"З'явилися царі. Слава трудовому народу": які різдвяні колядки звучали в СРСР і які наслідки це мало.

Славлення в піснях зовсім не стосується Ісуса Христа.

У Радянському Союзі святкування традиційного Різдва підпадало під заборону, особливо коли йшлося про колядки, вертепи та інші релігійні звичаї. Влада того часу активно прагнула витіснити релігію з повсякденного життя, тому Різдво, яке стали відзначати 7 січня замість 25 грудня, супроводжувалося виконанням "радянських колядок".

"Телеграф" розповість усе про колядки в СРСР, які стали ще одним приводом для жорстких репресій влади. З 1920 року радянська влада намагалась викорінити колядки та Різдво.

Всі традиційні українські різдвяні пісні та щедрівки підлягали забороні, в той час як влада розробляла власні колядки. У цих нових творах біблійні персонажі були замінені на радянських героїв, а Вифлеємська зірка отримала форму радянської п'ятикутної зірки.

Проте ці колядки не були популярні серед звичайного народу, їх виконували лише для влади.

Колядка з "Червоного пісенника" 1925 року: "Нова радість стала, яка не бувала: Зоря ясна п'ятикутна на весь світ засіяла. Упали вівтарі, покотились царі. Слава люду робочому, чабанам, шахтарям!"

"Колядка" з Козельця на Чернігівщині (1925 рік):

Добрий вечір, вільний робітнику!

Светись, о, светись, земля,

Світ новий народився.

Накривайте столи та покривайте усі килими.

Оселі вбирайте та все прапорами.

Гей, творіть мелодії, славте свободу!

Бо прийдуть до тебе твої свята в гості.

Яке перше свято - першого повстання,

Першого повстання ще й свято Тараса.

А другеє свято - то Першого Травня,

Свято працівників, глобальне та весняне.

А що третє свято - Червоного Жовтня,

Червоний Жовтень, коли нарешті звільнилися ланцюги.

Коли ланцюги зникли, з'явилися нові можливості!

Ось ще один варіант "червоної колядки":

Сіяюча зірка всю вселенну просвітлила,

Бідним бездомним принесла вістку диво.

Свято стареє, святую казку

Всі ви забудьте,

Свято Жовтня, свято комуністичних ідеалів.

Гуртом святкуйте!

Слід підкреслити, що в цих колядках відсутня згадка про народження Ісуса Христа та основну ідею святкування Різдва.

Протягом тривалого періоду українці виконували традиційні колядки лише в обмежених колах, у селах або вдома, постійно залишаючись насторожі. Починаючи з 1970 року, радянська влада розпочала репресії проти учасників різдвяних співів київського хору "Гомін". Деяких людей звільнили з їхніх робочих місць, а іншим суворо заборонили відвідувати хор під загрозою звільнення.

Але у Львові в ті часи напередодні Нового року група української інтелігенції збиралися і вивчала, співала колядки та щедрівки. Тоді люди ходили колядувати 31 грудня в етнічних костюмах, які були замасковані під радянський одяг.

Офіційно першу групу українських колядників затримали 12 січня 1972 року. Учасників різдвяного вертепу у Львові та Києві піддали обшуку. Серед затриманих були Василь Стус, Іван Світличний, Євген Сверстюк та інші.

12 січня 1972 року коляда послужила catalyst'ом для початку жорстоких репресій проти українських інтелектуалів. Період 1972-73 років виявився одним із найсуворіших у історії Радянського Союзу.

Раніше "Телеграф" повідомляв про те, які страви були неодмінними на святковому столі в часи СРСР.