Огляд основних подій тижня: чи наближаємося ми до миру, чи знову опинимося в безвиході | Аналіз Україна

Підсумки тижня. Фото: з відкритих джерел

Зустріч президента України Володимира Зеленського з президентом США Дональдом Трампом, що відбулася у Флориді 28 грудня, стала ключовою подією. Під час прес-конференції Трамп підкреслив, що обидві сторони зробили суттєвий крок вперед у обговоренні питань, пов'язаних із Донбасом, хоча остаточне вирішення ще залишається в майбутньому.

Зеленський, зі свого боку, повідомив, що 20-пунктовий план миру отримав схвалення на 90%, тоді як гарантії безпеки з боку США були підтверджені повністю. Він підкреслив важливість тривалої підтримки, зазначаючи, що Україна сподівається на безпекові гарантії від Сполучених Штатів на період від 30 до 50 років. Це свідчить про стратегічний підхід Києва, який розглядає Вашингтон не тільки як тимчасового партнера, а й як важливого союзника для забезпечення стабільності на багато років уперед.

Однак російська сторона залишається непоступливою. Трамп розповів, що під час телефонної розмови з Володимиром Путіним останній відмовився від припинення вогню на час можливого референдуму в Україні. Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков уточнив, що умовою для припинення бойових дій є повне виведення Збройних сил України за межі Донбасу. Путін підкреслив, що Росія продовжить свої операції відповідно до планів Генштабу, що свідчить про відсутність готовності до компромісів.

Європейські керівники висловили схвалення результатам переговорів між Зеленським та Трампом, підкреслюючи важливість спільних зусиль для тиску на Росію. Така позиція відображає європейські наміри: згідно з інформацією від Die Welt, держави Європи планують направити від 10 до 15 тисяч військових для моніторингу перемир'я протягом перших шести місяців після його запровадження.

Зеленський також зазначив, що американські союзники займаються спробами переконати Москву зупинити бойові дії щонайменше на 60 днів для організації референдуму. Як вказав президент України, у випадку продовження війни Сполучені Штати та Європа будуть і надалі підтримувати Україну. Він підкреслив, що немає іншого виходу, окрім як досягти дипломатичного вирішення, і необхідно "дотиснути" Росію.

Перехід від дипломатичних переговорів до ескалації конфлікту став очевидним після звинувачень Москви в адрес України щодо атаки на резиденцію Путіна в Новгородській області, нібито здійсненої за допомогою 91 дрона. Це сталося всього через два дні після зустрічі президентів США та України. Зеленський охарактеризував ці твердження як брехню, націлену на виправдання ударів по Києву. Агентство національної безпеки США спростувало будь-яку причетність України, що свідчить про пропагандистський характер заяв Кремля.

Зеленський оголосив про заплановану зустріч Коаліції охочих, яка відбудеться 3 січня на рівні радників, а також про лідерську зустріч у Франції 6 січня. Крім того, він підкреслив, що прямий візит Трампа до України посилив би підтримку з боку міжнародної спільноти.

Хроніки бойових дій

Бойові дії на лінії фронту тривають незважаючи на спроби дипломатичного врегулювання. Згідно з даними DeepState, в грудні російські війська захопили 445 квадратних кілометрів української території, що на 12% менше порівняно з листопадом, що пов’язано з кадровими труднощами в армії противника. В цілому, за 2025 рік, загальна площа, що опинилася під окупацією, становить 4336 квадратних кілометрів.

Протягом тижня російські війська активізували свої дії в Донеччині, захопивши три населені пункти в Бахмутському районі і просунувшись у Мирнограді. У Запорізькому регіоні зафіксовано їхнє просування в напрямку Гуляйполя. У Чернігівській області оголосили про примусову евакуацію з 14 прикордонних сіл, де проживає приблизно 300 осіб, через постійні обстріли. Завершити процес евакуації планується протягом 30 днів.

