Суперництво Кличка і Зеленського за контроль над столицею - який варіант розвитку подій обере адміністрація президента?

Атака на найближче оточення Віталія Кличка наводить на думку про підготовку чергового кримінального провадження і на нього. "Заруба" між Київським міським головою та президентом Володимиром Зеленським почалась ще в 2019 році. Мер кілька разів звинувачував гаранта Конституції в узурпації влади.

Кримінальні провадження та перманентні обшуки у Кличка та ого підлеглих почалися з 2021 року.

Хоча нинішнім приводом виступає нібито корупція та зловживання, насправді це лише маска для спроби усунути ключову фігуру столиці, яка, серед іншого, відкрито підтримала акції протесту "Людей з картонками".

Сьогодні обставини, пов'язані з літніми обшуками та кримінальними справами проти найближчих соратників Кличка, ставлять нові запитання: чи закінчується спільна політична історія Порошенка та Кличка? Варто зазначити, що їхня співпраця розпочалася в лютому 2014 року.

Більше місяця високі ділові кола столиці обговорюють не просто відставку багаторічного першого заступника голови КМДА Миколи Поворозника, а кульбіт під час голосування. За його відставку фракція "Європейська солідарність" (основний союзник партії мера УДАР) віддала цілих 27 голосів; решту -- депутати від "Слуги народу", "Батьківщини", "Голосу", "Єдності", "Платформи за життя та мир" (колишньої ОПЗЖ), а також кілька позафракційних депутатів.

Поворозник у столичній адміністрації відігравав важливу роль, об'єднавши одну з найвпливовіших груп, що належала до найближчого оточення Віталія Кличка. Іронічно, але саме фракція ЄС, яка раніше ніколи не підтримувала "слуг народу", стала тією силою, яка допомогла Банковій усунути Поворозника та його команду, фактично зруйнувавши коаліцію ЄС з УДАРом Кличка, що діяла в Київраді протягом багатьох років.

Згадаємо, що у 2014 році у Відні відбулася важлива зустріч між Петром Порошенком, Віталієм Кличком та Дмитром Фірташем. Австрійські ЗМІ тоді повідомляли про можливі угоди, за яких Кличко, нібито, віддав перевагу Порошенкові в президентських амбіціях, а з підтримкою Європейського Союзу став мером столиці.

Тож виникає запитання: чи не є голосування ЄС разом із головними політичними опонентами перепрошивкою ЄС і першим кроком домовленостей між Банковою та Порошенком? Питання це наразі відкрите й висітиме в повітрі аж доки сам Петро Олексійович не скаже щось з цього приводу. Наразі він тримає паузу.

Складена ситуація може мати суттєві наслідки для Кличка, включаючи можливість його звільнення з посади мера та голови КМДА.

У цьому плані цікаво, які сценарії для столиці готує Банкова й чому їх реалізація стає можливою саме тепер ? І також - яку стратегію виживання обере сам Кличко?

Адже мер Києва після операції НАБУ "Чисте місто" та звинувачення в оборудках із землею ексдепутата Київради Дениса Комарницького опинився в дуже скрутному становищі. Це може стати прямим ударом по його політичному майбутньому.

Операція НАБУ "Чисте місто" стала справжнім шоком для Віталія Кличка. Вперше за всю свою кар'єру на посаді мера, він, переживши численні тиски з боку правоохоронців, не назвав розслідування НАБУ політично вмотивованим. Є інформація, що він навіть звертався до директора НАБУ Семена Кривоноса з проханням допомогти підібрати нові кадри для КМДА. Виглядало так, ніби Кличко намагається дистанціюватися від виявлених корупційних схем.

Як відомо, після літніх подій столична мерія Києва залишилася без секретаря.

На даний момент, існує ймовірна угода щодо кандидата на вакантну посаду від партії "Слуга народу". Ця особа може стати виконуючим обов'язки міського голови, якщо Київська рада ухвалить рішення про недовіру Віталію Кличку. Для цього потрібні 80 голосів. Враховуючи, що за відставку Поворозника проголосували 73 депутати, залишилося "додати" всього сім голосів.

Хоча Банкова може обрати вже відомий спосіб — через судові інстанції. Наприклад, якийсь орган може скласти адміністративний протокол щодо корупційних дій Кличка, а суд у далекому Мухосранську ухвалить рішення про його відсторонення від посади міського голови. Так, у Чернігові було усунуто незручного мера Владислава Атрошенка.

Варто зазначити, що якщо Банкова вирішить скористатися цим варіантом, то прізвище секретаря, який виконує обов'язки мера, повинно бути настільки вагомим, щоб забезпечити йому успішний шлях на виборах у столиці та зайняти посаду офіційно. На жаль, ім'я депутата, на якого нині спрямовані зусилля Банкової, стало відомим завдяки записам НАБУ, що з'явилися в бек-офісі Комарницького.

Ще одна ситуація може виникнути навколо керівника військової адміністрації Тимура Ткаченка. Раніше ми зазначали, що заснування військової адміністрації в Києві не відповідає вимогам законодавства. Цей статус могла б отримати лише у випадку, якщо місцеві органи влади — Київська міська рада чи КМДА — не були спроможні виконувати свої функції.

Варто зазначити, що активна діяльність начальника військової адміністрації почалася з моменту його призначення на цю посаду 31 грудня 2024 року. Тимур Ткаченко, ставши головою КМВА, взяв на себе зовсім іншу місію, на відміну від своїх попередників, які не втручалися у повноваження Кличка. Сьогодні, в умовах невизначеності щодо розмежування функцій між мером (головою КМДА) та начальником КМВА, конфлікт між Кличком і Ткаченком досяг свого апогею.

Для зменшення напруги Київська міська рада може раптово опинитися в стані неспроможності, як ми можемо спостерігати, існують інструменти для цього. В такій ситуації законна влада перейде до Тимура Ткаченка.

Варто зазначити, що, за словами деяких народних депутатів, у стінах Верховної Ради існує кілька перешкод. Одна з ключових – це позиція самого парламенту, який має ухвалити рішення про передачу повноважень місцевого самоврядування в Києві начальнику військової адміністрації. Здавалося б, у чому може бути проблема? Проте, на заваді може стати тривалий конфлікт між головою Офісу Президента Андрієм Єрмаком і головою фракції "Слуга народу" Давидом Арахамією. Останній навряд чи буде зацікавлений у тому, щоб збирати голоси для цієї ініціативи, або ж поставить умови, які виглядатимуть як "цукерочка". Яскравим прикладом цього є ситуація, коли Банкова прагнула продовжити діяльність тимчасової слідчої комісії (ТСК) по Києву, однак не змогла зібрати необхідні 190 голосів у залі.

Цікаво, що перешкодою можуть виявитися й самі депутати Київради. У разі успіху військової адміністрації вони ризикують втратити не лише вплив на ситуацію в місті, але й власні матеріальні вигоди.

Отже, розслідування проти 20 депутатів Київської ради за порушення закону про незаконний виїзд за кордон виглядає як спроба здійснення профілактичних заходів для підвищення правослухняності серед депутатського корпусу.

Не слід також ігнорувати питання, пов'язані з особистістю Тимура Ткаченка. Його шлях у політичній сфері може викликати занепокоєння у представників громадянського суспільства та антикорупційних структур. Варто зазначити, що мер Києва Віталій Кличко нещодавно активно відстоював інтереси останніх.