"Найважливіше — це те, що підлога все ще залишилась на місці." Власник логістичної компанії розповідає про те, чи справді Росія знищила 90% складів під Києвом і чи варто очікувати дефіциту товарів.

Валерій Баранівський, один із засновників компанії Berger Cargo, поділився з NV своїми думками щодо того, чому навіть якщо стіни зруйновані, склади не зникають зовсім, чи можна очікувати дефіцит медикаментів і продуктів у столиці через атаки з боку РФ, а також чому досвід виживання бізнесу в околицях Києва залишить свій слід в історії.

"Майже половину наших складських потужностей було втрачену," -- з відчуттям гіркоти повідомляє NV Валерій Баранівський, директор і співзасновник логістичної компанії Berger Cargo, коментуючи наслідки осінніх ударів російських ракет та безпілотників по об'єктах його компанії в Київському регіоні.

Баранівський вже близько 30 років працює в сфері логістики, а в 2019 році заснував власну компанію. Протягом цього часу він зустрічав безліч викликів, але найбільш складними виявилися цілеспрямовані авіаудари з боку Росії. Схожу ситуацію тепер переживають і багато інших великих національних торгових мереж та логістичних компаній.

Цілеспрямовані удари російських військ по українському бізнесу призводять до серйозних наслідків: згідно з оцінками прем'єра Сергія Корецького, через ці дії до державного бюджету може не надійти щонайменше 70 мільярдів гривень податкових надходжень.

Ще донедавна Berger Cargo оперувала понад 80 тис. кв м складських приміщень, що робило її одним з великих операторів на українському ринку. Компанія спеціалізується на товарах тривалого зберігання -- від побутової техніки до будівельних матеріалів, і більшість її складів була зосереджена навколо Києва.

Зараз вже не існує половини з цих приміщень, і Баранівський починає орієнтувати свою діяльність на західні області країни. Він не єдиний у цьому: численні українські компанії активно шукають нові можливості для виживання. Особливо враховуючи, що для цього існує певна база: хоча з початку повномасштабної війни в Україні було знищено 2,1 млн квадратних метрів складських приміщень класу А та Б+, це не свідчить про те, що 90% складської інфраструктури в країні зруйновано, зазначив у своєму пості у Facebook Руслан Шостак, співвласник мереж EVA та Varus, а також президент корпорації Terwin.

Баранівський поділився з NV інформацією про реальні наслідки російських атак на логістичний сектор та бізнес в цілому, а також про перспективи відновлення.

Розкажіть про потужності компанії: якою є загальна площа складів, якими ви оперуєте?

У нас загалом є 83 тисячі квадратних метрів складських приміщень. Наші склади розташовані в Київській області, Одесі та Львові. У Київській області представлені склади класу А+ — найвищого стандарту в сфері комерційної та логістичної нерухомості, в Одесі — склади класу А, а у Львові — склади класу Б. Варто зазначити, що львівський підрозділ ми відкрили в 2022 році.

Яка частина цих територій була втраченна вами внаслідок російських нападів?

Ми втратили майже половину наших складських потужностей -- це понад 40 тис. кв. м. Але ж ми розуміємо, що безпекові ризики досі залишаються високими. Тому зараз наше ключове завдання -- розширювати географію присутності та відкривати нові складські локації в різних регіонах України. У вересні ми вже відкрили філію в Чернівцях. Там у нас наразі близько 12 тис. кв. м на кількох локаціях. Також ми розвиваємо львівську філію і думаємо про відкриття нових філій в інших областях.

Знищені території — це складські приміщення в Київському та Одеському регіонах?

Це стосується лише Київської області. У столичному регіоні ми мали три об'єкти: один з них був знищений повністю, а два – частково. На одному з об'єктів вогонь знищив усього 33,5 тисячі квадратних метрів.

Яким чином ви аналізуєте шкоду, яку ваша компанія зазнала в результаті агресивних нападів на логістичну інфраструктуру?

Вони суттєві. Обладнання, IT-інфраструктура, навантажувачі і решта того, з чим ми працюємо... Напевно, це буде десь 65 млн грн.

Поділіться, будь ласка, більш докладною інформацією...

Склади під побутову техніку, харчову групу, інші дрібні товари, ось як, наприклад, іграшки -- усі вони суттєво відрізнятимуться. Тож під певну товарну категорію комплектується відповідна складська система. Наша компанія -- класичний 3PL-оператор [Third-Party Logistics, логістика третьої сторони або зовнішній логістичний партнер]. Наші основні засоби -- це вантажні автомобілі, техніка, яка їздить територією складу, навантажувачі тощо. Звичайний навантажувач, але дообладнаний для обслуговування зони підлогового зберігання побутової техніки -- це 60 тис. євро. Лише під час останньої пожежі ми втратили 7 таких одиниць на одній локації. Також IT-інфраструктура досить коштовна. Склад -- це далеко не лише "коробка", адже всередині дуже багато різної "електроніки". Або візьмімо стелажну систему. Це теж дороге задоволення. Деякі ми поставили буквально кілька тижнів тому, і їх вже немає. І, думаю, в такій ситуації опинились багато бізнесів.

