Голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури зазначив: "На сьогоднішній день, якщо проаналізувати кошториси всіх підрядних компаній, можна виявити, що вони всі підпадають під визначення "кримінальних"."

Уже минуло понад два роки відтоді, як ДП "Укравтодор" було трансформовано в Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України (ДАВРІУ). Окрім контролю якості робіт у сфері дорожнього господарства, функціонал нового відомства тепер розширився на будівництво житла для українців, які втратили свої домівки через війну, захист енергоінфраструктури, відбудову постраждалих об'єктів комунальної й соціальної сфер, утримання пунктів пропуску на кордоні тощо. Відповідно це передбачає оперування набагато більшими обсягами фінансів і максимум відповідальності за них.

Новоствореним агентством спочатку опікувався політик Мустафа Найем, а наприкінці вересня 2024 року на зміну йому прийшов Сергій Сухомлин, який протягом багатьох років перед цим був мером Житомира.

З огляду на те, що на новій посаді він уже понад пів року, Mind вирішив розпитати про те, як просуваються роботи за проєктами відновлення постраждалих населених пунктів (і чому в деяких із них агентство не вкладається в заявлені раніше терміни), як і згідно з якою формулою розподіляються виділені кошти на ті чи інші об'єкти. Поговорили про найрозповсюдженіші корупційні ризики при роботі з проєктами відновлення, про стан справ на прифронтових територіях, захист енергетичних об'єктів (будівництво укриттів III рівня) і про те, чому іноземні партнери не бажають фінансувати подібні проєкти. Зачепили тему "багатостраждального" Миколаївського водогону й обговорили долю інших українських водогонів, що чекають на відновлення.

Згідно з рішенням Кабінету Міністрів України під номером 251, у цьому році Державна агенція відновлення та розвитку інфраструктури України (ДАВРІУ) отримає понад 5 мільярдів гривень з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Кошти будуть спрямовані на відновлення таких населених пунктів, як Бородянка в Київській області, Циркуни в Харківській області, Посад-Покровське в Херсонській області, Тростянець у Сумській області та Ягідне в Чернігівській області. Проте варто зазначити, що уряд розпочав цей проєкт ще в 2023 році, і в квітні планувалося завершити всі роботи. Що ж сталося, що не все йде за планом? Які результати вже досягнуті в цих регіонах? Коли ж ми можемо очікувати завершення проєкту?

Суть ідеї полягала в створенні моделі проєкту, яка охоплює п’ять різних населених пунктів. Це дозволило б проаналізувати, які з процедур найкраще відповідають потребам відновлення країни, а які виявляються менш ефективними.

Якщо звернути увагу на Бородянку, то в цьому році планується завершити всі проекти, які контролює ДАВРІУ. З осені минулого року темпи виконання робіт істотно зросли. Я впевнений, що вже в квітні-травні буде введено в експлуатацію багато житлових будинків (деякі з них вже готові, а інші планують здати до кінця року).

Якщо поглянути на Посад-Покровське, то стає сумно, коли приїжджаєш і бачиш величезну кількість зруйнованого майна. Це змушує задуматися про те, що за два з половиною роки практично нічого не було зроблено для відновлення. Наразі тривають тендери, і вже виконано більше ніж 60% робіт з водопостачання (прокладання газових мереж, підключення тощо). Таким чином, за два з половиною місяці ми досягли значно більше, ніж за два роки до цього.

- Загальний обсяг фінансування робіт для експериментального проєкту - 9,6 млрд грн. За даними ЗМІ, на кінець 2023 року уряд профінансував лише 559 млн грн (6% від суми). Скільки коштів було надано урядом 2024 року й на що конкретно їх спрямовано? І за яким пріоритетом розподілите 5 млрд грн із ФЛНЗА?

