Не лише пандуси: які обіцянки дає влада для поліпшення умов життя людей з травмами та пораненнями.

Зображення: Ірина Громоцька Які знання мають люди про безперешкодний доступ?

86 % українців вважають безбар'єрність новою важливою цінністю, йдеться в дослідженні, яке у вересні 2024 року провела компанія DigData.

62% респондентів сприймають безбар'єрність як відсутність фізичних перешкод, тоді як 28% вважають, що це забезпечення доступу та рівних можливостей для всіх.

У аналітичному дослідженні Київського міжнародного інституту соціології висвітлюється, як українці сприймають та оцінюють концепцію безбар'єрності.

"Безбар'єрність -- це вільний доступ, без перешкоди. Заходь в аптеку, у медзаклади -- і вас приймають без перешкод", -- каже 65-річний чоловік з Чернігівщини.

Його земляк, чоловік з обмеженими можливостями, вважає, що безбар'єрність охоплює "доступ до основних ресурсів, можливість отримання освіти, працевлаштування та свободу подорожувати. Це значно більш широке поняття, ніж просто переміщення від аптеки до магазину".

43 % вважають, що безбар'єрність залежить від зусиль місцевої влади, 26 % упевнені, що це справа, яка потребує співпраці влади, суспільства й бізнесу.

Зображення: Яна Осадча Національна рада без бар'єрів у Києві. Які думки українців щодо доступності на сьогодні?

Велика кількість респондентів зазначила, що відзначає покращення у доступності цифрових послуг (45 %), міського середовища (37 %), медичних установ (33 %) та громадського транспорту (27 %). При цьому 24 % опитаних не помітили жодних змін.

"40% українців виявили готовність активніше долучатися до покращення безбар'єрності, що є безпрецедентним результатом. Важливо зберігати цю мотивацію серед населення," – зазначила перша леді Олена Зеленська.

"В Одесі встановлюють дзвіночки. Якщо ти приїхав і не в змозі піднятися, досить натиснути на дзвіночок, і хтось вийде до тебе. Це нововведення стало дуже популярним," -- ділиться жінка з Одеси.

Також одесити кажуть, що у них відкрився інклюзивний пляж: "Неймовірні хлопці зробили спуск для всіх. Люди з інвалідністю можуть триматися у воді за поручні, купатися і прямо на колісному кріслі спуститися в море".

Окремі мешканці Львова зазначають, що в місті з'явилась велика кількість пандусів, а також стало більше автобусів з низькою підлогою, які забезпечують доступність для людей на інвалідних візках. Крім того, біля аптек встановлені тактильні плитки для людей з вадами зору.

Фото: city-adm.lviv.ua Перевірка закладів Львова на доступність людям, що пересуваються містом на колісному кріслі.

У селах, маленьких містах і невеликих облцентрах ситуація значно гірша.

Жителька одного з історичних районів Одеси зазначає, що якість тротуарів настільки погана, що досягти трамвайної зупинки на інвалідному візку є справжнім викликом.

"Стан тротуарів просто жахливий. А міжміські автобуси – це лише вузькі маршрутки, абсолютно незручні для використання," – ділиться своєю думкою жінка з Чернігівської області.

"Обговорювати бордюри - це абсурд, адже у нас немає навіть тротуарів," - зауважує мама з Одещини.

Окрім того, існують висловлені занепокоєння щодо погіршення ситуації з доступом до робочих місць, публічних просторів та навчальних закладів.

Досвідчений чоловік з інвалідністю з Чернігівщини зазначає, що в нашому суспільстві відсутня адекватна інформація про те, як надавати допомогу: "Я сам зустрічаюся з цим щодня. Мандруючи містом з тростиною, іноді зустрічаю людей, які запитують, чи можу я скористатися допомогою при переході дороги, або пропонують тримати для мене двері. Вони просто не знають, як слід правильно допомагати".

