Луки, де "розцвітають" вибухові пристрої

Протягом півтора року міжнародна організація HALO Trust, що спеціалізується на розмінуванні, очистила більше 170 гектарів території на півдні України.

HALO Trust працює в Україні з 2016 року. До повномасштабного вторгнення її фахівці обстежували та розміновували Донеччину й Луганщину. На початку великої війни організація створила оперативний штаб у Броварах на Київщині, до якого долучилися близько 200 її співробітників. Зараз демінери працюють у Київській, Чернігівській, Сумській, Харківській, Херсонській та Миколаївській областях. Кажуть, що родюча південна земля, на якій мають цвісти квіти та рости хліб, - друга за забрудненістю вибухонебезпечними предметами після сходу. Тут уже знайшли близько 14 000 вибухонебезпечних предметів.

Кореспонденти агентства Укрінформ зафіксували процес розмінування територій у Баштанському районі Миколаївської області.

Кожен знешкоджений вибуховий пристрій - це порятунок життя.

Ми відвідали одне з селищ, що знаходиться на відстані 50 км від Миколаєва. Цей населений пункт не зазнав окупації, і активні бойові дії тут не відбувалися. Тому місцеві поля залишилися чистими від "важкої" вибухівки, що дозволяє використовувати техніку під час розмінування. Проте сапери все ще знаходять чимало небезпечних предметів, серед яких касетні боєприпаси, артилерійські снаряди різних калібрів, мінометні міни та інші загрози.

Фахівці кажуть, що гуманітарне розмінування починається з нетехнічного обстеження. На цьому етапі групи виїжджають до населених пунктів, де спілкуються з головами громад та жителями. Потім проводиться розвідка дронами, що дає інформацію про землі, які вважають забрудненими і через це не використовують за призначенням. Після перевірки частина території стає придатною для використання.

Коли група, що займається нетехнічним обстеженням, визначає межі території, яка потребує розмінування, вона передає дані про потенційні загрози спеціалістам з розмінування, які приступають до виконання робіт.

- Наші групи нетехнічного обстеження виявили дві ділянки, що потребують очищення. Площа однієї - майже сім гектарів. Роботи з розмінування на ній розпочали 15 листопада. Станом на зараз вдалося розмінувати 1,8 гектара землі. Ми знайшли та знищили артснаряд калібром 120 мм, а також шість одиниць снарядів калібром 23 та 30 мм. На другій ділянці площею вісім гектарів працюємо з 20 лютого. Тут уже виявили три снаряди калібром 23 та 30 мм, а також передню частину ракети РСЗВ "Град". Здається, що це - небагато, але кожен знешкоджений снаряд - врятоване людське життя, - розповідає керівник операційного напрямку на півдні Роман Зозуля.

Зазначає, що, хоча на цій території не було ворога, його відбитки можна виявити навіть у підземних шарах.

- За словами фахівця, під час ручного розмінування ми досягаємо глибини до 15 см, тоді як під час механічного процесу ця глибина становить 30 см.

У 2024 році організація здобула акредитацію на проведення робіт із знищення вибухонебезпечних предметів. Раніше демінери лише займалися виявленням вибухівки та інформуванням Державної служби України з надзвичайних ситуацій про виявлені знахідки.

Раніше для знищення боєприпасів ми завжди співпрацювали з ДСНС. Однак після отримання акредитації ми сформували власну команду, яка займається ліквідацією вибухонебезпечних предметів. Проте, бувають ситуації, коли наші спеціалісти не в змозі самостійно впоратися зі знищенням або переміщенням небезпечних знахідок. У таких випадках ми звертаємося за допомогою до ДСНС. Це особливо стосується ситуацій, коли вибухонебезпечні предмети виявляються поблизу житлових будинків. З "Калібрами" та подібними загрозами також працюють фахівці ДСНС. Наша експертиза охоплює протипіхотні, протитанкові та мінометні міни, а також артилерійські снаряди, - розповідає Зозуля.

Він походить із Краматорська і працює в організації з 2018 року. На його думку, важко усвідомлювати, що зусилля, витрачені на розмінування сходу, стали безрезультатними через повномасштабну агресію, і тепер рідні землі стали значно більш забрудненими.

- Болить за Донеччину. Там дуже багато зроблено. Але я вірю, що ми все надолужимо. Робимо добру справу. Мене дуже тішить це, також допомагає підтримка близьких, вони мною пишаються, - каже.

ДЕМІНУЮТЬ ЕКС-АЙТІШНИКИ, ПЕДАГОГИ ТА ФАХІВЦІ З МАНІКЮРУ.

У HALO Trust нових демінерів готують з основ за 25 днів.

Людина повинна мати добрий стан здоров'я, а також гарний зір і слух. У нашій команді працюють колишні айтішники, вчителі та майстрині манікюру. Ми прагнемо наймати працівників із тих населених пунктів, де проводимо нашу діяльність. Це забезпечує фінансову підтримку для них та їхніх родин. Бажаючих багато, адже в умовах війни знайти роботу з гарантованою зарплатою двічі на місяць - це справжній виклик, - зазначила медіаменеджерка організації Олена Шустова.