Станом на кінець 2024 року в рамках експериментального проєкту витрати з бюджету склали 503 млн грн із запланованих 2 млрд 226 млн грн. Ці кошти були спрямовані на створення проєктно-кошторисної документації та проходження експертизи для більшості проєктів відновлення. Також проведено закупівлі та укладені контракти на виконання будівельних робіт, частина з яких вже реалізована.

Щодо конкретних об'єктів та механізму розподілу зазначених 5 млрд грн, то вже все детально описано по населених пунктах. Згідно з умовами угоди, для фінансування проектів передбачена попередня оплата, яка становить 30% від загальної суми контракту, з метою закупівлі матеріалів у рамках цього договору.

У договорі також встановлено графіки виконання робіт та їх фінансування. Підрядник отримує авансовий платіж і зобов'язаний його повернути в строки, зазначені в угоді. Після цього підрядна організація надає замовнику (Службі відновлення) акти виконаних робіт та звіти про витрати для завершення процедури закриття авансу.

- ЗМІ критикують розподіл коштів на об'єкти відновлення. Зважаючи на які критерії, ДАВРІУ обирає, що саме та скільки відбудовувати в тій чи іншій місцині? Ви щойно зазначили, що розподіл 5 млрд грн із ФЛНЗА буде з акцентом саме на житлову забудову. Тоді чому, наприклад, у селі Циркуни як першочергову потребу визначено будівлі сільради, ліцею, закладу дошкільної освіти, лікарні, а жодного приватного чи багатоквартирного будинку до Переліку об'єктів на відбудову урядом не внесено?

- Є кошти з держбюджету, які спрямовуються не через ДАВРІУ. А, наприклад, через обласні адміністрації, бо частину об'єктів тієї ж Бородянки відновлює КОВА. Також є кошти програми "єВідновлення". Люди отримують компенсацію, і багато проєктів (переважно одноповерхові приватні будинки) закриваються саме в такий спосіб. До того ж наше агентство - інструмент, "лопата" держави, і ми не визначаємо політику чи критерії. Нам доводять, що саме потрібно зробити.

Ми уклали угоду про співпрацю з посольством Великої Британії та агенцією IPA (Infrastructure and Projects Authority), що займається розвитком інфраструктури, подібно до нашого ДАВРІУ. Ця організація впроваджує систему "5 case models", яка дозволяє оцінювати проєкти з різних аспектів, визначати пріоритети, проводити рейтингування та аналізувати соціальні й економічні наслідки.

Чому село Мощун, в якому знищено понад 70% житлових будівель, було виключено з проєкту?

Це питання краще адресувати урядовим органам. Однак, з моєї точки зору, можу зазначити, що відновлення Мощуна в даний момент фінансується міжнародними донорами в рамках програми "єВідновлення".

У вересні 2024 року НАЗК представило аналіз десяти корупційних ризиків, пов'язаних із проєктом відновлення, а також наслідки, які можуть з цього випливати. Чи займається Державна служба України з питань регіонального розвитку усуненням цих ризиків, таких як відбір об'єктів, вартість відновлення та можливі зловживання під час будівельних робіт? Наприклад, чи доцільно інвестувати значні кошти в прифронтові райони, які можуть знову постраждати від обстрілів, руйнувань або навіть окупації? Зокрема, голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов пропонував замінити Циркуни (розташовані всього за 20 км від кордону з Росією) на менш ризиковані населені пункти, але ця ініціатива не знайшла підтримки в уряді. Крім того, минулого року було значно скорочено бюджет на відновлення Бородянки — майже на 500 млн грн. Чи є обґрунтоване пояснення цьому скороченню?

Щодо ризиків корупції, які зазначає НАЗК, ми, безумовно, враховуємо всі рекомендації, які нам надаються. Однак у нас є свій власний курс, і ми усвідомлюємо, які аспекти потребують покращення.