Фото: ternopillive.com Низькопідлогові автобуси Скільки людей у нас потребують доступності

Станом на 2023 рік, згідно з інформацією Міністерства соціальної політики, кількість людей з інвалідністю зросла на 300 тисяч, досягнувши в цілому трьох мільйонів.

В Україні налічується понад 1,7 мільйона осіб, які досягли віку 80 років і більше. Крім того, наша країна входить до числа держав, де значна частка населення — це люди старше 60 років.

На початок квітня 2024 року до Єдиного держреєстру ветеранів війни внесли 808 874 учасників бойових дій і 161 411 учасників війни. Людей з інвалідністю внаслідок війни було 109 107.

Изображение: EPA/UPG Учасники та глядачі перед початком "Київського марафону Незламності 2024, 13 жовтня 2024 року. Що обіцяє держава

1. Рух без перешкод

У Міністерстві розвитку громад і територій запевняють, що будуть створені безперешкодні маршрути від вокзалів до лікарень та інших соціальних установ.

У 2025 році в Україні заплановано створення безбар'єрних маршрутів у 12 містах. Цю ініціативу впровадять у Києві, Одесі, Дніпрі, Житомирі, Тернополі, Львові, Рівному, Чернівцях, Полтаві, Вінниці, Славутичу, Кропивницькому, Бучі, а також у селищах Опішня та Калуш.

Всі точки на маршрутах повинні бути доступними для всіх. Це стосується перехресть, пішохідних переходів, навчальних закладів, дитячих садків, кав'ярень та громадського транспорту.

У Києві, наприклад, протяжність безбар'єрного маршруту складе 12,5 км. Маршрут об'єднає Центральний вокзал з Хрещатиком і Головним військовим клінічним госпіталем й охопить 325 об'єктів.

2. Робота

Ідея уряду -- компенсувати роботодавцям облаштування робочого місця для людини з інвалідністю. Також така людина зможе отримати ваучер на навчання й бажану спеціальність.

Зображення: Яна Осадча. Юлія Свириденко, яка обіймає посаду першої віцепрем'єрки та міністерки економіки, була присутня на засіданні Національної ради безбар'єрності.

Юлія Свириденко, перша віцепрем'єрка та міністерка економіки, оголосила про старт роботи над Хартією стійкості в Україні. У цьому документі будуть сформульовані ключові принципи, які бізнес повинен дотримуватися для створення безбар'єрного середовища.

Літнє онлайн-опитування, проведене Українським ветеранським фондом у 2023 році, показало, що 31,7 % ветеранів стикалися з труднощами при влаштуванні на роботу, у той час як 26,7 % респондентів зазначили, що "скоріше стикалися" з такими проблемами.

Дослідження під назвою "Захисти захисника", проведене у 2023 році, виявило недостатню готовність роботодавців приймати на роботу ветеранів з інвалідністю, а також ветеранів загалом. З більш ніж п’яти тисяч компаній, до яких експерти звернулися за інформацією про ставлення до працевлаштування ветеранів з інвалідністю, погодилися на співбесіду менше 10%.

Изображение: EPA/UPG

Компанії з іноземними інвестиціями та представництва закордонних фірм загалом виявили вищу готовність працевлаштовувати ветеранів з інвалідністю в порівнянні з українськими підприємствами.

Є бізнеси, які вже втілюють безбар'єрність у роботі. Мова про такі бренди, як "Нова пошта", "Ощадбанк" й "Укрзалізниця".

За словами співзасновника "Нової пошти" Вячеслава Климова, бізнес має багато роботи для людей з інвалідністю. Він розповів про свого працівника з Одеси, який втратив ногу на фронті, а після демобілізації повернувся на роботу у відділення й керує електричним навантажувачем.