Українські сили відповідають на дії ворога асиметричним чином. В ніч на 31 грудня Головне управління розвідки здійснило атаку на нафтовий термінал "Туапсе" та нафтопереробний завод у Краснодарському краї Росії, що призвело до виникнення пожеж. Аналогічно, ураження терміналу "Таманьнєфтєгаз" підтверджує здатність завдавати економічних збитків. В ніч на 1 січня українські безпілотники завдали удару по нафтопереробному заводу в Калузькій області та Краснодарському краї.

Минулий тиждень також відзначився зухвалою спецоперацією Головного управління розвідки Міністерства оборони України, яка тривала понад місяць і дозволила інсценувати загибель командира "Російського добровольчого корпусу" Дениса Капустіна, якого Володимир Путін вважає особистим ворогом. В результаті операції ГУР не лише зберегло життя Капустіна, але й отримало 500 тисяч доларів, виділених російськими спецслужбами на його ліквідацію, що тепер буде використано для посилення українських спецпідрозділів.

Атаки РФ по цивільним об'єктам України

Атаки Росії на енергетичну інфраструктуру України не припиняються: 30 грудня в результаті ворожого вогню значна частина споживачів у Чернігівській області залишилася без електрики. У ніч на 31 грудня потужний удар по Одесі призвів до відключення електроенергії, водопостачання та опалення в місті, внаслідок чого постраждали 6 осіб.

1 січня безпілотники противника нанесли удари по портам Одещини, завдавши шкоди інфраструктурі в містах Південному, Чорноморську та Ізмаїлі. 2 січня Запоріжжя зазнало одного з найпотужніших ударів, в результаті якого були пошкоджені житлові будинки та торговий центр, а одна особа отримала поранення. В ніч на 3 січня Росія здійснила масовану атаку на Україну, використавши близько ста безпілотників. У Харкові під уламками зруйнованого будинку, знищеного російськими обстрілами, було виявлено тіло жінки.

Економічні новини

У контексті труднощів, викликаних війною, міжнародна підтримка має вирішальне значення. Канада повідомила про виділення 2,5 мільярда канадських доларів, що дозволить активувати фінансування від Міжнародного валютного фонду, Світового банку та Європейського банку реконструкції та розвитку, щоб ініціювати процес відновлення.

В Україні спостерігаються активні внутрішні економічні перетворення. З 1 січня 2026 року вступають в силу нові податкові норми та правила, серед яких – збільшення акцизів на тютюнові вироби на 20%, а також зміни в оподаткуванні підприємств. Очікується, що ці заходи зможуть забезпечити додаткові 5 мільярдів гривень до державного бюджету.

Внутрішні справи та громадські настрої

Внутрішня політика, яку лихоманило через корупційний скандал всю другу половину 2025 року, отримала несподіваний поворот на початку нового року. 2 січня Кирило Буданов прийняв пропозицію Зеленського очолити Офіс президента, наголошуючи, що він зосередиться на безпеці та стратегічному оновленні. Також президент України запропонував першому віце-прем'єру міністру цифрової інформації Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.

В той же час, українське суспільство демонструє єдність у бажанні миру, але з принциповими межами. За опитуванням КМІС від 26 листопада до 29 грудня 2025 року, 53% українців категорично проти територіальних поступок, 33% готові до певних втрат, а 39% підтримують замороження лінії фронту без визнання окупації. Це співпадає зі словами президента України, який стверджує, що 87% українців за мир, але 85% проти виведення військ з Донбасу.

Згідно з опитуванням, проведеним Фондом "Демократичні ініціативи" та Центром Разумкова з 5 по 16 грудня 2025 року, 38% респондентів вважають, що вступ до НАТО є найнадійнішою гарантією безпеки. Проте ця цифра зменшилася з 55% на початку року, що свідчить про втомленість від війни, а також про реалістичний підхід до міжнародних альянсів.