Ось приклад: більшість тендерів на відновлення інфраструктури організовуються через регіональні служби, що функціонують на базі "Укравтодору". Проте, існує суттєва проблема — ці служби не мають відповідної кваліфікації для проведення тендерів на будівництво водопроводів чи енергетичних об'єктів, адже їх основне завдання полягає у ремонті та будівництві доріг. Через це якість проведення тендерів часом залишає бажати кращого. Крім того, забезпечити прозорість у таких умовах є досить складним завданням, оскільки ДАВРІУ практично не контролює діяльність цих обласних структур.

Ми маємо можливість лише їм щось порекомендувати, а дослухаються вони чи ні - вже інше питання. Тому ми створили ЦЗО, на старт роботи якої дуже чекали наші іноземні партнери. Вона може проводити закупівлі за міжнародними стандартами, має прозору наглядову раду. Як я вже зазначав, уряд схвалив постанову про створення Централізованої закупівельної організації 1 квітня.

При створенні концепції Центру забезпечення обслуговування (ЦЗО) активно співпрацювали міжнародні партнери, серед яких особливу роль відіграє Антикорупційна ініціатива ЄС (EUACI). У найближчому майбутньому, за участю Агентства відновлення та Міністерства розвитку, буде представлена модель функціонування ЦЗО. Окрім цього, планується оголошення конкурсу на посаду керівника ЦЗО, а також старт впровадження елементів корпоративного управління в короткостроковій перспективі.

Ось ще один приклад. Ми здійснили аналіз системи захисту енергетичних об'єктів третього рівня. В результаті нам вдалося зменшити кошториси на 15 мільярдів гривень і укласти додаткові угоди з підрядними організаціями, які були вибрані на попередніх тендерах. Крім того, ми провели дослідження вартості ремонту доріг у всіх обласних службах. У різних регіонах ціни варіюються в залежності від глибини та площі робіт, але в середньому коливаються від 900 до 2400 гривень за квадратний метр.

Що стосується питання заміни Циркунів на інший населений пункт, я не буду висловлюватися, оскільки в той час не був частиною ДАВРІУ і не володію деталями цієї ситуації чи причинами, які спонукали Кабмін до такого рішення. Що ж до скорочення бюджету для Бородянки, можливо, в держави в той момент виникли проблеми з фінансуванням, наприклад, для виплати зарплат військовим або пенсій.

Тепер давайте розглянемо доцільність фінансування прифронтових територій. Нещодавно я відвідав Херсон – місто, яке постійно під прицілом російських безпілотників, і тут регулярно відбуваються обстріли. Проте, незважаючи на це, тут все ще залишаються люди. Чи справді ми готові "забути" про такі населені пункти, як Запоріжжя, Херсон, Посад-Покровське та інші? Можливо, це виглядає як "неефективне" витрачання ресурсів. Але якщо ми прагнемо надати цим людям можливість для життя, то рішення держави щодо відновлення цих територій вже зараз є цілком обґрунтованим.

- ЗМІ прискіпливо слідкує за діяльністю ДАВРІУ, проведенням тендерів. І журналісти задаються питанням - а як підрядниками Агентства з відновлення стають компанії, що є неодноразовими фігурантами кримінальних проваджень (по справі розкрадань/розтрат коштів - ТОВ "Агро Констракшн", ТОВ "Будівельна компанія "Атера Девелопмент", ТОВ "Група Компаній "Автострада" одіозного Максима Шкіля - наприклад, з відбудови Посад-Покровського)? Чи це обов'язкова умова для перемоги в тендерах?

Відповім на провокацію ще більшою провокацією. Відповідно до чинного законодавства України, це дійсно є необхідною умовою. Я б також рекомендував включити до цього переліку компанії "Онур", "Автомагістраль", "Ростдорстрой" (RDS)... І, напевно, всіх інших.

Перш за все, в українських правових нормах немає жодної статті або пункту, який би чітко вказував: "Компанії, що мають кримінальні справи, заборонено брати участь у тендерах або ставати їх переможцями". ДАВРІУ не має законного підґрунтя для відхилення такої компанії, адже в такому випадку на нас може бути подана скарга до Антимонопольного Комітету.

