Присутність лікарні не гарантує наявність безкоштовних та якісних медичних послуг, - зазначила голова НСЗУ Наталія Гусак.

Як працює Програма медичних гарантій у 2026 році? Що робити, якщо ваші права в лікарні порушуються? Чи варто очікувати покращень у роботі екстренки? Які є проблеми в селах та у прифронтових регіонах? Чим відрізняється Програма медичних гарантій від Скринінгу здоров'я 40+? Відповіді - в ексклюзивному інтерв'ю РБК-Україна з головою Національної служби здоров'я України Наталією Гусак.

Наприкінці минулого року уряд затвердив Програму медичних гарантій на 2026 рік. Бюджет ПМГ-2026 становить 191,6 млрд грн - це на 16,1 млрд грн більше, ніж торік. У фокусі Програми наразі - здорове серце, травма війни та здорове дитинство.

У ексклюзивному інтерв'ю для РБК-Україна голова НСЗУ Наталія Гусак поділилася інформацією про те, як формуються пріоритети програми медичних гарантій на 2026 рік. Вона також обговорила питання вартості медичних послуг, проблеми з доступом до медичної допомоги в сільських та прифронтових зонах, а також заходи, які НСЗУ вживає для запобігання зловживанням в медичних установах. Крім того, Наталія Гусак розповіла про те, як пацієнти можуть захищати свої права і в чому полягають основні відмінності між програмою медичних гарантій та ініціативою "Скринінг здоров'я 40+".

У 2026 році бюджет Програми медичних гарантій зріс до 191,6 мільярда гривень. Яким чином було вирішено, на які саме напрямки спрямувати додаткові 16,1 мільярда гривень?

У 2026 році Програма медичних гарантій відзначається чіткою пріоритетністю. Це рішення зумовлене реаліями: жодна країна, незалежно від своєї моделі фінансування системи охорони здоров'я, не в змозі задовольнити всі медичні потреби. Україна в цьому плані не є винятком. Тому ПМГ-2026 зосереджує ресурси на тих ділянках, де навантаження на систему та ризики для пацієнтів є найвищими.

У цьому питанні ми виходимо з двох ключових міркувань. Перше - це стратегічні пріоритети уряду. Прем'єр-міністр Юлія Свириденко та міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко неодноразово публічно підкреслювали: у 2026 році держава робить чіткий акцент на посиленні первинної та екстреної медичної допомоги як базових елементів системи охорони здоров'я.

У контексті доступності медичних послуг в Україні слід враховувати, що Міністерство охорони здоров'я визначило ключові пріоритети в різних медичних напрямках.

Передусім ми зараз говоримо про запобігання серцево-судинним захворюванням та їх лікування.

У 2026 році, поряд із Програмою медичних гарантій, була запроваджена нова ініціатива - "Скринінг здоров'я 40+". Це перший випадок, коли держава починає активно вкладати кошти в профілактику хвороб, які вважаються "тихими вбивцями", як на міжнародному рівні, так і в Україні.

На жаль, в Україні кількість смертей від серцево-судинних захворювань перевищує число загиблих у бойових діях. У ситуації постійного стресу особливо важливо дбати про своє здоров'я та вживати заходів для профілактики хронічних недуг, зокрема серцево-судинних хвороб і діабету.

Інший важливий аспект, який варто підкреслити в рамках ініціативи "Здорове серце", - це те, що у 2025 році ми провели моніторинг шляхів, якими пацієнти із серцево-судинними недугами взаємодіють з медичною системою.

Зокрема, проаналізували, скільки українців, які перенесли інсульт або інфаркт, відвідали свого сімейного лікаря хоча б один раз упродовж року до настання гострого стану. Виявилося, що таких пацієнтів перед інсультом було лише 3%, перед інфарктом - 16%.

Отже, на урядовому рівні було прийнято рішення у 2026 році зміцнити первинну медичну допомогу, оскільки саме цей рівень є ключовим для своєчасного виявлення ризиків, профілактичних заходів та подальшої підтримки пацієнтів у системі охорони здоров'я.

Ми також вважаємо надзвичайно важливим, щоб пацієнти, які перенесли інсульт або інфаркт, отримували медичну допомогу саме в лікарнях, які мають контракти з НСЗУ за цими спеціалізаціями. Для цього бригади екстреної медичної допомоги повинні забезпечити своєчасний і коректний транспортування пацієнтів відповідно до встановлених маршрутів. Саме з цієї причини у 2026 році держава вирішила збільшити фінансування екстреної медичної допомоги на майже 2 мільярди гривень. Ці кошти будуть використані для оснащення бригад необхідними медикаментами і паливом, а також для мотивації та укомплектування кадрів, включаючи медичних працівників і водіїв.

