Захистили дах над головою: через який борг можуть відібрати єдину житлову площу.
В Україні сума заборгованості, при якій виконавці можуть виставити на аукціон єдине житло громадянина, була підвищена більш ніж удвічі. Наразі критичний поріг становить 432 350 гривень, про що повідомляє видання OBOZ.UA.
В Україні підвищили поріг, після якого виконавець може звернути стягнення на єдине житло боржника: тепер він становить 50 мінімальних зарплат замість 20, йдеться в матеріалі OBOZ.UA.
Як повідомляє БЕЗ ТАБУ, через це єдину квартиру чи будинок за загальним правилом не можуть примусово продати, якщо сума стягнення у виконавчому провадженні становить 432 350 грн або менше.
Що змінилося
Новий поріг, встановлений законом № 4833-IX, став значно вищим. Раніше для можливості стягнення на єдине житло вистачало суми близько 170 тисяч гривень, тому зміна виявилася більш ніж вдвічі суттєвою.
У Міністерстві юстиції України пояснюють, що правило стосується і боргів за житлово-комунальні послуги. Водночас це не означає, що борг автоматично "спишуть": стягнення можуть звертати на кошти на банківських рахунках та інше майно.
Як відбувається процес стягнення?
У випадку, якщо заборгованість перевищує 432 350 грн, реалізація єдиного житла можлива виключно за обставин, що прописані в законодавстві. Перш ніж вдаватися до цього кроку, виконавець зобов'язаний застосувати альтернативні методи: спершу провести списання коштів з банківських рахунків, а потім - накласти арешт на інше майно, таке як автомобіль або земельна ділянка.
Для боржника це означає, що єдине місце проживання виступає в ролі останнього активу для примусового стягнення, а не первинним вибором виконавчих органів.
Окремі правила діють під час воєнного стану для боржників за комунальні послуги на територіях активних бойових дій і тимчасово окупованих територіях. У таких виконавчих провадженнях з майна та коштів знімають арешти, а відомості про боржників виключають з Єдиного реєстру боржників.
Коли суди стають на бік споживачів
OBOZ.UA провів дослідження 40 судових справ, пов'язаних з боргами за комунальні послуги. У більшості ситуацій суди ухвалювали рішення на користь постачальників, хоча траплялися й випадки, коли споживачі змогли відстояти свої права.
Так, у Чернігові теплопостачальнику відмовили у стягненні понад 61 тис. грн за опалення. До позову включили нарахування ще з 2016 року, а власниця квартири надала квитанції про оплату за період, який суд розглядав у межах позовної давності.
Також слід пам'ятати, що купівля житла не зобов'язує нового власника автоматично покривати комунальні борги колишнього господаря. Такий обов'язок може виникнути лише в разі, якщо він чітко прийняв його на себе у договорі.
Під час війни тема боргів за комуналку набула додаткової ваги: для частини домогосподарств зросли витрати, а доходи лишилися нестабільними. На цьому тлі зміна порогу для звернення стягнення на єдине житло виглядає спробою трохи збалансувати інтереси кредиторів і боржників.
Однак підвищення межі не усуває ризиків для осіб з великими заборгованостями. Це скоріше створює новий бар'єр, що ускладнює процес примусового продажу єдиного житла, але не зменшує значущість боргів у контексті виконавчого провадження.
Раніше у виданні БЕЗ ТАБУ повідомлялося, що в Україні спостерігається збільшення шахрайських схем, які експлуатують воєнні обставини, відключення електропостачання та тематику соціальних виплат для обману населення. Також читайте далі.