По-друге, відсоток прибутку, який компанія може закласти в свої тендерні пропозиції згідно з чинним законодавством (незалежно від того, йдеться про будівництво дороги, реконструкцію школи, тендери ДАВРІУ або ж на місцевому рівні), варіюється від 0,3% до 2%. Це є першим ризиком. Зрозуміло, що при такому обмеженому прибутку компанії не готові інвестувати власні кошти, брати на себе ризики інфляції та ігнорувати затримки у виплатах з боку держави. Наприклад, за енергетичними проектами державний борг перед компаніями наразі перевищує кілька мільярдів.

Отже, на сьогоднішній день, якщо проаналізувати фінансові плани компаній, більшість з них можна віднести до категорії "кримінальних". Однак в Україні існує лише 5-6 підприємств, здатних виконати значний обсяг робіт: вони володіють сотнями одиниць техніки та мають тисячі працівників. Без цих компаній відновлення країни стане неможливим.

Я не намагаюся виправдовувати бізнес у цій ситуації. Більше того, наша компанія ДАВРІУ наразі веде судові справи з деякими підприємствами: нещодавно ми здобули перемогу у справі на понад мільярд гривень, а також виграли ще одну на суму 22 мільйони гривень. Проте, важливо підкреслити, що першопричиною цієї ситуації є держава, яка створила умови, що ускладнюють прозору діяльність.

Зараз ДАВРІУ розробляє "революційну" постанову, де пропонує дещо інакше складати кошторис по об'єктам відновлення. Ми вже відправили її на перше коло узгодження. Думаю, нам треба місяць-півтора, щоб вийти на рішення Кабміну.

Крім того, необхідно вказати фактичну зарплату та реальні витрати на матеріали. Якщо суспільство готове прийняти цю модель, тоді можна буде визначити справедливу ціну на арматуру, бетон, бітум, щебінь та інші будівельні матеріали.

Приблизно 80% енергетичної інфраструктури України зазнало пошкоджень або було зруйновано. Наприкінці 2024 року колишній голова Державної агенції з управління відновленням інфраструктури України, Мустафа Найєм, висловив звинувачення на адресу уряду щодо свідомого затягування реалізації проєкту з захисту енергетичного сектору. За його словами, уряд перешкоджав виділенню бюджетних коштів через особисті інтереси, внаслідок чого підрядники не отримали оплату і зупинили свою діяльність. Коли ви прийшли на цю посаду, ви стверджували, що підрядники вимагали "занадто великі прибутки", і що ДАВРІУ планує переглянути контракти. Ви також зазначили, що деякі захисні споруди "модернізуються" з метою зниження витрат. Підрядники ж, у свою чергу, висловили занепокоєння, що роботи на об'єктах ще не завершені. Чи дійсно існують невирішені фінансові питання з підрядниками (які саме компанії були згадані і хто саме вимагав "надмірних прибутків") та з ким саме ДАВРІУ вирішило припинити співпрацю?

Дійсно, держава не виконує свої зобов'язання перед підрядниками. Це стосується всіх без винятку. Навіть фінансування, яке надійшло наприкінці 2024 року, ДАВРІУ розподіляло пропорційно між усіма об'єктами, виходячи з обсягу виконаних робіт. В результаті, ми отримали лише 10% від загальної суми заборгованості. Це серйозна проблема.

Якщо розглядати осіб, які шукали "надзвичайно великих доходів", то до них відносяться підрядники на будівництво укриттів III рівня. Проте всі вони перепідписали угоди з зниженням вартості: як я вже згадував, бюджети були скорочені на 15 мільярдів гривень.

- А яку відповідальність можуть нести такі безвідповідальні підрядники, особливо в умовах воєнного стану?

