Рівень звуку в умовах війни: як підтримати спокій населення?

Здається, говорити про рівень шуму під час війни -- абсурд: яка тиша можлива в такій ситуації? Адже не лише на фронті, а й у глибокому тилу рвуться ракети, вибухають бомби, гудуть "шахеди". Цей ворожий ракетно-дроновий терор виснажує людей навіть у далеких від лінії зіткнення містах і селах: вони не сплять ночами, сидять у підвалах, погребах, підземних переходах та інших схованках, а вранці знову мають іти на роботу, у поле, на службу чи навчання. Тому години спокою сьогодні важливі як ніколи, а будь-що, що нагадує грім і какофонію війни, лякає.

Речі, які в мирний час здавалися незначними — як петарди, гучна музика, мопеди, скутери та перфоратори — сьогодні становлять серйозну загрозу для фізичного і психологічного благополуччя людини. Звуки, що раніше сприймалися як звичні, перетворилися на джерела дискомфорту, стресу та втоми, заважаючи нормально спати і жити, як у містах, так і в селах. Особливо тривожить шум від двоколісного транспорту, який нагадує "шахедів", і викликає страх не менше, ніж самі безпілотники. Таким чином, те, що раніше вважалося дрібницею, стало важливим чинником нашого життя.

Після 2014 року, коли невідомі особи почали запускати заборонені феєрверки, це негативно вплинуло на психічний стан військових, які повернулися з зони АТО. 24 лютого 2022 року ситуація кардинально змінилася: тепер агресор сам запускає свої "феєрверки". Однак, і сьогодні існують "невідомі", які продовжують тероризувати мирних жителів своїми специфічними діями.

У селах, розташованих неподалік від великих міст, зокрема Києва, діють мобільні вогневі групи, що складаються з 2-3 військовослужбовців, озброєних кулеметами та розміщених на пікапах. Вони полюють на "шахеди", намагаючись вловити їх звук, схожий на мотори мопедів. У народі ці безпілотники часто називають "мопедами". Уявіть собі ситуацію: після безсонної ночі, проведеної в підвалах, військові та місцеві жителі чують звук "шахеда", але це виявляється лише мотокоса, якою хтось косить траву о шостій ранку.

Ситуація в містах виглядає значно складніше: хоча мотокос тут не так багато, зате існує безліч мопедів, скутерів і мотоциклів, які мчать, не зважаючи на можливі наслідки своєї поведінки. У Києві щорічно фіксується понад 4 тисячі нових двоколісних транспортних засобів, і така ж кількість реєструється в Київській області. Ці цифри відносяться до періоду повномасштабної війни. Яка була ситуація до цього, залишається невідомим.

Ледь розпочавшись ранок, як тільки закінчується комендантська година, тисячі так званих "шахедів" вирушають на вулиці, вносячи шумове навантаження на мешканців столиці та інших населених пунктів. Хоча їхні власники можуть вважати свої вчинки правомірними, питання залишається надзвичайно важливим.

Редакція ZN.UA направила запити до Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України та до Київської міської державної адміністрації щодо дозволеного рівня шуму, санкцій за його порушення та інформації про відповідальних за контроль за його дотриманням і результати цього на практиці.

Проте, давайте розглянемо все поетапно.

Обидва міністерства посилаються на Державні санітарні норми, які регулюють допустимі рівні шуму в житлових і громадських приміщеннях, а також на території житлової забудови. Ці норми були затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я від 22 лютого 2019 року №463. Дивно, що це лише наказ одного міністерства, а не закон України чи рішення Кабінету Міністрів. Проте, в ньому чітко зазначено, що максимально допустимий рівень шуму в житлових і громадських будинках не повинен перевищувати 55 дБ вдень (з 7:00 до 23:00) і 45 дБ вночі (з 23:00 до 7:00). Для порівняння: 60 дБ – це рівень звичайної розмови на відстані одного метра або шум кухонної витяжки, тобто ці норми досить комфортні для людського вуха, проте існують певні нюанси.

Київська міська державна адміністрація у своїй відповіді звертає увагу на детально прописаний нормативний акт, що регулює рівень шуму — "Правила благоустрою міста Києва", прийняті ще в 2008 році.

