Ціни на проживання в гуртожитках можуть подвоїтися: чи призведе це до поліпшення умов для мешканців?

Поліпшити умови життя студентів неможливо без підвищення вартості проживання. Чи наважиться влада на непопулярний крок?

"У душових кімнатах панує пліснява, батареї не гріють, а в деяких приміщеннях температура опускається до 12-14 градусів. Крім того, спостерігається нестача бойлерів". Так одна з студенток столичного університету характеризувала умови життя в гуртожитках під час протестної акції в березні 2025 року.

Вищі навчальні заклади не поспішають висловлюватися на цю тему. Це можна зрозуміти: зображення умов життя у гуртожитках постійно підкреслюють слабкі сторони системи вищої освіти в Україні. Університети лише безпорадно зводять руки, оскільки не мають фінансових ресурсів для модернізації.

Одним із можливих шляхів розв'язання проблеми є збільшення вартості проживання в студентських гуртожитках. Проте у владі не квапляться з такими рішеннями, оскільки побоюються негативної реакції студентів – активної групи населення, здатної вплинути на результати виборів.

Ціна за проживання в студентських гуртожитках регулюється законодавством. Її величина визначена спільним розпорядженням трьох міністерств: освіти, фінансів та охорони здоров'я.

З 2011 року більшість вищих навчальних закладів (ВНЗ) встановила обмеження на ціну, яку студенти можуть сплачувати за проживання. Це становить 40% від стандартної академічної стипендії. Зараз розмір стипендії дорівнює 2 тисячам гривень, тому максимальна ціна за проживання в гуртожитках університетів для більшості студентів не має перевищувати 800 гривень на місяць.

Представники ЗВО кажуть, що цих коштів не вистачає навіть для оплати комунальних послуг та базових послуг (прибирання, меблі, кухонне приладдя). Через інфляцію ця сума "худне": купівельна спроможність 800 грн у грошах 2022 року зараз становить 537 грн, а видатки університетів постійно зростають.

"Протягом трьох років заробітні плати збільшилися на 56%, а витрати на матеріали та комунальні послуги також зросли. Якщо раніше електроенергія коштувала 1,68 гривні, то нині її вартість становить 4,32 гривні", - зазначають у Харківському університеті імені Каразіна.

Внаслідок цього університети змушені виділяти додаткові 15-20% коштів за кожного студента, який проживає в гуртожитках. Ці фінансові ресурси спрямовуються на покриття витрат, які могли б бути використані для модернізації та ремонтних робіт.

Університети мають певні обмеження щодо використання своїх фінансових ресурсів. Вони не мають права витрачати кошти, виділені з державного бюджету на заробітні плати викладачів, для оновлення гуртожитків. Витрати, пов'язані із забезпеченням житлом для студентів, університети повинні покривати самостійно, навіть якщо це повинно бути обов'язком держави.

"У нашій установі перебуває значна кількість внутрішньо переміщених осіб, які не сплачують за житло. Держава покриває витрати на комунальні послуги та інші потреби, а університет, у свою чергу, забезпечує додаткову фінансову підтримку на суму близько восьми мільйонів гривень," - зазначає проректор Каразінського університету Василь Блиндюк.

Університети забезпечують фінансування для утримання та ремонту своїх гуртожитків з різних джерел: внески студентів, кошти, отримані від фандрейзингових акцій, благодійні пожертви та власні бюджетні асигнування. Внески студентів повинні покривати поточні витрати та частково витрати на ремонт. На сьогоднішній день ці кошти забезпечують 70-80% від загальних поточних витрат, а решту фінансують самі навчальні заклади з власних бюджетів.

Яскравим прикладом університету з найбільшим бюджетом є Київський національний університет імені Тараса Шевченка. У 2025 році на основні витрати на утримання гуртожитків планують виділити 150 мільйонів гривень, з яких 73,6 мільйона піде на заробітну плату працівників гуртожитків, 66,9 мільйона - на оплату комунальних послуг, а 9,4 мільйона - на інші поточні витрати.

Вартість проживання студентів у цьому закладі охоплює 83% загальної суми, тоді як 17% фінансування забезпечується університетом за рахунок його бюджету, який формується через надання платних послуг.

Кошти на капітальний ремонт фасадів, кімнат і утеплення вичерпані. Щоб частково покрити витрати на ці роботи, університет виділить 3 мільйони гривень зі своїх доходів. Ця сума дозволить виконати лише заміну вікон у одному з житлових корпусів.

Жоден з державних університетів країни не має можливості самостійно відремонтувати чи збудувати гуртожиток. Для цього необхідно звертатися за фінансуванням до держави або міжнародних партнерів.

Останній варіант наразі найбільш реалістичний і саме ним скористалася Чернігівська політехніка. Цей виш ремонтує один із своїх гуртожитків коштом ЄБРР за 55 млн грн. Ця сума співставна з 20% річного бюджету установи у 2024 році, тож покрити її з інших джерел було майже неможливо.

Однак, в Україні лише деякі університети мають спеціалізовані команди для організації фандрейзингу. Чернігівська політехніка отримала грантові фінанси через державні канали, тоді як Києво-Могилянська академія налагодила безпосередні контакти з донорами.

"Вищі навчальні заклади мають можливість отримувати фінансування від благодійників для проведення ремонтів та навіть зведення нових гуртожитків. Завдяки цьому ми змогли оновити ліфти та встановити пандуси. Це процес, який вимагає чималих зусиль з боку університету", - зазначають у "Могилянці".

Опитані ЕП представники університетів наголошують, що єдиний ефективний варіант покращення умов - підвищення плати за проживання. Аби закрити базові витрати, її потрібно збільшити вдвічі - до 1 600 грн. Лише після цього ЗВО зможуть відкладати кошти для проведення капітальних ремонтів.

"Подвоєння вартості проживання в гуртожитках не призведе до миттєвого масового зведення нових споруд, проте дозволить задовольнити основні потреби та звільнить частину фінансів для підвищення якості умов проживання," - зазначають у "Могилянці".

В університетських колах повідомляють, що неодноразово зверталися до Міністерства освіти з проханням переглянути ціни на проживання в гуртожитках. На даний момент у міністерстві існує усвідомлення необхідності ухвалення цього рішення. Це також підтвердили співрозмовники ЕП в міністерстві.

Очільники університетів прогнозують, що дане рішення може спровокувати невдоволення серед студентів. "Вони не будуть задоволені, адже їх не турбує питання фінансування ремонтних робіт. Якщо держава вирішить змінити існуючий порядок цін, це викличе негативні емоції, що, в свою чергу, вплине на політичні рейтинги", - зазначив керівник одного з провідних університетів країни.

"Ми відкриті до внесення змін у наказ щодо підвищення максимальної плати за проживання в гуртожитках – ЕП, однак рішуче будемо проти його скасування", – зазначила керівниця Української асоціації студентів Поліна Гамбалевська.

У контексті критичного стану університетських гуртожитків уряд стикається з обмеженим вибором: або ігнорувати проблему, залишаючи студентів наодинці з комахами та грибком, або внести поправки до постанови, яка регулює вартість проживання.

Жоден з цих варіантів не є бездоганним, і, ймовірно, призведе до невдоволення як серед студентів, так і в закладах вищої освіти. Чи прийме уряд рішення про підвищення вартості проживання в гуртожитках за нинішніх соціально-політичних умов — це залишається невизначеним.