А як ви оцінюєте на сьогодні втрати для всієї галузі? Дехто озвучував цифри до 90% знищених площ складів певної категорії.

Якщо говорити про конкретну категорію – я з цим погоджуюсь. Ми всі взаємодіємо в нашій професійній сфері. Скажу так: мені не відома жодна компанія у складській індустрії, яка б не зазнала втрат у тій чи іншій формі. Візьміть будь-яку фірму з цього сегменту, і можна бути впевненими, що вона стикалася з фінансовими проблемами, причому деякі з них зазнавали втрат неодноразово. Ситуація для галузі є надзвичайно складною.

Чи можна з упевненістю сказати, що ваш бізнес наразі зазнає фінансових втрат?

Ні, ми зазнали втрат і збитків, але не втрачаємо надії і продовжимо працювати. Звичайно, з бухгалтерської точки зору наша ситуація виглядає непросто, адже багато основних засобів було знищено, а частина з них була придбана на кредитні кошти, які потрібно буде погашати. Проте ми не плануємо зупиняти свою діяльність.

Що буде на місці зруйнованих логістичних комплексів? Там нічого відновлювати і все потрібно зносити, чи яка подальша доля цих локацій?

Склад -- це дуже непроста будівля. Для пересічної людини -- це просто величезна коробка, але насправді це досить інженерно складна будівля. Так, багато згоріло і знищено -- стіни, стеля, але мережі залишились, як і фундамент, а ще залишилась підлога. А це дуже важливий елемент. Вартість підлоги та фундаменту -- це вагома частина у собівартості складу, яка сягає 40%. Чимала частка припадає і на підведені комунікації та інфраструктуру. Водночас стеля і стіни -- це далеко не головні складники собівартості складського приміщення

А чим особлива така підлога?

Це спеціальна залізобетонна промислова підлога зі зміцненим верхнім шаром та антипиловим покриттям, яке потрібне для того, щоб нічого не кришилось і не утворювало зайвий пил під вагою складської техніки. Таку підлогу нелегко зруйнувати, звичайна ракета і пожежа її точно не знищить [усміхається]! Вона витримує навантаження у 5 т на 1 кв. м.

Отже, "коробку" можна відновити на тому ж місці, і, певно, багато хто вирішить це зробити. Відновлення безумовно відбудеться. Я впевнений, що власники складів з часом повернуться до відбудови. Адже, як я вже зазначав, це не означає, що потрібно починати все з нуля на голому місці. Є приклади, коли вже розпочато певні підготовчі етапи. Проте, я б на місці бізнесменів не поспішав. Особливо з огляду на те, що в західній частині країни залишилися склади класу Б, які добре функціонують. Хоча, звичайно, це буде не зовсім та ж сама "математика" у фінансовому плані.

З іншого боку, у Київській області залишилися об'єкти, які були зруйновані ще в 2022 році, і з того часу їх ніхто не намагається відновити. Це справді дивно для мене. Я не можу зрозуміти, чому вони досі залишаються занедбаними. Можливо, їх планують продати в майбутньому. Або ж там можуть з'явитися нові проекти. Однак, відновлення такого складу, безумовно, коштуватиме менше, ніж будівництво нового з нуля.

Яким чином продовжуються ваші професійні стосунки з клієнтами складу, який був зруйнований внаслідок дій росіян? Як ви завершуєте ці взаємини і які дії відбуваються після цього?

А ми й не розходимося. Багато клієнтів тримали свої запаси у нас на різних локаціях, ще з 2022 року, -- аби зменшити ризики. Хтось постраждав більше, хтось -- менше. Звісно, є й таке поняття, як форс-мажорні обставини.

Я також хочу висловити глибоку повагу і вдячність працівникам Державної служби з надзвичайних ситуацій. Уявіть собі ті умови, в яких вони щодня виконують свою роботу! Це справжні герої. Їхня діяльність зовсім не є "безпечною задньою ланкою" — вони стикаються з величезними ризиками, такими як повторні обстріли, загроза обвалів, небезпека вибуху боєприпасів уповільненої дії. Незважаючи на це, працівники ДСНС надали нам неоціненну допомогу в оформленні документів. Це теж є частиною бюрократичного процесу, що потребує часу. Регіструються збитки, відбувається підготовка документів. У деяких випадках до процесу залучається національна поліція, в інших — Служба безпеки України. Був випадок, коли половина складу згоріла, і в таких складних умовах потрібно було провести інвентаризацію і все облікувати. ДСНС оперативно допустила нас на об'єкт після завершення всіх необхідних перевірок. Але якщо знову виникає тривога, ми змушені зупинитися, а як тільки сигнал скасовується — продовжуємо. І все це потрібно фіксувати максимально швидко.