Ми укріплюємо кардіохірургію, виділяючи додаткові 2,5 млрд грн та запроваджуючи нову систему оплати за медичні послуги. Вперше в історії реалізації програми медичних гарантій оплата за лікування враховуватиме коморбідність пацієнтів — термін, що означає одночасне існування у одного пацієнта кількох незалежних хронічних захворювань. Також буде враховано складність діагнозів і ресурсоємність лікування конкретного пацієнта за новою шкалою клінічної складності, яка раніше не використовувалася в Україні для фінансування медичних послуг.

Напрямок "Здорове серце" є одним з ключових у Програмі медичних гарантій на 2026 рік (зображення: Freepik)

Які наслідки це матиме для українців? Іншими словами, яка була вартість кардіохірургічних послуг раніше і якою вона буде в цьому році?

У 2025 році, коли НСЗУ покривала витрати на шунтування коронарних артерій в розмірі 58 тисяч гривень, новий механізм оплати за складні кардіохірургічні процедури передбачає, що вартість таких послуг зросте до 205 тисяч гривень, тоді як для втручань з низьким рівнем складності ціна складе 175 тисяч гривень.

Інший приклад - операція на клапані серця. У 2025 році ми сплачували за неї 69 тис. грн, а у 2026-му її вартість становитиме 246 тис. грн. Для дітей додатково закладено ще 56 тис. грн, тобто вартість такої операції перевищуватиме 300 тис. грн, за низької складності - 173 тис. грн.

Ми плануємо закуповувати ці послуги у близько 90 медичних закладів України, які уклали контракти на пакет "Медична допомога при гострому інфаркті міокарда" і вже зарекомендували себе як ефективні у порятунку життів під час критичних станів. Це свідчить про наявність у цих установах кваліфікованих спеціалістів, необхідного обладнання та, що особливо важливо, значного досвіду. Держава, у свою чергу, своєчасно забезпечуватиме ці заклади медичними виробами, стентами, системами та клапанами, які будуть закуплені через централізовані закупівлі. Це стосується напрямку "Здорове серце".

Які інші ключові напрямки передбачає Програма на 2026 рік?

Одним із ключових пріоритетів залишається проблема травм, спричинених війною. На жаль, ми володіємо особливим досвідом, що відрізняє нас від інших країн, як у контексті закупівлі медичних послуг, так і в організації роботи медичної системи в умовах війни. Ми маємо можливість в режимі реального часу отримувати дані про кількість постраждалих внаслідок бойових дій.

Безумовно, ми змінюємо підходи до оплати в закупівлі таких послуг. Новий механізм випробувано у 100 закладах ще з вересня 2025 року. Перелік таких закладів визначено Міністерством охорони здоров'я та Міністерством оборони. Продовжуємо його використовувати й у 2026 році.

Це передбачає значне збільшення цін на хірургічні процедури, пов'язані з травмами, отриманими під час війни. Крім того, це означає, що ми сплачуємо за кілька операцій одночасно, які можуть проводитися на різних частинах тіла, або ж за повторні втручання. Наприклад, витрати на такі медичні послуги, як перебування на апараті штучної вентиляції легень або проведення термінового діалізу, здійснюються щоденно.

Через війну ми переглянули такі підходи і можемо сказати, що готові закуповувати ці послуги у 2026 році.

Тема війни також тісно пов'язана з психологічними аспектами. В рамках Електронної системи охорони здоров'я (ЕСОЗ) ми спостерігаємо зростання числа пацієнтів, які страждають на залежності. Особливо це стосується складних випадків, коли хворі потребують реанімаційних заходів. У зв'язку з цим, в рамках програми психіатричної допомоги в стаціонарних умовах відбувається підвищення тарифів на лікування залежностей, що враховує клінічну складність і інтенсивність терапії. Це дозволить забезпечити триваліший курс лікування, зменшуючи шанси на рецидиви, кризові стани та втрату працездатності у пацієнтів.

Одним з головних напрямків Програми медичних гарантій на 2026 рік є ініціатива "Здорове дитинство". Це питання має велике значення для демографічної стратегії України. Воно безпосередньо впливає на структуру медичних установ, а також на можливості покриття їхніх витрат і забезпечення якісної медичної допомоги дітям під час лікування.