Голова правління Укрзалізниці Олександр Петровський поділився історією Андрія Собковського. Андрій починав свою кар'єру як провідник, але під час служби в армії отримав поранення, внаслідок якого втратив ногу. Після цього він повернувся до компанії, де працював у колцентрі, однак ця діяльність виявилася для нього емоційно дуже складною. Наразі Андрій знайшов нову роботу – він надає допомогу пасажирам на залізничному вокзалі у Вінниці.

3. Відновлення

В Україні функціонує 554 медичні заклади, які спеціалізуються на реабілітаційних послугах.

"На початку 2025 року ми маємо вже 554 надавачів послуг з реабілітації. Це і стаціонарна реабілітація, і реабілітація в амбулаторних умовах, і реабілітація, яку ми виокремлюємо, -- діти до трьох років", -- зазначив міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко.

Зображення: Яна Осадча Міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко на засіданні Національної ради безбар'єрності.

І додав, що у 2025 році держава виділила на реабілітацію, на три пакети НСЗУ, 6,5 млрд грн.

"Щотижня ми проводимо 12 тисяч сеансів реабілітації. Це вчетверо більше, ніж у часи до війни. Цей показник свідчить про те, що всі, хто має потребу в реабілітаційних послугах, можуть їх отримати," - зазначив Ляшко.

У наступному році Міністерство у справах ветеранів має намір створити спеціальні інформаційні пункти в усіх медичних закладах, що надають лікування та реабілітацію військовим та ветеранам. Ці центри забезпечать можливість для військовослужбовців отримувати необхідну інформацію та підтримку. Аналогічні простори вже функціонують у лікарнях Хмельницької області.

За інформацією міністерки у справах ветеранів Наталії Калмикової, ці місця пропонують затишну атмосферу для того, щоб насолодитися кавою, зустрітися з товаришами по службі, скористатися інтернетом, а також отримати професійну допомогу та консультації.

4. Політика соціального забезпечення

Міністерка соціальної політики Оксана Жолнович висловилася щодо трансформації концепції в цій сфері. Основна увага приділяється підтриманому проживанню.

"Це шанс для людей з інвалідністю та літніх осіб у громадах і маленьких селах жити незалежно, отримуючи підтримку від соціального працівника, який надає допомогу в повсякденних справах та вирішенні різних питань, при цьому залишаючись у своїй спільноті", -- зазначає Жолнович.

Вона зазначає, що в умовах сучасності діти з інвалідністю, які потребують підтримки, мають лише два варіанти: або їх піклуються батьки чи родичі, або ж їх відправляють до інтернату.

Снимок: Яна Осадча

Ініціатива Міністерства соціальної політики спрямована на інтеграцію осіб з інвалідністю у суспільне життя. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити соціальне житло та проводити освітні заходи серед громади, яка часто не готова підтримувати людей з інвалідністю.

"Сьогодні ми витрачаємо величезні суми на соціальну підтримку осіб з інвалідністю, але ця система не є ані чуйною, ані доброзичливою, і не сприяє вирішенню наших проблем", - зазначає Жолнович.

Вона передбачає залучення до надання соціальних послуг не лише комунальних або державних установ, як це було раніше, а також різноманітних громадських організацій, підприємств і фондів. Ця модель функціонуватиме за принципом "гроші слідують за людиною".

5. Набір для пораненого

Заступник міністра оборони України Сергій Мельник повідомив, що цього року було запроваджено нову ініціативу — Пакунок пораненого. Цей набір, що включає 30 елементів, містить адаптивний одяг та засоби особистої гігієни. Серед його складових: адаптивна майка, шорти, фуфайки (з короткими та довгими рукавами), штани, шкарпетки, казармені капці, рушник, шампунь, антисептичні засоби, серветки, зубна щітка та паста, а також інші елементи гігієни.

Снимок: Яна Осадча

Пакунки будуть надані пораненим і хворим військовослужбовцям, співробітникам поліції, а також особам, які належать до рядового та керівного складу служби цивільного захисту.

LB.UA відстежує урядові зобов'язання та ретельно контролюватиме їх реалізацію.