Вдень допустимий рівень шуму становить 40 дБ, а вночі — 30 дБ. На відміну від розпоряджень Міністерства охорони здоров'я, Правила чітко вказують: "Гучні звуки під час експлуатації виробничого обладнання, інструментів, вибухівки, піротехнічних засобів та інших шумних установок в житлових будинках, гуртожитках, на прибудинкових територіях і в зонах відпочинку заборонено в нічний час з 22:00 до 8:00". Аналогічні обмеження діють і в інших великих містах та обласних центрах країни. Наразі багато місцевих рад запроваджують свої власні норми щодо рівня шуму на вулицях, хоча їхня реалізація може стикатися з певними труднощами, про які йтиметься далі.

Усі три поважні інституції відповіли, що у статті 182 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) передбачено, що порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на громадян у розмірі від п'яти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85-255 грн) і накладення штрафу на посадових осіб і громадян -- суб'єктів господарської діяльності -- від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (255-510 грн).

У випадку повторного правопорушення в межах року, суми штрафів можуть збільшитися до 255-510 і 850-2550 гривень відповідно, а також передбачено вилучення "об'єктів, що спричиняють порушення тиші".

Протоколи про правопорушення за статтею 182 КУпАП мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ, тобто Національної поліції, і, як повідомило ZN.UA МВС України, за сім місяців цього року "оформлено 4765 адміністративних матеріалів". Однак залишається невідомим, з якого приводу складено ці матеріали -- щодо дебошира в квартирі чи мотоцикліста на дорозі. Стаття одна.

Отже, на основі відповідей від МВС, МОЗ та КМДА складається враження, що "все добре, прекрасна маркіза": рівень шуму визначено, санкції існують, і наша поліція нас охороняє. Але чому ж тоді навколо так шумно? Тож давайте розглянемо цю ситуацію більш детально.

По-перше, варто підкреслити, що в оригінальному наказі №463 вказані такі часові інтервали: день — з 8:00 до 22:00, ніч — з 22:00 до 8:00. Крім того, документ містить перелік із 48 видів приміщень і територій, для яких встановлені різні допустимі рівні шуму, що можуть досягати 70 дБ. Проте найголовніше — у наказі постійно згадується про "території, що безпосередньо межують з..." чимось, а варто вийти на вулицю, в сквер чи, наприклад, на пляж, як ми потрапляємо в зону абсолютної шумової та правової невизначеності! Який рівень шуму є допустимим на автошляхах? Чи дозволяється їздити на мотоциклах у парках? Або вмикати гучну музику в лісі? Чи можна розганятися на скутері по Козинці та Дніпру? Відповіді на всі ці питання відсутні як у листах міністерств, так і в наказі Міністерства охорони здоров’я.

По-друге, жодні нормативні акти не встановлюють обмежень на допустимий рівень шуму на дорогах (принаймні я таких не знайшов). Понад те, законодавством не встановлено, що при технічному огляді транспортних засобів (ТЗ) узагалі здійснюється перевірка рівня шуму, в цьому разі перевіряється лише, чи нема втручання в системи транспортного засобу. Додамо, що техогляду підлягають лише ті ТЗ, для яких встановлено проведення обов'язкового технічного контролю, приміром, для пасажирських перевезень. Отже, левова частка легкових і вантажних автомобілів, а також незчисленна орда двоколесих ТЗ ні під який контроль, де можна (випадково!) спіймати порушників, узагалі не підпадають! Тому і продовжують на дорогах ревіти монстри без глушників.

Нарешті, у цьому контексті ми спостерігаємо певну конкуренцію норм права. Згідно з Законом України "Про систему громадського здоров'я", контроль за захистом населення від негативного впливу шуму покладається на органи державного нагляду (контролю), які відповідають за дотримання санітарного законодавства (частина 8 статті 32). Це, зокрема, включає Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба).

Отже, підсумовуючи, можна сказати, що законодавство, яке регулює питання шуму, існує, санкції за його порушення визначені, а виконавці навіть призначені — їх двоє. Проте залишається незрозумілим, чи існує реальний моніторинг та адекватні покарання за порушення, пов’язані з "мопедами". Можливо, їх немає.

На сьогоднішній день існує безліч рішень від місцевих органів влади, які забороняють пересування двоколісних транспортних засобів, таких як мотоцикли, скутери та мопеди, у нічний час – з 22:00 до 8:00. Такі рішення ухвалили Березнівська громада в Рівненській області, а також Козелецька та Менська громади на Чернігівщині, і це стосується ситуацій, коли рівень шуму перевищує допустимі санітарні норми. Для порівняння: звук, що видає працюючий мотоцикл, досягає 65 дБ, що значно перевищує допустимі 55 дБ. Але хто буде слідкувати за дотриманням цих рішень та їх виконанням?

