"Кабани та шакали почали активно нападати на сільськогосподарські угіддя": в Україні спостерігається значний приріст чисельності диких тварин, що призводить до значних втрат для фермерів.

В Україні спостерігається швидке збільшення чисельності диких тварин, що вже викликає значні труднощі для аграріїв. Кабани, косулі, лисиці та навіть шакали все частіше навідуються на поля, завдаючи шкоди врожаю сільськогосподарських рослин.

Дикі тварини масово нищать врожаї в Україні: аграрії б'ють на сполох

Цю інформацію повідомляє спеціалізоване аграрне видання Kurkul. Причиною такої тенденції є фактична заборона на полювання, введена з початком повномасштабної війни. Внаслідок цього чисельність багатьох видів мисливських тварин почала стрімко збільшуватися. Статистичні дані вже підтверджують ці зміни.

Наприклад, згідно з зимовими спостереженнями в Чернігівській області у 2026 році:

Кількість косуль збільшилася на 6%, досягнувши 15 265 особин.

Кількість диких кабанів зросла на 17%.

Кількість лисиць зросла на 44%.

- Збільшилася також чисельність вовків.

На Харківщині фахівці також фіксують різке зростання чисельності шакалів. Якщо у 2022 році їх було лише 17, то вже на початку 2025 року популяція збільшилася до 54 особин.

Дикі тварини дедалі частіше заходять на поля та ферми.

Кабани активно розорюють посіви кукурудзи, картоплі та інших культур. Косулі та олені пошкоджують озимину і зернові.

Аграрії з Одещини неодноразово повідомляли про випадки, коли тварини за одну ніч знищували значні площі посівів.

Окрім економічних збитків, виникає і ветеринарна загроза.

Дикі кабани виконують роль природних носіїв африканської чуми свиней, що являє собою серйозну загрозу для свиногосподарств.

Головним носієм цієї недуги є лисиця, і в окремих регіонах її чисельність вже значно перевищує встановлені норми.

Перед війною популяцію диких тварин контролювали мисливські організації та служби єгерів.

Регульоване полювання в сезон мисливства сприяло збереженню балансу в екосистемі.

Однак із початком воєнного стану полювання фактично припинили, а фінансування єгерських служб значно скоротилося.

У результаті система регулювання чисельності тварин виявилася майже паралізованою.

Окремі області вже розпочали пошуки рішень.

Наприклад, в Полтавській області наприкінці 2025 року Рада оборони ухвалила рішення про регулювання популяції кабанів та лисиць за допомогою спеціально уповноважених мисливців.

Сьогодні аграрії використовують різні способи відлякування тварин.

Найпоширеніші серед них:

- електричні бар’єри

- звукові гармати та пристрої для відлякування;

- пристрої на основі ультразвуку

- світлові маячки та імітатори очей хижаків;

- засоби захисту від комах з характерним ароматом.

Проте, багато з цих підходів демонструють лише короткочасний результат, оскільки тварини швидко адаптуються до них.

Іншим способом може бути організація буферних кормових зон між лісовими масивами та полями, які забезпечать тварин їжею та запобігатимуть їх виходу на посіви.

Цю практику широко використовують у країнах ЄС.

Попри значні втрати врожаю, українські фермери фактично не мають чіткого механізму компенсації.

Законодавство, що регулює мисливське господарство, встановлює можливість для користувачів мисливських угідь компенсувати завдані збитки. Проте, відсутність чітко визначеної процедури для розрахунку та виплати компенсацій ускладнює процес отримання фінансових відшкодувань через суд. Таким чином, реалізувати свої права в цій сфері стає практично неможливо.

Експерти вказують, що в даний момент єдиним ефективним методом захисту для фермерів є страхування їхніх врожаїв.

У той же час чисельність диких тварин продовжує збільшуватися, і фермери стурбовані, що без комплексного підходу ця проблема може набути ще більш загрозливих масштабів.