Отже, ми прагнемо підтримати наших клієнтів у зборі всіх потрібних документів у подібних випадках. Це особливо важливо для малих підприємств, адже їм складніше оформити необхідний пакет документів та виконати всі вимоги належним чином.

Ланцюг постачання нашої компанії являє собою складну мережу, в якій взаємодіють численні логістичні фірми, оператори складів і перевізники. Уся ця структура функціонує як єдиний живий організм. Ми обслуговуємо близько 160-165 компаній, і кожна з них є унікальною ситуацією. Рішення потрібно приймати оперативно. Іноді ми дуже швидко перенаправляємо вантажі на інші маршрути, якщо в цей момент склад-отримувач стикається з наслідками чергової атаки.

На даний момент ми зосереджені на наданні безперервного обслуговування для наших поточних клієнтів. Що стосується нових проєктів, то їх ми вибираємо обережно, орієнтуючись на місце розташування та необхідні ресурси для їх реалізації. Загалом, я помічаю, що бізнес став більш згуртованим. Усі намагаються підтримувати один одного у міру своїх можливостей.

До речі, про клієнтів. А хто серед найбільших? Хто ваші орендарі?

Історично склалася ситуація, що в нашій компанії домінує група промислових товарів. Це означає, що серед наших клієнтів є чимало постачальників побутової техніки, таких як пральні машини, холодильники та інше. На жаль, я не можу детально назвати конкретні компанії.

Якою ви бачите зі свого боку роль держави у подоланні наслідків російських атак?

Я усвідомлюю, що у держави є власні пріоритети. Не планую звертатися до неї зі своїми труднощами. Прагнемо впоратися самостійно. Кажуть, що наразі працюють над певними механізмами компенсації. Якщо Верховна Рада прийме це, а президент підпише, ми, безумовно, будемо діяти в межах закону і подамося на ці програми.

З точки зору роботи Податкової, хотілося б, щоб податкові механізми більше враховували ситуацію бізнесів, які зазнали прямих втрат унаслідок атак. Адже такі компанії одночасно мають відновлювати операційну діяльність і нести значні фінансові витрати.

В даний час існує суттєва проблема з недостатньою кількістю кадрів, і це підтвердять представники будь-якого бізнесу. Крім того, є й інші важливі аспекти, які стосуються можливості надання Києву статусу прифронтового міста — зокрема, в контексті взаємодії з банківськими установами та іншими питаннями. Давайте будемо відверті: чим Київ в цій ситуації відрізняється від Чернігова?

Чи виник на ринку недостача площ? З одного боку, обсяг доступних приміщень зменшився, а з іншого боку, підприємства також зазнали втрат — як виробники, так і постачальники. Який же тепер стан справ на ринку?

У західних регіонах спостерігається певний брак пропозицій. Внаслідок цього ціни на оренду значно піднялися. Хочу зауважити, що не прагну нікого образити, але в деяких ситуаціях відчувається певна спекуляція. Це дійсно ринок, але кожен має право самостійно вирішувати, як йому діяти.

Ринок стабілізується десь за два місяці, гадаю. Зараз є певна дезорієнтація. Хтось біжить в одну сторону, хтось в іншу. Я ось згадую 2022 рік. Теж було дуже складно: хтось вивозить товар, хтось, навпаки, просить вивантажитись у тебе на складі, і так далі. Ні в кого не було чіткого плану, як діяти. Так ось у 2026-му у нас, в принципі, план був.

Пізніше повернемося до обговорення плану, але наразі надайте, будь ласка, деякі дані про те, як змінилися ставки на заході?

Скажу так: у деяких західних регіонах оренда збільшилась суттєво, подекуди навіть втричі. І мене це засмучує, що дехто з орендодавців так підняв цінник. Хоча так, зараз є попит -- всі шукають вільні площі у західних областях.

Отже, який у вас, врешті-решт, план дій? Ви вже говорили, що він у вас наявний. Які ваші наступні кроки?

Наш план полягає в географічному розширенні та активному відкритті нових локацій у різних містах. У певний момент ситуація була критичною: через російські атаки ми втратили майже половину нашого бізнесу – з більш ніж 80 тисяч квадратних метрів у робочому стані залишилося трохи більше 40. Проте сьогодні ми вже працюємо на площі понад 60 тисяч квадратів, завдяки відкриттю регіональних складів.