- Кожен випадок слід розглядати окремо. Були випадки, коли підрядники анонсують великий штат робітників, а насправді - це декілька людей і нуль техніки. Якщо ж притягувати до відповідальності через суд за невиконання контракту - то тоді нам довелося б відкласти проєкти у тих же Бородянці, Посад-Покровську на період 1,5 - 3 роки. Бо розірвання контракту через суд за умовами законодавства займає приблизно стільки часу.

Розпочато зведення укриттів третього рівня для охорони 22 електричних підстанцій від можливих ракетних атак з боку рф. Який термін завершення цих робіт? Чи є у держави достатні фінансові ресурси для їх реалізації? Чи планується залучення коштів з-за кордону (приватних, державних або донорських)? Які умови та обсяги фінансування?

- Звісно, ми хотіли б залучити іноземне фінансування на III рівень, але з боку наших міжнародних партнерів інтерес до цього мінімальний. Щодо будівництва укриттів II рівня, то цей проєкт підтримувався USAID, але на сьогодні співробітництво з відомих причин припинилося. Тому ДАВРІУ очікує фінансування з держбюджету.

Наші закордонні партнери ще минулої осені заявили про намір виділити $5 мільярдів до 2025 року, але лише на програми відновлення. Однак, наразі вони не проявляють активності в цьому напрямку…

Які аргументи наводять наші закордонні партнери для пояснення небажання інвестувати в укриття третього рівня?

- Озвучу свою особисту думку. Наприклад, наразі розробляється проєкт соціального житла для ВПО. Донори, коли ми озвучуємо, що це для Запоріжжя чи Одеси - одразу пропонують робити це у безпечніших регіонах, зокрема, Західній Україні. Бо для донорів цікаво, коли об'єкт побудований і на нього можна подати гарний звіт.

Який звіт можна підготувати для об'єктів, які постійно піддаються ризику ракетних атак (оскільки їх мета - захистити трансформатор від ракет)?

Це нагадує пропозицію: "Чому б нам не розмістити іноземні військові сили на кордоні з Європейським Союзом замість безпосередньо на лінії фронту?"

Тут слід бути надзвичайно обережним, адже це вже стосується політики. Я не в змозі висловлюватися з цього приводу, це не входить до моїх обов'язків.

У минулому році було ініційовано будівництво водопроводу для Миколаєва. Наразі триває зведення новітньої насосної станції, яка слугуватиме не тільки комунальним потребам, а й для зрошення сільськогосподарських угідь. Яка потужність даного водогону, яка загальна вартість проекту та коли планується його завершення?

- Коли є кошти, лише тоді я можу чітко сказати щодо старту проєкту і його закінчення. Коли моя команда прийшла в ДАВРІУ, Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Миколаївській обл. замовила ТЕО, де було прописано алгоритм побудови Миколаївського водогону.

Ще один важливий момент: на верхній частині території розташовані аварійні очисні споруди Нової Одеси. Якщо б ми реалізували водогін за даним техніко-економічним обґрунтуванням, Миколаїв би отримував всі скиди з каналізації через свій водогін. Тому ми вирішили перемістити водогін на 800 метрів, збільшивши його загальну довжину також на 800 метрів. Крім того, ми розробляємо абсолютно нову водозабірну станцію та додаємо додаткові блоки насосної станції, щоб врахувати можливість інтеграції системи, чого не було в початковому ТЕО. Це, безумовно, значно підвищує вартість проекту.

В рамках реалізації старого ТЕО одним із ключових етапів стало відновлення водосховища поблизу Миколаєва. Цей проєкт виявився досить складним і коштовним, що викликає певні сумніви щодо його доцільності. Зокрема, труба завершувалася на відстані 6 км від міста, що означало, що водогін розташовувався далеко від очисних споруд. У новій версії проєкту ми змогли "провести" цю трубу ближче до міста.

Крім того, не були заплановані частотні перетворювачі. Це сучасне та коштовне обладнання на насосних станціях, яке забезпечує управління насосами, синхронізує їхню роботу для запобігання гідроударів і дозволяє плавно регулювати подачу води до міста.

