Додаткові мільйони на укріплення: чи забезпечить це безпеку?

Уряд України ухвалив рішення виділити близько 250 мільйонів гривень на створення фортифікаційних споруд.

Основна частина з цих коштів, що перевищує 200 мільйонів гривень, призначена для Харківської області. Це зазначено в розпорядженні Кабінету Міністрів України, яке стосується виділення фінансування з резервного фонду державного бюджету для реалізації заходів, спрямованих на зміцнення обороноздатності країни, виданому 18 червня 2025 року.

Виділення 237 726,09 тис. гривень необхідно для реалізації заходів, спрямованих на посилення обороноздатності країни, що включає завершення будівництва військових інженерно-технічних та фортифікаційних споруд, облаштування фортифікаційних елементів оборонних позицій, а також створення системи невибухових загороджень, зокрема:

У документі зазначено, що Харківській обласній державній адміністрації (для Харківської обласної військової адміністрації) виділено 210 426,171 тисячі гривень.

Залишки - понад 27 мільйонів гривень - отримує Чернігівська область.

Всього від початку повномасштабного вторгнення в Харківській області витрачено приблизно 7,46 млрд грн на спорудження фортифікацій. Переважно це гроші з держбюджету, які активно почали надходити з 2024 року. Вклад області - понад 100 млн гривень.

Протягом цього періоду було зведено більше 800 опорних пунктів і створено понад 30 кілометрів укріплень. Фортифікаційні споруди здійснюються як на кордоні з Російською Федерацією, так і на лініях зіткнення в районах Вовчанська, Борової та Куп'янська. Цю інформацію надає ХОВА.

Проте громада не має чіткої інформації про те, що саме будується і за які кошти. Це пов'язано з тим, що така інформація є засекреченою з очевидних причин. У той же час, усі ці окопи, опорні пункти та проміжки між ними вже зафіксовані ворожими дронами-розвідниками, але громадські контролери не отримують даних про обсяги бетону, деревини, заліза та їхню вартість, які використовуються для укріплення. І тут йдеться не лише про корупцію; така інформація може надати противнику більш детальне уявлення про нашу оборонну підготовку. Проте факт залишається незмінним: громади не мають змоги контролювати бюджетні витрати.

На сьогоднішній день уряд виділив фінансування для об'єктів, що знаходяться в процесі будівництва вздовж кордону з Російською Федерацією, починаючи з 2022 року.

До кінця 2024 року лише військові займалися будівництвом першої лінії укриттів. А от обласні військові адміністрації, Державне агентство відновлення та приватні підрядники взялися за створення другої і третьої ліній. Кожен з цих етапів має свої власні нюанси.

У зонах активних бойових дій, зокрема на Сумщині, у Вовчанську та на фронті Лугансько-Донецького напрямку, реалізація проектів зі зведення першої та, в окремих випадках, другої ліній оборони є вкрай ускладнена через постійну загрозу з боку дронів. Лише в Харківській області чотири людини загинули, а 15 отримали поранення внаслідок ворожих обстрілів під час виконання робіт зі спорудження захисних об'єктів. Цю інформацію озвучив голова ОВА Олег Синєгубов у 2024 році.

Це є однією з причин, чому наступ російських військ на Вовчанськ у 2024 році виявився успішним, і українські сили не змогли належно реагувати.

"Фортифікаційні споруди вже були зведені, і наразі триває їх подальше укріплення. Проте ситуація залишається вкрай складною, оскільки місто розташоване надзвичайно близько до кордону. Ведення будівельних робіт у безпосередній близькості до кордону є великою проблемою", - зазначив у 2024 році голова Вовчанської міської військової адміністрації Тамаз Гамбарашвілі в інтерв'ю Радіо Свобода, пояснюючи, чому фортифікаційні споруди навколо прикордонного міста були зведені "не так щільно".

Там, де є можливість зводити укріплення в більш-менш спокійних умовах, роботи виконуються цивільними особами. Замовлення переходять від одного підрядника до іншого, що призводить до специфічної ситуації в сільських районах: окопи риють місцеві хлопці під наглядом виконроба. Деревина та будівельні матеріали скупчені в купи, а укриття, побудовані на зиму, вже стали непридатними для використання.

Ще в червні 2024 року Слідство.Інфо оприлюднило розслідування, в якому були наведені свідчення військових про недоліки в будівництві оборонних споруд на Харківщині та реакцію на це з боку влади. Військових, за їх словами, змушували мовчати про реальний стан укріплень, погрожуючи дисциплінарними стягненнями.

Верховна Рада заснувала тимчасову спеціальну комісію (ТСК) для розслідування процесу будівництва укріплень. В ході роботи комісії були виявлені ознаки можливих зловживань під час укладання контрактів на будівельні роботи. Деякі об'єкти були зведені в авральному режимі, інші — у місцях, що не відповідають вимогам обороноздатності. Служба безпеки України та Державне бюро розслідувань розпочали провадження щодо якості зведених споруд. Проте системно ці дії не змінили ситуацію.