У зв'язку з цим у ПМГ-2026 було змінено тарифи на хірургічну та стаціонарну допомогу для дітей, що призвело до їх підвищення. Також ми впровадили новий підхід до закупівлі послуг з реабілітації немовлят, перейшовши на денну оплату, про що неодноразово просили медичні установи.

Ми раді анонсувати нову послугу - довготривалий медичний догляд для дітей. Це стосується закладів, які раніше отримували фінансування через субвенції з місцевих бюджетів. У поточному році вони переходять на фінансування в рамках Програми медичних гарантій, і ми будемо компенсувати понад 34,6 тисяч гривень за перебування кожної дитини в цих установах. До того ж, ми розпочнемо облік всієї медичної інформації про цих дітей та їхні маршрути в системі ЕСОЗ.

Окремим пріоритетом Програми медичних гарантій є напрям "Здорове дитинство" (фото: Freepik)

У цьому році фінансування програми "Доступні ліки" становитиме 8,7 млрд грн, що на 1,55 млрд грн більше, ніж раніше. Які групи пацієнтів першими відчують переваги цього збільшення бюджету?

- У нас залишаються доступними всі напрями, які ми фінансували у 2025 році. Минулого року ми суттєво розширили програму "Доступні ліки" препаратами для вагітних жінок та гормональними препаратами, які застосовують при лікуванні раку молочної залози, комбінованими лікарськими засобами для терапії серцево-судинних захворювань і цукрового діабету, а також ліками для дітей.

У 2026 році планується розширення програми реімбурсації додатковими препаратами для пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями.

Зазначу, що у 2025 році програма "Доступні ліки" була надуспішною. Зокрема, ми залучили до неї багато нових пацієнтів. Це свідчить про довіру до програми - тобто люди нарешті повірили, що якісні препарати можуть бути безоплатними або з невеликою доплатою.

Крім того, з 2025 року всі аптечні пункти повинні бути учасниками програми, що значно підвищило доступ пацієнтів до необхідних ліків.

З 2025 року всі аптечні пункти повинні бути учасниками програми "Доступні ліки" (фото: Freepik)

ПМГ-2026 передбачає значні інвестиції у фінансування складних випадків. Чи можна стверджувати, що перехід до системи оплати, яка враховує складність та якість, є вигідним для потужних лікарень? Які наслідки це матиме для медичних закладів, що не мають такої сили, зокрема у віддалених регіонах?

- Насправді тут відповідь досить проста. Ми оцінюємо ефективність Програми медичних гарантій не через призму окремих закладів, а через те, що в підсумку отримує пацієнт - чи має він фінансовий захист і чи отримує доступну та якісну медичну допомогу.

Сам факт наявності медичного закладу ще не означає, що в ньому є безоплатна та якісна медична послуга. Саме тому для нас принципово дивитися не на "сильні" чи "слабкі" лікарні, а на результат для пацієнта.

Безсумнівно, ми усвідомлюємо, що забезпечення територіальної доступності є критично важливим для того, щоб у разі екстрених ситуацій пацієнтів могли швидко транспортувати до медичних установ на автомобілі швидкої допомоги.

Крім того, необхідно забезпечити доступ до важливих медичних послуг. Особливу увагу слід приділити прифронтовим зонам та районам, де можуть відбуватися бойові дії.

Протягом трьох років ми впроваджуємо програму "Готовність та забезпечення медичної допомоги для населення, яке знаходиться в зонах бойових дій". Завдяки цій ініціативі ми фактично компенсуємо закладам медичних послуг за глобальним бюджетом, що дозволяє їм отримувати стабільні фінансові надходження для надання медичних послуг.

Наприклад, у 2023 році ми перерахували понад 5 мільярдів гривень 127 медичним установам. У 2025 році цією підтримкою скористалися лише 58 установ, і сума допомоги становила приблизно 2 мільярди гривень. Багато з цих закладів вже переміщені й відновлюють свою роботу на загальних умовах.

Слід підкреслити, що медичні установи, які залишаються активними в прикордонних зонах, забезпечують медичну підтримку нашим оборонцям та оборонцям.

З жовтня 2025 року уряд запровадив новий фінансовий механізм, орієнтований на підтримку медичних працівників у зонах, що межують з бойовими діями. Це передбачає додаткові мотиваційні виплати в рамках Програми медичних гарантій, яка включає пакет під назвою "Забезпечення збереження кадрового потенціалу для надання медичної допомоги населенню в районах бойових дій".

