Почему мигранты не получают помощь в виде субсидий на оплату аренды жилья?

В Україні офіційно зафіксовано п'ять мільйонів внутрішньо переміщених осіб (ВПО), про що повідомила голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк. Багато людей, які змушені були покинути свої домівки, потребують нового житла, і тут державна допомога може виявитися надзвичайно важливою. Для переселенців передбачена субсидія, якщо їх витрати на оренду становлять понад 20% їхнього доходу. Ці правила закріплені в оновленій програмі уряду, яка почала діяти з січня цього року, а деякі її положення були навіть спрощені з квітня. На реалізацію цієї програми з державного бюджету виділено 5 мільярдів гривень, що має допомогти сотням тисяч осіб. Однак фактична ситуація показує, що цього не відбулося. Чому так сталося?

Внутрішньо переміщені особи (ВПО) мають право на безпечні умови життя та належне проживання, про що зазначено в статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб". Після початку повномасштабної агресії Росії в лютому 2022 року було прийнято ряд нормативних актів, що стосувалися компенсації витрат на житло. Спочатку це була Постанова уряду від 20 березня 2022 року № 332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам". З 1 серпня 2023 року цю процедуру регулює Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року № 709 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб".

Сума фінансової підтримки, зазначена в цих двох документах, залишалася незмінною - 3000 грн на місяць для осіб з інвалідністю та дітей, а також 2000 грн для решти громадян. У постанові № 709, на відміну від попереднього акта, були введені майнові вимоги для отримувачів та визначено термін виплат, котрий не перевищував шести місяців. У деяких випадках цей період міг бути продовжений до одного року. Виплати для переселенців скасовувалися, якщо вони поверталися додому або перебували за межами країни більше ніж місяць.

В даний час діє нове розпорядження - Постанова від 25 жовтня 2024 року № 1225 "Про впровадження експериментального проекту щодо надання субсидій для оплати повної або часткової вартості оренди житла (або його частини) та компенсації частини податку на доходи фізичних осіб, єдиного податку і військового збору". Цей документ набрав чинності в кінці січня 2025 року і посилив вимоги для тих, хто бажає отримати компенсацію. Тепер участь можлива тільки в одній житловій програмі, проте це не стосується субсидій на оплату комунальних послуг.

Невдовзі уряд вирішив зробити кроки назустріч. Тепер фінансову допомогу можуть отримати навіть ті особи, які зареєстровані як внутрішньо переміщені особи (ВПО) з 2014 року. Якщо раніше в постанові № 709 зазначалося, що програма діє лише в Сумській, Харківській, Чернігівській, Дніпропетровській, Запорізькій, Херсонській, Миколаївській, Луганській та Донецькій областях (за винятком окупованих зон і районів з активними бойовими діями), то тепер вона поширена на всю територію України.

Хто може отримати допомогу? Переселенці, які витрачають на оренду житла понад 20 % свого доходу й мають менше 13,65 м² на кожну людину. Якщо квартира або будинок були знищені через російську агресію, то їхній власник теж може претендувати на компенсацію. Але інформація про це має бути внесена до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією.

Уперше уряд вирішив заохотити також орендодавців, пропонуючи їм компенсацію за податок на доходи фізичних осіб, єдиний податок та військовий збір. Однак, існують певні виключення: власники нерухомості не можуть брати участь у програмі «Прихисток», а також повинні бути без боргів по аліментах або депозитах, що перевищують 100 тисяч гривень. Якщо протягом останніх трьох місяців вони придбали значну кількість валюти або товарів на суму 100 тисяч гривень, або новий автомобіль (вік якого менше п’яти років), це також може стати причиною для відмови у наданні пільг. Важливо, щоб орендодавець і орендар не були родичами.

Розмір субсидії залежить від населеного пункту, сукупного сімейного доходу та кількості членів родини. Щоб оформити допомогу, орендар і власник квартири мають подати до Пенсійного фонду України заяву та підписаний договір найму.