Наразі військові будують й першу, й другу лінію оборони. Місцева влада відповідає за третю. Але до якості знову є питання. Про це головнокомандувач Олександр Сирський сказав на зустрічі з журналістами 21 червня 2025 року, але не конкретизував, про які саме ділянки йдеться.

"На передньому краї бійці самостійно риють окопи та облаштовують свої позиції за допомогою саперних лопат. Перша лінія формується під час активних бойових дій. Друга лінія, зазвичай, створюється інженерними підрозділами Збройних сил у співпраці з Державною спеціальною службою транспорту та цивільними організаціями. Третя, капітальна лінія, будується силами обласних військових адміністрацій. Існує чимало питань щодо якості виконаних робіт", — зауважив він.

Отже, ті ж самі керівники продовжують залучати підрядників. Однак ці об'єкти отримують активну критику з боку самих військовослужбовців. Генерал Сирський відкрито заявляє, що сьогодні найбільш дієвою стратегічною позицією є укріплення на рівні відділення. Він говорить про створення групи окопів, які він називає "лисячими норами", що унеможливлюють використання безпілотників російською стороною. Крім того, важливу роль відіграють антидронові сітки, дороги та комплексний захист від безпілотних літальних апаратів.

Тобто причина навіть не в якості самих опорних пунктів та окопів, а в застарілості інженерних рішень. Як продемонстрував наступ росіян на Сумщині та Покровському напрямку, ці опорні пункти вкрай вразливі для ворожих БпЛА.

Військовий кореспондент Юрій Бутусов виклав свою точку зору на те, що укриття, зведені на всій протяжності фронту, не відповідають сучасним стандартам ведення бойових дій.

Нариті у полях сотні опорних пунктів з бетонними коробками, які видно за 10 км, оборонними позиціям не являються, це просто дороговартісні картинки для фото звітів, які наші війська не займають, і які інколи навіть заважають нашій обороні. Наші опорні пункти побудовані у відкритих полях за фортифікаційними нормами приблизно 1915 року, за стандартами першої половини Першої світової війни. Бо відкриті бетонні коробки на висотах, з амбразурами фронтального вогню, вже тоді були зручними цілями для вогню прямою наводкою, і від них ще тоді відмовились, а зараз оптоволоконні дрони та мавіки зі скидом просто не залишать шансів чинити опір та вижити на таких незамаскованих та відкритих позиціях, які для високоточної зброї є мішенями. Навіщо ми продовжуємо втрачати гроші та час? - зазначив журналіст.

Саме регіональні держадміністрації укладають прямі договори з підрядниками, які викликають критику з боку антикорупціонерів. Зокрема, чиновників звинувачують у завищенні цін на будівництві та лобіюванні інтересів "своїх" фірм, чиновники відповідають що, все відбувається відповідно до законодавства.

13 травня 2024 року на платформі "Українська правда" було опубліковано розслідування Мартини Богуславець, голови антикорупційного центру "Межа", під назвою "Де фортифікації? Харківська ОВА платила мільйони фіктивним фірмам". У статті порушується питання про 270 мільйонів гривень, які обласна адміністрація витратила на закупівлю деревини через компанії, що викликають сумніви щодо своїх реальних намірів. Цей матеріал став відповіддю на суспільний запит про наявність фортифікацій і вніс новий аспект для розгляду – можливу корупцію в процесі закупівлі деревини. Також тему підхопила OSINT команда DEEP STATE, яка представила фото "зубів дракона", скинуті в купи.

Голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов зазначив, що ці залишки були вивезені підрядником за запитом однієї з бригад, і їх обсяг становить лише 0,4% від загальної кількості виконаних робіт з встановлення огороджень цього типу.

"Отже, ця кількість тетраедрів зовсім не є стратегічною, і, як стверджують певні блогери, вона навряд чи здатна теоретично змінити перебіг бойових дій," -- зазначив Синєгубов.

Він підкреслив, що всі заходи, пов’язані з установкою тетраедрів з єгозою, заплановані на 2023-2024 роки, вже завершені. Як зазначив голова ОВА, деякі з цих робіт почали реалізовувати вже у 2024 році, проте на окремих ділянках роботи були зупинені через безперервні обстріли. Синєгубов додав, що ці роботи будуть продовжені, коли з'явиться можливість їх виконати безпечно.

Цей інформаційний обмін міг перетворитися на масштабні кримінальні розслідування, але залишився в межах медіапейзажу. Час від часу підрядники були змушені звітувати перед громадськістю, проте ці звіти не містять суттєвої інформації про ефективність витрат. Журналісти "Гвара медіа" оприлюднили свої власні оцінки щодо можливих відкатів у деревинній галузі на 2024 рік, які становлять від 98 до 183 мільйонів гривень, але в ХОВА з цими даними категорично не погодились.

У процесі зведення фортифікаційних споруд у Харківській області у 2023-2024 роках задіяні підрядники, які мають певну репутацію, в тому числі негативну, пов'язану з корупційними скандалами. Цю інформацію оприлюднив Аналітичний центр "Обсерваторія демократії".

