Николай Томенко: Без участия Украины и США не было бы триумфа, а без России – и конфликта. -- Блоги | OBOZ.UA

На честь 80-річчя тріумфу над нацизмом в Європі.

Сьогодні, як ніколи раніше, важливо відновити історичну правду про причини, хід та наслідки Другої світової війни, а також протистояти розповсюдженню лицемірної пропаганди сталінсько-путінського режиму, яка намагається підкреслити виключну роль Росії у цьому конфлікті. Необхідно підкреслити, що хибний міф про "перемогу Росії у Вітчизняній війні" почав формуватися ще за часів Сталіна. Саме з цієї причини твір Олександра Довженка "Україна у вогні" був заборонений, а його автор звинувачений у націоналізмі. Недаремно наш видатний режисер у своєму щоденнику фіксує пророчі думки про можливість підлого і брехливого переосмислення історії війни без участі українців.

Якщо вся мужність синів України, виявлена під час Вітчизняної війни, разом із жертвами та стражданнями народу, а також переможним духом після війни, буде перетворена на єдиний радянський "котел" хитромудрими руками та словами певних осіб, а українці внаслідок цього будуть піддані штучно створеній гитлерівській петлюрівщині та антисемітизму з усіма їхніми жахливими наслідками, то я б радше обрав смерть, ніж продовжувати спостерігати за людською підлістю, безмежною ненавистю та вічною брехнею, які оточують нас.

Згадую лише про втрати України в Другій світовій війні.

Історики стверджують, що протягом війни зафіксовано понад 5,5 мільйона цивільних жертв, а кількість українських військових, які загинули на фронті, становить не менше 2,5 мільйонів.

8 мільйонів українців (інші історики називають цифру в 9 мільйонів) - це майже 45 відсотків від загальних втрат СРСР у війні та майже 20 відсотків від усього населення України.

Загальні демографічні втрати вражають ще більше. За радянськими даними, у 1941 році на території УРСР проживало 41,9 мільйона людей, а вже в 1945 році їх кількість скоротилася до 27,4 мільйона. Таким чином, українці зазнали загальних втрат у 14,5 мільйона осіб, включаючи загиблих, померлих від хвороб і голоду, депортованих, евакуйованих та емігрантів.

Економічні збитки України, через всю територію якої двічі пройшла війна, склали 42% від всього СРСР. А це:

Знищено 714 населених пунктів, включаючи міста та містечка, а також 28 тисяч сіл.

- Знищено 33 тисячі освітніх установ.

- зруйновано (ч/п) 18 тисяч медичних закладів;

- зруйновано (ч/п більш як 16 тисяч промислових підприємств...

Героїзм, сміливість і мужність українців, які служили в різних країнах антигітлерівської коаліції, визнані на світовому рівні. Вражаюча цифра - 2,5 мільйона українців отримали ордени та медалі!

Цікаво також, що викреслення внеску США із історії Другоіі світової війни, на відміну від України, відбулося набагато пізніше. Бо в газеті "Правда" за 9 травня 1950 року особисто сталін у своїй передовиці написав таке:

"Если бы не поддержка Соединенных Штатов, мы могли бы потерпеть поражение в войне. У нас отсутствовали взрывчатые вещества и порох, а также средства для зарядки винтовочных патронов. Американцы действительно пришли нам на помощь с поставками пороха и взрывчатки. Именно союзники сыграли ключевую роль в спасении СССР от разгрома." Однако это признание Сталина не является полным. В период с 1942 по 1945 годы США в рамках программы ленд-лиз поставляли в Советский Союз:

і навіть 15 417 000 військових черевиків та 257 723 498 ґудзиків.

Але важливіше інше. США спочатку відмовилися поширювати дію закону про ленд-ліз на СРСР, бо після пакту Ріббентропа-Молотова від 23 серпня 1939 року Радянський Союз був союзником Гітлера і до літа 1941 року проводив з ним спільні паради та допомагав поставками Німеччині.

Ще одним прикладом "бездонної підлості та вічної брехні" з боку Росії стало залучення до своїх лав союзників, які колись підтримували нацистську Німеччину в антигітлерівській коаліції. Цинізм досягає апогею, коли прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо бере участь у так званому "параді перемоги". Адже його попередник, президент Словаччини в 1939-1945 роках Йозеф Тисо, був не лише авторитарним лідером, а й вірним союзником Гітлера, за що був засуджений до страти й повішений у Братиславі в 1947 році за воєнні злочини. Ще один прихильник путінської ідеології "побєдобєсія", Віктор Орбан, повинен пам'ятати, що саме угорська жандармерія скоїла жахливий злочин 1-2 березня 1943 року в Корюківці на Чернігівщині. Угорські окупанти з 105-ї дивізії під командуванням генерал-лейтенанта Золтана Йогана Алдя-Папа знищили все населення цього містечка. У Корюківці загинуло 6 700 жителів, в той час як у білоруській Хатині – лише 149.

Перелік російської брехні та лицемірства про війну можна продовжувати безкінечно.

Проте сьогодні важливо віддати належне всім, хто в минулому боровся за Україну, а також вшанувати тих, хто захищає її зараз.

І важливо пам'ятати істинну історію, адже без України, Сполучених Штатів та держав антигітлерівської коаліції не було б успіху у війні. А також варто зазначити, що без співпраці між диктаторами Гітлером і Сталіним війна могла б і не розпочатися.

Знищили гітлерівський НАЦИЗМ - здолаємо й путінський РАШИЗМ!