Постраждала земля з попередженнями про небезпеки.

По обидва боки дороги розташовані знаки, які вказують на небезпечні території – тут земля не перевірена, і краще не ризикувати. Серед весняної зеленої рослинності височать червоні стовпчики, що вказують на потенційну загрозу. Пронизливий крижаний вітер проникає до самої суті, проте піротехніки продовжують свою роботу. Команди, що займаються ручним розмінуванням, з металошукачами перевіряють ґрунт на наявність небезпечних предметів і проводять екскавацію в місцях, де виявлено вибухонебезпечні об'єкти. На місці також працює механічний помічник — міні-екскаватор.

Ця технологія наразі перебуває на етапі тестування, але вже можна стверджувати, що вона ефективно сприяє процесу розмінування. Екскаватор під'їжджає до зони, де металодетектор зафіксував сигнали. Якщо ручна робота демінера займає 10-20 хвилин, то екскаватор виконує цю задачу всього за кілька секунд. Витягнутий ґрунт транспортується до спеціально відведеного місця, де його ретельно перевіряють на наявність вибухонебезпечних предметів, - розповідає Роман Зозуля.

Відповідно до вимог безпеки, дистанція між оператором, що знаходиться за захисним щитом, та екскаватором повинна становити щонайменше 50 метрів. Групу механічного розмінування очолює молода та приваблива жінка. Коли у співробітників настала перерва, ми вирішили підійти до неї для знайомства.

ІЗ МАССАЖИСТКИ - В ДЕМІНЕРКУ

У структурі Валерія вона почала працювати в липні 2023 року. Спочатку пів року була зайнята ручним розмінуванням, а згодом перейшла до роботи з механізмами.

- Його серце тягнеться до потужних машин. Йому це дуже до вподоби, - зізнається він.

До того, як обійняти посаду демінерки, вона була масажисткою в салоні краси на Київщині. Про те, що можна стати фахівцем із розмінування, їй розповіла одна з клієнток. Одразу подала резюме, пройшла навчання та розпочала роботу. Спочатку - на Броварському напрямку, потім була Харківщина і зараз - Миколаївщина.

- Я родом із Київщини. На початку війни довелося пережити окупацію, я відчула на собі її жахи. Наше село Шевченкове обстрілювалося з усіх боків усім, чим тільки можна. В мене - татові гени, "бойова" витримка. Пережите і дало поштовх піти у демінери. В мене росте дитина, і я розумію, що їй ходити по цій землі. Хочу бути корисною для своєї країни. Це був поклик душі і я щаслива, що роблю нашу країну бодай трохи чистішою, - каже Валерія.

10-річна донька Валерії мешкає з її батьками на Київщині. Дівчинка дуже переймається, що мама працює з вибухонебезпечними предмети.

Я бачу дитину нечасто, але вона все ж таки розуміє. Ми разом рухаємося до світлішого майбутнього, - переконана жінка.

Вона каже, що розмінування - цікава робота, хоч і монотонна.

- Ти ніколи не знаєш, що знайдеш сьогодні. Через цю цікавість є натхнення і час плине дуже швидко. В механіці - ще швидше, бо постійно переїжджаєш із місця на місце, - пояснює.

По обидва боки від нас розташовані мінні поля. Валерія зізнається, що відчуває гордість за свою діяльність, але водночас її охоплює тривога.

- Доти, поки існує страх, ти залишаєшся обережним. Коли він зникає, це сигнал, що варто зробити перерву. Для когось це може бути важким, а я насолоджуюсь такою діяльністю, - ділиться жінка.

Зауважує, що жінкам у фізичному плані важче працювати, ніж чоловікам: "Ми все ж тендітні створіння. Природа влаштована так, що чоловіки - сильніші".

"Найвибуховіша" знахідка у Валерії - носій касетних боєприпасів, у якому налічується не один десяток "патронів" із потужною розривною силою. Також жінка виявляла протитранспортні міни. Каже, що такі знахідки додають впевненості: обраний шлях - правильний.

Валерія веде нас до місця, розташованого за пагорбом, де у виритих ямах зберігаються різноманітні знахідки. В одній з них лежать небезпечні предмети, вже знешкоджені, а в іншій – лише металеве сміття. Останнього, до речі, значно більше. Жінка пояснює, що фахівці з розмінування ретельно перевіряють кожен сигнал, що подає металошукач.

Тим часом перерва підходить до завершення, і демінери знову беруться за свою справу. Під час нашої дороги від полів до автомобіля нас супроводжує Костянтин Суглобов, який є головним керівником команд з розмінування на півдні. Він займається цією діяльністю з 2019 року. Разом із Романом він працював над очищенням східних територій від ворожих боєприпасів. Костянтин має дружину та батьків, які мешкають у Краматорську.

- Розміновували і Луганщину. Ось як цей рів, - чоловік показує на яму за 50 метрів від нас - там уже була Ростовська область РФ. У Краматорську зараз також мешкає моя старша сестра та двоє племінників. Один працює в поліції, другий - в ДСНС. Із дружиною бачимося тільки на вихідні: то я до них приїду, то вона до мене. Підтримують мене, але не бояться. Чого боятися? Я роблю благу справу, з таким настроєм і працюю, - каже Суглобов.