В рамках цього пакету 179 медичних установ отримали більше ніж пів мільярда гривень. Розподіл фінансування контролюється самими закладами. Така стратегія дозволяє адміністраціям лікарень гнучко підтримувати свої колективи, зберігати кваліфікованих спеціалістів та забезпечувати стабільність функціонування медичної системи, навіть у складних умовах війни.

Основний принцип є досить простим: кожен медик, від лікарів до медсестер та санітарів, які продовжують свою діяльність у цих регіонах, повинні отримувати значно вищу заробітну плату. Це є системною реакцією на щоденні ризики, умови праці та відповідальність, з якими стикаються медичні працівники в зонах конфлікту. У 2025 році фінансування для мотиваційних доплат медичним працівникам отримали заклади в Харківській, Одеській, Херсонській, Сумській, Запорізькій, Миколаївській, Дніпропетровській, Чернігівській та Донецькій областях. Саме в цих регіонах питання стабільності кадрів є надзвичайно важливим для безперервного забезпечення медичних послуг.

Щодо лікарень загального профілю, які не займаються лікуванням складних клінічних випадків, важливо чітко окреслити їхню роль у мережі медичних установ. Якщо адміністрація закладу та його засновники є активними й ініціативними, вони не тримаються за застарілі та неефективні практики. Вони зосереджуються на тому, як задовольнити потреби місцевого населення в медичних послугах.

Досить часто ми бачимо, як такі заклади перепрофільовуються, а медичні працівники перенавчаються. Наприклад, створюють реабілітаційні центри там, де зараз є найбільша необхідність. Також вони впроваджують низку інших сервісів. Зокрема, це може бути амбулаторна хірургія замість цілого хірургічного пакета, якщо в закладі виконується одна операція на тиждень і при цьому є команда фахівців. Адже про яку безпеку пацієнтів ми можемо говорити, якщо витрати не покривають навіть елементарний інфекційний контроль?

Зрештою, жодна країна світу не може собі дозволити, щоб складні хірургічні втручання виконувалися в кожній лікарні "близько біля дому". На це немає ресурсу, і тут йдеться навіть не про гроші, а про кадри.

Отже, коли мова йде про кардіохірургію, нейрохірургію або складні оперативні втручання в онкології, ці послуги зазвичай пропонуються в обласних або онкологічних установах. Високоспеціалізовані процедури ж виконуються в медичних закладах, що підпорядковуються Національній академії медичних наук або Міністерству охорони здоров'я.

Отже, ми застосовуємо підхід селективного укладання контрактів та зосередження послуг.

Складні хірургічні операції не завжди можуть проводитися в кожному медичному закладі "поряд з домом" (джерело: Freepik)

Чи стикалися ви з ситуаціями, коли в сільських районах пацієнту важко потрапити на прийом до сімейного лікаря через його віддаленість? Іноді навіть лікар не відповідає на телефонні дзвінки, а бригада швидкої допомоги не реагує на виклики. Такі випадки трапляються не лише в сільській місцевості.

У 2025 році колектив НСЗУ здійснював аналіз ефективності надання медичних послуг, зокрема в сфері первинної медичної допомоги, а також систематично розглядав звернення громадян, пов’язані з екстреною медичною допомогою.

В минулому році в системі фінансування первинної медичної допомоги було впроваджено новий сільський коефіцієнт, який дозволяє збільшити видатки на логістичні витрати та покращення доступності медичних послуг. У той же час Міністерство охорони здоров'я впроваджує свої програми фінансування, включаючи мотиваційні виплати для молодих спеціалістів, які починають працювати в селах, а також підтримку лікарів у придбанні житла.

Ми готові діяти в рамках наших інструментів та інструментів МОЗ. Безумовно, досить часто інструменти оцінювання, які ми використовуємо, можуть не подобатися медичній спільноті.

При оцінці діяльності сімейних лікарів ми можемо використовувати різні коефіцієнти взаємодії з пацієнтами, якщо це необхідно. Ми також готові заохочувати лікарів та підвищувати їхню винагороду, якщо вони демонструють високу ефективність у роботі з пацієнтами, з якими укладено декларації. Цей підхід залишиться в силі й у 2026 році.

Щодо надання екстреної медичної допомоги, хочу відзначити, що ми також оновили наш підхід до фінансування. Зокрема, у 2026 році був запроваджений сільський коефіцієнт для цієї сфери медичних послуг.

