Специфічні регіони вимагають альтернативних підходів: унікальні аспекти успішного керівництва громадами, що знаходяться поблизу фронту.

Вона наголосила - наразі для прифронтових і деокупованих громад бракує саме практичних рішень врядування, оскільки воно може суттєво відрізнятися від аналогічних процесах на територіях, де не велося активних бойових дій. Йдеться про сучасні інструменти управління та вміння ними користуватись.

"У сфері законодавства вже вжито чимало заходів, проте необхідні конкретні практичні рішення. Наприклад, уряд виділив 2 мільярди гривень на будівництво укриттів у певних регіонах, але на практиці ці об'єкти не були зведені в усіх необхідних місцях," - зазначила народна депутатка.

Пошук оптимальних інтитуційних рішень щодо врядування на таких територіях ускладнює і той факт, що наразі немає релевантного міжнародного досвіду, на який можна було б спиратися і адаптувати під українські реалії. Оскільки ніхто, підкреслила Шуляк, у сучасних реаліях не мав потреби вирішувати такі проблеми у такому обсязі.

Водночас, на якість врядування на прифронтових і деокупованих територіях суттєво впливає і дефіцит інституційної підтримки, відтак є потреба у зміцненні кадрового потенціалу.

На даний момент для зазначених територій дія Закону про службу в органах місцевого самоврядування призупинена, що означає, що органи місцевого самоврядування функціонують у статусі державних службовців. Одним із можливих рішень може стати впровадження Кабінетом Міністрів спеціальних коефіцієнтів для прифронтових зон, наприклад, у межах 2-3.

За словами Шуляк, досить важливим фактором, який впливає на якість врядування на таких територіях, лишається готовність бізнесу там працювати. Бізнес, вважає нардепка, повинен отримувати певні преференції за готовність це робити, зокрема, і податкові.

"Ми маємо законодавчу основу, в якій все це детально викладено - це законопроєкт, що визначає основи відновлення. У ньому представлені ясні правила як для бізнесу, так і для специфіки управління. Усе це є невід'ємною частиною відновлювального процесу, і важливо отримувати відгуки з цього приводу", - зазначила Шуляк.

На її думку, ще однією проблемою, що перешкоджає формуванню ефективної системи управління в цих регіонах, є відсутність якісних місцевих статистичних даних. Без таких даних важко приймати обґрунтовані управлінські рішення для цих територій.

В даний час критично важливою є відсутність чіткої базової координації між міністерствами, громадами та донорами щодо реалізації проєктів у цих регіонах. Як приклад, благодійний фонд висловив намір фінансувати будівництво медичної лабораторії в одному з таких районів. Проте через брак координації та ясності в тому, до кого слід звертатися, ця ініціатива так і не була реалізована.

"Міністерства відправляли фонд одне на одного і на місцеву владу, а місцева влада знову на міністерства і так по колу. Ми часто називаємо це "дефіцитом ресурсів". Але насправді - це дефіцит управлінської спроможності. Можна створити 150 євроінтеграційних офісів, але це не спрацює, якщо немає координації", - наголосила Олена Шуляк.

Вона впевнена, що основною проблемою для деокупованих і прифронтових громад є не лише зруйновані інфраструктурні об'єкти, але й питання ефективного управління в цих спільнотах. Влада в таких регіонах вимагає специфічних рішень. Однак ці рішення повинні ґрунтуватися на достовірних даних, адже держава часто не має чіткого уявлення про реальний стан справ у цих місцях.

Вона навела приклад експериментального проєкту урядової програми, спрямованої на відновлення шести населених пунктів, які постраждали від військової агресії Російської Федерації. Мова йшла про села Посад-Покровське в Херсонській області, Ягідне на Чернігівщині, Бородянку та Мощун у Київському регіоні, Тростянець на Сумщині та Циркуни на Харківщині. Шуляк підкреслила, що цей проєкт стартував у 2023 році, але наразі немає чіткого уявлення про те, що вдалося реалізувати, а що - ні, і якщо виникли труднощі, то в чому саме полягають причини.

"Ми все ще не маємо чіткої відповіді на питання, чи був цей експеримент вдалим. Треба проаналізувати, що пішло не так і чому. У нас немає конкретних даних, які б дозволили нам оцінити, що було зроблено правильно, а що - ні. А такі оцінки є вкрай важливими, аби уникнути повторення помилок у майбутніх проектах відновлення," - підсумувала Шуляк.