Росія адаптувала свою стратегію атак на критично важливі об'єкти України: які можуть бути наслідки?

Україна стала набагато підготовленішою до захисту своєї критичної інфраструктури від обстрілів, порівняно з попередніми роками.

Україна наразі краще готова протидіяти обстрілам критичної інфраструктури та ліквідовувати їхні наслідки, ніж у попередні роки. Про це пише Владислав Обух, журналіст ZN.UA, в статті "РФ посилює енерготерор. Як пережити зиму".

Як пише автор, по-перше, такі атаки вже не є для населення та бізнесу України несподіваними. По-друге, в країні вже більше систем ППО для захисту енергооб'єктів. По-третє, самі енергооб'єкти краще (хоча, як з'ясувалося, далеко не так, як мало би бути на четвертому році повномасштабної війни) захищені фізично, принаймні від ударів БПЛА та від непрямих влучань.

"На щоденному рівні українці значно краще усвідомлюють, як діяти в ситуаціях, коли зникають електрика та вода, і підготували відповідні запаси. Принаймні, свічки вже не є єдиним засобом для аварійного освітлення в наших домівках", - підкреслює автор.

Проте супротивник також зазнавав удосконалень.

"По-перше, було змінено технічні параметри засобів, які використовуються для ураження мирних населених пунктів України. Російські балістичні ракети стали менш уразливими для систем протиповітряної оборони, таких як Patriot, завдяки квазібалістичній траєкторії. З'явилися швидкі реактивні безпілотники, а дрони типу "шахед" та "герань" стали літати на більших висотах та триваліший час, покращуючи свої маневрові можливості. Це призвело до суттєвого зниження ефективності наших мобільних ППО. Крім того, ми стикаємося з нестачею проміжних систем, які могли б вражати безпілотники на середніх і великих висотах без використання дорогих та обмежених ракет ППО, а дрони-перехоплювачі також поки що не виробляються у необхідній кількості", - зазначає автор.

Крім того, ворог змінив тактику своїх атак. Якщо раніше Росія концентрувалася на ударах по об'єктах генерації та великих підстанціях, одночасно б'ючи по них у різних регіонах. То зараз послідовно здійснюються масовані удари по енергоінфраструктурі в одному, двох чи трьох регіонах.

"У 2022-2023 роках удари по енергетичній інфраструктурі були настільки ж інтенсивними, як і тепер. Однак тоді атаки ворога були розосереджені, вражаючи різні частини енергосистеми одночасно. Натомість сьогодні акцент робиться на конкретні регіони: вже сталися масштабні системні напади на східні та північні області, зокрема на Дніпропетровщину, Чернігівщину та Сумщину. Саме тому в окремих місцях ситуація виглядає вкрай критично", -- зазначає в коментарі ZN.UA голова Бюро комплексного аналізу та прогнозів Сергій Дяченко.

Дяченко відзначив, що Україна значно покращила свою готовність до подібних атак, особливо в аспекті реагування на їхні наслідки. Наприклад, ми спостерігали, як оперативно (з деякими винятками) вдалося відновити електропостачання для сотень тисяч мешканців Києва.

Познайомитися з іншими працями автора можна, перейшовши за цим посиланням.