Окрім того, ми плануємо ввести системи моніторингу для оцінки діяльності бригад екстреної допомоги в цілому. У 2025 році ми провели дві зустрічі з керівниками Центрів екстреної медичної допомоги спільно з міністром охорони здоров'я. Національна служба здоров’я України (НСЗУ) надала детальний аналіз функціонування кожної обласної служби екстреної медичної допомоги. Ми маємо спеціальний модуль, що є частиною електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ), де реєструються всі запити та параметри роботи екстреної медичної служби.

Без сумніву, наша мета полягає в поступовому переході до системи оплати, заснованої на ефективності роботи екстреної медичної допомоги. Протягом останніх трьох років ми активно аналізуємо надання екстреної допомоги в регіонах для пацієнтів з інсультом та інфарктом міокарда. Ми регулярно моніторимо ці показники і щомісяця передаємо їх у регіони, щоб коригувати роботу та ухвалювати необхідні управлінські рішення. Такий підхід вже приносить позитивні результати, і можна з упевненістю стверджувати, що маршрут пацієнта за цей час істотно покращився.

Чи ефективний механізм звернення до НСЗУ для захисту прав пацієнтів?

Безсумнівно, це дійсно працює. Додам, що саме завдяки зверненням пацієнтів медичні установи змогли повернути їм кошти за послуги, які були оплачені як НСЗУ, так і самими пацієнтами. У 2025 році йшлося про повернення 630 тисяч гривень, у 2024 році - 270 тисяч гривень, а в 2023 році - 129 тисяч гривень.

Ми опрацьовуємо кожну скаргу пацієнтів. Аналізуючи звернення за 2025 рік, я вибірково перевірила два конкретні випадки, щоб переконатися в коректності дій працівників НСЗУ. В обох випадках пацієнти підтвердили повернення коштів. Зокрема, пацієнтці Сумської обласної клінічної лікарні повернули кошти за комп'ютерну діагностику, а пацієнт із Житомирської області підтвердив повернення коштів за послугу, яка мала надаватися безоплатно в межах Програми медичних гарантій.

Тарифи на складні медичні втручання зростають. Чи може виникнути ситуація, коли медичні заклади зосередяться лише на пацієнтах, які потребують складних процедур, а менш складні випадки залишаться без належної уваги лікарів?

- У закладах охорони здоров'я немає такого навантаження, щоб ставити пацієнтів у черги за складністю випадків. Тому, на мою думку, про такі ризики не йдеться.

На мою думку, існує інша версія ризику. Імовірно, завдяки впровадженню нових платіжних систем, у певних установах знову виникнуть "зовнішні експерти", які пропонуватимуть: "чому б нам не створити для вас більш складні сценарії — це принесе вам додаткові доходи".

Проте НСЗУ впровадила заходи контролю у вигляді моніторингу. Я сподіваюся, що всі вже усвідомили ситуацію та утримуватимуться від участі в подібних справах.

Ви підняли питання стосовно контролю за медичними установами та ролі "зовнішніх консультантів". На сайтах НСЗУ публікувалася інформація про те, що у деяких постачальників послуг в результаті автоматизованого моніторингу було виявлено перехід від одиничних правопорушень до систематичних практик, в тому числі з участю "зовнішніх консультантів". Яка суть цього явища?

У 2025 році ми істотно вдосконалили процес контролю, застосовуючи кілька методів одночасно. У наших контрактах та відповідно до Постанови Кабінету Міністрів №410, яка регламентує стандартну форму угоди, чітко вказано, що ми маємо можливість здійснювати моніторинг як через аналіз електронних медичних записів, що передбачає автоматизований підхід, так і шляхом фактичного контролю — це можуть бути візити до медичних установ або перевірка документів.

2025 рік виявився доволі викликовим для НСЗУ, оскільки ми одночасно розпочали та зміцнили кілька ініціатив.

По-перше, ми здійснили перевірку інформації щодо всіх пацієнтів та медичного персоналу.

По-друге, ми удосконалили процес автоматичного моніторингу. За кілька років спільної роботи НСЗУ з постачальниками медичних послуг у рамках нової системи нам вдалося накопичити значну кількість електронних медичних записів. Це дозволяє нам здійснювати детальний аналіз та, на основі отриманих даних, розробляти ефективні алгоритми автоматичного моніторингу.

В цьому місці хочу внести деякі уточнення, оскільки багато людей думають, що це інноваційний процес, який характерний тільки для української системи охорони здоров'я.

