Данія, що взяла на себе головування в Раді Європейського Союзу, виступає з ініціативою позбавити Угорщину права голосу в цій інституції.

Данія хоче, щоб Європа посилила тиск проти Угорщини за порушення основних принципів блоку, використавши так званий "ядерний варіант" за статтею 7: ця стаття дозволяє обмежити права країни-члена, зокрема позбавити її голосу в Раді ЄС.

Цю інформацію озвучила міністерка з питань Європи Марі Бʼєрре, як повідомляє видання Politico.

"Ми все ще спостерігаємо порушення фундаментальних цінностей. Ось чому ми продовжимо процедуру за статтею 7 та слухання щодо Угорщини", -- сказала міністерка європейських справ Данії Марі Б'єрре в Орхусі, де Європейська комісія перебуває з візитом, оскільки Копенгаген перебирає на себе головування в Раді ЄС.

Стаття 7 – це положення угоди ЄС, що надає державам-членам можливість голосувати за виключення або покарання країни, яка не дотримується правил блоку. Цей механізм розглядається як правовий інструмент у контексті ядерної енергетики, проте Європейський Союз поки що не вдавався до його застосування, незважаючи на заяви Брюсселя про порушення угорською стороною європейських норм.

Б'єрре сказала, що блок також повинен розглянути питання про обмеження доступу до фондів ЄС для країн, які порушують європейське законодавство. Міністерка розкритикувала постійне блокування Угорщиною членства України в Європейському Союзі, заявивши, що Данія "готова розглянути всі політичні та практичні рішення для нашого руху вперед".

Якщо країни ЄС вирішать посилити свою поточну процедуру за статтею 7, вони можуть позбавити Угорщину права голосу з деяких аспектів європейської політики, зокрема розширення ЄС. Це позбавить Будапешт можливості накладати вето на членство України.

Оскільки Угорщина все ще рішуче проти членства України, існують припущення, що Європейська комісія може вирішити продовжити роботу з Молдовою щодо членства, офіційно відкривши переговорний "кластер" найближчими днями. Молдова та Україна рухаються синхронно до членства в ЄС, тому їхнє роз'єднання буде суперечливим.

Але Б'єрре сказала, що Данія не готова розділити дві заявки на членство.

"Ми все ще прагнемо реалізувати відкриття першого кластера спільно з Молдовою та Україною," - зазначила вона.

Нагадаємо, що напередодні саміту Європейської ради не вдалося досягти одностайності у прийнятті заяви на підтримку України. Цей документ отримав підтримку від 26 країн-членів ЄС, тоді як лише Угорщина висловила свою незгоду.

У комюніке, зокрема, йшлося про підтримку України на шляху до членства в ЄС, справедливий мир, фінансову допомогу, а також санкції проти росії. Будапешт пояснив, що не підтримав заяву через "стратегічні розбіжності з Євросоюзом щодо України".

У листопаді 2023 року президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн підкреслила, що Україна реалізувала 90% реформ, які були необхідні для досягнення прогресу на шляху до членства в Євросоюзі.

14 грудня того ж року Європейська рада прийняла рішення про старт переговорного процесу щодо приєднання України та Молдови. Проте Україні ще потрібно було виконати чотири додаткові рекомендації, які містяться в Пакеті розширення ЄС, представленому 8 листопада 2023 року. Офіційний початок переговорів про вступ до ЄС відбудеться після того, як Єврокомісія запропонує рамки для переговорів, а Європейська рада їх затвердить.

На початку червня 2024 року Європейська комісія висловила позитивну оцінку щодо прогресу України в євроінтеграції та підтримала ініціативу про старт переговорів щодо вступу до Європейського Союзу. 14 червня посли країн ЄС узгодили основи для проведення цих переговорів, а вже 25 червня офіційно стартували перемовини з Україною та Молдовою.

Розпочаті переговори з іншою державою не обов'язково завершаться одночасно, оскільки темп переговорного процесу залежить від темпів проведення реформ та узгодження з законодавством Європейського Союзу в кожній окремій країні. Посолка ЄС в Україні Катаріна Матернова висловила думку, що "реалістичним терміном" для вступу України до Євросоюзу є 2030 рік.

Як повідомлялося на ForUA, у заяві Міністерства закордонних справ України щодо ініціатив проросійської Угорщини стосовно різдвяного перемир'я 2025 року було зазначено наступне:

Після угорських "миротворчих" дзвінків до Москви українські міста і громади стикаються з атаками смертоносних ракет і дронів. Дії Угорщини віддалені від реального прагнення до миру і суттєво суперечать її заявам. Угорщина неодноразово закликала залишити Україну, яка бореться з російською агресією, без необхідного озброєння для самозахисту, заважаючи фінансуванню її оборонних можливостей, посиленню санкцій проти агресора та іншим критично важливим ініціативам. Це не має нічого спільного з реальним бажанням відновити мир.

Українське міністерство звернулося до угорських політиків з проханням "зупинити неетичні маніпуляції щодо теми миру та Різдва Христового, а також утриматися від односторонніх переговорів із агресором, які можуть зашкодити спільним зусиллям у досягненні справедливого миру".

"Єдине, що заважає встановленню миру, – це Росія та її агресивний лідер, який одержимий війною. Україна, як ніхто інший у світі, жадає миру на своїй території. Саме для досягнення справедливого та тривалого миру спрямовані спільні зусилля нашої країни і її міжнародних партнерів. Україна завжди дотримується принципів відкритого діалогу та взаємної поваги. Ми продовжимо активні контакти з тими партнерами, які щиро бажають завершити війну, а не завдати поразки Україні," – підкреслили українські дипломати.

Варто зазначити, що письменник Костянтин Коверзнєв колись звернув увагу на наявність документальних свідчень, які підтверджують, що знищення цивільного населення в містечку Корюківка під час Другої світової війни здійснювалося військовослужбовцями угорської 105-ї легкої дивізії, що входила до складу Східної окупаційної групи. Це відбувалося за наказом генерал-лейтенанта Алдя-Папа Золтана Йогана, уродженця Будапешта 1895 року. Загалом угорські війська в Чернігівській області стали причиною загибелі до 60 тисяч мирних жителів. Проте жоден з винних не був притягнутий до відповідальності міжнародним військовим трибуналом.

"Угорський злочин проти мирних українців не закарбовано в підручниках історії. Але цей злочин є реальністю! - стверджує Коверзнєв. - Тож, коли нас шантажують політики із сусідньої країни, вони є насправді спадкоємцями огидної сегрегаційної політики Угорщини ХХ століття..."