Є багато деталей, на які ще не звертали уваги. Однак на даний момент ми завершили всі розрахунки, проєкт готовий і перебуває на етапі державної експертизи. Процес триває, і ми виходимо на суму в 6,2 млрд грн, хоча варто зазначити, що державна експертиза може внести певні корективи в цю цифру.

- А як ви прокоментуєте те, що закупівлі на будівництво водозабору з р. Південний Буг та магістрального водопроводу для забезпечення водою Миколаєва відбулися без проведення відкритих торгів, і серед "переможців" тендерів, знову ж таки, - компанії, задіяні в корупційних скандалах? Зокрема, це ТОВ "Автострада", яке міцно "сидить" на держтендерах завдяки тісним зв'язкам в уряді її бенефіціара Шкіля. ТОВ "Укртрансмост" фігурує в кримінальних провадженнях у справі про розтрату бюджетних коштів, що виділялися на розвиток автодорожньої мережі Києва. А "Ростдорбуд" пов'язана з партією мера Одеси Геннадія Труханова...

Щодо компаній, які мають репутацію, пов’язану з корупцією, я вже висловлював свою думку раніше. Що стосується закупівель без проведення відкритих торгів, то така можливість передбачена існуючими процедурами. Якщо ми плануємо побудувати водогін для Миколаєва за приблизно 1,5-2 роки, тоді вимушені дотримуватись стандартних державних процедур (хоча, чесно кажучи, не впевнений, що зможемо вкластися в цей термін). Але якщо наша мета — забезпечити місто водою вже в серпні цього року, тоді обираємо інший підхід.

- Тобто, ви хочете запевнити, що у проведенні невідкритих торгів жодної крамоли немає?

- Немає. Якщо ми маємо інші засоби контролю – стосовно цін, виконання робіт та якості проекту, це дозволяється державою.

Сучасні системи водопостачання є надзвичайно важливими для міст, таких як Одеса, Лубни, Буча та Умань. Який термін їх реалізації, які фінансові ресурси знадобляться для цього, і скільки часу знадобиться на зведення цих об'єктів?

Маленьке село Томаківка, розташоване в Дніпропетровській області, вже протягом двох років страждає від нестачі води. У Лубнах ситуація також є критичною. Що стосується Бучі, то там також необхідний водопровід, але ситуація дозволяє трохи почекати, оскільки в них є доступ до води (місцеві жителі планують облаштувати свердловини в селах). Водогони Болградського та Суворівського районів в Одеській області будуються вже близько десяти років. Тому було ухвалене рішення передати їх будівництво на ДАВРІУ. Ми активно працюємо над усіма цими проєктами і залучили підтримку UNICEF та інших партнерських організацій.

Держава виділила понад 8 мільярдів гривень для реалізації проєкту будівництва водогону в Миколаєві. Після завершення офіційної експертизи, яка визначить точну вартість контракту (після укладення угод з підрядниками, ДАВРІУ не зможе перевищити цю суму), ми сподіваємося, що залишок складе приблизно 1,8 мільярда гривень. У такому разі ми плануємо запропонувати перерозподіл цих коштів на інші водогонні проєкти, які були згадані раніше.

Наприклад, якщо в травні реалізується перерозподіл фінансування, ми зможемо негайно розпочати роботи. Зокрема, в Томаківці планується завершити будівництво очисних споруд, каналізації та водогону — за умови прийняття урядового рішення та отримання коштів, цей процес займе близько трьох місяців. Загалом для цього проекту знадобиться приблизно 200 мільйонів гривень.

Щодо Умані, наразі тривають фінансові розрахунки, але вартість водогону виявиться досить високою, оскільки планується прокласти 154 км. На початку березня ми провели зустріч із шведським фондом SWEDFUND, в результаті якої нам вдалося знайти фінансування для техніко-економічного обґрунтування цього проекту. Як тільки шведська сторона завершить розробку, ми зможемо оголосити остаточну суму. Чекаємо на результати.