Насправді це не зовсім так. Всі наші колеги з європейських країн також займаються питаннями шахрайства, яке можна виявити під час подання медичними установами рахунків на оплату різних медичних послуг.

У нашій країні ми розпочали цей процес ще в 2020 році. Основні етапи роботи були виконані наприкінці 2022 року, а також продовжувалися в 2023 і 2024 роках. У 2025 році ми ще більше активізували ці зусилля.

Без сумніву, ми займаємося аналізом системних порушень, і ці випадки ретельно моніторяться. Протягом останніх кількох років в Україні сформувався новий сегмент консультантів, які співпрацюють з медичними установами, допомагаючи їм правильно вносити інформацію в ЕСОЗ для збільшення фінансування від НСЗУ. Важливу роль "зовнішніх консультантів" можуть виконувати медичні інформаційні системи.

Експерти деяких медичних інформаційних систем надають консультації закладам охорони здоров'я з метою створення шаблонів для внесення даних в електронну систему охорони здоров'я з додатковою цінністю. Внаслідок цього, певні лікарі починають заповнювати дані не для точного відображення клінічного випадку, а щоб отримати вищу оплату за надані послуги. Це призводить до смішних ситуацій, коли, наприклад, радикуліти або блокади лікуються "нейрохірургічними втручаннями", оскільки така процедура значно підвищує вартість лікування.

У цьому контексті ми провели переговори з представниками медичних інформаційних систем у Міністерстві охорони здоров'я, що дозволило нам досягти взаєморозуміння.

Я знову підкреслюю: електронний медичний запис є офіційною медичною документацією. Вся інформація, що потрапляє до ЕСОЗ, залишається в історії хвороби пацієнта назавжди.

Водночас хочу наголосити, що маніпуляції зі змінами в записах характерні не для всієї системи охорони здоров'я, а лише для певних медичних закладів.

- Невдовзі всі пацієнти отримають доступ до своїх електронних кабінетів. Яка ймовірність того, що вони дізнаються про себе, свої хвороби і лікування багато нового?

- Такий доступ деякі медичні інформаційні системи вже надають пацієнтам. І до нас, дійсно, звертаються люди, які повідомляють, що виявили у своєму кабінеті електронний медичний запис, але в лікаря на прийомі вони в цей час не були.

Електронні інструменти дозволяють швидко виявляти зловживання і працювати з ними.

На відміну від багатьох європейських країн, ми маємо централізовану електронну систему охорони здоров'я, відому як ЕСОЗ. Завдяки цій системі ми маємо доступ до всіх медичних записів, можемо відстежувати маршрути пацієнтів та проводити їх аналіз.

Пацієнти також отримають доступ до цих даних. На стартовому етапі в особистому кабінеті пацієнт зможе дізнатися, з яким сімейним лікарем укладена декларація. З часом кабінет буде вдосконалюватися, і незабаром українці зможуть користуватися всіма електронними медичними записями.

Я завжди підкреслюю лікарям, що незабаром пацієнти зможуть отримати повний доступ до своєї медичної інформації. Важливо не забувати про етичний аспект цього питання, оскільки є моменти, які можуть бути важко виправити.

Незабаром кожен пацієнт зможе скористатися своїми електронними акаунтами (зображення: Freepik).

Чи мають медичні установи можливість продовжувати контрактування в рамках Програми медичних гарантій після проведення моніторингу НСЗУ, який виявив певні порушення? Які фактори є визначальними для НСЗУ при прийнятті рішень у таких ситуаціях: лише сам процес моніторингу, чи також реакція лікарні після нього?

Я б розділила це питання на дві основні частини. По-перше, існує фактичний моніторинг, що включає запити на інформацію та виїзди для перевірки. Цей процес може бути як плановим, так і позаплановим. По-друге, частка фактичного моніторингу є меншою, адже він не проводиться у всіх випадках, а базується на ризикоорієнтованій системі. Це дозволяє детально аналізувати окремі показники, що стосуються як клінічної, так і економічної ефективності, а також обсяги медичних послуг, які надаються відповідно до угоди з НСЗУ.

За фактичним моніторингом ми маємо план заходів - так званий план усунення порушень. Відповідно, якщо цей план усунення порушень не виконано, ми розглядаємо питання про те, чи можемо продовжувати договір із цим медичним закладом.

На відміну від традиційного моніторингу, автоматизований моніторинг має безперервний характер. При аналізі в рамках певної діагностично-спорідненої групи автоматизований моніторинг не є вибірковим, а включає в себе всі медичні заклади без жодних виключень.

