаришів: розповідь про полтавського десантника.

Солдат Дмитро Гонтарь, що служить у роті охорони Полтавського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, поділився своєю історією бойового досвіду.

Дмитро розпочав свою кар'єру з рядової служби в повітряно-десантних військах і поступово досяг участі у сучасних оборонних операціях у складі Збройних сил України. Про його шлях написав Полтавський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.

Незважаючи на труднощі зі здоров'ям та рекомендації медиків, він вирішив залишити свою роботу охоронцем і у віці 50 років без вагань долучився до захисту України з самого початку повномасштабного вторгнення Росії.

За словами Дмитра, у нього була можливість виїхати за межі країни, але він вирішив залишитися та приєднатися до зведеного штурмового підрозділу "Одін", де служили його товариші та друзі.

Підрозділ активно залучався до бойових дій у Донеччині, зокрема у складних операціях поблизу міст Бахмут і Зайцеве.

У одному з боїв товариш Дмитра, Юрій Левковський, проявив неабияку відвагу, ризикуючи своїм життям, щоб врятувати друга. Тим часом, сам Дмитро не раз виступав на допомогу пораненим побратимам, намагаючись витягнути їх із зони ворожого вогню під час запеклих сутичок.

Дмитро також розповів про важкі бої на Лиманському напрямку та боротьбу з ворожими ДРГ на Чернігівщині.

Його команда завжди успішно справлялася з покладеними завданнями і не відступала з жодної позиції. Проте воїн наголошує, що втрати серед українських солдатів були значними, оскільки російські війська мають високий рівень підготовки та оснащення.

Після ротації підрозділ "Одін" знову прибув до Полтави для відновлення сил і відпочинку. Дмитро тепер служить у почесному караулі та займається підготовкою мобілізованих, готуючи їх до навчальних зборів.

Воїн закликає українців не боятися і готуватися до захисту своєї країни, тренуватися та вивчати військову справу, аби бути готовими протистояти ворогу.

"Солдатами не народжуються, ними стають... Я вижив, бо був налаштований на це", -- підкреслює Дмитро, додаючи, що кожен українець має бути готовий захищати свою землю та своїх близьких.

Нагадаємо, 057 писав про тих, хто звільняв Харківщину від окупантів. Історія 25-ї бригади ЗСУ