"ВИБУХОВІ" НАСЛІДКИ ОКУПАЦІЇ

Наступним нашим пунктом є території Снігурівської громади, за які також відповідає організація HALO Trust. Нас вітає Данило Кудрявцев, керівник групи, що займається розмінуванням.

Снігурівка - єдине місто в Миколаївській області, яке стало об'єктом окупації з боку російських військ. Період окупації тривав з 19 березня до 10 листопада 2022 року. Під час цього часу загарбники збудували безліч військово-інженерних укріплень, таких як окопи та бліндажі, а також облаштували мінні поля. Найбільше замінованими виявилися території на північ від Снігурівки. Мінні поля довкола міста становлять серйозну загрозу, адже там можуть бути як протитранспортні, так і протипіхотні міни, зокрема осколкові, які встановлюються на розтяжках. Ці міни часто непомітні, і їх важко виявити серед рослинності. Дослідження показали, що навколо Снігурівки знайдено 35 мінних полів. Наразі активні роботи ведуться на 11 ділянках, де задіяно сім команд, - зазначає експерт.

На напрямку Снігурівки, де це можливо, активно діють команди механічної підтримки. Техніка займається очищенням території від рослинності та ліквідацією потенційних небезпек, пов'язаних з розтяжками.

- Вже з минулого року ми почали використовувати екскаватори, які значно полегшують роботу в небезпечних для людей місцях. Наразі наші механізми зайняті в околицях ще одного населеного пункту, де готують під’їзди до ділянок. З початку 2023 року команди ручного розмінування забезпечили безпеку на 23 гектарах території навколо Снігурівки. На сьогодні в Снігурівці виявлено 1105 небезпечних вибухових предметів, - зазначив Данило Кудрявцев.

На його думку, серйозну небезпеку представляють міни, що мають пластиковий корпус. Кількість металу в них обмежена до кількох грамів, і не всі детектори здатні їх виявити. У полях таких мін виявляють досить багато.

На цій ділянці ми застосовуємо обережний підхід: "один демінер - один прохід". Спеціаліст, перебуваючи на колінах, повільно пересувається вперед на кілька сантиметрів, уважно перевіряючи ґрунт на предмет наявності розтяжок та підземних сигналів. Використання механічних засобів не завжди можливе на всіх територіях. Наразі наше завдання в групі ручного розмінування полягає у проведенні технічного обстеження шляхом створення безпечних проходів. Після того, як ми підтвердимо відсутність загрози від протипіхотних мін ПМН-2, змінемо тактику, і процес розмінування прискориться, - пояснює чоловік.

Професія, в якій кожна помилка може мати серйозні наслідки.

З обох сторін від нас простягаються сірі ландшафти, порослі висохлими бур'янами. Тут також можна натрапити на знищені автомобілі, позначені символом "Z".

Ось переформульований текст: - Тут вороги проводили ремонт автомобілів, тому металевих частин залишилося чимало. Уздовж дороги можна натрапити на безліч сигналів. Ніколи не знаєш, чого очікувати, тому в жодному випадку не можна бути впевненим. Тож ми зобов’язані перевіряти всі сигнали. Я займаюся розмінуванням вже півтори роки. Ця діяльність для мене надзвичайно важлива. Ми надаємо допомогу людям. Це не лише робота, але й благородна справа. Спочатку я відчував страх, але тепер розумію, що потрібно просто бути уважним. У цій професії немає місця для помилок, - ділиться керівник групи ручного розмінування Володимир.

Він каже, що робота - фізично важка, тож на ділянках, де ґрунт твердіший, зазвичай працюють чоловіки. Більш "легкі" землі обробляють жінки. Одна з них - Марина.

На наших очах у полі стався вибух трактора.

Я працювала вчителькою англійської мови в школі. Одного разу, побачивши автомобіль розмінувальників, вирішила дізнатися більше про їхню роботу. З початком війни мої пріоритети та цінності суттєво змінились. Я займалася волонтерством, але прагнула зробити ще більше. Спершу чоловік був вражений моїм рішенням, але згодом підтримав мене. Інколи це складно, адже ми працюємо під дощем і снігом, але наш внесок у захист країни важливий. Я натрапляла на некеровані ракети С-8, артилерійські снаряди різних калібрів та суббоєприпаси. Хоча це іноді лякає, я відчуваю, що тут можу бути корисною. Мої учні також підтримують мене — вони пишуть в месенджерах і запитують про мої досягнення. Вони пишаються мною, — усміхається Марина.

Наша розмова раптово закінчується вибухом. За лінією дерев піднімається щільний чорний дим.

- Та що ж ти будеш робити! Знов фермери вийшли на необстежені ділянки, - емоційно кажуть демінери.

Як згодом повідомили в ДСНС, дійсно, на вибухонебезпечному предметі підірвався трактор. Спецтехніка зазнала механічних ушкоджень. На щастя, цього разу обійшлося без людських жертв. Але в цей момент, як ніколи, розумієш слова розмінувальників, що кожна знайдена вибухівка - це врятоване життя.