Автоматизований моніторинг може мати різноманітні впливи на медичні установи. Найголовнішим з них є перерахунок фінансів. Це дозволяє оперативно відновити справедливість в системі. Варто підкреслити, що кошти, які були перераховані, не повертаються до державного бюджету, а залишаються в рамках Програми медичних гарантій, що дозволяє їм бути використаними для фінансування інших важливих напрямків.

Наприклад, у 2025 році, після проведення перерахунків на основі автоматичного моніторингу, ми виділили фінансування для лікування складних травм, пов'язаних з війною, які вперше були включені до Програми медичних гарантій у минулому році.

При цьому ми бачимо, що в окремих закладах системність порушень уже досягла такого рівня, що нам необхідно ухвалювати рішення про розірвання договорів.

У медичних гарантіях на 2026 рік вперше буде введено правило, що передбачає аналіз частки електронних медичних записів, які виявились недостовірними або потребують корекції за результатами автоматизованого моніторингу. У випадку виявлення систематичних порушень, ми плануємо застосовувати коефіцієнт, що дозволить знизити оплату за договором до нуля.

Крім того, у більшості ситуацій, згідно з даними автоматизованого моніторингу, ми спостерігаємо, що установи, де виявлено систематичні порушення, не надсилають заявки на продовження контракту.

У 2025 році ми вперше припинили співпрацю з деякими постачальниками медичних послуг на основі результатів автоматизованого моніторингу. Наприклад, деякі установи не мали мамографів, проте все ще подавали заявки на пакет "Мамографія". У зв'язку з цим, ми вирішили розірвати контракти з такими закладами.

Також в однієї сімейної лікарки ми виявили найбільшу кількість неверифікованих пацієнтів. Ми врахували це в ризикоорієнтованій системі, щоб з'ясувати, чи реальні це люди. І коли мої колеги пішли на фактичний моніторинг до цієї ФОП, їм не показали жодної підписаної декларації з пацієнтом, як цього вимагають умови договору. Тож ця лікарка уже не подавалася на контрактування на наступний рік.

Крім того, у нас ще є надавачі медичних послуг, щодо яких відкрито кримінальні провадження. Безумовно, в Україні діє принцип презумпції невинуватості, і має відбутися суд. Але, звичайно, у нас є питання, чи варто взагалі укладати договори з такими надавачами медичних послуг. І наразі опрацьовується правовий запобіжник щодо подальшої можливості контрактування таких закладів.

Чи спостерігає НСЗУ істотні зміни в поведінці медичних закладів після проведення моніторингу? Іншими словами, чи усуваються виявлені порушення, чи медичні працівники починають більш відповідально ставитися до обробки медичних даних пацієнтів та подібних аспектів?

Ми постійно підкреслюємо, що головна мета моніторингу полягає не в покаранні, а в корекції поведінки. Для нас є пріоритетом забезпечити пацієнтів доступом до медичних послуг, які надаються насправді та в повному обсязі.

Чи відбуваються зміни у поведінці медичних працівників? Так, вони є.

Наприклад, після першого автоматичного моніторингу щодо відповідності кадрів сума перерахунку досягла 1,2 млрд грн. Це було у 2024 році. У 2025 році сума такого перерахунку становила вже близько 200 млн грн.

Мої колеги також зазначили, що після першого перерахунку, що стосується хірургічних процедур на шкірі, заклади, які отримали від нас інформацію, негайно розпочали моніторинг внесення даних в ЕСОЗ за іншими діагностично спорідненими групами.

У 2025 році було проведено окремий автоматизований моніторинг хірургічних процедур в офтальмології, зокрема операцій по заміні кришталиків. Під час аналізу даних про закупівлю кришталиків, отриманих від медичних установ, і зіставлення їх із інформацією про кількість проведених операцій, ми виявили певні невідповідності. У зв'язку з цим ми звернулися до постачальників з проханням або надати пояснення, або виправити дані. В результаті, постачальники самостійно внесли корективи в дані на загальну суму майже 100 млн грн. Наразі ми спостерігаємо, що кришталики активно закуповуються, а медичні заклади виконують умови договорів у повному обсязі.