Що стосується Києва, то, ймовірно, я закрию ще один склад. По-перше, він на даний момент не є необхідним, а по-друге, вже має певні ушкодження, і я не можу бути впевнений, що туди більше нічого не "прилетить". Отже, скоріш за все, ми тимчасово закриємо його. Я вже обговорив це питання з клієнтами, і з їхнього боку не було жодних заперечень або непорозумінь. Тут все зрозуміло.

Чи плануєте ви напрямок на Захід? Які у вас плани та підходи в цьому відношенні?

Наш центральний офіс -- у Київській області. Дружина й діти живуть у Києві. Про релокацію мови немає. Її не було і в 2022-му, і зараз не плануємо. Так, склади відкриваємо зокрема і на Заході. Та я завжди їх десь відкриватиму. Але компанія BERGER CARGO з Київської області нікуди не збирається. Це наша батьківщина. Так, сьогодні про розширення у столичному регіоні не йдеться. Але настане час, і візьмемось тут знову до роботи.

Які у вас думки щодо приватної протиповітряної оборони? Чи вважаєте ви, що це може бути варіантом для вас?

Одного разу я став свідком того, як реактивний дрон з усієї сили врізався в будівлю. Зараз навіть не знаю, як би його можна було збити. Придбати винищувач F16 я не в змозі – таких фінансів у мене немає. А з кулеметів, встановлених на пікапі, я не бачу жодної користі, адже з них балістичні ракети не збити. Звісно, звичайні дрони можна ліквідувати, але їх і так знищують. Спостерігаючи, помічаю, як над Чернігівською областю літає двадцять дронів, а до Київщини добирається лише один, і його теж де-небудь знищують. Але, наприклад, у нас у складі вже дві балістичні ракети влучили. І що з цього? Тому я не бачу жодного сенсу в приватному протиповітряному захисті.

Як сучасні обставини, пов'язані з цілеспрямованими нападами ворога на логістичні об'єкти, вплинули та продовжать впливати на ринок? Перш за все, чи призведе це до скорочення розміру складів замість їхнього збільшення?

Безумовно. Логістика також зазнає зростання витрат. Додаткові відстані та транспортні витрати вплинуть на ціну. Проте, судячи з того, що я спостерігаю, дефіциту товарів не буде. Я не вірю в таку можливість. Я уважно слідкую за діяльністю продуктових мереж, і можу стверджувати, що голоду не виникне. У магазинах все залишиться в наявності. Ціни, звісно, трохи зміняться, але це неминуче.

Багато прицільних ударів по фармацевтичних складах, але там теж є фахівці, які зроблять все можливе, щоб ліки були. Можливо, їх везтимуть іншими шляхами, але вони однозначно будуть.

Щодо об'ємних і громіздких логістичних центрів, то на даний момент це не є доцільним. Потрібно шукати шляхи для дистрибуції.

Щодо підземних складів, мушу визнати, що не зовсім переконаний у цій концепції. На даний момент у мене немає підстав вважати, що це може бути дійсно ефективним.

Ви сказали, що логістика стане дорожчою. Наскільки вона може зрости?

Не можна сказати, що це значно, але ймовірно, що вартість зросте приблизно на 10% через фактор, який ми розглядаємо. Однак, не варто забувати й про інфляційні процеси.

Які інші зміни на ринку ви помічаєте?

Загалом ринок дуже зміниться. Гадаю, за тим, що ми зараз робимо, треба слідкувати нашим європейським сусідам. Наприклад, ще до 2022 року довкола Варшави вже було у разів 10 більше складів, ніж довкола Києва. Якщо у них буде війна, хто знає, як вони з цим упораються.

В цілому, події, які ми спостерігаємо сьогодні, безумовно, увійдуть до навчальних матеріалів для логістів наступних поколінь. Якщо сфера логістики не адаптується швидко до нових умов, нас чекають серйозні проблеми. Проте, в Україні вже відбуваються суттєві зміни в цій галузі. Можу відзначити, що багато інших компаній, у тому числі й наших конкурентів, демонструють вражаючі результати.

Зрозуміло, що дедалі частіше постачальники будуть розвозити товари відразу по магазинах, а не на розподільчий центр. Зростатиме частка ось цієї логістики "з коліс", однозначно. На жаль, це теж вплине на ціну, бо ця логістика дорожча. Постачальнику було простіше привезти одну фуру на розподільчий центр, а не розвозити маленькими машинами по магазинах. Тобто це ще на якийсь відсоток робить товар дорожчим. Але те, що він буде в магазині, я навіть не сумніваюсь.