Коли ґрунт перестає бути джерелом харчів: які перспективи чекають на державні агрокомпанії після втрати ресурсів | УНН

Підприємство "Деснянське" опинилося в складній ситуації, втративши сільськогосподарські землі, накопичивши борги та зіштовхнувшись із ризиком ліквідації після переходу під управління Фонду державного майна.

Втрата сільськогосподарських земель, накопичені борги, загроза закриття та невизначеність майбутнього – ось реалії одного з державних наукових господарств України, яке підпорядковувалося Національній академії аграрних наук і нині передане до Фонду державного майна. Чому знищення наукового аграрного потенціалу може призвести до стратегічних наслідків для всієї країни – у спеціальному коментарі керівника дослідницького підприємства "Деснянське" Андрія Шекери для УНН.

Державне підприємство "Деснянське", яке є частиною Прилуцької дослідної станції Інституту садівництва НААН, знаходиться в селі Новоселівка Чернігівської області. До моменту вилучення земельних ділянок, підприємство спеціалізувалося на вирощуванні зернових культур і рослинництві. Незважаючи на повномасштабну агресію з боку росії, господарство продовжувало свою діяльність. Однак значна частина його земель залишалася непридатною для сільськогосподарських робіт через забруднення вибухонебезпечними предметами, що створювало додаткові труднощі.

Спроба повернутися до обробітку земель після активних бойових дій завершилася тим, що в травні 2023 року на другому ж полі трактор підірвався на боєприпасі. Із міркувань безпеки ми призупинили роботу та звернулися до обласної військової адміністрації з проханням про розмінування. Того року нам вдалося засіяти понад 80 га мої, гречки та гороху

У цей період підприємству довелося укладати угоди з відстроченою оплатою, що дозволило зберегти його функціонування та залишитися на плаву. Як зазначає Шекера, кредитори погодилися на перенесення термінів розрахунків і поступове погашення боргових зобов'язань з майбутніх врожаїв. Процес розмінування завершився лише у 2024 році, коли всі доступні земельні ділянки були засіяні соняшником, пшеницею та соєю. Загальна площа посівів становила близько 223 гектарів.

Після того як посівна кампанія була завершена, підприємство отримало інформацію про зміну підпорядкування. У січні 2023 року його виключили з складу Національної академії аграрних наук і передали до Фонду державного майна. Водночас було оголошено про вилучення близько 800 гектарів сільськогосподарських земель. Це рішення мало серйозні фінансові наслідки для підприємства.

Частина земель, за словами Шекери, дійсно не могла бути рентабельною через непридатність для товарного сільськогосподарського виробництва - вирощування культур та отримання прибутку (заліснення, піщані землі тощо). Однак повне вилучення земель унеможливлює виконання статутних завдань.

"Після отримання інформації про вилучення земель, кредитори ініціювали судові позови та добилися відповідних рішень, включаючи накладення штрафів. Сьогодні загальний борг компанії перевищує 15 мільйонів гривень. Внаслідок відсутності земельних ділянок ми фактично не можемо виконувати свої фінансові зобов'язання. Наразі обговорюється питання приватизації майнового комплексу," - зазначив Шекера.

Аналізуючи ситуацію, можна стверджувати, що до поточних труднощів призвела сукупність чинників - наслідки війни, відчуження земель та інші обставини. Водночас, на переконання керівника, в умовах стратегічного розвитку держави надзвичайно важливо зберігати та підтримувати наукову складову аграрної галузі.

Якщо країна буде зосереджена на видобутку сировини, можливо, наслідки будуть незначними. Проте, якщо спрямувати зусилля на наукові дослідження, такі як вивчення нових сортів рослин, селекцію та насінництво, ситуація кардинально зміниться. Наше підприємство працювало у складі НААН, активно залучалося до цих процесів і мало потенціал для значно вищих прибутків. Втрата наукового потенціалу є серйозною загрозою, адже створити інноваційну науку вкрай складніше, ніж просто організувати звичайне сировинне аграрне підприємство.

Керівник компанії підкреслює, що він не проти змін, проте вважає їх необхідними лише за умови, що вони будуть ретельно обдуманими, зваженими та втіленими кваліфікованими спеціалістами. Його особливе занепокоєння викликає брак системного підходу до управління державними активами, а також недостатня участь тих, хто працює безпосередньо на місцях.

Офіційно земля залишається у власності держави, проте фактично її передають в оренду або суборенду, і ми не знаємо, що буде далі. Можливо, державне підприємство чекає ліквідація — така його перспектива в нинішніх умовах: або банкрутство, або приватизація з викупом усіх боргів. Але ми вклали душу в цю роботу, не шкодували ані часу, ані здоров'я. Одна особа могла виконувати роль вантажника, агронома, працювати в полі — все робили самостійно. Тому зараз дуже боляче і сумно... Але це частина життя, - підсумував Шекера.

Водночас, керівник наголошує на тому, що сьогодні головним викликом є бракування довгострокового стратегічного плану. Він вважає, що нестача системного підходу та експертності у прийнятті рішень може призвести до незворотних втрат як у фінансовому, так і в людському аспектах.

НААН опинилася у протистоянні з Фондом держмайна, який ініціював передачу понад 135 тис. га земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у користуванні наукових установ та підприємств Академії, до державного підприємства "Резерв" - для подальшої здачі їх в оренду. Формальною причиною названо "неефективне використання", однак фактично під загрозою опинилася унікальна наукова інфраструктура, яка десятиліттями формувала інноваційний потенціал українського аграрного сектору.

Після розгляду висловлених позицій, комітет Верховної Ради України з аграрних та земельних питань наполегливо закликав уряд утриматися від вилучення земельних ділянок, що належать НААН, на користь Фонду державного майна. Депутати висловили переконання, що позбавлення Академії земельних ресурсів призведе до низки серйозних негативних наслідків для розвитку країни, зокрема до скорочення робочих місць, що може викликати соціальну напругу в умовах війни та загрожувати продовольчій та економічній безпеці України.