Протягом останніх двох років ми активно займаємось моніторингом надання допомоги пацієнтам, які перенесли інсульт. На початкових етапах наших спостережень ми виявили ряд проблем, пов'язаних із цілодобовою діагностикою, зокрема, щодо проведення комп'ютерної томографії. Наприклад, в окремих закладах не вистачало необхідного обладнання, а медична допомога надавалася не вчасно або в недостатньому обсязі. Наразі ж такі проблеми практично зникли. Тромболітична терапія надається без затримок, КТ-апарати працюють цілодобово, а також ведеться облік часу роботи кабінету КТ.

У 2026 році в Україні стартувала програма "Скринінг здоров'я 40+" (фото: Freepik)

- У 2026 році в Україні стартувала програма "Скринінг здоров'я 40+". Щодо неї є багато дискусій. Зокрема, люди переконані, що всі ці послуги можна отримати у свого сімейного лікаря без окремої програми. Також пацієнти, у яких день народження наприкінці року, зможуть пройти скринінг не скоро. Для пацієнтів, які народилися у грудні, скринінг буде доступним лише у 2027 році. Тож чи потрібен такий скринінг і чим він відрізняється від Програми медичних гарантій?

Безсумнівно, деякі з цих послуг доступні як у сімейного лікаря, так і в рамках пакету первинної медико-санітарної допомоги "Профілактика, діагностика, спостереження та лікування в амбулаторних умовах".

Однак було б неправильно стверджувати, що всі послуги, передбачені програмою "Скринінг здоров'я 40+", доступні виключно у сімейного лікаря.

Програма скринінгу, зокрема, передбачає низку лабораторних аналізів, які до пакета ПМГ не входять.

Програма скринінгу для осіб віком 40+ включає ліпідний профіль, що дозволяє оцінити ймовірність розвитку атеросклерозу. До складу програми також входить тест на визначення рівня глікованого гемоглобіну, який відображає середні показники глюкози в крові за останні три місяці, допомагаючи виявити предіабет або діабет ще до появи перших ознак. Додатково передбачені аналізи на електроліти, такі як натрій і калій, а також креатинін, що дозволяє рано виявити порушення функції нирок та серцево-судинні ризики. Ці дослідження здатні виявити "приховані" зміни в організмі, які людина може не відчувати, але які значно збільшують ймовірність серйозних захворювань.

Я вже піднімала питання статистики, пов’язаної з інфарктами та інсультами серед українців. Групи ризику складаються переважно з осіб старше 40 років, а особливо з тих, кому від 60 до 65 років. Також я звертала увагу на те, що лише 30% пацієнтів звертаються до своїх сімейних лікарів для профілактичного обстеження. У 70% випадків існують різні причини, чому вони не відвідують своїх лікарів.

Ми вивчаємо досвід інших європейських держав, де подібні скринінги реалізуються як національні ініціативи. Ці програми дозволяють по-іншому оцінити питання здоров'я населення.

Якщо сервіс доступний у будь-який час протягом дії підписаної угоди, пацієнти, дивним чином, не виявляють бажання ним скористатися.

Досвід країн Європи демонструє, що подібні скринінги здатні впливати на поведінку пацієнтів. Завдяки скринінгу здоров'я ми трансформуємо систему мотивації для населення.

Перш за все, ця програма передбачає створення комфортних умов для пацієнтів. Зокрема, існують певні вимоги до медичних закладів. Зокрема, для проведення скринінгу необхідно забезпечити окреме "вікно" для пацієнтів, а також можливість запису на прийом, навіть після закінчення звичайного робочого дня.

По-друге, якщо у людини є спеціально відведені фінансові ресурси, які можна витратити лише на скринінгові процедури, вона матиме мотивацію зберегти ці кошти від втрати.

Ще раз підкреслю, що серцево-судинні хвороби та цукровий діабет виступають як "невидимі вороги" для населення по всьому світу. І незважаючи на різні зауваження, ми продовжуємо шукати ефективні методи профілактики, які допоможуть вкладати ресурси в здоров'я людей і в розвиток майбутніх медичних систем.

Якщо українців не спонукати приділяти увагу своєму здоров'ю, наслідки можуть бути серйозними: ми не лише ризикуємо життями людей, але й підвищуємо навантаження на медичну систему. Держава витрачає величезні ресурси на лікування хронічних хвороб і соціальні виплати, оскільки інсульт і цукровий діабет є головними причинами втрати працездатності.

І я б хотіла скористатися можливістю й нагадати українцям: сприйміть це як сигнал, що треба зупинитися і, попри все те, що відбувається зараз в нашій країні, подумайте про себе. Скористайтеся шансом пройти скринінг, який не забере багато часу, але який точно покаже, на чому потрібно зосередити більше уваги.