П'ять компаній-підрядників, з якими ХОВА укладала найбільшу кількість угод, отримали спільно 2,47 мільярда гривень, що становить 55% від усіх витрат на зведення оборонних споруд. Найбільшу частку — понад 1 мільярд гривень — отримало ПАТ "Трест Житлобуд-1". Варто зазначити, що 94,72% акцій цієї компанії належать Олександру Харченку, члену виконкому Харківської міської ради, який відомий своєю участю в схемах з ЖСК, коли під час правління Добкіна та Кернеса земля громади була передана забудовникам.

На суму 508 мільйонів гривень укладено контракти на будівництво оборонних укріплень з ТзОВ "Тех-інком", яке пов'язане з Андрієм Руденком, тривалий час заступником Геннадія Кернеса та Ігоря Терехова. Руденко був звільнений з посади 1 квітня 2024 року.

Три додаткові компанії отримали фінансування на будівництво фортифікацій в межах 300-328 млн. грн. Серед них – ПП "Будівельна фірма "Промтекс"", де кінцевими бенефіціарами є особи, пов'язані з колишнім народним депутатом від "Партії Регіонів" Анатолієм Денисенком. Ця фірма також займає одну з провідних позицій за кількістю підрядів на відновлення Харківської області.

У процесі зведення фортифікаційних споруд взяли участь 24 будівельні фірми. Серед них можна виділити ТОВ "Ростдорстрой", яке має зв'язки з оточенням мера Одеси Геннадія Труханова, а також ТОВ "Еверест констракшн", яке було піддане критиці за завищення вартості на об'єктах відновлення ще у 2023 році.

Особливою частиною витрат є технічний нагляд за будівництвом, за який також приватні фірми здійснюють за чималі гроші. А тому в теорії повинні своєчасно реагувати на спробу підрядників вкрасти на будівництві. Нагляд ведеться 9 технаглядовими компаніями, лідером є ТОВ "Білдінг мейнтіненс сервіс" -- майже 23 млн грн лише за 2024. .

Цікаво що дві з цих компаній вже обвинувачувалися в корупції. ТОВ "Технагляд-експерт" у 2019 році звинувачували у змові зі службовими особами Харківської міської ради задля отримання переваг під час проведення закупівель за бюджетні кошти. Більш того, вже під час повномасштабної війни, у 2022 році, ТОВ "Технагляд-безпека" стало фігурантом кримінального провадження за статтею 191 ч.4 - "Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем в умовах воєнного стану". Здійснюючи нагляд за ремонтними роботами у Міській клінічній багатопрофільній лікарні №25, представники компанії допустили завищення цін на виконання робіт та використання більш дешевих матеріалів без відповідного зменшення вартості. Але це не завадило довірити їм технагляд за спорудженнями фортифікацій.

На сьогоднішній день, після гучного скандалу, що спалахнув у 2024 році, численні правоохоронні органи розслідують кримінальні справи, пов'язані з привласненням коштів, виділених на зведення захисних споруд. Контракти Андрія Руденка, який вже залишив посаду в міській раді, стали найвідомішим випадком у цій ситуації.

Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону проводить розслідування у справі щодо представників компанії "Тех-інком". Згідно з матеріалами справи, вони нібито постачали блоки для укріплень з надмірною націнкою у 30%. Руденко стверджує, що не був безпосередньо залучений до укладання контрактів, проте створював умови для їх реалізації, за якими контроль покладався на уповноважених осіб. Наразі вже накладено арешт на активи компанії, і слідчі дії тривають. У випадку підтвердження провини, йдеться про можливу розтрату понад 100 мільйонів гривень.

Також, у провадженні кримінальних органів є декілька справ щодо участі в будивництві захисних споруд фірм-"нульовок", таких як ТОВ "Тудест", та невиконанні підпрядниками своїх забов'язань, наприклад щодо договору з фірмою ТОВ "Високо-технологічні споруди" , але вони не звершені й там не фігурурують чиновники. Мова йде про можливі розстрати на декілька мільонів, в той час як на фортифікацію безконтрольно витрачають мільярди. Ба більше навіть справи про корупційну деревину закриті від громадскості. Аналітики Харкіського антикрупційоного центру, які слідкують за темою доцільних витрат на фортифікації, з'ясували, що ухвали по цих справах, за якими можна було б орієнтуватися про хід справ, вуличені з судового реєстру.

Тобто, дуже багато і зараз питань у військових, ми всі їх чуємо, і не тільки військових, і цивільних, але ми розуміємо, що там вже були розслідування, і є певні підозри, що служивань було дуже багато, і не тільки в Харкові, взагалі. Але ми не можемо це дослідити, інформація закрита через війну. Це сенситивні закупівлі, сенситивне будівництво. Правоохоронці на ці зловживання іноді реагують, іноді не реагують. Я думаю, що зараз такий час, що всі дуже сильно вертикально все у нас. Це міг бути б парламент.Але парламенту, на жаль, фактично немає. Тому що контролю немає, зауважив спізасновник Харківского Антикорупційного центру Дмитро Булах.

Отже, доки суспільство не має можливості здійснювати контроль, а правоохоронні органи обмежені політичними обставинами, новий транш від Кабінету Міністрів буде розподілений та використаний тими ж самими виконавцями.