Діючий закон України "Про Національну поліцію" обмежує право поліції на перевірку технічного стану автомобілів та інших транспортних засобів. Більше того, він містить чіткий перелік обставин, за яких поліцейські можуть зупиняти транспортні засоби. У випадку з очевидним перевищенням рівня шуму, з великими застереженнями можна застосувати два пункти: "якщо існують явні ознаки, що вказують на технічну несправність транспортного засобу" та "якщо є дані, які свідчать про те, що транспортний засіб або вантаж можуть бути використані для вчинення адміністративного правопорушення".

Багато любителів швидкої їзди брутально вирізають каталізатори із своїх мотоциклів та авто, збільшуючи тим самим потужність двигуна. Це цілком правомірно можна вважати технічною несправністю. На слух такий ТЗ вирізняється із загального потоку дуже сильно, тому рішення зупинити та покарати порушника залежить лише від бажання та сумління поліцейського. Агов, МВС!

У другому випадку зрозуміло, що гучний транспортний засіб є інструментом порушення "Правил благоустрою". Однак, чи можна вважати сприйняття рівня шуму поліцейським на слух "інформацією"? Це питання, на яке повинна дати відповідь службова інструкція. І знову, МВС, де ви?

Однак і далі можна спіткнутися об підводні камені. Припустимо, поліція зупинила гучний мопед, далі вона повинна скласти протокол про адмінпорушення, він має містити фактичні дані, що виступатимуть доказами у справі (вимоги статті 251 КУпАП). Які? Очевидно, заміри рівня шуму з допомогою шумоміра (яких повно продається в Інтернеті). Технічно це зробити просто, але поліція на це не має повноважень, це може зробити лише інспектор Держпродспоживслужби! Отже, складання протоколу організувати можна, але це перетворюватиметься на цілу епопею...

На даний момент у Київській міській державній адміністрації перебуває в процесі реалізації петиція №13161 з вимогою "Посилити контроль за рівнем шуму, який створюють транспортні засоби на вулицях столиці". В умовах нинішнього двовладдя в Києві виконати цю петицію вкрай складно через політичні обставини, і незрозуміло, яким чином це можливо в рамках чинного законодавства. Можливо, доведеться обмежитися якимось неповноцінним рішенням, подібним до тих, що вже були ухвалені в інших громадах.

Зате "в ногу з часом" начальник КМВА Тимур Ткаченко, який (чомусь у Телеграмі, а не на офіційному веб-сайті) обіцяє розібратися з мопедами.

Тут варто нагадати йому, що спочатку слід розібратися з головами РДА, які брутально не виконали його розпорядження від 21.03.2025 року №204 і не скасували підвищення тарифів на обслуговування житла для киян. А вже потім братися за мопеди.

Отже, законодавство є, але реальних, а не популістських механізмів контролю за його дотриманням -- контролем рівня шуму на дорогах -- нема. Як і актуального підходу держави до проблеми, зумовленої війною та її новими "шумами". Тому, з одного боку, необхідно в терміновому порядку розробити та ухвалити низку нормативних актів, які надали б Національній поліції додаткові до існуючих механізми здійснення такого контролю. А з іншого боку, Нацполіція цілком може користатися тими, які дає їй у руки чинний Закон "Про національну поліцію" (описані вище). В іншому разі розлючений нарід незабаром почне ночами колоти шини усім мопедам підряд або ж на шоломи мотогонщиків полетять цеглини та пляшки. Це означатиме, що терпець людей урвався, й це вкрай неприємно та небезпечно...

Наостанок щодо драконівського, на мій погляд, проєкту закону від 04.08.2023 року №9564, який пропонує підняти штрафи "за шум на дорогах" до 17 000-34 000 грн. Вважаю це чистим популізмом у дусі більшості прожектів "зеленої квазімонобільшості". Річ не в тім, щоб піймати якогось цапа-відбувайла на мотоциклі та оштрафувати під об'єктиви телекамер, а в тому, щоб налагодити постійний моніторинг рівня шуму на дорогах, бо лише це оберігатиме здоров'я втомлених війною людей.