Проте ці вимоги також зазнали певного зменшення. 11 квітня 2025 року Кабінет Міністрів України вніс корективи до постанови № 1225, впровадивши:

Програма компенсації за оренду житла не користується великою популярністю. На початку лютого представниця Пенсійного фонду Альона Краснова згадувала про перші 50 заявок на отримання субсидії для внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Проте, у травні видання Еспресо.Захід повідомило, що у Львівській області Пенсійний фонд затвердив лише кілька субсидій на оренду. В той же час, у регіоні офіційно зареєстровано понад 200 тисяч переселенців, що означає, що лише 0,01% від загальної кількості ВПО змогли скористатися цією пільгою. Однак ця проблема не обмежується лише Львівською областю.

На мою думку, існує кілька факторів, які сприяли низькій популярності цієї програми. Середня вартість оренди квадратного метра житла визначається відповідно до коригувальних коефіцієнтів, які наведені в додатку 3 до Постанови № 1225. Найвищі коефіцієнти встановлені для Закарпатської та Львівської областей, однак в цьому ж додатку зазначено, що для Ужгорода та Львова ці коефіцієнти знижені з 2,40 та 2,24 до 1,5, що практично наближає їх до рівня Хмельницького, де коефіцієнт становить 1,4. Однак справжня проблема полягає не лише в цьому.

Орендарям і державі важко переконати власників житла "вийти з тіні". Більшість з них досі не платять податки, тому пільгові пропозиції для них неактуальні. Необхідність подавати звітність і страх помилитися в документах відлякують навіть ту частину орендодавців, які ніби й не проти працювати легально. Ще одна проблема - фінансування та строковість проєкту. Україна щороку стикається з нестабільністю наповнення бюджету, тому будь-якої миті гроші на цю програму можуть не виділити. Проблемою може стати повернення перевірок місця проживання ВПО, про які регулярно згадують. Тим паче, в Києві, Ужгороді чи Львові легко здати житло - за даними ріелторів, можна за тиждень-два знайти охочих платити 12-16 тис. грн щомісяця за однокімнатну квартиру. Людині, яка все своє життя здає в оренду житло без участі податкової, важко пояснити, що тепер з державною програмою їй стане краще.

Безліч країн стикаються з подібними викликами, які переживає Україна, і вирішують їх через реалізацію програм соціального житла. Цей механізм працює наступним чином: за рахунок державного фінансування здійснюється купівля або будівництво житлових об'єктів, які потім надаються у користування вразливим категоріям населення за зниженими тарифами. За якість житлових умов відповідає місцева адміністрація, а фінансування надходить як з державних бюджетів, так і з інших додаткових джерел.

Існує всесвітній підхід до забезпечення бездомних постійним житлом, відомий як "Житло спершу" (англ. - Housing First), який допоміг зменшити кількість бездомних у таких містах, як Гельсінкі (Фінляндія), Відень (Австрія), Колумбус і Солт-Лейк-Сіті (США). Наприклад, у Чехії в 2016 році розпочався пілотний проєкт "Житло спершу", в рамках якого 50 сімей отримали можливість оселитися в муніципальних квартирах у Брно з підтримкою громадської організації "IQ Roma Servis". Більше 80 % цих родин змогли згодом перейти на орендоване житло, сплачуючи за нього самостійно. Цей проєкт навіть удостоївся міжнародної премії "Sozial Marie" за досягнення у сфері соціальних інновацій.

Безумовно, Україні необхідно долати серйозні виклики і зосередитися на забезпеченні житлом сотень тисяч людей, які потребують захисту. Державі слід вивчити успішні практики інших країн, які стикалися з подібними проблемами, і адаптувати їх з урахуванням специфіки нашої ситуації. При правильній організації цього процесу є можливість не лише знайти рішення, а й ресурсне забезпечення. Нещодавно, наприклад, Україна підписала угоду з Банком розвитку Ради Європи на суму 50 мільйонів євро, які будуть використані для надання пільгової іпотеки для внутрішньо переміщених осіб під 3% річних.